Постанова 4816 № 587/1749/23
від 15.12.2023 ·Справа №587/1749/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М. Номер провадження 33/816/682/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 85 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Абідова Р.Т., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Сітку з сіткоснастевого матеріалу - 1 шт., L - 70 м, h - 1,5 м, j - 18 мм, яка знаходиться на зберіганні Рибоохоронного патруля Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області конфісковано у дохід держави з подальшим знищенням. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави збитки, заподіяні рибному господарству у розмірі 98022 грн. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що 10 липня 2023 року о 11 год. 00 хв.на водоймі неподалік с. Токарі Сумського району Бездрицької сільської ОТГ він грубо порушив правила рибальства, а саме, проводив вилов риби вбрід забороненим знаряддям - сіткою, виготовленою з сіткоснастевого матеріалу, при цьому виловив цінних видів риби: карась сріблястий - 62 шт. загальною вагою 2,0 кг. Своїми діями наніс збитки рибному господарству України на суму 98022 грн., чим порушив п. 1 п. 1 Розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді скасувати та стягнути понесені судові витрати. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що при розгляді справи суддею не було проведено дослідження обґрунтованості збитків, не досліджено правильність їх нарахування та розмір саме 98022 грн.00 коп. Крім того, не було вивчено питання, яким саме вимірювальним засобом проводився обмір виловленої риби, чи був він перевірений органами метрології на справжність вимірювання, не встановлено власника водного об`єкту і не залучено його до слухання адміністративної справи, при тому, що саме власнику мають бути відшкодовані збитки. Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Абідова Р.Т., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали даної справи та доводи апеляційної скарги, допитавши свідка, апеляційний суд дійшов наступних висновків. У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 85 КУпАП. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, було встановлено суддею з врахуванням протоколу №003007/258 від 10 липня 2023 року, опису-оцінки знарядь лову, приймального акту №44/23 від 11 липня 2023 року, опису об`єктів лову (добування), вилучених у порушника згідно з протоколу №003007 від 10 липня 2023року, розписки про прийняття на зберігання вилучених об`єктів лову (добування), розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, згідно якого загальна сума заподіяних ОСОБА_1 збитків становить 98022 грн., витягу (скріншоту) з відео з місця вчинення правопорушення. Зазначені докази зібрані у передбаченому законом порядку і сумнівів щодо належності та допустимості у апеляційного суду не викликають. При цьому, як вбачається з поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, останній не оспорює правильність висновків судді щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. та конфіскацію сітки у дохід держави з подальшим знищенням. Що стосується доводів апелянта про те, що при розгляді справи суддею не було проведено дослідження обґрунтованості збитків, не досліджено правильність їх нарахування у вказаному розмірі, то вони не заслуговують на увагу, оскільки Постановою КМУ від 21 листопада 2011 року №1209, яка діяла на час складання відносно ОСОБА_1 протоколу та на час прийняття оскаржуваного рішення, було затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, відповідно до яких шкода за одного карася сріблястого становить 1581 грн., і з врахування того, що останнім було виловлено у незаконний спосіб 62 одиниці зазначеної риби, загальна сума збитків становить 98022 грн. Що стосується доводів апелянта про те, що у даній справі не було перевірено, яким саме вимірювальним засобом проводився обмір виловленої риби та не було встановлено власника водного об`єкту, то апеляційний суд зазначає наступне. Так, з метою отримання вказаної інформації, апеляційним судом, Начальнику Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль), було направлено відповідний запит та витребувано Посадову інструкцію головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль». З отриманоїна вказаний запит відповіді вбачається, що кількість виловленої риби підраховувалась ручним візуальним підрахунком за участю особи, яка виловила вказану рибу. Вага риби вимірювалась за допомогою ручних вагів (кантера), однак, у даному випадку, вага виловленої риби на кваліфікацію правопорушення або суму нанесеної шкоди жодним чином не впливає. Водойма, на якій було скоєне правопорушення - заболочене озеро - у власності чи користуванні фізичних та юридичних осіб не знаходиться. При цьому, у відповіді зазначено, що відповідно до ст.6 Водного кодексу України, водні об`єкти є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Крім того, з посадової інструкції, яка, також, була направлена апеляційному суду, вбачається, що в обов`язках головного державного інспектора відділу охорони водних ресурсів «Рибоохоронний патруль», окрім іншого, передбачено як складання протоколів про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, так і визначення розміру збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та/або методиками. Також, у судове засідання до апеляційного суду було викликано для допиту в якості свідка особу, яка складала відносно ОСОБА_1 протокол головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Тутова Ю.В. У своїх поясненнях вказаний свідок наголошував на тому, що у той день він, та три його колеги, здійснювали огляд Голубих озер і заїхали на водойму неподалік с. Токарі, де побачили особу, яка сіткою виловлювала рибу. Вони почекали, поки ця особа зійде на берег, підійшли до нього, при цьому, в його руках був пакет з рибою. Вони встановили особу правопорушника, ним виявився ОСОБА_1 , виявили, що у незаконний спосіб, сіткою, виготовленою з сіткоснастевого матеріалу, ним було виловлено 62 шт. сріблястого карася та 25 шт. червоного карася, склали на останнього протокол про адміністративне правопорушення. Також, свідок зазначав про те, що водойма, на якій здійснював ОСОБА_1 вилов риби у незаконний спосіб, не зариблювалась, у користуванні фізичних чи юридичних осіб не перебувала. Вказані пояснення свідка в повному обсязі узгоджуються з відеозаписом, який було долучено до відповіді на запит та проглянуто апеляційним судом в порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду, щодо перегляду якого, безпосередньо у судовому засіданні, під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 та його захисник заперечували. Таким чином, надаючи оцінку як вищезазначеним доказам, так і тим доказам, які були враховані суддею суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що розрахунок завданої протиправними діями ОСОБА_1 шкоди у розмірі 98022 грн., було здійснено повноважною особою, виключно на підставі такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, визначених Постановою КМУ від 21 листопада 2011 року №1209, і жодних порушень при цьому, встановлено не було. Крім того, апеляційний суд зауважує, що положеннями ст. 40 КУпАП передбачено, що якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, незалежно від її розміру. За таких обставин , суддя суду першої інстанції цілком обґрунтовано і вірно стягнув 98022 грн. з ОСОБА_1 на користь держави, за наявності того, що внаслідок протиправних дій останньогорибному господарству України було завдано збитки у визначеному розмірі. Інших, обґрунтованих доводів, за яких оскаржувана постанова підлягала б до скасування,про що просить апелянт, в апеляційній скарзі не наведено, і таких обставин під час апеляційного перегляду встановлено не було. При цьому, апеляційний суд зауважує, що заявляючи в апеляційній скарзі вимогу щодо стягнення понесених судових витрат, апелянт взагалі не зазначив та не обґрунтував в чому вони полягають, та з кого їх потрібно стягнути. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що у даній справі суддею суду першої інстанції було прийнято рішення за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду, з врахуванням допустимих доказів, яким була надана належна правова оцінка. Всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП - залишити без зміни, а подану ним апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.