Постанова 4817 № 606/1972/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 606/1972/23Головуючий у 1-й інстанції Іванченко А.М. Провадження № 22-ц/817/1115/23 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 грудня 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Гірський Б. О., Костів О. З., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 606/1972/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2023 року, постановлену суддею Іванченко А.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Булат про витребування майна із незаконного володіння,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Булат» про витребування майна з незаконного володіння. Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Булат» про витребування майна з незаконного володіння - повернуто позивачу . Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2023 року, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на виконання вимог ухвали суду про залишення без руху, ним були заявлені клопотання з питань судового збору та долучені копії документів, однак суд необґрунтовано відмовив у їх прийнятті . Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно із вимогами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення позовної заяви, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в частині його оскарження та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитись не може з огляду на таке. Так, за положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 2 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Булат» про витребування майна з незаконного володіння. Ухвалою Теребовлянського районного суду від 16.10.2023 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з тих підстав, що позовна заява не містить ціни позову; відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, не зазначено ціну позову та не сплачено судовий збір, також вимоги позовної заяви викладені некоректно. 31.10.2023 року на виконання ухвали суду від 16 жовтня 2023 року про усунення недоліків від ОСОБА_1 надійшло доповнення до позовної заяви, у якій позивач вказав адресу спірної квартири, надав свідоцтво від 02 жовтня 2014 року про зміну прізвища. В прохальній частині уточненої позовної заяви позивач просив зобов`язати відповідача надати інформацію з питань паювання житлового фонду, викликати Микулинецьку селищну раду, витребувати документи у селищній раді та відповідача, також просив прийняти рішення щодо звільнення або відтермінування сплати судового збору, у зв`язку з воєнним станом та відсутністю прописки . Проте судом першої інстанції, подана позовна заява у новій редакції була розцінена як невиконання вимог ухвали від 16 жовтня 2023 року, а тому повернута позивачу на підставі ст. 185 ЦПК України. Колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду першої інстанції. Так, згідно зі ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Інші обставини, які необхідні суду, повинні встановлюватися і досліджуватися в судовому засіданні. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач в доповненій позовній заяві зазначив на вимогу суду адресу спірної квартири, заявив клопотання про витребування інформації у відповідача та з Микулинецької сільської ради з питань паювання житлового фонду, зокрема будинку АДРЕСА_1 та просив звільнити від сплати судового збору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем. Проте як видно з ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд послався на відсутність документів на підтвердження важкого матеріального стану і не роз`яснив позивачу вимоги частин 1 та 3 статті 8 Закону України Про судовий збір, зокрема, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або зменшити розмір судового збору чи звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Щодо ціни позову, то відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Таким чином, ухвала суду не містить правової оцінки тим обставинам (аргументам), які зазначені позивачем в доповненій позовній заяві. Також слід зауважити, що згідно роз`яснень, викладених в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справи у суді першої інстанції", подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Однак, суддя першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково повернув позовну заяву. Крім цього, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 грудня 2023 року. Головуюча Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський О.З. Костів