Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/733/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 грудня 2023 року м. Рівне Справа № 572/733/23 Провадження № 22-з/4815/89/23 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Синюка Станіслава Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в: У лютому 2023 року в суд звернулась ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (далі - ПрАТ "СК "Євроінс Україна" або страховик) про відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 21 листопада 2022 року близько 18 год. 15 хв. ОСОБА_2 на автомобілі Volkswagen Passat, рухаючись автодорогою Київ-Ковель-Ягодин біля с. Іванівка Рівненської області здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , внаслідок чого потерпіла померла. Дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП) позивачу та близьким родичам померлої заподіяно моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях. Відомості про кримінальне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху були внесені до ЄДРДР за №12022180000000345. На день ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу була забезпечена полісом №АР209942612 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ "СК "Євроінс Україна", а страхова сума за полісом на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становила 260 000 гривень. З наведених підстав просила стягнути на свою користь з ПрАТ "СК "Євроінс Україна" 80 400 гривень моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 04 вересня 2023 року в задоволенні позову було відмовлено. На рішення суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Синюком С.Л. подано апеляційну скаргу, де він просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному розмірі, стягнувши з відповідача на її користь недоплачене страхове відшкодування та витрати на правову допомогу. Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу задоволено, рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 04 вересня 2023 року скасовано, а позов задоволено та стягнуто ПрАТ "СК "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 80 400 гривень страхового відшкодування, пов`язаного зі смертю потерпілого. 30 листопада 2023 року до апеляційного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, яким він просив стягнути на користь свого довірителя з відповідача 8 000 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 3 000 в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування заяви зазначав, що в суді першої та апеляційної інстанції ним заявлялись вимоги про відшкодування понесених з розглядом справи витрат позивача на правничу допомогу адвоката. Такі витрати підтверджені достатніми доказами і є обґрунтованими. Разом з тим відповідач в судовому засіданні не вказував, що такий розмір витрат на правову допомогу є завищеним, не заявлялося про їх зменшення по суті, як і не заявлялося в будь-якому процесуальному документі, що подавався до суду. Тобто відповідачам не доводилась неспівмірність витрат зі складністю справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на написання та подання позову, значенням справи для сторони тощо. Відтак до відшкодування підлягає вказана сума в повному обсязі. На підтвердження понесених позивачем 8 000 гривень судових витрат в суді першої інстанції адвокат додав до заяви копії розрахунку судових витрат в суді першої інстанції №5-К від 27.07., рахунку-фактури № 48 від 26.07.2023, квитанції від 27.07.2023 про справляння вказаної суми, акту прийому-передачі наданих послуг від 27.07.2023, а на підтвердження понесених 3 000 гривень в суді апеляційної інстанції надав копії, рахунку-фактури № 75 від 30.11.2023, квитанції від 30.11.2023 про справляння грошових коштів, акту прийому-передачі наданих послуг від 30.11.2023. При цьому що в порядку дотримання вимог ст. 83 ЦПК України представник позивача долучив до заяви докази направлення доданих до неї документів іншому учаснику справи з метою забезпечення можливості заявити про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Задовольняючи заяву, колегія суддів виходила з такого. Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Між тим, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч.13 ст.7 ЦПК України). Тому апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Спонуканням для вирішення відповідного питання в письмовому провадженні є й те, що позивач дотримався процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме направив на адресу відповідача документи, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу. Цим забезпечено можливість страховика подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України, що нівелює доцільність розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Згідно із ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 23 січня 2014 року у справі "EastAlliance Limited проти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. 19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи. У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Тому враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для позивача, колегія суддів вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими об`єктивними і переконливими доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу саме в повному обсязі, тобто в сумі 11 000 гривень. Всупереч ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав, а неспівмірності із складністю справи витрат не довів. Керуючись ст. ст. 141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Синюка Станіслава Леонідовича задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 11 000 (одинадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб): НОМЕР_1 . Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна"; адреса: 03150, м. Київ, вул. В. Васильківська,102; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22868348. Головуючий: С.В. Хилевич Судді: С.В. Боймиструк Н.М. Ковальчук