Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/11462/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10405/23 Справа № 185/11462/23 Головуючий у першій інстанції: Головін В. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 грудня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляцій ного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, ВСТАНОВИЛА: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, він працював на виробничому структурному підрозділі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок роботи на підприємстві він втратив професійну працездатність. Тому, позивач просив стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на свою користь 200000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120000,00 гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1200,00 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення шляхом зменшення розміру моральної шкоди зі 120000,00 грн на 60000,00 грн., розстрочивши виконання судового рішення на чотири місяці рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день, місяць. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року - залишити без змін, апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 з 14.06.1999 року по 07.08.2020 рік працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 11 липня 2020 року позивач був звільнений з посади гірника очисного забою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі п. 2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з виявленням невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 17-22). Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 13 січня 2021 року, у ОСОБА_1 хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи в підземних умовах шахти гірником очисного забою дільниці з видобутку вугілля №6, виконував комплекс робіт з видобування вугілля згідно з технологічним процесом (пересування конвеєра, встановлення механізованого кріплення вслід за пересуванням комбайна. монтаж, демонтаж та ремонт скребкового конвеєра, зачистка лави вручну від гірничої маси, кріплення сполучень лави з штреками тощо). Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку вугілля, роботи шахтних механізмів і машин (комбайн, механізований комплекс, скребковий конвеєр, стрічковий конвеєр, скребковий перевантажувач тощо), підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, підвищених рівнів виробничого шуму. Недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці (зачистка гірничої маси вручну, піднесення матеріалів та обладнання тощо). Також внаслідок недосконалості механізмів гірничошахтного обладнання, робочого інструменту в підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосування. Причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 15,0% в повітрі робочої зони в 39,1 раз перевищує ГДК (фактичне значення 78,2 мг/м, при допустимій концентрації - 2 мг/м3). Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий на 10 дБА (фактичне значення 90 дБА, при допустимому - 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99: еквівалентний скорегований рівень локальної вібрації перевищує допустимій на 5 дБА (фактичне значення 117дБ. при допустимому - 112 дБ) по ДСН 3.3.6.039-99; відносна вологість повітря вище допустимих параметрів на 13% (фактичне значення 88%, при допустимому - 75%) по ДСН 3.3.6.042-99, ДСП 3.3.1.095-2002. Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 43,85 кг, при нормі до 30 кг; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль двома руками 153300 кг/с, при допустимій до 70000кг/с; перебування у вимушеній позі 63.9% часу зміни, при допустимій - до 10% часу зміни (а.с. 43-46). Згідно довідки МСЕК серії 12 ААВ №129889 від 19.02.2021 при первинному огляді ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з датою переогляду 15.02.2022. Протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземно (а.с. 49-50). Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №063823 від 19.02.2021, позивачу первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності з датою переогляду 15.02.2022 (а.с. 47-48). Згідно довідки МСЕК серії 12 ААВ №154288 від 31.01.2022 при повторному огляді ОСОБА_1 , встановлена третя група інвалідності до 01.03.2025, з датою переогляду 15.02.2025. Протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземно (а.с. 56-57). Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №066069 від 31.01.2022, позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності до 01.03.2025, з датою переогляду 15.02.2025 (а.с. 56-57). У медичному висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково дослідний інститут промислової медицини» про наявність професійного характеру захворювання від 17.02.2020 року №2083, зазначено, що ОСОБА_1 з червня 1999 року по серпень 2020 року працював в умовах тяжкої фізичної праці (підвищена маса вантажу, статичне навантаження та фізично-динамічне навантаження, вимушеної робочої пози, незручної робочої пози), підвищеного рівня пилу та шуму. У висновку зазначено характер професійного захворювання позивача: Радикулопатія попереково-крижова та шийна, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, стійким больовим, м`язо-тонічним та переферичними нейросудинними синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) та колінних (ПФ першого-другого ступеня) суглобів; Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с. 32-35). Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров`я, пов`язаного з виконанням ним трудових обов`язків в шкідливих умовах праці на підприємстві, у зв`язку з чим довідкою МСЕК серії 12 ААВ №129889 від 19.02.2021 первинно ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності та довідкою МСЕК серії 12 ААА №063823 від 19.02.2021 встановлено 60% втрати професійної працездатності; довідкою МСЕК серії 12 ААВ №154288 від 31.01.2022 при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності до 01.03.2025 та довідкою МСЕК серії 12 ААА №066069 від 31.01.2022 встановлено 60% втрати професійної працездатності до 01.03.2025; приймаючи до уваги стан здоров`я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн, яка спричинена втратою здоров`я, отриманням професійного захворювання під час перебування у трудових стосунках з відповідачем. Посилання на те, що судом першої інстанції не встановлено інших хвороб, що впливають на фізичні страждання позивача є безпідставним. Оскільки в даному випадку суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем надано належні докази виявлених у нього професійних захворювань, яких достатньо для спричинення позивачеві моральної шкоди. Доводи про те, що укладаючи трудовий договір, позивач був повідомлений про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці та можливі негативні наслідки на стан його здоров`я і від позивача не надходило ніяких скарг або зауважень щодо умов праці не можуть бути прийнятими до уваги. Оскільки це не впливає на обов`язок відповідача відшкодувати моральну шкоду працівникові, спричинену в результаті професійного захворювання, що прямо передбачено нормами матеріального права, і зокрема ст.237-1 КЗпП України. Щодо вимог ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про розстрочення виконання судового рішення на чотири місяці рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, враховуючи що колегія суддів розглядає справу не як суд першої інстанції, то вона позбавлена можливості розглядати питання про розстрочення виконання судового рішення. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складений 25 грудня 2023 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова