Постанова 4806 № 297/1881/23

Справа № 297/1881/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 27 грудня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі головуючого судді КОНДОРА Р.Ю. суддів КОЖУХ О.А., ДЖУГИ С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Берегівського районного суду Фейіра О.О. від 22 червня 2023 року, повний текст якої складено 22 червня 2023 року, про повернення заяви у цивільній справі № 297/1881/23 за позовом ОСОБА_1 до головного лікаря медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» Пранечука Івана Івановича про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - встановив: 01.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Берегівського районного суду з позовом до головного лікаря медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» Пранечука І.І. про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. У заяві зазначав, що у період з 21.02.2021 до 31.05.2023 він перебував у трудових відносинах з головним лікарем медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» Пранечуком І.І., який 21.02.2021 допустив його до виконання обов`язків стоматолога за адресою: АДРЕСА_1 , інших даних не знає. Позивачем власним коштом було встановлено публічну рекламу. Адміністратор медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» отримувала оплату за надані ним послуги пацієнтам, які пред`являли йому квитанції за оплату боргу наданих послуг переносного терміналу ДФСУ. Медичну документацію позивач заповнював особисто та завіряв своєю печаткою. Про те, що роботодавець не сплачує за нього податки, позивач дізнався випадково під час звернення до ДФСУ за довідками форми ОК № 5 та ОК №

7. У зв`язку з цим позивач ОСОБА_1 просив зобов`язати роботодавця ОСОБА_2 виплатити йому невиплачену заробітну плату за період з 21.02.2021 по 31.05.2023 у сумі 528000,00 грн, а також просив звільнити його від сплати судового збору. 01.06.2023 позивач надіслав до суду клопотання про долучення до поданої позовної заяви доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема, листування з Берегівською ДПІ ГУ ДПС у Закарпатської області. Ухвалою судді Берегівського районного суду від 19.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. В ухвалі суддя суду першої інстанції зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, оскільки не містить: доказів перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем у період з 21.02.2021 до 31.05.2023; обґрунтованого розрахунку сум, які просить стягнути позивач; доказів невиплати йому заробітної плати; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Ухвалою судді Берегівського районного суду від 22.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. Повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву суддя суду першої інстанції виходив із того, що зазначені в ухвалі від 19.06.2023 про залишення позовної заяви без руху недоліки не були виправлені, вимоги ухвали не були виконані, оскільки подане в порядку виконання ухвали клопотання про витребування доказів було заявлене з порушенням норм ЦПК України та не усувало недоліків заяви. ОСОБА_1 оскаржив ухвалу судді від 22.06.2023 як постановлену з порушенням норм процесуального права, доводи скарги зводяться до такого. На виконання ухвали суду були надані докази його перебування у трудових відносинах з ОСОБА_2 та досудового врегулювання спору. Зокрема, медико-діагностичний центр ««Сінео Sineo» Європейська якість» допустив позивача до роботи, а це свідчить про фактичне укладення трудового договору. Крім цього, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції невірно зазначив боржника як «Сінево Sinevo», в той час, як з урахуванням принципу диспозитивності позов був пред`явлений до головного лікаря медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» Пранечука І.І., тому виконати ухвалу суду він не міг з незалежних від нього причин. Суд допустив надмірний формалізм, тоді як питання, пов`язані з доказами, та інші питання вирішуються судом під час підготовчого провадження в справі. Просить скасувати оскаржену ухвалу та направити матеріали до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження в справі. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи суд приходить до такого. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення, постановленого судом першої інстанції, в межах доводів і вимог апеляційної скарги (ст. 367 ч. 1 ЦПК України). За змістом приписів ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється, зокрема, відповідно до ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад цивільного судочинства, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (ст. 2 ч. 3 п. 11, ст. 44, інші норми ЦПК України). Сторонами у справах позовного провадження є позивач особа, яка вважає, що її право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач (відповідачі) особа (особи), яку (яких) відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка (які), виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має (мають) відповідати за позовом (ст. 42 ч. 1, ст.ст. 48, 51 ЦПК України). Вимоги до позовної заяви та документів, що до неї додаються, встановлені ст.ст. 175-177 ЦПК України і покликані забезпечити всім учасникам процесу можливість належно реалізувати свої процесуальні права та виконати процесуальні обов`язки, ці вимоги передбачають, серед іншого, що: позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (ст. 175 ч. 1, ч. 3 п.п. 2, 4, 5, 6, 7, 8); позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ст. 177 ч. 5). Таким чином, по захист своїх порушених прав до суду може звернутися саме особа, права якої порушені, і не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом або договором, правомірній вимозі належного позивача відповідає обов`язок належного відповідача (відповідачів) усунути порушення права. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ст. 185 ч.ч. 1, 2, 3 ЦПК України). Позивач зобов`язаний виконати вимоги цивільного процесуального закону щодо форми та порядку подання заяви, а в разі їх невиконання при поданні заяви усунути відповідні недоліки, на які вказано судом (суддею) в ухвалі про залишення заяви без руху. Невиконання таких вимог перешкоджає руху заяви. Позивач також управі належним процесуальним порядком повідомити суд про обставини, якщо такі об`єктивно мають місце, що перешкоджають виправленню певних недоліків заяви чи унеможливлюють це, в такому разі питання про рух заяви вирішується з урахуванням відповідних обставин. Як убачається з наявних матеріалів, 13.06.2023 до Берегівського районного суду надійшли викладені рукописним текстом позов ОСОБА_1 до головного лікаря медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» Пранечука І.І. про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та клопотання про долучення до поданої позовної заяви доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема, листування з Берегівською ДПІ ГУ ДПС у Закарпатської області, документи були зареєстровані в суді 13.06.2023 (а.с. 1-7). Ухвалою від 19.06.2023 суддя Берегівського районного суду залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху з наведених в ухвалі підстав, надавши дводенний з дня отримання копії ухвали строк для виправлення недоліків заяви. На виконання зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви ОСОБА_1 21.06.2023 подав до суду письмову заяву (пояснення) (а.с. 13-15) про те, що головний лікар медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» ОСОБА_2 забрав у нього «трудову книжку; диплом; інтернатуру; спеціаліста» та видав йому ключі від робочого місця, на підтвердження своєї особи пред`явив паспорт « НОМЕР_1 від 31.07.1998». У заяві зазначив також, що оскільки центр має головного лікаря, то головний лікар має повноваження представляти центр, «тому і боржник у позовній заяві». Позивач надав центру свою трудову книжку, тому доказ його працевлаштування є у центрі. Вказав також графік своєї роботи. Текст заяви викладений на звороті роздруківок фотографій, на яких зображена особа чоловічої статі біля стоматологічного крісла в кабінеті, на вході до приміщення з рекламою медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість». До заяви ОСОБА_1 додав клопотання про витребування у відповідача «трудової книжки, диплома, інтернатури, спеціаліста», довідки про середню заробітну плату. Розрахунок за 01.03.2021-21.07.2023 (а.с. 16). Ухвалою від 22.06.2023 суддя Берегівського районного суду повернув позивачу ОСОБА_1 позовну заяву. Таким чином, своїм роботодавцем, а відтак і відповідачем за позовом ОСОБА_1 визначав головного лікаря медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» Пранечука І.І., певні дані щодо якого суду повідомив. Поряд із цим, будь-якої конкретної інформації щодо: часу, підстав, умов і порядку оформлення та припинення відносин, з ким саме і які відносини мали місце: трудові з медико-діагностичним центром ««Сінео Sineo» Європейська якість» (в тому числі, є цей центр юридичною особою, чи ні), з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 чи цивільно-правові з фізичною особою ОСОБА_2 ; підстав і порядку оплати роботи позивача, розрахунку з відповідної бази пред`явленої до стягнення суми у 528000,00 грн, яка є значною, позивач не надав, відповідного обґрунтування в заяві не навів, на конкретні докази не послався. Питання про належність відповідача за позовом може за відповідних умов вирішуватися на подальших після відкриття провадження в справі її стадіях, що, однак, не звільняє позивача від обов`язку чітко і ясно сформулювати та обґрунтувати конкретні підстави позову та його предмет, послатися на необхідні докази та надати їх суду (за наявності їх у позивача) вже на стадії пред`явлення позову. Питання про докази, що їх позивач не має можливості надати разом із заявою, може вирішуватися за правилами, встановленими ст. 83 ч. 4, ст. 84 ч. 4, ст.ст. 116-119 ЦПК України, шляхом їх забезпечення, що кореспондується з п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Докази можуть бути витребувані судом також і в порядку ст. 84 ч.ч. 1-3 ЦПК України за умови вжиття особою, яка подає клопотання, до цього заходів для отримання доказів самостійно, надання доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів. Водночас слід враховувати, що за відсутності посилання на конкретні докази, їх місцезнаходження, мотивації щодо неможливості самостійно надати докази, обставин, які відповідний доказ підтверджує, і т.ін. клопотання не відповідає правилам, встановленим, зокрема, ст. 43 ч. 2 п. 4, ст. 81 ч.ч. 1, 5, ст. 83 ч.ч. 1, 4, 5, 8, ст. 84 ч.ч. 1, 2, ст. 175 ч. 3 п. 8, ст. 177 ч. 5 ЦПК України і не може бути задоволене по суті. Позивач не надав суду доказів вжиття заходів для самостійного отримання необхідних документів зі свого місця роботи, від свого конкретного роботодавця (якщо такі відносини існували) та виконання ним процедури забезпечення доказів. Міркування апелянта про неможливість виконати ухвалу судді суду першої інстанції про залишення заяви без руху через помилку в найменування медико-діагностичного центру маніпулятивні і жодним чином не спростовують невиконання позивачем, який чітко розумів, про що власне йдеться, вимог цивільного процесуального закону і вимог судового рішення щодо додержання встановленого порядку пред`явлення позову. Виходячи з викладеного, суддя суду першої інстанції обґрунтовано, з додержанням норм ст.ст. 175, 177, ст. 185 ч.ч. 1, 2, 3 ЦПК України залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та визнав її неподаною, оскільки попри повідомлення суду певних ідентифікуючих даних щодо визначеного ОСОБА_1 відповідача головного лікаря медико-діагностичного центру ««Сінео Sineo» Європейська якість» Пранечука І.І. інші істотні недоліки позовної заяви не були виправлені, що унеможливлювало відкриття провадження в справі з додержанням вимог цивільного процесуального закону. Судове рішення не можна визнати ухваленим із надмірним формалізмом, позаяк обов`язкові формалізовані вимоги до процедури ініціювання позову та відкриття провадження в справі саме і спрямовані на забезпечення прав усіх учасників процесу як на належний позов, так і на захист від нього. Відтак на підставі ст. 375 ЦПК України апеляцію ОСОБА_1 , яка відповідності оскарженої ухвали нормам процесуального права не спростовує, слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Берегівського районного суду від 22 червня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення, але протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду. Судді