Постанова Черкаський апеляційний суд № 708/954/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/543/23 Справа № 708/954/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Івахненко О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2023 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участю захисника Поліщука Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чигиринського райсуду Черкаської обл. від 29.08.2023 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Полуднівка Черкась- кої обл., громадянина України, має середню освіту, не одруженого, має на утриманні двох дітей 2008 та 2009 р.н., працює головним енергетиком в КП «ЄРЦ» Чигиринської міськради, учас- ник бойових дій, проживає АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 536,80 грн., - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови суду, 5.08.2023 р. о 20:44 год. по вул. П. Дорошенка м. Чигирин Черкаської обл. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21105 р/номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду не ґрунтуються на зібраних доказах. Вважає, що судом не враховано того, що єдиним доказом наявності ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 5.08.2023 р., суд лише констатував що у графі 11 цього висновку підпис обстежуваної особи відсутній, а дані про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису чи був незгідний з результатами висновку не зафіксовані. У п. 10.1 Висновку зазначено, що стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 невизначеного ступеня, однак таке формулювання суперечить вимогам Інструкції. Висновок однобічний, складений з порушенням Інструкції, а тому не є належним і допустимим доказом, оскільки залишається недоведеним один із обов`язкових елементів, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адмінправопорушення. Насправді мала місце незгода на застосування спеціального технічного засобу, оскільки ОСОБА_1 більше 12 разів пропонував здати кров для проведення дослідження на стан сп`яніння, але працівники поліції не давали це зробити, вводячи в оману ОСОБА_1 та здійснюючи психологічний тиск на медперсонал лікарні. Відмови від проходження огляду у ОСОБА_1 не було, факт відмови від огляду не доведений, тому такий факт вважається недійсним, а протокол складено передчасно. Належних доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні адмінправопорушення не встановлено. Заслухавши доповідь судді, захисника Поліщука Ю.А. та Терещенка В.П., які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її по викладеним в ній доводам, вивчивши матеріали адмінсправи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП. Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Проте суд, який розглядав справу, зазначених вимог закону не виконав. Суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопору-шення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. Відповідно до ч. ч.1, 2 та 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно з п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Суд в своїй постанові помилково зазначив що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням технічних засобів. З матеріалів справи вбачається, що мала місце саме незгода на застосування спеціального технічного засобу, оскільки ОСОБА_1 кілька разів просив здати кров для проведення дослідження на стан сп`яніння, тому факту відмови від проходження огляду апеляційний суд не вбачає. Допитаний апеляційний судом лікар ОСОБА_2 суду пояснив, що в серпні 2023 р. він працював в Чигиринській БЛ та виконував обов`язки чергового лікаря. В лікарні наявний для огляду на стан сп`яніння лише спеціальний прилад Alcotest Drager. Зразки крові на дослідження в лікарні беруть лише в разі ДТП. Направлення на огляд ОСОБА_1 працівники поліції не надали. Навчання по наркології він не проходив. При огляді ОСОБА_1 не міг визначити у останнього вид сп`яніння і тому зазначив у висновку «об`єктивно в стані сп`яніння невизначеного ступеню». Згідно Розділу III п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Згідно Розділу I п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я. Проходження лікарем спеціальної підготовки лікарем є обов`язковим. Відсутність у лікаря ОСОБА_2 спеціальної підготовки для проведення оглядів на стан сп`яніння підтверджується і доказами, які були надані стороною захисту, а саме копіями наказу КРП «Чигиринська БЛ», списку та протоколу до наказу, згідно яких цей лікар не проходив такої підготовки ( а. пр. 48-51). Доречними є доводи апеляції про те що у п. 10.1 Висновку зазначено, що ОСОБА_1 «об`єктивно у стані сп`яніння невизначеного ступеня», таке формулювання суперечить вимогам Інструкції ( а. пр. 6). Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відмови водія від огляду на місці зупинки з допомогою технічного засобу не вказує на наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тому що законодавець надав саме водію альтернативну можливість пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я за участю кваліфікованого медичного персоналу та в умовах, які виключають будь-який тиск на громадянина. Тому суд першої інстанції безпідставно зазначив в постанові, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. З матеріалів справи вбачається, що і в медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп`яніння, черговий лікар провів медичний огляд цієї особи, що підтверджується копією цього акту ( а. пр. 46). ОСОБА_1 неодноразово пропонував взяти у нього зразки біологічного середовища (крові), але йому було безпідставно відмовлено з посиланням на те, що такі дії виконуються тільки в разі ДТП. Апеляційний суд не вбачає в таких діях ОСОБА_1 відмови від проходження огляду та звертає увагу, що працівники поліції не забезпечили його доставку до належного медичного закладу, який би відповідав всім умовам для проведення оглядів на стан сп`яніння. Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма», а висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адмінправопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Ст. 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Суд наголошує, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР України та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» . Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ПДР України, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення. Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування». Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Апеляційний суд переконаний, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції у своїй постанові посилається як на доказ на відеозаписи, згідно яких ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Із переглянутих судом апеляційної інстанції відеозаписів встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння встановити неможливо. А тому докази, на які послався суд першої інстанції у судовому рішенні є безпідставними, недоведеними, оскільки ґрунтуються на припущеннях. З огляду на наявні істотні порушення при проведенні огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 та при складанні за його результатами протоколу про адмінправопорушення, суд визнає вказаний протокол та додані до нього матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП. Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні. За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Чигиринського райсуду Черкаської обл. від 29.08.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП- скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Белах А.В.