Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/4133/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/4133/23 Номер провадження 22-ц/814/4243/23Головуючий у 1-й інстанції Семенова Л.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Абрамова П.С., Кузнєцової О.Ю., за участю секретаря Сальної Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Остахов Павло Володимирович, на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 червня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви про забезпечення позову У червні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Остахов П.В., звернулася до суду із заявою про забезпечення позову. У заяві просила суд постановити ухвалу, якою, з метою забезпечення позову, заборонити, до розгляду справи в суді, відповідачу Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») проводити нарахування за абонентське обслуговування по тепловій енергії і гарячому водопостачанню та за спожиті теплову енергію і гаряче водопостачання до робочого місця нотаріуса за адресою: АДРЕСА_1 , за тарифами як для «інших споживачів» (суб`єктів підприємницької діяльності ФОП) або юридичних осіб (нотаріальна контора), якими не являється приватний нотаріус. Ухвалу просила направити для виконання до Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Із ухвалою суду першої інстанції не погодилась позивачка, яка в апеляційній скарзі просить ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає, що маються підстави для задоволення заяви про забезпечення позову. Також вказує, що відповідач буде нараховувати неправомірні суми за теплову енергію, а їх сплата буде підтвердженням укладення неправомірних договорів, що може вплинути на результат прийняття рішення судом першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на нормах права. Щодо явки та позиції учасників справи у суді апеляційної інстанції В судовому засіданні представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» проти задоволення апеляційної скарги заперечувала. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Відповідно до доданої позивачем копії позовної заяви (а.с. 34-39), ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправним дії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», який в порушення Закону України «Про захист прав споживачів», застосовуючи агресивні та обманні дії щодо невизнання за нею права на тарифи для фізичних осіб «Населення», відмовляється проводити нарахування фізичній особі ОСОБА_1 плату за абонентське обслуговування по тепловій енергії і гарячому водопостачанню та за послуги з постачання теплової енергії і гарячої води до робочого місця нотаріуса за адресою: АДРЕСА_1 , за тарифами, встановленими для категорії споживачів «Населення», відповідно до визнаного права на ці тарифи, згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 липня 2012 року, яке набрало чинності 25 вересня 2012 року і чинне по даний час, та індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №№ 1022, 1023 від 08 вересня 2021 року, акцептованого споживачем (позивачем) та виконавцем надання комунальної послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (відповідачем); зобов`язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» нараховувати оплату за абонентське обслуговування по тепловій енергії і гарячому водопостачанню та за послуги з постачання теплової енергії і гарячої води до робочого місце нотаріуса за адресою: АДРЕСА_1 , за тарифами, призначеними для категорії споживачів «Населення» їй, фізичній особі ОСОБА_1 , приватному нотаріусу Кременчуцького районного нотаріального округу, відповідно до визначеного права на ці тарифи, згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 липня 2012 року, яке набрало чинності 25 вересня 2012 року і чинне по даний час, та акцептованого споживачем (позивачем), та виконавцем надання комунальної послуги з постачання теплової енергії, та гарячої води ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (відповідачем), згідно індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №№ 1022, 1023 від 08 вересня 2021 року. Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Як визначено частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Аналізуючи надані суду матеріали, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що забезпечення позову у спосіб, який запропонований позивачем, є тотожнім за змістом задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки беззаперечно пов`язане з предметом спору. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами». Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Враховуючи предмет позову, колегія суддів дійшла до висновку, що відсутні підстави вважати, що незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. З вищевказаних обставин є безпідставним посиланням позивачки на те, що відповідач буде нараховувати неправомірні суми за теплову енергію, а їх сплата буде підтвердженням укладення неправомірних договорів, що може також вплинути на результат прийняття рішення судом першої інстанції, оскільки підстави забезпечення позову, як уже зазначалося, визначені у статті 149 ЦПК України. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який постановив ухвалу, яка відповідає нормам чинного законодавства. Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Остахов П.В.,слід залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 червня 2023 року- без змін. Щодо судових витрат Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Остахов Павло Володимирович - залишити без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 грудня 2023 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді П.С. Абрамов О.Ю. Кузнєцова