Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12063/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12063/23 Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 12.09.2023 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби (далі АДПС) України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області про: - визнання протиправними дій АДПС України щодо відмови у виготовленні та направленні до ГУПФ України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ), ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011-ХІІ), з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова №704), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії позивача; - зобов`язання АДПС України виготовити та направити до ГУПФ України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-XII, з урахуванням положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії позивача. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він є військовим пенсіонером, отримує пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ. З огляду на визнання протиправними та скасуванням п.п.1, 2, 6 Постанови №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103), та відповідно відновленням попередньої редакції п.4 Постанови №704 та п.5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі Порядок №45), він звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до ГУПФ України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії відповідно до Постанови №704 станом на 01 січня 2023 року з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що станом на 01 січня 2023 року Кабінетом Міністрів України рішення з приводу перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям не приймалось, а тому в АДПС України відсутні правові підстави для видачі довідки. У свою чергу мінімальна заробітна плата також не може бути використана в якості розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів з огляду на заборону, встановлену п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". На цій підставі відповідач вважав, що умови для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визначені Порядком №45, у спірних відносинах відсутні. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до АДПС України, третя особа: ГУПФ України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії АДПС України щодо відмови у виготовленні та направленні до ГУПФ України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-XII, з урахуванням положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано АДПС України виготовити та направити до ГУПФ України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-XII, з урахуванням положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі АДПС України ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повинен був дослідити чи відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або чи було введено Кабінетом Міністрів України, для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Апелянт вказує, що станом на 01 січня 2023 року такої зміни в грошовому забезпеченні діючих військовослужбовців не відбулося, і починаючи з 01 березня 2018 року обрахунок розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям продовжує встановлюватися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Апелянт наголошує, що починаючи з 01 березня 2018 року по 01 січня 2023 року включно рішення з приводу перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Кабінетом Міністрів України не приймалося. Крім того, апелянт звертає увагу, що на момент розгляду справи в суді п.4 Постанови №704 був викладений у новій редакції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги АДПС України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: ОСОБА_2 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ. Позивач звернувся із заявою №Х-5382 від 21 квітня 2023 року до АДПС України про підготовку та надання до ГУПФ України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із застосуванням п.4 цієї Постанови у редакції до внесення змін Постановою №103, для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру його пенсії. Листом №11/Х-5382-10011 від 22 травня 2023 року відповідачем відмовлено у видачі довідки, оскільки з 01 березня 2018 року факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям не відбулось. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у підготовці і наданні до ГУПФ України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії є протиправною. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.3 ст. 1-1, ч.3 ст. 43, ч.ч.1, 2, 4 ст. 63 Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п.8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік", ст. 6 Закон України від 05 жовтня 2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", п.п.2, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.3 ст. 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно ч.ч.1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 п.4 викладено в такій редакції: "

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01 березня 2018 року) п.4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п.6 Постанови №103, а саме: "

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Отже, станом на 01 березня 2018 п.4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05 жовтня 2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями ст. 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (ст. 6 Закону №2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Колегія суддів зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Колегії суддів вважає за необхідне зазначити, що зазначення у п.4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Колегія суддів зазначає, що п.8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. Тоді як Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та Закон №1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2023 рік не містить. Тобто, положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Таким чином, ч.3 ст. 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Колегія суддів акцентує увагу на тому, що Верховний Суд у постановах від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, та від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19 неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.. Отже, з огляду на визначені в ч.3 ст. 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року по справі №440/6017/21. Так, у вищезазначеній постанові Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків: - з 01 січня 2020 року положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; - через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 та 22 вересня 2022 року у справі №500/3840/21. Щодо твердження апелянта про те, що виготовлення оновленої довідки позивача в цьому випадку можливе тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України нового рішення щодо перерахунку пенсій, то колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року по справі №553/3619/16-а та від 17 грудня 2019 року №160/8324/19. Відносно посилань апелянта на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, якою встановлено зокрема, що розміри посадових окладів розраховуються виходячи із розміру 1 762 грн., що відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на 01 січня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів вказує, що Верховним Судом у зазначеній категорії справ неодноразово виказувалась правова позиція, згідно якої Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Крім того, колегія суддів наголошує, що спірні правовідносини у межах цієї справи виникли до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 26 грудня 2023 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.