Постанова 4820 № 686/16757/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/16757/23 Провадження № 22-ц/4820/2260/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Чебан О.М., з участю представниці відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2023 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на дитину. ОСОБА_2 зазначив, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2023 року стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 грудня 2022 року та до повноліття дитини. З часу набрання рішенням суду законної сили позивач набув статус особи з інвалідністю, на його утриманні перебувають батьки, які також є особами з інвалідністю. Матеріальний стан позивача суттєво погіршився, внаслідок чого він не спроможний сплачувати аліменти на дитину у визначеному судом розмірі. За таких обставин ОСОБА_2 просив суд зменшити розмір аліментів і стягнути з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на сина ОСОБА_4 у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2023 року в позові відмовлено. Суд керувався тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами погіршення свого матеріального стану з часу присудження з нього аліментів на дитину, внаслідок чого підстави для зменшення розміру цих аліментів відсутні. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на дитину стан здоров`я та матеріальне становище ОСОБА_2 погіршилися, а тому розмір стягуваних з нього аліментів слід зменшити. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_3 не подала відзив на апеляційну скаргу. Щодо розгляду справи апеляційним судом за відсутності позивача Відповідно до статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, рішення від 7 липня 1989 року, пункт 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи. Справа призначена до судового розгляду на 26 грудня 2023 року об 11 годині. 29 листопада 2023 року ОСОБА_2 одержав судову повістку про виклик у судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 74), тобто позивач повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді. 21 грудня 2023 року ОСОБА_2 подав апеляційному суду клопотання про розгляд справи без його участі. Натомість, 26 грудня 2023 року на електронну пошту суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням за кордоном. Це клопотання не підписане позивачем (а.с. 79-84). Оскільки поважність причини неявки ОСОБА_2 підтверджена, а позивач реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, то апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає. Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Суд першої інстанції не дотримався положень статей 19, 274 ЦПК України. У зв`язку з порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини З 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Від цього шлюбу вони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на сина ОСОБА_4 у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 грудня 2022 року та до повноліття дитини. ОСОБА_2 є військовослужбовцем. Протягом травня-вересня 2023 року сума його грошового забезпечення склала 98 320 грн 31 коп. З 19 травня 2023 року ОСОБА_2 встановлено інвалідність ІІІ групи. Позивач проживає разом із батьками, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які також є особами з інвалідністю. ОСОБА_5 з 2013 року має ІІІ групу інвалідності, а ОСОБА_6 з 2014 року ІІ групу інвалідності. За період з січня до жовтня 2023 року ОСОБА_6 як військовослужбовець за контрактом одержала грошове забезпечення в сумі 319 644 грн 84 коп. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції а) щодо порядку розгляду справи Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. За змістом указаних процесуальних норм у порядку спрощеного позовного провадження судом розглядаються малозначні справи чи справи незначної складності та визначеної пріоритетності, за виключенням справ, які повинні бути розглянуті судом у порядку загального позовного провадження. До справ, які підлягають обов`язковому розгляду за правилами загального позовного провадження віднесені, зокрема, справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Отже, справи у спорах про зменшення розміру аліментів мають розглядатися судом за правилами загального позовного провадження. Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані правові норми та розглянув справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Порушення судом норм процесуального права є безумовною підставою для скасування судового рішення (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України). б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В силу статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Із положень частини першої статті 183 СК України слідує, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Як передбачено частиною першою 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, є доведеність у судовому засіданні суттєвої зміни (погіршення або покращення) матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Така зміна обставин має настати після того, як суд визначив первісний розмір аліментів, при цьому, вирішуючи спір, суд зобов`язаний застосувати як положення статті 192 СК України, так і низку інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Зібрані докази достовірно та об`єктивно не вказують на те, що після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на сина ОСОБА_4 , матеріальний і сімейний стан ОСОБА_2 , а також стан його здоров`я змінився. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що підстави для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів на дитину відсутні. Доводи ОСОБА_2 про те, що зміна матеріального стану позбавляє його можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, є необґрунтованими. Посилання ОСОБА_2 на доведеність своїх вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є помилковими. Висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду (постанова від 10 жовтня 2023 року у справі №682/2454/22) щодо підстав і порядку зміни розміру аліментів. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Всупереч вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного провадження, хоча судовий розгляд мав бути проведений у порядку загального позовного провадження. За таких обставин ухвалене ним рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню. Водночас суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов ОСОБА_2 є необґрунтованим і не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_2 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 грудня 2023 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Салоїд Н.М. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 48