Постанова 4857 № 380/6393/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/6393/23 пров. № А/857/15586/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, ухвалене суддею Клименко О.М. у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 380/6393/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех Авто» до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд: - визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03 жовтня 2022 року № UA209170/2022/001282; - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 03 жовтня 2022 року № UA209000/2022/900113/2. 31 липня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 03 жовтня 2022 року № UA209000/2022/900113/2. Визнав протиправною та скасував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України від 03 жовтня 2022 року № UA209170/2022/001282. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех Авто» сплачений за подання позову судовий збір в сумі 5479,60 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки у ньому відповідач не здійснив розрахунок митної вартості і не навів відповідні мотиви. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються, виключно, на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об`єктивні, та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, щодо складових митної вартості. У зв`язку із цим та внаслідок того, що декларант не надав документів, які витребовував відповідач, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості товарів. З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 04 лютого 2020 року Компанія «STORM-GROUP Sp.z.o.o.» (Продавець) та ТзОВ «Екотех Авто» (Покупець) уклали контракт поставки № ЕА 2020/02/4, за умовами якого Продавець зобов`язується продати Покупцю Товар (частини склоочисника транспортного засобу в асортименті), а Покупець зобов`язується купити Товар відповідно до інвойсів. Загальна вартість контракту складає 400000,00 доларів США. 01 листопада 2021 року сторони договору уклали Додаток № 2 до Контракту поставки № ЕА 2020/02/4 від 04 лютого 2020 року, згідно з яким Продавець та Покупець погодили викласти пункт 5.2 Контракту в такій редакції: «Сума контракту складається із суми всіх інвойсів». 30 вересня 2022 року продавець відвантажив на адресу покупця товар - частини склоочисника транспортного засобу в асортименті в кількості 58850,00 шт. на загальну суму 53966,50 дол. США, відповідно до інвойсу № ЕА 2022/09-100 від 30 вересня 2022 року. 03 жовтня 2022 року декларант з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № UA209170/2022/077416, відповідно до якої заявив до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (частини склоочисника транспортного засобу, які складаються: каркасні з каркасу (кріплення) або безкаркасні з стрічки: Щітка склоочисника). Разом із митною декларацією декларант подав такі документи: - контракт поставки № ЕА 2020/02/4 від 04 лютого 2020 року; - інвойс № ЕА 2022/09-100 від 30 вересня 2022 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30 вересня 2022 року; - CMR б/н від 01 жовтня 2022 року; - копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0390632; - рахунок-фактуру № 2931 від 29 вересня 2022 року; - заявку на транспортно-експедиційні послуги № 2931 від 29 вересня 2022 року; - довідку транспортних витрат № 2931 від 30 вересня 2022 року. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця витребувала додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідь декларант додатково надав митниці: - копію митної декларації країни відправлення 22PL402010E1689021; - договір № 040520/1 про надання експедиційно-транспортних послуг від 04 травня 2020 року; - прайс-лист, каталоги; - платіжне доручення № 109 від 22 червня 2022 року; - проформу Proforma invoice № PREA2022/06-004 від 21 червня 2022 року. 03 жовтня 2022 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900113/2 та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03 жовтня 2022 року № UA209170/2022/001282. У рішенні підставою для коригуванні митної вартості зазначено наступні розбіжності: - відповідно до п.5.2 контракту від 04.02.2020 року № ЕА2020/02/04 вартість товару, що постачається за цим контрактом, становить 400000 доларів США. Однак станом на 06.01.2022 року загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму; - транспортні послуги, відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів, надавалися ПП «Аван-Т», проте в CMR від 30.09.2022 року в графі 16 зазначений перевізник VISTA Sp.z.o.o., однак докази про укладення позивачем із цим перевізником договору позивач не надав. Відповідач здійснив коригування митної вартості за резервним методом. Джерелом інформації для коригування митної вартості є МД № UА500420/2022/3720 від 03.08.2022 року. Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості ввезеного товару позивач звернувся до суду з позовом. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією № UA209170/2022/077416 від 03.10.2022 року, декларант має подати такі документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що, при надісланні декларанту вимоги про витребування документів, які передбачені частиною 2 статті 53 МК України, відповідач не вказав із яких причин витребовує вказані документи. На думку апеляційного суду, це позбавило декларанта належним чином відреагувати на вимогу відповідача. При цьому, як встановлено із рішення про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів було зумовлено тим, що подані декларантом до митного оформлення документи мають розбіжності і не мають всіх складових митної вартості. Це відповідач пов`язує із тим, що: - станом на 06.01.2022 року загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила суму, яка становить 400000 доларів США; - транспортні послуги, відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів, надавалися ПП «Аван-Т», проте в CMR від 30.09.2022 року в графі 16 зазначений перевізник VISTA Sp.z.o.o., однак докази про укладення позивачем із цим перевізником договору позивач не надав. У відповідь на запит відповідача декларант надав такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення 22PL402010E1689021; - договір № 040520/1 про надання експедиційно-транспортних послуг від 04 травня 2020 року; - прайс-лист, каталоги; - платіжне доручення № 109 від 22 червня 2022 року; - проформу Proforma invoice № PREA2022/06-004 від 21 червня 2022 року. Щодо виявлених розбіжностей позивач пояснив, наступне: - 01 листопада 2021 року сторонами контракту уклали додаткову угоду, згідно з якою продавець та покупець погодили викласти пункт 5.2 Контракту в такій редакції: «Сума контракту складається із суми всіх інвойсів»; - позивач уклав із ПП «Аван-Т» договір про надання транспортно-експедиційних послуг, що свідчить про те, що ПП «Аван-Т» самостійно шукав перевізника без участі позивача. Надаючи оцінку доводам сторін, щодо правомірності рішення відповідача про коригування митної вартості, апеляційний суд зазначає наступне. Що стосується перевищення суми контракту, то позивач надав докази, зокрема, додатки до контракту № 1 від 04.02.2020 року, згідно із яким сторони погодили суму контракту 2 000 000 дол. США та № 2 від 04.02.2021 року, згідно із яким сторони погодили, що сума контракту становить суму всіх інвойсів. Отже, твердження відповідача про те, що станом на 06.01.2022 року загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила суму, яка вказана у контракті є необґрунтованими. Крім цього, на думку апеляційного суду, ця обставина жодним чином не впливає на митну вартість товару, який розмитнював позивач. Що стосується тих розбіжностей, що в CMR від 30.09.2022 року зазначений перевізник VISTA Sp.z.o.o., а позивач уклав договір перевезення із ПП «Аван-Т», то апеляційний суд зазначає наступне. 04 травня 2020 року позивач уклав із ПП «Аван-Т» договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 040520/1. Строк дії договору 2 роки. Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником. Виходячи із аналізу цих термінів, надаючи транспортно-експедиторські послуги, експедитор може сам і не перевозити вантаж, тобто не бути безпосереднім перевізником, що взяв на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу. Як правило, у транспортно-експедиторській практиці експедитор бере на себе обов`язки із організації перевезення вантажів, і не бере на себе організацію страхування вантажів та їхнього митного оформлення. Як свідчать дані CMR від 30.09.2022 року ПП «Аван-Т», як експедитор, залучив до перевезення товару, який придбав позивач, перевізника VISTA Sp.z.o.o. При цьому, на підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг позивач надав: заявку на транспортно-експедиційні послуги № 2931 від 29.09.22 року; довідку про вартість транспортних витрат; рахунок-фактуру № 2931 від 29.09.2022 року, платіжну інструкцію № 1402 від 17.10.2022 року про оплату за надані транспортно-експедиційні послуги. Отже, на думку апеляційного суду, сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку задекларував позивач, згідно із митною декларацією № UA209170/2022/077416 від 03.10.2022 року, є необґрунтованими, що позбавляє відповідача права самостійно коригувати митну вартість товару, що вказана у цій митній декларації. Крім цього, апеляційний суд зазначає, що відповідач обрав резервний метод визначення митної вартості товару. Відповідно до частини 1 та 2 статті 93 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідач у рішенні про коригування митної вартості ввезеного позивачем товару зазначив, що визначив митну вартість товару, зважаючи на раніше визнану (визначену) митним органом митну вартість, та послався на митну декларацію № UА500420/2022/3720 від 03.08.2022 року. Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Такого висновку суд дійшов, зважаючи на те, що у рішенні про коригування митної вартості відсутні порівняльні характеристики товару, який ввозив позивач та того, який за основу коригування обрала митниця. Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 03 жовтня 2022 року № UA209000/2022/900113/2 є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати. Аналогічно і картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03 жовтня 2022 року № UA209170/2022/001282 необхідно скасувати, оскільки така є наслідком прийнятого рішення про коригування митної вартості товару. Цей висновок є підставою для задоволення позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року в справі № 380/6393/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 25.12.2023 року