Постанова Сумський апеляційний суд № 587/1547/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2023 року м.Суми Справа №587/1547/21 Номер провадження 22-ц/816/1066/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М. у присутності : представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лобанова Миколи Борисовича, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кузченко Тетяни Миколаївни, розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Кузченко Тетяною Миколаївною, на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 травня 2023 року у складі судді Черних О.М., ухвалене в м. Суми, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Тетяна Сергіївна, приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна, про встановлення юридичних фактів та визнання права власності в порядку спадкування, в с т а н о в и в : У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Тетяна Сергіївна (далі - приватний нотаріус Висєканцева Т.С.), приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна (далі - приватний нотаріус Хоменко О.В.). Свої вимоги мотивував тим, що він звернувся до приватного нотаріуса Хоменко О.В. з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частку нерухомого майна після його баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, нотаріус постановою відмовив у вчиненні нотаріальних дій, оскільки в наданому правовстановлюючому документі на спадкове майно - свідоцтві про право власності на житловий будинок вказане прізвище померлої « ОСОБА_5 », а в актовому записі про смерть її прізвище вказане як « ОСОБА_6 », також документ не відповідає вимогам чинного законодавства - відсутня печатка та підпис органу, який видав документ. Крім того, він не може встановити факт родинних відносин, так як у свідоцтві про народження його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище матері вказане як « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про смерть - « ОСОБА_6 ». Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася. Вважає, що прийняв спадщину разом зі своїм братом ОСОБА_8 шляхом фактичного розпорядження спадковим майном. Спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 19 грудня 2018 року за р.№ 6138 на ім`я позивача було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на частку вказаного житлового будинку. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22 квітня 2021 року у справі № 591/6619/19 вказане свідоцтво визнано недійсним та скасована реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В подальшому позивач звертався до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, факту родинних відносин та факту прийняття спадщини, яка рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2018 року була задоволена, проте постановою Сумського апеляційного суду вказане рішення було скасоване. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 587/735/20 від 22 квітня 2021 року свідоцтво про право на спадщину визнано недійсним. Виходячи з наведеного, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом, щоб довести ті самі юридичні факти, щоб визнати право власності на частину домоволодіння після смерті ОСОБА_9 . Крім того, вважає, що має право на інші частину вказаного домоволодіння, що повинні належати покійному ОСОБА_8 , оскільки спадкоємцем померлого ОСОБА_8 є його мати - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та за життя 10 листопада 2017 року склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. Посилаючись на вказані обставини, просить: -Встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданому Верхньосироватською сільською радою 29 серпня 1986 року на ім`я ОСОБА_10 ; -Встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, є матір`ю ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, та бабою позивача ОСОБА_1 ; -Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхня Сироватка Сумського району Сумської області ОСОБА_4 ; -Визнати право власності в порядку спадкування на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 . Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 травня 2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В.Сироватка, Сумського району, Сумської області, правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданому Верхньосироватською сільською радою 29 серпня 1986 року на ім`я ОСОБА_11 . Встановлено факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В.Сироватка, Сумського району, Сумської області, є матір`ю ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. В.Сироватка, Сумського району, Сумської області, та бабусею ОСОБА_1 . Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В. Сироватка, Сумського району, Сумської області ОСОБА_4 . Визнано право власності на частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - адвокат Кузченко Т.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд неповно встановив обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом невірно застосовано норми ст. 549 ЦК УРСР, просить скасувати рішення суду в частині встановлення факту, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В. Сироватка Сумського району Сумської області є матір`ю ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. В. Сироватка Сумського району Сумської області та бабусею ОСОБА_1 ; встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання права власності на частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмовити у задоволенні вимог; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати. В доводах апеляційної скарги зазначає, що позивач не довів належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факт володіння свідоцтвом про право власності на будинок у період протягом шести місяців з дня відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує на те, що відповідачка акцентувала увагу суду на тому, що предметом доказування у цій справі є обставини тридцятирічної давнини і не можуть підтверджуватися показаннями свідків, так само дані обставини не можуть підтверджуватися поясненнями самого позивача, а жодних належних і допустимих доказів на підтвердження фактичного управління та володіння майном у шестимісячний строк після смерті баби, позивач суду не надав. Суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 296/289/19 про те, що суд касаційної інстанції бере до уваги, що предметом доказування у цій справі є обставини майже тридцятирічної давнини і достовірність та точність повідомлених свідками відомостей можна обґрунтовано поставити під сумнів. При цьому свідки у судовому засіданні не підтвердили факту того, що ОСОБА_1 володів свідоцтвом про право власності на житловий будинок саме у період протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Встановлюючи факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті баби, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тих підстав, що саме позивач фактично володів оригіналом свідоцтва про право власності на будинок, а тому вступив у фактичне володіння спадковим майном, відтак прийняв спадщину, не зважаючи на те, що зі спадкодавицею не проживав та із заявою про прийняття спадщини не звертався, суд дійшов таких висновків на припущеннях, оскільки письмових доказів, які б підтверджували цей факт у матеріалах справи немає. На думку скаржниці, знаходження свідоцтва про право власності на житловий будинок станом на час звернення до суду у ОСОБА_1 не підтверджує фактичного управління та володіння майном у шестимісячний строк після смерті баби, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що відповідачка довела належними і допустимими доказами, що на день смерті ОСОБА_12 , тобто на день відкриття спадщини, її онук ОСОБА_8 був зареєстрований та проживав разом зі спадкодавицею у житловому будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджує те, що ОСОБА_8 фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, а тому відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР є таким, що прийняв спадщину, став єдиним власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Від позивача відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив. Від третіх осіб надійшли заяви, в яких просять справу розглядати без їх участі, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду. Рішення суду в частині встановлення факту належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Верхньосироватською сільською радою 29 серпня 1986 року на ім`я « ОСОБА_13 не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача дослідивши матеріали даної цивільної справи та матеріали цивільної справи № 587/905/18 , перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. В. Сироватка Сумського району Сумської області помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 (а.с. 14; 17). В свідоцтві про народження ОСОБА_7 в графі мати вказана « ОСОБА_13 » (а.с. 19). ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В. Сироватка Сумського району Сумської області померла ОСОБА_4 (а.с. 15). Згідно копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого Верхньосироватською сільською радою 29 серпня 1986 року № 216, ОСОБА_13 належав на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 24). Відповідно до довідки Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_4 , 1916 року народження та ОСОБА_13 , 1916 року народження, дійсно одна й та сама особа (а.с. 23). Спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 була заведена 28 листопада 2018 року (а.с. 109-133). На момент смерті ОСОБА_9 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті мала наступний склад сім`ї: онук - ОСОБА_8 ; дружина онука - ОСОБА_2 ; невістка - ОСОБА_7 ; правнучка - ОСОБА_13 ; правнук - ОСОБА_3 .. Заповіт від її імені виконавчим комітетом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області не складався і не посвідчувався (а.с. 98). ОСОБА_7 та ОСОБА_7 - батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с. 17-18). ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 (а.с. 21). З копії спадкової справи після померлого ОСОБА_8 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулися його дружина - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_3 , які фактично прийняли спадщину шляхом сумісного проживання та реєстрації зі спадкодавцем. Крім того, із заявою про прийняття спадщини за законом та заповітом після його смерті звернулася мати - ОСОБА_7 (а.с. 48-53, Т. 2). Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що дочка спадкодавця - ОСОБА_13 подала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_2 ОСОБА_8 за життя 18 жовтня 2017 року склав заповіт, яким все своє майно заповів своїй матері ОСОБА_7 (а.с. 27, Т. 2). Вказаний заповіт був предметом оскарження у справі № 587/905/18. Постановою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 587/905/18 рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, сільського голови Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Александрової А.М., ОСОБА_7 , третя особа - приватний нотаріус Висєканцева Т.С. про визнання заповіту нікчемним відмовлено, оскільки позивачі просили застосувати неналежний спосіб захисту (а.с. 85-92). ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_7 (а.с. 20). Вона за життя 10 листопада 2017 року склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений сільським головою Верхньосироватською сільською радою Сумського району Сумської області Александровою А.М. (а.с. 22). З копії спадкової справи після померлої ОСОБА_7 (а.с. 17-29; Т. 2) вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся її син - позивач по справі ОСОБА_1 та онук ОСОБА_3 відповідно до ст. 1266 ЦК України, у зв`язку з тим, що його батько - син спадкодавиці ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до довідки-характеристики від 26 листопада 2020 року, виданої Верхньосироватською сільською радою, ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до смерті та на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті мала склад сім`ї: колишня невістка - ОСОБА_2 , онук - ОСОБА_3 .. Заповіт від її імені складався і посвідчувався виконкомом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 10 листопада 2017 року за №

147. Заповіт не скасовувався і не змінювався. 13 травня 2018 року приватним нотаріусом Хоменко О.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з питання видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку нерухомого майна після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт прийняття спадщини шляхом вступу в володіння спадковим майном (володіння правовстановлюючим документом) після смерті баби ОСОБА_4 , спадкоємець не може підтвердити, оскільки в наданому нотаріусу правовстановлюючому документі на спадкове майно - свідоцтві про право власності на житловий будинок, виданому Верхньосироватською сільською радою 29 серпня 1986 року, вказане прізвище власника « ОСОБА_13 , а в актовому записі про смерть прізвище померлої вказане « ОСОБА_4 , також документ не відповідає вимогам чинного законодавства - відсутня печатка та підпис органу, який видав документ. Також спадкоємець не може встановити факт родинних відносин, так як в наданому нотаріусу документі - повторному свідоцтві про народження ОСОБА_7 , вказане прізвище матері « ОСОБА_13 », а в свідоцтві про смерть - вказане прізвище померлої « ОСОБА_4 » (а.с. 28). Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2018 року у справі № 591/3741/18 було встановлено факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок, виданого на ім`я ОСОБА_13 ; встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 як між матір`ю та сином; встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , як між бабою та онуком; встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В. Сироватка Сумського району Сумської області. Постановою Сумського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року вказане рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2018 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Постановою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року постанову Сумського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року залишено без змін. Рішенням Сумського районного суду від 22 квітня 2021 року у справі № 591/6616/19 визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер: 6138 від 19 грудня 2018 року на частку спірного житлового будинку, видане на ім`я ОСОБА_1 ; визнано недійсним та скасовано рішення приватного нотаріуса Хоменка О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 44697153 від 19 грудня 2018 року на об`єкт нерухомого майна частку спірного житлового будинку за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 29527788 (а.с. 93-96). 18 червня 2021 року приватний нотаріус Хоменко О.В. винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що є спір між спадкоємцями стосовно спадкового майна і не виконано рішення Сумського районного суду від 22 квітня 2021 року по справі № 591/6619/19 стосовно перереєстрації права власності на спірний будинок за ОСОБА_4 (а.с. 25-26). ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 (а.с. 177). Згідно довідки приватного нотаріуса Хоменко О.В. від 22 вересня 2022 року ОСОБА_2 є дійсно є спадкоємицею за законом на все майно після сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщину вона прийняла шляхом сумісного проживання та реєстрації разом з померлим (а.с. 182). Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшов своє повне підтвердження факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок, виданого 30 травня 1988 року на ім`я ОСОБА_13 ; факт родинних відносин між ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між матір`ю та сином; факт родинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , як між бабою та онуком; факт прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки саме він фактично володів оригіналом свідоцтва правовстановлюючого документу на спірний будинок. Цей факт не заперечувала відповідачка, а її вказівка, що позивач у незаконний спосіб заволодів даним документом шляхом таємного викрадення, після смерті ОСОБА_8 не підтвердилась під час судового розгляду. Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, правила книги шостої ЦК України «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Згідно з статтею 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі статтями 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В. Сироватка Сумського району Сумської області, є матір`ю ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. В. Сироватка Сумського району Сумської області, та відповідно бабою ОСОБА_1 . Водночас з матеріалів справи вбачається, що позивач після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не звертався. Доказів, які б свідчили про те, що він фактично вступив в управління спірним житловим будинком, в якому проживала спадкодавиця, не надано. Сам факт знаходження у позивача свідоцтва про право власності на будинок майже через 30 років після смерті ОСОБА_4 , не є доказом прийняття спадщини саме протягом шести місяців з дня відкриття спадщини в силу положень статті 549 ЦК УРСР. Предметом доказування у цій справі є обставини майже тридцятирічної давнини і достовірність та точність повідомлених відомостей свідками зі сторони позивача стосовно того, що саме ОСОБА_1 володів свідоцтвом про право власності на будинок у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 , можна обґрунтовано поставити під сумнів. Тому, на думку колегії суддів, позивач не довів належними та допустимими доказами факт прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 шляхом вступу в управління спірним спадковим майном, відповідно не підлягають задоволенню його позовні вимоги про визнання за ним права власності в порядку спадкування на спірне домоволодіння після померлої ОСОБА_4 , а висновки суду в цій частині є помилковими. Матеріалами справи доводиться, що фактично спірне домоволодіння після смерті ОСОБА_4 успадкував її онук ОСОБА_8 відповідно до ч. 2 ст. 529 ЦК УРСР, який проживав разом з нею за однією адресою у спірному домоволодінні та вступив в управління спадковим майном після смерті своєї баби. З даних погосподарських книг вбачаться, що після смерті ОСОБА_4 саме ОСОБА_8 був записаний головою домогосподарства (а.с. 57-66, Т. 1). В подальшому рішенням сільської ради від 30 липня 1993 року № 36 йому передана у приватну власність земельна ділянка під житловим будинком АДРЕСА_1 для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого селянського господарства, площа якої була уточнена рішенням Верхньосироватської сільської ради від 19 грудня 2022 року (а.с. 67-68, Т.1). Отже, вимоги позивача про встановлення факту прийняття ним спадщини шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном після померлої ОСОБА_4 та про визнання за ним права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 задоволенню не підлягають. Крім того, слід зазначити наступне. Позивачем при зверненні до суду з даним позовом, зокрема порушувалося питання про визнання за ним права власності на все спірне домоволодіння в порядку спадкування. Зміст позовної заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що він ставив також питання, окрім визнання за ним права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 , також про визнання за ним права власності на іншу 1/2 частину спірного домоволодіння в порядку спадкування, яка, на його думку, належала його брату ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та яку, як вважав позивач, успадкувала їх мати - ОСОБА_7 , яка в подальшому померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спадкоємцем після смерті якої, як зазначає позивач, є саме він (а.с. 6, Т. 1) . Проте, як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, місцевим судом не вирішувалися вказані вимоги позивача щодо іншої частини спірного домоволодіння, у зв`язку з чим ухвалою Сумського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року вказану цивільну справу було повернуто в порядку ч. 3 ст. 365 ЦПК України до Сумського районного суду Сумської області, для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 03 листопада 2023 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення з тих підстав, що позивачем не заявлялася вимога щодо визнання за ним права власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ним не надано жодних документів чи доказів на обґрунтування даної вимоги та в свою чергу, судом не досліджувалися докази і не розглядалося питання спадкування саме після ОСОБА_8 . Вказану ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 03 листопада 2023 року позивач не оскаржив. Приписами ч. ч. 1, 6 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. За встановлених обставин справи та з врахуванням наведених норм цивільно-процесуального законодавства щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, апеляційним судом переглянуто оскаржуване рішення щодо позовних вимог та підстав позову, розглянутих в суді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З врахуванням наведеного, рішення суду підлягає скасуванню в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном після померлої ОСОБА_4 та в частині визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння за ним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог. На підставі ч. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2724 грн 00 коп. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 3 4; 381-382 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Кузченко Тетяною Миколаївною, - задовольнити частково. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 травня 2023 року в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном після померлої ОСОБА_4 та в частині визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 -скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 травня 2023 року в іншій оскаржуваній частині залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2724 гривні 00 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складене 22 грудня 2023 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова