Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/1002/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1002/21 Номер провадження 22-ц/814/4061/23Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2023 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І., розглянула у письмовому провадженні за наявними матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2023 року, повне рішення складено 14.06.2023, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної в дорожньо-транспортній пригоді. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,- встановила: У червні 2020 року у кримінальному провадженні ОСОБА_2 подав до суду цивільний позов до ОСОБА_1 , в якому просив відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення останнім злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Позов мотивовано тим, що 31.01.2018 року близько 17:11 год. у м. Кременчук по вул. Театральній біля будинку №36 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia Tour», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який у цей час переходив проїзну частину дороги по вул. Театральна. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а саме: закритий перелом лівої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням, закритий уламковий перелом верхньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. У зв`язку із отриманими травмами він проходив тривале лікування. Так, з 31.01.2018 року по 28.05.2019 року він проходив стаціонарне лікування у КНПМ "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька". Діагноз: закритий перелом лівої плечової кістки, великогомілкової кістки зі зміщенням, де витратив на лікування грошові кошти в сумі 35334,90грн. В подальшому з 21.02.2018 року продовжив лікуватися амбулаторно, й витратив на лікування грошові кошти в сумі 4577,9 грн. З 13.05.2019 року по 28.05.2019 року проходив стаціонарне лікування (підготовка до реабілітації, реабілітація, після реабілітаційний період) в травматологічному відділенні Федерального державного бюджетного закладу «Федеральне бюро медико-соціальної експертизи Міністерства праці і соціального захисту Російської Федерації» у м. Москва РФ. Діагноз: набряк і деформація лівого колінного суглоба. Об`єм руху згибання 400, розгибання

00. Консолідований перелом кісток лівої гомілки в умовах остеосинтеза пластиною та гвинтами. Посттравматичний артроз колінного суглоба 3 ст. Витратив на лікування грошові кошти в сумі 60540,06 грн. Таким чином в період з 31.01.2018 року по 21.03.2020 року ОСОБА_2 витратив на лікування внаслідок ДТП, яке сталося з вини ОСОБА_1 100452,87 грн., які підлягають стягненню з відповідача та є матеріальною шкодою. Вказував, що до ДТП мав хронічне захворювання запалення обох кульшових суглобів, яке лікував та потребував ендопротезування. При цьому міг рухатися з тростиною та працювати. Проте, внаслідок отриманих травм зазнав сильний фізичний біль, втратив можливість рухатися за отриманих ушкоджень, переніс операцію (відкриту репозицію, металоостеосинтез), тривалий час лікувався, мав вчитися ходити заново, проходити тривалу реабілітацію, у зв`язку з чим втратив роботу, потребував стороннього догляду, став інвалідом ІІ групи. По теперішній час змушений лікуватися від травм, отриманих внаслідок ДТП з вини ОСОБА_1 , зазнав зміни свого життя, які спричиняють йому фізичні та душевні страждання. Враховуючи викладене моральну шкоду він оцінює у 100452,00 грн. Окрім того просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3700 грн. В подальшому уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 69052,87 грн, 100452 грн. моральної шкоди та витрати на адвоката у розмірі 3700 грн. У кримінальному провадженні ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області (суддя Фадєєва С.О.) від 05.08.2020 року у справі №537/1432/20, провадження №1-кп/537/153/2020, задоволено клопотання потерпілого ОСОБА_2 про залучення до участі в справі за його позовом співвідповідача ПАТ "Страхова група "ТАС". Залучено у кримінальному провадженні № 12018170110000206 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в якості цивільного співвідповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» у цивільному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області (суддя Фадєєва С.О.) від 22.02.2021року кримінальне провадження №12018170110000206 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито з підстав звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також цивільний позов Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого у кримінальному провадженні передано до канцелярії Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з метою визначення судді для розгляду справи в порядку цивільного судочинства після набрання ухвалою законної сили. Згідно протоколу авторозподілу судових справ від 15.03.2021 року цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином передано на розгляд судді Мурашової Н.В. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2023 року позовні вимоги, з внесеними змінами, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної в ДТП, задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 страхові виплати за матеріальну шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок ДТП у розмірі 3436,65 грн. Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 страхові виплати за моральну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 1741,83 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 98710,17грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу 113,22 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 2154,51 грн. Стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь держави витрати на судовий збір у розмірі 51,87 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на користь держави витрати на судовий збір у розмірі 987,03 грн. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до нього та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова група «ТАС» в межах доведеності вимог. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що його цивільно-правова відповідальність застрахована у АТ «СГ «ТАС» відповідно до умов якого, сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну здоров`ю складає 200000 грн. та вказаного ліміту достатньо для задоволення позовних вимог. Окрім того зазначає, що залежно від ступеню вини потерпілого сума відшкодування може зменшуватися, проте жодного обґрунтування судом при ухваленні рішення щодо цього, не вказано. Також зазначає, що районний суд всупереч принципу розумності, справедливості поклав весь тягар відшкодування матеріальної та моральної шкоди на нього, а із страхової компанії стягнув мізерну суму відшкодування. 23.11.2023 року на електронну адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просив її залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України). Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Районним судом вірно встановлено, що 31.01.2018 року о 17 год. 10 хв. в темний час доби, погода без опадів, при увімкненому зовнішньому міському електроосвітленні по сухому асфальтобетонному покриттю по вул. Театральна в м. Кременчуці, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони вул. Гагаріна в напрямку вул. Першотравнева м. Кременчука, рухався водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 . В цей саме час в районі будинку 36 по вул. Театральній попереду автомобіля Skoda Octavia справа наліво відносно напрямку руху автомобіля поза межами пішохідного переходу в напрямку будинку 42-а по вул. Першотравневій рухався пішохід ОСОБА_2 . Рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_1 , не вжив заходів до зменшення швидкості та своєчасного екстреного гальмування автомобіля, внаслідок чого порушив вимоги п.12.3. Правил дорожнього руху України та допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля Skoda Octavia у ліву частину тіла пішохода ОСОБА_2 , спричинивши останньому наступні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я: багатоскалковий, косий перелом верхньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків; перелом хірургічної шийки лівої плечевої кістки, зі зміщенням уламків. Також встановлено, що згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.01.2018 року слідчим, в присутності понятих, оглянуто ділянку дороги біля будинку №36 по вул. Театральній у м. Кременчуці, складено схему ДТП, зафіксовано стан дорожнього покриття, погодні умови, місце розташування транспортного засобу Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , та наявні на ньому механічні пошкодження, зокрема розбите лобове скло. (т.2 а.с.78-83). Згідно листа КП «Міськсвітло» Кременчуцької міської ради від 19.03.2020 року №01-05/201, станом на 31.01.2018 року по вул. Театральній від будівлі автовокзал по напрямку руху до Першотравневої мережі зовнішнього освітлення забезпечували освітлення проїзної частини та тротуара від автовокзалу і закінчувалося за будинком АДРЕСА_1 . Включення зовнішнього освітлення 31.01.2018 року по вул. Театральній було проведено о 16:58год. Аварійних відключень та перебоїв у роботі зовнішнього освітлення на даній ділянці дороги 31.01.2018 року не було. (т.2 ас. 102). З огляду на протокол проведення слідчого експерименту від 25.03.2020 року, свідок ОСОБА_1 на місці події показав слідчому в присутності понятих обставини дорожньо-транспортної пригоди 31.01.2018 року о 17 год. 10-15 хв., коли по вул. Театральній у м. Кременчук він, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , встановлено видимість більше 60 м. (т.2 а.с.93-101). Відповідно до протоколу огляду та перегляду відеозапису від 23.03.2020 року, слідчим в присутності понятих оглянуто компакт-диск з відеозаписом з камер спостережень ТОВ «ІТК «МАЛКОМ», розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Театральна,

34. Напис у куті «01.31.2018 Ср 18:04:42». За наведених на відео обставин, встановлено, що працює зовнішнє міське освітлення. Далі «01.31.2018 Ср 18:09:56 18:10:29» зафіксовано в межах правого тротуару, перед проїзною частиною силует пішохода, який знаходиться у нерухомому стані перед виходом на проїзну частину дороги. «01.31.2018 Ср 18:11:15» силует пішохода, якого виявлено по правий край проїзної частини, засвітлюється в світлі фар автомобілів, які проїжджали поряд. «01.31.2018 Ср 18:11:20» пішохід рухається в межах проїзної частини, що стає видним по руху його ніг при засвітленні фарами автомобіля, що наближається до пішохода та рухається зі сторони автовокзалу м. Кременчука до вул. Першотравневої. «01.31.2018 Ср 18:11:25» до даного пішохода, що рухається по проїзній частині з правого краю, з права на ліво відносно напрямку руху транспорту, наближається легковий автомобіль, що рухається з увімкненим ближнім світлом фар та при безпосередній близкості до пішохода допускає на нього наїзд. (т.2 а.с. 103-105). Згідно висновку експерта №235 від 13.04.2020 року, в умовах заданої події водій автомобіля Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода екстренним гальмуванням. У заданій дорожній обстановці в діях водія Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. Місцевим судом також встановлено, що у кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.02.2021 року у справі №537/1432/20, провадження №1-кп/537/30/2021 ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 12018170110000206 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, закрито. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС». Сума відшкодування на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 200000 грн., за шкоду заподіяну майну 100000 грн. Франшиза 0 грн. (т.1 а.с. 251-252). Згідно висновку судово-медичної експертизи №192, виконаного з 10 по 22 квітня 2019 року, з врахуванням даних, отриманих в ході огляду підекспертного, дослідження його медичної документації встановлено, що у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалого розладу здоров`я: багатоскалковий, косий перелом верхньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків; перелом хірургічної шийки лівої плечевої кістки, зі зміщенням уламків. Дані тілесні ушкодження утворилися в один проміжок часу, одночасно, за механізмом утворення ударна дія тупих, твердих предметів, при цьому характерні для утворення їх у пішохода, при дорожньо-транспортній пригоді, від удару виступаючими частинами кузова автомобіля легкового типу, в проміжок часу і за обставин, наведених в ухвалі, медичній документації та підекспертним, про що свідчить їх характер і локалізація. Встановлені діагнози: « ОСОБА_4 , двухсторонний коксартроз 4 ст., асептический некроз головок обеих бедренных костей. Артралгия, выраженное нарушение функций ходьбы и статики». При визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймаються, оскільки є проявом наявного, хронічного, соматичного захворювання, виникнення якого не пов`язане із встановленими обставинами випадку. Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" №675, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 31.01.2018 року по 20.02.2018 року. Діагноз закритий перелом лівої плечевої кістки в верхній третині зі зміщенням, закритий уламковий перелом верхньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. Проведено оперативне втручання 09.02.2018 року, відкрита репозиція, металоостеосинтез лівої великогомілкової кістки, накладена гіпсова пов`язка. Відкрита репозиція, металоостеосинтез лівої плечевої кістки, накладена косиночна пов`язка. Надано перелік та кількість препаратів, які призначені хворому. Рекомендовано нагляд травматолога за місцем проживання, хода за допомогою милиць, іммобілізація гіпсовою пов`язкою протягом 1 місяця. Іммобілізація косинковою пов`язкою протягом 1 місяця з моменту операції. ЛФК, фіз. процедури, р/г контроль через 1 місяць, при наявності ознак консолідації курс відновного лікування в умовах ФТЛ. Виданий лікарняний. Продовжує хворіти. (т.1 а.с. 14). Вказане також підтверджується листом КНМП «Лікарня Інтенсивного лікування «Кременчуцька» №01-11/1083 від 07.06.2021 року (т.2 а.с. 23-25) та листом КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» №01-16/1591 від 07.09.2021 року (т.2 а.с 140). Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції, спеціаліст лікар КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» та судово-медичний експерт повідомили, що внаслідок ДТП, що сталося 31.01.2018 року, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження: закритий перелом лівої плечевої кістки в верхній третині зі зміщенням; закритий уламковий перелом верхньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. При цьому зазначили, що в даному випадку безпосередньо колінний суглоб ОСОБА_2 не отримав пошкоджень внаслідок ДТП, мало місце пошкодження лише ушкодження кісток гомілки. До ДТП ОСОБА_2 мав хронічне захворювання кульшових суглобів, після ДТП він не рухався, що могло стати підставою для розвитку наявного у його організмі захворювання такого ж і в колінному суглобі. Під час виписки з КНМП "ЛІЛ "Кременчуцька" лікарі показували ОСОБА_2 вправи, які необхідно робити самостійно для попередження наслідків, які в подальшому сталися з його колінним суглобом. Згідно з листами непрацездатності, ОСОБА_2 не мав можливості працювати за станом здоров`я з 31.01.2018 року по 10.09.2018 року (т.1 а.с. 234-240). Згідно з розрахунками ОСОБА_2 , на лікування було витрачено 100452,87 коп. Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що доведеними належними допустимими та достатніми доказами витрати ОСОБА_2 на лікування травм, отриманих внаслідок ДТП, що сталася 31.01.2018 року з вини ОСОБА_1 , за призначеннями лікарів КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" на суму 34836,65 грн. та оскільки ОСОБА_1 добровільно оплатив ОСОБА_2 витрати на його лікування за призначеннями на загальну суму 31400 грн, наявні підстави для стягнення невідшкодованих витрат на лікування у сумі 3436,65 грн з ПАТ "Страхова група "ТАС". З врахуванням положень ст. 26-1, ст.23, п.27.3 статті 27 Закону, районний суд стягнув з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну йому внаслідок ДТП, в розмірі 1741,83 грн. (5% від розміру заподіяної здоров`ю шкоди, яка підлягає стягненню, 34836,65 грн. = 1741,83 грн.) та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду від ДТП в розмірі 98710,17 грн. Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне. Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню. Разом із цим, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. У розумінні цього Закону потерпілим є, зокрема, фізична особа, життю, здоров`ю та/або майну якого заподіяна шкода внаслідок ДТП із використанням транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Із матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС». Сума відшкодування на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 200000 грн., за шкоду заподіяну майну 100000 грн. Франшиза 0 грн. (т.1 а.с. 251-252). У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1статті 22 Закону № 1961 IV). Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Із матеріалів справи вбачається, що 31.01.2018 року близько 17:11 год. у м. Кременчук по вул. Театральній біля будинку №36 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia Tour», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який у цей час переходив проїзну частину дороги по вул. Театральна. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а саме: закритий перелом лівої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням, закритий уламковий перелом верхньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. Місцевим судом встановлено, що у кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.02.2021 року у справі №537/1432/20, провадження №1-кп/537/30/2021 ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 12018170110000206 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, закрито. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновок районного суду про те, що 31.01.2018 року з вини водія ОСОБА_1 , який керував з порушенням ПДР транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , було заподіяно ОСОБА_2 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Згідно розрахунку № 1 ОСОБА_2 , за період лікування в КНМП «Лікарня Інтенсивного лікування «Кременчуцька» з 31.01.2018 року по 20.02.2018 року, придбано медичні препарати на загальну суму 31240,04 грн., що підтверджено квитанціям про їх придбання та оплату (т.1 а.с. 20-154, т.2 а.с. 27-34). Перевіряючи надані призначення лікарів «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» та квитанції на придьання ліків районний суд дійшов вірного висновку про те, що розбіжність між призначеннями лікарів та розрахунком ОСОБА_2 про придбання медичних препаратів на 1 шприц одноразовий 5 мл, вартістю 1,90 грн. Таким чином районний суд дійшов вірного висновку про те, що витрати на лікування травм, отриманих внаслідок ДТП, в КНМП «Лікарня Інтенсивного лікування «Кременчуцька» з 31.01.2018 року по 20.02.2018 року в сумі 31238,14 грн. за розрахунком №1 ОСОБА_2 підтверджені належними доказами та є обгрунтованими. Окрім того, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про доведеність витрат на придбання бандажа на плічовий суглоб (пов`язка «Дезо»), вартістю 569,0 грн., витрати на загальну суму 3002,45, а саме на перевезення від лікарні до місця проживання ОСОБА_5 , який на той час не мав можливості рухатися і мав перелом плечевої кістки, на суму 600 грн. (товарний чек №12 від 20.02.2018 року), придбання ходунків вартістю 1052,45 грн. (квитанція №МОН3332 від 01.04.2018 року), перевезення від місця проживання до місця проведення контрольного рентгену вартістю 850 грн. (квитанція №83 від 03.05.2018 року), проведення контрольного рентгену гомілки та плечевої кістки 500 грн. (квитанція №84 від 03.05. ст. 03.05.2018 року). При цьому районним судом вірно відмовлено в задоволенні відшкодування інших витрат а саме: придбання підгузків, рукавичек, ліків "Сенадексін", "Норгалекс гель", "Аффида форт", пакетів, мотузки, оскільки в матеріалах справи відсутні документи про їх призначення лікарями для лікування травм, отриманих внаслідок ДТП. (т.1 а.с. 14). Також правомірно відмовлено у відшкодуванні витрат на проведення рентгену кульшових суглобів, повторного рентгену гомілки та плечевої кістки, консультації травматолога у МЦ "Арніка", УЗІ колінних суглобів, консультація лікаря ендоскопіста, консультація лікаря гастроентеролога, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між вказаними призначеннями та лікуванням травм, отриманих внаслідок ДТП. Окрім того, вірно відмовлено у відкошуванні витрат за квитанціями про внесення благодійних внесків за медичні послуги, оскільки сума благодійних внесків на користь лікарні не підлягає стягненню з обвинуваченого, так як ці кошти не належать ні до процесуальних витрат, ні до шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у від 01.11.2018 року у справі N 403/329/17. Також районний суд дійшов вірного висновку про відмову у відшкодуванні витрат за розрахунком № 4 на суму 546, 46 грн, оскільки вказані ліки придбані без призначення лікарів та не надано доказів, що їх придбано для лікування травм отриманих внаслідок ДТП. Колегія суддів погоджується з висновком районного суду щодо відмови у відшкодуванні витрат під час підготовки до реабілітації, реабілітації колінних суглобів, після реабілітаційний період у медичній установі РФ на загальну суму 60540,06 грн., оскільки не доведно причинно-наслідковий зв`язок між лікуванням (реабілітацією) лівого колінного суглобу та отриманими ОСОБА_2 в ДТП травмами з вини ОСОБА_1 , так як згідно висновку судово-медичного експерта №192, проведеного в період з 10 по 22 квітні 2019 року, ОСОБА_2 не було заподіяно в ДТП ушкодження колінного суглобу. (т.2 а.с. 41- 42). Враховуючи викладене районний суд дійшов вірного висновку про те, що на лікування травм, отриманих внаслідок ДТП, що сталася 31.01.2018 року з вини ОСОБА_1 , за призначеннями лікарів КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" витрачено 34836,65 грн та оскільки було добровільно ОСОБА_1 сплачено витарти на лікуваня на загальну суму 31400 грн вірно стягнув різницю завданих збитків у розмірі 3436,65 грн. Враховуючи наведені положення ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV , а також той факт, що 04.06.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про відшкодування йому шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 31.01.2018 року з вини ОСОБА_1 , тобто в межах строку позовної давності, а дізнавшись в судовому засіданні про страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 як власника транспортного засобу, ОСОБА_2 заявив клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ПАТ "Страхова група "ТАС", яке було задоволено ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області (суддя Фадєєва С.О.) від 05.08.2020 року, тобто в межах трирічного строку для звернення до страхової компанії з вимогою про виплату страхових виплат за шкоду, заподіяну здоров`ю, районний суд дійшов вірног висновку про необхідність стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ТАС» невідшкодовані ОСОБА_1 витрати на його лікування за призначенням лікарів КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" в сумі 3436,65 грн. Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). За змістом частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (пункти 1-3 частини другої статті 23 ЦК України). Відповідно до статті 23 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV , шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Згідно зі статтею 26-1 Закону№1961-IV, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та пунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону. Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв`язку з каліцтвом або смертю потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика, та у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбаченістаттею 23 Закону № 1961-IV. З врахуванням положень ст. 26-1, ст.23, п.27.3 статті 27 Закону, суд першої інстанції вірно стягнув з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну йому внаслідок ДТП, в розмірі 1741,83 грн. (5% від розміру заподіяної здоров`ю шкоди, яка підлягає стягненню, 34836,65 грн. = 1741,83 грн.). Між тим, колегія суддів не погоджується із визначенням моральної шкоди, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 98710,17 грн. з огляду на наступне. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Під час визначення підстав для стягнення моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості,визначених ст. 3 ЦПК України. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Позивач обґрунтовує моральну шкоду характером та глибиною моральних та фізичних страждань, вагомістю вимушених змін у житті, тривалістю негативних наслідків, небезпекою для здоров`я. Окрім того, внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а саме: закритий перелом лівої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням, закритий уламковий перелом верхньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. Переніс оперативне втручання (відкрита репозиція, металоостеосинтез), що потягло за собою тривалу реабілітацією після отриманих внаслідок ДТП травм. Виходячи із заявлених позовних вимог, і міри відповідальності відповідача, який своїми діями завдав матеріальної шкоди позивачу, що в свою чергу привело до певних душевних та фізичних страждань, змусило позивача вживати додаткових заходів для відновлення свого здоров`я, та виходячи з принципу справедливості, пропорційності, змагальності і законності, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 98710,17 до 50 000, 00 грн. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскільки його цивільно-правова відповідальність застрахована у АТ «СГ «ТАС», а сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну здоров`ю складає 200000 грн., тому вказаного ліміту достатньо для задоволення позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статтею 26-1 Закону№1961-IV, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та пунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. За таких обставин районним судом було правомірно стягнуто із АТ «СГ «ТАС» моральну шкоду у розмірі (5% від розміру заподіяної здоров`ю шкоди, яка підлягає стягненню, 34836,65 грн. = 1741,83 грн.) Окрім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що районним судом не надано належної оцінки щодо ступеня вини потерпілого, внаслідок чого сума відшкодування може зменшитися, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 1193 ЦК України, шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. (ч.2 ст. 1193 ЦК). Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. (ч.3 ст.1193 ЦК). Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення. (ч.4 ст.1193 ЦК). У ч.1 ст. 1195 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Враховуючи надані докази районний суд дійшов вірного висновку про те, що підстави, наведені у ст.1193, 1195 ЦК України, для зменшення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_2 шкоди відсутні, оскільки саме в діях водія Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, саме водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода екстреним гальмуванням. Разом з тим експертом не встановлено в діях пішохода ОСОБА_2 порушення ПДР, на відео з камер спостереження зафіксовано, що перед виходом на проїзну частину дороги ОСОБА_2 зупинився, щоб впевнитися в безпечності свого руху, що вказує на відсутність у нього умислу чи грубої необережності як у потерпілого сприяти виникненню ДТП або збільшенню шкоди. За вказаних обставин районним судом було надано належну оцінку щодо ступеня вини потерпілого, атому доводи в цій частині є безпідставними. Враховуючи викладене рішення районного суду в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід змінити, змершивши розмір моральної шкоди з 98710,17 грн. до 50000 грн. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Щодо витрат на правову допомогу слід зазначити наступне. Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Із матеріалів прсави вбачається, що ОСОБА_2 просив стягнути з відповідачів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3700 грн., що підтверджені документально відповідними квитанціями. Оскільки позов задоволено частково на 32,55 % необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу з ПАТ «Страхова група «ТАС» 113,22 грн., з ОСОБА_1 1091,50 грн. грн. Щодо судового збору слід зазначити наступне. Із матеріалів справи вбачається, що при подачі позову, із урахуванням уточнених вимог сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1695,05 грн. проте позивач був звільнений від його сплати. Оскільки позов задоволено частково на 32,55 % слід стягнути на користь держави витрати на судовий збір з ПАТ «Страхова група «ТАС» 51,87 грн., з ОСОБА_1 500,04 грн. Окрім того, слід компенсувати відповідачу ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1714,96 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. п. 3, 4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 98710,17 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та в частині судових витрат змінити, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 98710,17 грн. до 50000 грн. Змінити порядок розподілу судових витрат. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу 113,22 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу 1091, 50 грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь держави витрати на судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 51,87 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 500,04 грн. В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2023 року залишити без змін. Судові витрати ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги у розмірі 1714,96 грн. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 25.12.2023 р. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді: Ю.В. Дряниця Л.І. Пилипчук