Постанова Волинський апеляційний суд № 157/1360/23

Справа № 157/1360/23 Головуючий у 1 інстанції: Гамула Б. С. Провадження № 22-ц/802/1188/23 Доповідач: Карпук А. К. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 грудня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпук А.К. суддів Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на заочне рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2023 року, В С Т А Н О В И В : В липні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 09.06.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 899101625. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон плюс» належні йому права вимоги до боржників. У подальшому, 20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до якого ТОВ «Таліон плюс» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги до боржників. Так, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача в сумі 29 970 грн, з яких: 10 500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 470 грн сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, заборгованість не погасив. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем нарахування жодних штрафних санкцій не здійснювалось. Таким чином заборгованість відповідача по кредитному договору № 899101625 від 09.06.2020 становить 29 970 гривень. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 899101625 від 09.06.2020 у розмірі 29 970 грн. та понесені судові витрати. Заочним рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було досліджено позов на його відповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України. Будь-яких заперечень з боку відповідача не надходило. Судом порушено право позивача на доступ до правосуддя, оскільки суд не сприяв повному і всебічному з`ясуванню обставин справи. Відсутність доказів щодо перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов цих договорів в даній справі не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки це може бути підставою для розірвання договорів. Договори в судовому порядку не розірвані, недійсними не визнавалися, а відтак діє презумпція правомірності правочину. Також не визнані недійсними і договори факторингу. Договори факторингу та додатки до них, розрахунки заборгованості доводять наявність заборгованості відповідача за невиконаними зобов`язаннями. Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу. Згідно з приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки ціна позову в даній справі (29 970 грн) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 28.12.2023, тобто дата складення повного судового рішення. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких мотивів. З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2020 був укладений кредитний договір в електронній формі між первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 №899101625 на суму 10500 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів відповідно до обумовлених сторонами умов, виходячи із часу дії вказаного договору та виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань (а.с.5-6). На думку позивача він отримав вимоги за вказаним договором від другого кредитора ТОВ «Таліон плюс», який, у свою чергу, отримав вказані вимоги від первинного кредитора на підставі договору факторингу №28/1118-01 та реєстру боржників №97 від 02.09.2020. Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Із матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТзОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) був укладений договір факторингу № 28/1118-01. 09 червня 2020 року, тобто після укладення зазначеного договору факторингу, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №899101625 на суму 10500грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів відповідно до обумовлених сторонами умов, виходячи із часу дії вказаного договору та виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) був укладений договір факторингу № 20102022, за умовами якого клієнт ТОВ «Таліон плюс» відступив, а фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржників первісного кредитора, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги (а. с. 7-8). Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений 09 червня 2020 року, тобто після укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за умовами якого клієнт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передав фактору ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. І лише 20 жовтня 2022 року на підставі договору факторингу ТзОВ «Таліон плюс» передало фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Отже, до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №899101625, оскільки кредитний договір був укладений 09 червня 2020 року, а договір факторингу, за умовами якого фактору ТОВ «Таліон плюс» було передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28 листопада 2018 року, тобто до укладення кредитного договору. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову банку навівши в рішенні суду мотиви прийнятого рішення, однак наведений в мотивувальній частині рішення суду висновок зроблений без належного з`ясування дійсних обставин справи. Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково. Заочне рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2023 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді: