Постанова 4814 № 553/2130/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/2130/22 Номер провадження 33/814/1554/23Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2023 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Степанової М.Ю., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гончаренка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гончаренка О.В., на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 25 травня 2023 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим і накладено на нього стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 536 гривень 80 копійок судового збору. За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 23 червня 2022 року о 08 годині 55 хвилин по просп. М. Вавілова, 1/15 у м. Полтава у порушення вимог п.2.9 «а» ПДРУкраїни керував автомобілем «Hyundai Tucson», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі адвокат Гончаренко О.В. просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 25 травня 2023 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: наявні в матеріалах справи докази не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначеного вище адміністративного правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення, дані за результатами проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є недопустимими доказами. Водночас посилається на те, що місцевий суд безпідставно розглянув провадження за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про місце, дату й час судового розгляду, порушивши право останнього на захист та надати показання. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про місце, дату й час апеляційного розгляду, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення (судової повістки) за абонентським номером мобільного телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , зазначеним у апеляційній скарзі для здійснення його виклику. Клопотань про відкладення засідання до суду апеляційної інстанції не надходило. Суд апеляційної інстанції, заслухавши думку адвоката, який підтвердив те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про місце, дату й час судового засідання апеляційного суду та не заперечує проти здійснення апеляційного розгляду за його відсутності, представник підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та з посиланням на закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке. Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги. Виходячи з положень ст.252 КУпАП,орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Вимогами ж п.2.9 «а» ПДР України унормовано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є обґрунтованим. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №086070 23 червня 2022 року о 08 годині 55 хвилин ОСОБА_1 по просп. М. Вавілова, 1/15 у м. Полтава у порушення вимог п.2.9 «а» ПДРУкраїни керував автомобілем «Hyundai Tucson», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (а.с.1). Наведені вище дані протоколу об`єктивно підтверджуються відеозаписами, записаними на технічному носієві інформації, з яких установлено, що 23 червня 2022 року приблизно о 08 годині 55 хвилин ОСОБА_1 по просп. М. Вавілова, 1/15 у м. Полтава керував автомобілем «Hyundai Tucson», н.з. НОМЕР_1 , і був зупинений поліцією у зв`язку з тим, що не мав чинного страхового поліса. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 у присутності двох свідків пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці правопорушення з використанням поліцією спеціального технічного засобу, результати якого склали 0, 49 проміле алкоголю в крові. Після проходження цього огляду ОСОБА_1 не висловлював незгоду з його результатами (а.с.5). Навпаки, згода ОСОБА_1 із названими вище результатами, отриманими за допомогою застосування технічного приладу, підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, що засвідчено особистими підписами двох свідків і самого ОСОБА_1 (а.с.4). Зафіксовані ж засобами об`єктивного контролю (відеозаписами) обставини узгоджуються зі змістом названого вище акту огляду та роздруківки технічного засобу «Drager Alcotest 6820», відповідно до яких встановлено перебування ОСОБА_1 , у тому числі під час керування автомобілем, у стані алкогольного сп`яніння з результатами 0, 49 проміле алкоголю в крові (а.с.2-3). Отже, зазначені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Об`єктивних обставин, які були би підставами для визнання їх недопустимими, недостовірними чи неналежними, перевіркою матеріалів справи не встановлено та не наведено апелянтом. При цьому, з огляду на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується даними відеозаписів і результатів огляду, тобто засобами об`єктивного контролю, а письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4-5) містять відомості щодо процедури проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки автомобіля, аналогічні тим, які встановлені наведеними вище доказами, то посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на зміст цих пояснень не вплинуло на доведеність винуватості ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони не є ключовими чи єдиними доказами по справі, а лише за своїм змістом відповідають відеофіксації. Також позбавлені підстав твердження представника в суді апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Пунктом 7 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП (в редакції Закону України, в тому числі на час вчинення адміністративного правопорушення) адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. ОСОБА_1 учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, 23 червня 2022 року. За оскаржуваною постановою на нього накладено адміністративне стягнення 25 травня 2023 року, тобто з дотриманням регламентованого ч.6 ст.38 КУпАП строку, у зв`язку з чим відсутні підстави для закриття провадження згідно з положеннями п.7 ст.247 КУпАП. У той же час слід зазначити, що обчислення названого вище строку станом на момент апеляційного розгляду не ґрунтується на вимогах КУпАП, оскільки факт дотримання строку, передбаченого ч.6 ст.38 КУпАП, законодавцем пов`язується виключно з кінцевим моментом у вигляді накладення адміністратиного стягнення (місцевим судом), а час, який сплинув у ході набрання оскаржуваною постановою законної сили, не впливає на обчислення цього строку. Що стосується аргументів апелянта про здійснення розгляду справи без участі ОСОБА_1 , то можливість реалізації прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, у тому числі й тих, про які йдеться в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 і його представнику було надано під час провадження в суді апеляційної інстанції, якими вони й скористалися у спосіб, який уважали за необхідне. Водночас слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату й час апеляційного розгляду, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, не навівши причин, що об`єктивно унеможливили б його явку до апеляційного суду та не заперечував з приводу розгляду апеляційної скарги за його відсутності. Як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_1 є водієм, що підтверджується даними технічного носія інформації з відеозаписами й протоколу про адміністративне правопорушення щодо вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія та видачі йому тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами, факт чого засвідчено ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу (а.с.1, 7). Таким чином, суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП правильно наклав на ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. Ураховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 . Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гончаренка О.В., залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 25 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 без зміни. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.М. Корсун