Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 348/2033/24

Справа № 348/2033/24 Провадження № 33/4808/1041/24 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Максименко О. Ю. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Романишина Д.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лучичі Ратнівського району Волинської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що 12 серпня 2024 року о 19:42 год. в м. Надвірна по вул. Чорновола гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці події. Газоаналізатор Драгер алкотест 6810. Прилад ARBF0441. Тест 4807, результат тесту 2,26 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що рішення суду першої інстанції незаконним, постановленим в результаті неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та неналежній оцінці доказів. Вказує, що в матеріалах справи відсутній зафіксований факт зупинки. Наголошує, що алкоголь вживав після зупинки транспортного засобу, який припаркував та не мав наміру в подальшому ним їхати. Зазначає, що в акті огляду на стан сп`яніння відсутні відомості про час і місце його складання. А також матеріали справи містять розбіжності в даті та часі їх складання в порівнянні з відеозаписами, які фіксують інший час складання матеріалів. Вказує, що відеозаписи не було підписано ЕЦП, вони є не повними, що не дозволяє повністю відтворити всіх обставин справи, а протокол не містить відомостей про пристрій за допомогою якого здійснювався відеозапис. Наголошує, що йому не було оголошено його права перед початком оформлення протоколу, це було зроблено після та не в повному обсязі. Також у протоколі відрізняється місце вчинення правопорушення та місце складання протоколу. Зазначає, що рапорти, які є в матеріалах справи не можуть бути доказами по справі. Також в них вказані розбіжності з протоколом, а саме зазначені різні марки транспортного засобу. Вказує, що показання свідка також не можуть бути доказом по справі, оскільки він їхав на одному авто з працівниками поліції до відділу поліції, а тому він міг давати не безсторонні пояснення. Також звертає увагу на неналежне пакування оптичного диску, оскільки на конверті відсутні відомості про особу яка опечатувала його. Адвокат Романишин Д.М. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просив задовольнити апеляційну скаргу. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, неодноразово належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 серпня 2024 року серії СПР1 № 111297 (а.с. 2) 12 серпня 2024 року о 19:42 год. в м. Надвірна по вул. Чорновола гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці події. Газоаналізатор Драгер алкотест 6810. Прилад ARBF0441. Тест 4807, результат тесту 2,26 проміле. Цим порушив вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Росохою В.В. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, проте від дачі пояснень відмовився. Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 1), підписана ОСОБА_1 та засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Alcotest 6810» - 2,26 ‰ проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою ««Alcotest 6810»», з результатом 2,26 ‰ проміле, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підписав акт. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «Надвірнянську ЦРЛ» (а.с. 8), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів не пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки такий огляд було проведено на місці зупинки, з яким він погодився. Згідно рапорту капітана поліції ОСОБА_2 від 12 серпня 2024 року (а.с. 3) вбачається, що того дня йому було повідомлено про те, що працівники поліції затримали водія який порушив ПДР і затримали його на АДРЕСА_2 . Під час оформлення адмін матеріалів у водія було виявлено ознаки сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці, водій погодився і пройшов огляд з результатом 2,26 проміле з чим погодився. Далі відносно водія ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративні правопорушення, роз`яснено його права та ознайомлено з матеріалами справи, відсторонено від керування транспортним засобом. Відповідно до рапортів старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та майор поліції ОСОБА_4 від 14 серпня 2024 року (а.с. 4,5) доповідають, що 12 серпня 2024 року близько 19:42 год. рухаючись на транспортному засобі марки «Volkswagen Passat B7» по вулиці Чорновола у м. Надвірна, при в`їзді на кільце вулиць: В?ячеслава Чорновола, Соборна, Тараса Шевченка, ними було виявлено порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Hyundai Getz» д.н.з. НОМЕР_1 червоного кольору, а саме проїзд вказаного кільця по зустрічній смузі руху. Після чого ними було прийняте рішення наздогнати вказаний автомобіль та притягнути водія до адміністративної відповідальності. Про дане порушення в телефонному режимі одразу було повідомлено чергову частину Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, якою було направлено наряд СРПП для складання постанови про адміністративне правопорушення. Наздогнавши вказаний автомобіль по вулиці Майданській, що у м. Надвірна, вони підійшли до вказаного транспортного засобу, керування яким здійснювала особа чоловічої статі, підійшовши до якої нами було виконано ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та повідомлено водію про причину його зупинки, а саме: ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», після чого водій повідомив, що поспішає у зв`язку з чим порушив ПДР. В цей час при спілкуванні з водієм вони відчули запах алкоголю з салону автомобіля у якому перебував виключно водій, про що йому було повідомлено, почувши це, водій одразу ж рушив з місця. В подальшому з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності ними було прийняте рішення наздогнати правопорушника, який втікав керуючи автомобілем марки «Hyundai Getz» д.н.3. НОМЕР_1 червоного кольору. В подальшому водій вказаного т/з здійснив поворот праворуч по вулиці Майданська у напрямку асфальтного заводу, де зупинившись водій вийшов з автомобіля та зачинив його на центральний замок, під`їхавши до водія, останній одразу ж розпочав тікати біжучи в напрямку вулиці Майданська м. Надвірна, однак його було зупинено. В подальшому на місце події прибув наряд СРІШ Надвірнянського РВП, при спілкуванні з якими водій підтвердив, що здійснював керування вказаним т/з, після чого йому було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, при проходженні якого у водія було виявлено 2,26 проміле, в результаті чого на водія було складено постанову за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховую, що рапорти поліцейських за своїм правовим змістом є документами, якими поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами. Тому твердження апелянта про те, що рапорти, які є в матеріалах справи не можуть бути доказами по справі не є слушним. Крім того рапорти, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 12 серпня 2024 року за участі ОСОБА_1 , а також підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи. Відповідно до пояснень ОСОБА_5 від 12 серпня 2024 року (а.с. 9) вбачається, що він того дня разом з працівниками поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їхали до відділу поліції і по дорозі виявили автомобіль який порушив ПДР, а саме не об`їхав кільце а поїхав прямо. Після чого працівники поліції почали слідувати за ним, коли автомобіль зупинився працівники поліції пред`явили службові посвідчення, але водій почав втікати від працівників поліції. Водій ймовірно перебував в стані алкогольного сп`яніння. Твердження апелянта про те, що показання свідка не можуть бути доказом по справі, оскільки він їхав на одному авто з працівниками поліції до відділу поліції, а тому він міг давати не безсторонні пояснення не підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки суддя при прийнятті рішення бере до уваги всі наявні в матеріалах справ докази та досліджує їх в своїй сукупності. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 12), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: камерами відео спостереження зафіксовано рух транспортного засобу марки Нагрудними камерами зафіксовано, як працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 та повідомив про те, що має відомості що останній керував транспортним засобом з порушенням ПДР та попросив, щоб ОСОБА_1 пред`явив документи, дану вимогу ОСОБА_1 не виконував. В ході розмови з іншими особами ОСОБА_1 погодився, що порушив ПДР і пояснив, що: «вчора був на день народженні, а зранку пив одне пиво». Далі ОСОБА_1 все ж пред`явив документи для перевірки. Після перевірки працівник поліції запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці, у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, з такою пропозицією ОСОБА_1 погодився. Далі зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, з результатом 2,26 ‰ проміле ОСОБА_1 погодився та від пропозиції проїхати в медичний заклад для повторного огляду відмовився. Після складання процесуальних документів працівник поліції оголосив їх зміст ОСОБА_1 , роз`яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також зафіксовано підписання ОСОБА_1 складених документів. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про те, що відеозаписи є не повними, на них не зафіксовано процедуру складання протоколу, що не дозволяє повністю відтворити всіх обставин справи не є слушним, оскільки досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Також не є слушним твердження апелянта про те, що відеозаписи не було підписано ЕЦП, оскільки нормами КУпАП не передбачено обов`язку підписувати відеозаписи, які долучаються до матеріалів справи ЕЦП. Посилання апелянта на відсутність зафіксованого факту зупинки не є слушним, оскільки причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Твердження апелянта про те, що в складених процесуальних документах міститься багато розбіжностей, зокрема в часі і місці їх складання в порівнянні з відеозаписами, які фіксують інший час складання матеріалів є слушним, проте не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки сукупність доказів, що міститься в матеріалах справи фіксує факт керування транспортним засобом та проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме це, згідно п. 2.9. а Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 . Також під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому вказані розбіжності слід вважати очевидними описками. Твердження апелянта про, що алкоголь вживав після зупинки транспортного засобу, який припаркував та не мав наміру в подальшому ним їхати не є слушним, оскільки таке спростовується сукупність доказів, що містяться в матеріалах справи. Також не є слушним твердження апелянта про те, що з часу порушення ПДР до зупинки транспортного засобу пройшов тривалий час, оскільки таке не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 , який намагався уникнути відповідальності залишивши місце події. Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, погодився з його результатами. Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Отже за результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, пройшов огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2024 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло