Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/4175/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1903/23Головуючий по 1 інстанції Справа № 712/4175/23 Категорія: 351000000 Пироженко (С.А.) С. А. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В. секретар Любченко Т.М. учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач Черкаська обласна військова адміністрація, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області; особа, яка подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Горбач Галина Валеріївна; розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Горбач Галини Валеріївни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове відчуження майна (транспортного засобу), скасування акту про примусове відчуження або вилучення майна та зобов`язання вчинити певну дію, в с т а н о в и в: В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській областіпро визнання протиправними та скасування рішення про примусове відчуження майна (транспортного засобу), скасування акту про примусове відчуження або вилучення майна та зобов`язання вчинити певну дію. В обґрунтування позову зазначив, що на підставі листа Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 04.07.2022 № 663 прийнято рішення про відчуження майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, що оформлене Протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 04.07.2022 №

183. Відповідно до Протоколу оперативної наради ухвалено: робочій групі здійснити примусове відчуження майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області транспортний засіб HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 р.в.; відчуження майна здійснити робочій групі шляхом складання акту про примусове відчуження або вилучення майна, відповідного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 988). Згідно з актом про примусове відчуження або вилучення майна від 04.07.2022 № 142/01/13-13-05 примусове відчуження транспортного засобу здійснено на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС Україниу Черкаській області у особи власника, яким є ОСОБА_1 Черкаським НДЕКЦ МВС України проведено оцінку транспортного засобу та складено висновок експертного дослідження від 21.07.2022 № ЕД-19/124-22/7704-АВ, відповідно до якого середня ринкова ціна аналогічного транспортного засобу HONDA CR-V, 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , при умові, що він знаходився у техніко-справному стані і з нормативним пробігом, станом на 06.07.2022 становила 468660,00 грн. 27.07.2022 в ТСЦ №7141 РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області здійснено видачу тимчасового талону у зв`язку з постановкою на тимчасовий державний облік на період воєнного стану транспортного засобу HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 р.в., VIN НОМЕР_2 на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС Україниу Черкаській області, що підтверджується листом РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) від 10.08.2022 № 31/26-279Аз. Згідно з вищезазначеним Актом, що складений 04.07.2022, протокол робочої групи від 04.07.2022 № 183 погоджено з Черкаською ОВА. При цьому, Черкаська ОВА погодила протокольне рішення (протокол засідання від 04.07.2022 № 183) лише 06.07.2022, про що свідчить лист № 5891/01/01-57. Таким чином, на дату складання акту про примусове відчуження майна рішення робочої групи про примусове відчуження не погоджено Черкаською ОВА, що свідчить про порушення процедури прийняття рішення. Сам Акт про примусове відчуження не містить печаток військового командування або Черкаської ОВА, а лише печатку ГУ ДСНС України у Черкаській області, якому передано транспортний засіб. Крім того, оцінку транспортного засобу зроблено дистанційно, без його огляду та встановлено вартість аналогічного транспортного засобу, а не транспортного засобу, що вилучається, у зв`язку з чим складання акту про примусове відчуження майна без оцінки транспортного засобу є незаконним та суперечить вимогам ст. 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», п. 51, 56 Національного стандарту №

1. Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про примусове відчуження майна, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного часу від 04.07.2022 № 183; визнати протиправним та скасувати акт про примусове відчуження майна або вилучення майна від 04.07.2022 № 142/01/13-13-05, складений робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану про примусове відчуження майна (транспортного засобу) HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 р.в., на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС Україниу Черкаській області; зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС Україниу Черкаській області повернути власнику ОСОБА_1 легковий автомобіль марки HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 р.в, та ключі від цього автомобіля. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що процедуру прийняття спірного рішення дотримано, при цьому, доводи позивача у цій частині стосуються формальних підстав, які однак, не призводять самі по собі до протиправності спірного рішення. Суд першої інстанції дійшов висновку, що також не підлягають до задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС Україниу Черкаській області повернути йому спірний автомобіль та ключі від нього, оскільки згідно Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено право позивача на відшкодування вартості примусового відчуженого від цього майна на потреби держави в умовах воєнного стану чи повернення цього майна в судовому порядку після скасування правового режиму воєнного стану. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Горбач Г.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зміст апеляційної скарги аналогічний обставинам, викладеним у позовній заяві ОСОБА_1 . Крім того, скаржник в обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення про відчуження транспортного засобу має право приймати виключно військове командування, визначене у Законі України «Про правовий режим воєнного стану», а не колегіальний орган, до складу якого входять представники правоохоронних органів, які не відносяться до військового командування та не мають повноважень на прийняття таких рішень, а тому твердження суду першої інстанції про віднесення працівників МВС до представників обласного військового командування є хибними. Зазначає, що рішення про примусове відчуження або вилучення майна оформлюється наказом (директивою), а не протокольним рішенням. Прийняття рішення про відчуження майна повинно супроводжуватися чітким документальним оформленням. Стверджує, що прийняття рішення особами, які не відносяться до військового командування та відсутність печаток на документі (акті про примусове відчуження майна) є прямим порушенням норм Конституції України та Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», а не формальними помилками. Вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесене при неповному з`ясуванні обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права. Черкаська ОВА подала відзив на апеляційну скаргу та посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що робочою групою, як спеціально уповноваженим колективним органом обласного військового командування, в межах визначених повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства прийнято рішення про відчуження транспортного засобу, спрямоване на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканості, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути через воєнний стан. Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області подав відзив на апеляційну скаргу та посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Звертає увагу на те, що Черкаською ОВА та робочою групою в повній мірі виконано вимоги чинного під час дії правового режиму воєнного стану законодавства, рішення щодо примусового відчуження автомобіля прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Сторони повідомлялись належним чином про дату, час та місце судового засідання. В судове засідання з`явився представник Черкаської обласної військової адміністрації Бодня І.В. та представник Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС Україниу Черкаській області Ченцов О.Є. Представник ОСОБА_1 адвокат Горбач Г.В. прийняла участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі захищеного відеоконференцзв`язку з судом через особистий кабінет Електронного суду. Заслухавши учасників справи, які прийняли участь в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вище вимогам. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 р.в., чорного кольору, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . З листа Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 04 липня 2022 року встановлено, що 03.07.2022 року працівниками СРПП СПД ВП1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області виявлено факт керування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом марки HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, на підставі чого 03.07.2022 року відносно нього складено адміністративний протокол серії ДПР18№494148 для розгляду та прийняття рішення Монастирищенським районним судом відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначений лист було адресовано робочій групі з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану. За результатами розгляду вказаного листа робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану прийнято рішення, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану № 183 від 04.07.2022, щодо здійснення примусового відчуження автомобіля у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області. Відповідно до пункту 1.3. протоколу № 183 ухвалено відчуження майна робочій групі здійснювати шляхом складання акту про примусове відчуження або вилучення майна, відповідного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 988). Акт складати в трьох оригінальних примірниках: 1 - робочій групі, 2 - органу, якому передається транспортний засіб, 3 - колишньому власнику (або його законному представнику). У пункті 1.4. протоколу № 183 зазначено про необхідність у встановленому чинним законодавством порядку визначення вартості примусово відчуженого майна та долучення відповідної інформації до матеріалів. Пунктом 1.5 протоколу № 183 передбачено, що це протокольне рішення необхідно подати на погодження Черкаській обласній військовій адміністрації відповідно до п. 3 розпорядження Черкаської ОВА від 04.03.2022 №

97. На виконання рішення робочої групи, оформленого протоколом №183, підготовлено акт про примусове відчуження або вилучення майна № 142/01/13-13-05 від 04.07.2022, в якому зазначено, що примусове відчуження транспортною засобу здійснено на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області у власника, яким є ОСОБА_1 . Листом Черкаської обласної військової адміністрації № 5891/01/01-57 від 06.07.2022, керуючись частиною першою статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», начальником Черкаської ОВА погоджено протокольне рішення (протокол засідання від 04.07.2022 № 183) щодо здійснення примусового відчуження майна (транспортного засобу) у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів воєнного стану з подальшою передачею відповідно до узгодженого розподілу, прийняте робочою групою, утвореною розпорядженням Черкаської ОВА від 04.03.2022 №

97. На адресу Черкаського НДЕКЦ МВС скеровано лист Черкаської ОВА від 06.07.2022 № 5892/01/01-57 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу, що буде відчужено для виконання завдань оборони України. Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-22/7704-АВ від 21.07.2022 Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України визначено середню ринкову ціну автомобіля, яка становить 468 660 грн. Вважаючи протиправним рішення, що оформлене протоколом № 183 від 04.07.2022, складений робочою групою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Правовідносини, наявні між сторонами у справі на підставі наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, що затверджений ЗУ № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента та діє по теперішній час. Згідно ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно частини першої статті 4 вказаного Закону на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 вирішено утворити, окрім інших, Черкаську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій. Підпунктом 3 пункту 8 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів. Пунктом 5 наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 № 2 (зі змінами, внесеними наказами начальника Черкаської ОВА № 8 від 26.03.2022, № 10 від 31.03.2022) доручено ГУНП в Черкаській області, УПП в Черкаській області ДПП у разі виявлення осіб за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння здійснити оформлення матеріалів відповідно до КУпАП з одночасним затриманням транспортного засобу на термін не більше 3 діб, а також передачею відповідних матеріалів обласному військовому командуванню для вирішення питання щодо примусового відчуження або вилучення транспортного засобу для виконання завдань з оборони України, її захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості в умовах правового режиму воєнного стану. Відповідно до частини першої статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля-евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. 01.07.2020 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VІІІ, яким згідно підпункту 9 пункту 1 Розділу 1 вказаного Закону у частині першій статті 265-2 КУпАП слова та цифри "частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130" виключено. У подальшому, 03.07.2020 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17.06.2020 №720-ІХ, яким у розділі 1 у пункті 1 Закону №2617-VІІІ підпункт 9 виключено (пункт 117 Закону №720-ІХ), тобто повернуто редакцію частини першої статті 265-2 КУпАП, яка передбачала можливість тимчасового затримання транспортного засобу у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 КУпАП. Отже, однією з визначених КУпАП підстав для тимчасового затримання транспортного засобу поліцейським є наявність в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а умовою для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку є створення загрози безпеці руху. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відносно позивача, який керував транспортним засобом HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , працівниками СРПП СПД ВП1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області складено 03.07.2022 адміністративний протокол ДПР18№494148 за порушення Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Саме з урахуванням вказаних обставин автомобіль позивача було тимчасово затримано, що відповідає приписам законодавства, зважаючи на запроваджений на території України воєнний стан та виявлення факту керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння (частина перша статті 130 КУпАП). За таких обставин на підставі п. 5 наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 № 2 (зі змінами) є достатні підстави для передачі відповідних матеріалів обласному військовому командуванню для вирішення питання щодо примусового відчуження або вилучення транспортного засобу для виконання завдань з оборони України, її захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що патрульна поліція обґрунтовано направила матеріали до робочої групи для прийняття нею відповідного рішення. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Згідно з частиною 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» № 4765-VI від 17.05.2012 (далі Закон № 4765-VI) встановлено, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості; вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону № 4765-VI примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 (далі Закон №389-VIII) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз вказаних положень п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону № 389-VIII вказує, що за умови введення в Україні воєнного стану, військове командування може здійснювати такий захід правового режиму воєнного стану, як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній власності. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 4765-VI примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 4765-VI, термін "військове командування" вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про правовий режим воєнного стану» або Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану», залежно від правового режиму, в умовах якого передається, відчужується або вилучається майно. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 389-VIII військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Абзацом шістнадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що органами військового управління є Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 181-р «Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні» затверджено План запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні. Відповідно до пункту 5 Плану відповідальним за виконання такого заходу правового режиму воєнного стану як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видання про це відповідних документів встановленого зразка, строком виконання якого є час введення воєнного стану, є рада оборони відповідного регіону або військові адміністрації (у разі утворення), військове командування. Органами що залучаються до здійснення даного заходу, визначено Мінагрополітики, Міненерго, Мінреінтеграцїї, Мінмолодьспорт, Мінстратегпром, Мінцифри, Мінекономіки, МВС, Міндовкілля, МЗС, Мінінфраструктури, МКІП, МОН, МОЗ, Міноборони, Мінрегіон, Мінсоцполітики, Мінветеранів, Мінфін, Мін`юст, Управління державної охорони, АТУкрзалізниця, Укравтодор, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні (районні) держадміністрації, військові адміністрації (у разі їх утворення), органи місцевого самоврядування всіх рівнів. Як було зазначено вище, на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 утворено Черкаську обласну військову адміністрацію. Абзацом другим пункту першого зазначеного Указу передбачено, що у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій. Розпорядженням Черкаської ОВА № 97 від 04.03.2022 «Про робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану» утворено робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану та затверджено її склад за посадами. До складу робочої групи увійшли: голова робочої групи - начальник Черкаського обласного штабу оборони, члени робочої групи: начальник Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; заступник начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області - начальник організаційно - методичного відділу; начальник Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області; начальник Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз складу робочої групи вказує на те, що вона є спеціально уповноваженим колективним органом обласного військового командування, метою створення якої є прийняття рішень з питань відчуження майна, спрямованих на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути через воєнний стан. Відповідно до пункту 2 Розпорядження № 97 основним завданням робочої групи є прийняття рішення щодо передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, яке оформляється протоколом. Пунктом 3 Розпорядження № 97 встановлено, що голова робочої групи подає прийняте рішення Черкаській обласній військовій адміністрації для його погодження в установленому порядку. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 389-VIII військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Як було зазначено вище, п. 5 наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 № 2 (зі змінами) доручено ГУНП в Черкаській області, УПП в Черкаській області ДПП у разі виявлення осіб за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння здійснити оформлення матеріалів відповідно до КУпАП з одночасним затриманням транспортного засобу на термін не більше 3 діб, а також передачею відповідних матеріалів обласному військовому командуванню для вирішення питання щодо примусового відчуження або вилучення транспортного засобу для виконання завдань з оборони України, її захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості в умовах правового режиму воєнного стану. При цьому, колегія суддів враховує, що наказ Черкаської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 № 2 (зі змінами) в судовому порядку позивачем оскаржений не був, а відповідно останній не перевірявся на дотримання підстав, порядку та процедури його прийняття. З матеріалів справи вбачається, що обставинами, які зумовили примусове відчуження або вилучення майна позивача та вчинення відповідних дій, що оскаржуються до суду в цій справі, стало те, що 03.07.2022 щодо позивача складено адміністративний протокол ДПР18№494148 за порушення Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Уманське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області на виконання вимог п. 5 Наказу № 2 від 02.03.2022 (зі змінами) направило робочій групі лист № 6663 від 04.07.2022, про що зазначено у протоколі оперативної наради робочої групи. Як вбачається із протоколу оперативної наради робочої групи № 183 від 04.07.2022 за наслідками розгляду питання щодо примусового відчуження майна, прийнято протокольне рішення про відчуження автомобіля. Вказане рішення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 4765-VI, погоджено начальником Черкаської ОВА (лист № 6045/01/01-57 від 21.07.2022). Отже, розгляд питання про примусове відчуження транспортного засобу відбувся відповідно до п. 5 наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 № 2, адже відповідно до наведених норм наказу на розгляд робочої групи можуть передаватись питання щодо відчуження транспортного засобу, яким керував водій у нетверезому стані, що в даному випадку не спростовано позивачем. Колегія суддів зазначає, що оцінивши докази по справі в їх сукупності, з врахуванням положень чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що процедуру прийняття спірного рішення дотримано та про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог відмовив. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», у разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов`язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв`язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо. З вказаної норми закону випливає, що право вимагати повернення майна виникає у колишнього власника майна після скасування правового режиму воєнного стану, тобто обумовлюється припиненням існування надзвичайної обставини, яка стала підставою для такого відчуження за умови збереження цього майна. Оскільки на час розгляду справи та на час апеляційного перегляду в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повернути відчужений транспортний засіб, оскільки вони є передчасними. Щодо доводів апеляційної скарги, що акт про примусове відчуження майна не містить печатки ані військового командування, а ні підпису та печатки Черкаської обласної військової адміністрації, як органу, що погодило рішення про примусове відчуження майна, а лише печатку ГУ ДСНС України у Черкаській області, якій передано транспортний засіб, колегія суддів зазначає наступне. На виконання п. 1.3 протоколу оперативної наради робочої групи № 183 від 04.07.2022 підготовлено акт про примусове відчуження або вилучення майна від 04.07.2022, в якому зазначено щодо примусового відчуження транспортного засобу на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській областіу власника, яким є позивач. На виконання п. 1.3 протоколу оперативної наради робочої групи № 183 від 04.07.2022 підготовлено акт про примусове відчуження або вилучення майна від 04.07.2022 за зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998, який містить передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та зразком акта відомості про: членів робочої групи представників обласного військового командування; наявні у розпорядженні робочої групи та доступні в умовах правового режиму воєнного стану відомості про власника майна, що є достатніми для ідентифікації останнього; відомості, що право власності на майно підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу; відомості, необхідні для ідентифікації транспортного засобу; сума виплачених коштів в акті не вказана, при цьому зазначено, що оцінка транспортного засобу буде проведена у встановленому чинним законодавством порядку. Також акт містить підписи всіх представників обласного військового командування, підпис відповідної посадової особи органу, на користь якого було примусово відчужено транспортний засіб та відповідну печатку органу. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що акт про примусове відчуження майна не містить печатки ані військового командування, ані підпису та печатки Черкаської обласної військової адміністрації, як органу, що погодило рішення про примусове відчуження майна, апеляційний суд бере до уваги правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, відповідно до якої, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення. В залежності від порушень процедурних підстав складання акту та від їх характеру наслідком може бути нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача у цій частині стосуються формальних підстав, які однак, не призводять самі по собі до протиправності спірного рішення. Крім того, на адресу Черкаського НДЕКЦ МВС скеровано лист Черкаської ОВА від 06.07.2022 № 5892/01/01-57 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу, що буде відчужено для виконання завдань оборони України. Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-22/7704-АВ від 21.07.2022 Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України визначено середню ринкову ціну автомобіля. Приписами частин 1 та 2 статті 8 Закону № 4765-VI встановлено, що оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Відповідно до пункту 1.13 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1698 №53/5, строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Згідно ч. 3 ст. 8 Закону № 4765-VI оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду. Таким чином, доводи апеляційної скарги, що оцінку транспортного засобу зроблено дистанційно, без його огляду та встановлено вартість аналогічного транспортного засобу, а не транспортного засобу, що вилучається, у зв`язку з чим складання акту про примусове відчуження майна без оцінки транспортного засобу є незаконним, колегією суддів відхиляються, оскільки незгода позивача з оцінкою відчуженого у нього майна не є підставою для визнання недійсним акту про примусове відчуження майна. Беручи до уваги зазначене вище, недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що в процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти порушення прав скаржника, які підлягають судовому захисту, а тому заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення колегією суддів апеляційного суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає. Приходячи до переконання про відхилення апеляційної скарги, колегія суддів також бере до уваги положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (пункт 32 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»). Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Горбач Г.В. слід залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Горбач Галини Валеріївни залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений 22 грудня 2023 року. Судді