Постанова 4856 № 600/4133/22-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/4133/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 21 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась з позовом до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.06.2022 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви у відповідності вимог, встановлених ст.160,161 КАС України. 19.12.2022 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про оскарження бездіяльності 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року, а також в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів - повернуто позивачу. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. На підставі приписів ст. 312 КАС України апеляційну скаргу розглянуто в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до ухвали від 05.12.2022 судом першої інстанції виявлено недоліки позовної заяви та запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали їх усунути шляхом: - надання обґрунтування та доказів щодо дотримання місячного строку звернення до суду з даним позовом, в частині позовних вимог щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року; - надати обґрунтування із посиланням на відповідні норми чинного законодавства щодо його права на врахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення під час розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди; - надати докази (розрахунки) щодо неврахування відповідачем у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення під час нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди. 19.12.2022 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду заяву (а.с.41-44). Згідно зі змістом цієї заяви позивачем обґрунтовано наявність законодавчо визначених підстав для застосування до спірних правовідносин вимог ч. 2 ст.233 КЗпП України, а не ч. 5 ст.122 КАС України. Повертаючи позовну заяву в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вважає безпідставними посилання представника позивача на положення ч. 1 ст.233 КЗпП України, оскільки, як вже було зазначено судом в ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2022 р., строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки вказаної виплати охоплюється спеціальною нормою ч. 5 ст. 122 КАС України, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах ч. 1 ст.233 КЗпП України. При цьому, судом не ставилися під сумнів обставини дотримання позивачем строку звернення до суду, передбаченого ч. 1 ст.233 КЗпП України, з позовними вимогами щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Оцінюючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття ухвали про повернення позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду в частині подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців). Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. Таким чином, поняття "грошове забезпечення", «одноразова грошова допомога при звільненні» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір у цій адміністративній справі охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці». Аналогічну правову позицію було неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 807/363/18, від 25 квітня 2019 року у справі №804/496/18, від 26 червня 2019 року у справі № 820/4748/17, від 22 травня 2020 року у справі № 808/3200/17, від 04 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19. Оскільки, станом станом на час подання позовної заяви строк звернення до суду з таким позовом складав три місяці з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а обов`язок надати працівнику таке письмове повідомлення покладено на роботодавця, колегія суддів вважає, що у даному випадку строк звернення до суду становить три місяці та починає свій відлік з дати отримання відповідного письмового повідомлення, зокрема, з дати зарахування коштів по заробітній платі на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 . Таким чином, відлік тримісячного строку на звернення до суду із заявленими позовними вимогами слід визначати з дати, коли позивач дізналася про порушення свого права. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на адвокатський запит надано інформацію, що саме 24.02.2022 ОСОБА_1 виплачено заборгованність індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 25019,03 грн (а.с. 7). Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів слід обчислювати з 24.02 2022 року. Встановлено, що з позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 30.11.2022, тобто з пропуском тримісячного строку, передбаченого частиною другою ст. 233 КЗпП України (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року). За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 . Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.