LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд554/6141/22

від 19.12.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/6141/22 Номер провадження 22-ц/814/4373/23Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Одринської Т.В. суддів Панченка О.О., Пікуля В.П. розглянувши в письмовому провадженні в м. Полтава цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про поновлення строку, захист прав споживача, стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, за апеляційними скаргами представника ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - адвоката Салівона Віталія Івановича та представника ОСОБА_1 адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни на додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 липня 2023 року, ВСТАНОВИВ: В провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про поновлення строку, захист прав споживача, стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 09 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про поновлення строку, захист прав споживача, стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування задоволено повністю. Поновлено позивачу строк на звернення до суду за захистом своїх прав і законних інтересів з позовом. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування по страховому випадку від 26 грудня 2017 року за страховим полісом № АМ/2094271 у розмірі 19757 гривень 66 копійок та судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок, а всього 20750 гривень 06 копійок. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тимофеєва Юлія Андріївна звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи її тим, що рішенням суду від 09 листопада 2022 року не вирішено питання щодо витрат позивача на правничу допомогу адвоката. З урахуванням вимог про надання доказів про розмір витрат, просила поновити строк на подання заяви та постановити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат, які позивач сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи у розмірі 16975,70 грн. Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 липня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни задоволено. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 серпня 2023 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни про виправлення описки у додатковому рішенні відмовлено. З вказаним судовим рішенням не погодилося ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС», в інтересах якого апеляційну скаргу подав адвокат Салівон В.І., посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив скасувати додаткове рішення, визнати неповажними причини пропуску подання стороною позивача доказів на підтвердження судових витрат. Відмовити позивачу в ухваленні додаткового рішення. Вирішити питання про розподіл судових витрат в апеляційній інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що заява позивача від 25.11.2022 року підлягала розгляду в порядку, визначеному ст. 270 ЦПК України, з ухваленням додаткового рішення чи відмові в його ухваленні. Вказує, що докази на підтвердження понесених судових витрат представником позивача подано з пропуском строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. У зв`язку з чим, суд повинен був постановити ухвалу про повернення без розгляду заяву від 08.09.2022 року. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вирішив питання щодо наявності підстав для поновлення строку подання такої заяви. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом першої інстанції не було надано оцінку доказам та не встановлено які види правничої допомоги було фактично надано, а також які види правничої допомоги були невідворотними. Представник ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - адвокат Салівон В.І., в апеляційній скарзі зазначив орієнтований розрахунок судових витрат, які ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС», очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції складає 5000 грн. 01.12.2023 року до суду представником ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - адвокат Салівон В.І. подав заяву про приєднання доказів на підтвердження понесених судових витрат. Апеляційну скаргу на додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07.07.2023 року подала представник ОСОБА_1 адвокат Тимофеєва Юлія Андріївна, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить додаткове рішення скасувати в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 105000 грн, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16975 грн. 70 коп. Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд стягнув на користь ОСОБА_1 10 500 грн, тоді як позивач просила стягнути 16975,70 грн, надавши належні докази. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку. За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді. Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 та постанові від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про розподіл витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 - адвокатом Тимофеєвою Ю.А. зазначено, що загальний розмір гонорару за договором № 05/22-13 від 17.05.2022 року та Додатковою угодою № 2 від 11.07.2022 до договору складає 16 975, 70 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу адвокатом надано копію договору 05/22-13 від 17 травня 2022 року, копію додаткової угоди № 2 від 11.07.2022 року, копію квитанції від 23.11.2022 року, ордер серії АХ №1098240, копію звіту №1 про надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги № 05/22-13 від 17.05.2022 р. за цивільною справою №554/6141/22, згідно якого вартість наданих адвокатом Тимофеєвою Ю.А. послуг складає 16975,70 грн. (а.с. 164-179). Стягуючи з ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн. суд першої інстанції виходив з того, що вказана сума витрат підтверджена належними доказами та має бути стягнута з відповідача. Колегія суддів з таким висновком погодитися не може, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2022 року між Адвокатом Тимофеєвою Ю.А. та Бровко О.М. укладено договір про надання правничої допомоги. У розділі 3 (пункт 3.1.1, 3.1.2) договору сторони визначили, що частина гонорару визначається погодинно з розрахунку 1500 за кожну годину виконання адвокатом робіт за цією угодою в межах договору, незалежно від їх виду чи складності, і має бути сплачена клієнтом адвокату в порядку визначеному договором, незалежно від того, чи досягнуто бажаного для клієнта результату. Друга додаткова частина гонорару визначається погодинно з розрахунку 500 грн за кожну годину виконання адвокатом робіт в межах цього договору. Додатковою угодою № 2 від 11 липня 2022 року сторони погодили вартість наданих послуг. Зі звіту №1 про надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги № 05/22-13 від 17.05.2022 р. за цивільною справою №554/6141/22, вбачається, що сторони погодили, що адвокатом було надано наступні послуги: ознайомлення з документами та наявними у клієнта матеріалами з метою визначення перспективи та напрямку ведення справи в суді, вартість послуги - 2000,00 грн; складання та подання позовної заяви, вартість 4000,00 грн; складання та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, вартість 1200, 00 грн.; складання та подання заяви в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, вартість 1200,00 грн, складання та подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, вартість 1200,00 грн, складання та подання заяви про розподіл судових витрат, вартість 1200,00 грн, складання заяви про надання судового рішення та виконавчих листів, вартість 1200,00 грн, виїзд в судове засідання 08.09.2022, 09.11.2022 3000,00 грн. При цьому зі звіту не вбачається скільки годин було витрачено для надання правничої допомоги, відповідно до умов договору від 17.05.2022 року. Оцінюючи критерії реальності (дійсність та необхідність) розумності та співмірності витрат на правничу допомогу апеляційний суд зазначає, що: - витрати на ознайомлення з документами та наявними у клієнта матеріалами з метою визначення перспективи та напрямку ведення справи в суді, не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених позивачем, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки позовної заяви; - подання заяви про усунення недоліків позовної заяви не можна розцінювати як надання правничих послуг, оскільки адвокатом усуваються свої власні недоліки; - складання та подання заяв про розгляд справи за відсутності позивача та представника також не є наданням правничої допомоги, та не є обо`язковою; - складання заяв про розподіл судових витрат та подання доказів про такі витрати не є наданням правничої допомоги, а є наданням доказів, що не входить до послуг надання правничої допомоги. Включення адвокатом до звіту №1,послуг у вигляді виїзду до суду в судові засідання 08.09.2022 та 09.11.2022 року, є помилковим так, як витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, підлягають компенсації у відповідності до вимог ст. 138 ЦПК України. Відповідно до квитанції б/н від 23.11.2022 року ОСОБА_1 сплатила адвокату Тимофеєвій Ю.А. 10 500, 00 грн. У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17(провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи». Колегія суддів зазначає, що гонорар адвоката за договором про надання правової допомоги № 05/22-13 від 17.05.2022 року та додаткової угоди № 2 від 11.07.2022 року, становить 16975,07 грн. Проте, зазначений адвокатом Тимофеєвою Ю.А. гонорар суперечить звіту № 1, згідно якого адвокатом надано послуги на загальну суму 15000 грн., з яких лише 5200,00 грн, є обґрунтованими. Договір № 05/22-13 від 17.05.2022 року та додаткова угода № 2 від 11.07.2022 року, є суперечливими, так як в договорі сторони обумовили розмір гонорару за кожну годину, а в додатковій угоді сторонами погоджено фіксований розмір за надані послуги. Звіт № 1 не містить часу затраченого адвокатом при виконанні вказаного договору. Отже, реальними витратами, які понесла позивач за надану їй правничу допомогу в суді першої інстанції, є 5200, 00 грн за підготовку позовної заяви та складання заяви про надання судового рішення та виконавчих листів. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 липня 2023 року, слід змінити, зменшивши суму стягнутих з ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 , витрат на професійну правничу допомогу з 10 500 грн. до 5500 грн. Представник ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - адвокат Салівон В.І., в поданій апеляційній скарзі просив вирішити питання про розподіл судових витрат понесених відповідачем в апеляційній інстанції. До заяви про приєднання доказів на підтвердження понесених судових витрат адвокатом Салівон В. надано акт приймання - передачі послуг від 30.11.2023 року та копії договору про надання правничої допомоги від 03.10.2022 року та додаткової угоди № 23/08/07-1. Згідно вказаних документів гонорар успіху адвоката за надані послуги є фіксованим та складає 5000,00 грн. Враховуючи, що апеляційну скаргу представник ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - адвоката Салівон В.І., задоволено частково, враховуючи складність справи, та витрачений адвокатом час для складання апеляційної скарги на додаткове рішення суду, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн., що відповідатиме принципу розумності та справедливості. Керуючись ст. 270,268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ : В задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни відмовити. Апеляційну скаргу представника ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - адвоката Салівона Віталія Івановича задовольнити частково. Додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 липня 2023 року змінити, зменшивши стягнуті з ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу з 10 500 грн. до 5500 грн. Стягнути з ОСОБА_1 користь ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 2500 грн. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Повний текст постанови складено 19.12.2023. Головуючий суддя : Т.В. Одринська Судді: О.О. Панченко В.П. Пікуль

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»