Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/11577/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11577/23 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О. За участю секретаря: Єжелі А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, суддя Лисенко В.І., у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування рішення та наказу,- У С Т А Н О В И В: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції Україн, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05.09.2022 № 7 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 24.04.2009 № 7322, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.09.2022 № 3832/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7322 від 24.04.2009, виданого на ім`я ОСОБА_1 ''. Згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу, видано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7322 від 24.04.2009. 29.05.2009 Головним управлінням юстиції у місті Києві зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 Київському міському нотаріальному округу та видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 955. 12.06.2013 Міністерством юстиції України видано свідоцтво (повторне) про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7322 на ім`я ОСОБА_1 . 08.08.2018 видано повторне реєстраційне посвідчення на ім`я ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 955 від 28.05.2009. Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.05.2017 № 326/6 приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_1 по Київському міському нотаріальному округу була припинена з 17.05.2017 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2017 № 1166/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 ". На підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020 у справі № 826/7176/17 наказом Управління від 21.07.2020 № 873/6 було скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.05.2017 № 326/6 "Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 " та поновлено приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 з 21.07.2020. З урахуванням доручення Управління від 19.08.2021 № 75/6-21Д щодо проведення позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 , дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, на підставі наказу Управління від 25.08.2021 № 757/7, 26.08.2021 проведено позапланову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо дотримання останньою порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період з 21.07.2020 до дня перевірки. За результатами позапланової комплексної перевірки складено довідку від 02.09.2021 із встановленими порушеннями. Також зазначено, що дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюється нотаріусом незадовільно. У зв`язку з чим, Комісія нотаріату вважає за необхідне проведення контрольної перевірки діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , за результатами усунення порушень та помилок. Рішення щодо застосування до приватного нотаріуса ОСОБА_1 заходів реагування, передбачених законодавством, буде прийнято після контрольної перевірки. Наказом Управління від 10.09.2021 № 866/7 позивачу наказано: усунути з урахуванням висновків і рекомендацій порушення та помилки, виявлені Комісією нотаріату під час перевірки, у тритижневий строк з дня отримання цього наказу; письмово повідомити Управляння про заходи, які вжиті для усунення цих порушень та помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо, у тижневий строк після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок. На виконання зазначеного наказу позивачем було надано пояснення від 08.10.2021 № 212/01-16. Наказом Управління від 28.12.2021 № 1212/7 вирішено провести 29.12.2021 контрольну перевірку організації діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період з 21.07.2020 до дня перевірки. Також вказаним Наказом визначено склад комісії для проведення перевірки. 30.12.2021 на підставі вказаного наказу проведено перевірку позивача, за результатами якої складено довідку від 30.12.2021.У довідці від 30.12.2021 були розглянуті та окремо відзначені порушення та помилки, виявлені під час попередньої позапланової комплексної перевірки та які не були усунуті, або ж усунуті повністю чи частково. З попередньо встановлених порушень та таких що безпосередньо згадуються в довідці від 30.12.2021 виокремлено 11 порушень, два з них усунуто повністю, чотири усунено частково, 5 порушень не усунено. Також окремо вказані порушення, виявлені вже під час контрольної перевірки. Наказом Управління від 17.01.2022 № 20/7 позивачу наказано: усунути з урахуванням висновків та рекомендацій порушення та помилки, виявлені Комісією нотаріату під час перевірки, у тритижневий строк з дня отримання цього наказу; письмово повідомити Управління про заходи, які вжиті для усунення цих порушень та помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо, у тижневий строк після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок. 25.01.2022 на виконання вимог наказу від 17.01.2022 № 20/7 позивачем на адресу Управління надано пояснення від 25.01.2022 № 199/01-16. 08.02.2022 Управлінням підготовлено подання № 2163/5.1-22 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 " (надалі - подання), яке 08.02.2022 було внесено на розгляд до Комісії нотаріату з підстав, передбачених підпунктами "е", "з" та "і" статті 10 Закону України "Про нотаріат". Наказом Управлінням від 08.02.2022 № 132/6 зупинено з 09.02.2022 нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, але не більше як на 6 місяців до вирішення питання про анулювання її свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7322 від 24.04.2009. Наказом Управління від 05.08.2022 № 550/6 поновлено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 09.08.2022 у зв`язку з тим, що зникла підстава зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, а саме закінчився строк розгляду та вирішення по суті подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7322 від 24.04.2009. 12.08.2022 позивач отримала лист-запрошення від Міністерства юстиції України, яким повідомлялось про те, що 05.09.2022 відбудеться засідання Комісії нотаріату щодо розгляду подання Управління від 08.02.2022 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за № 7322. Рішенням Комісії нотаріату від 05.09.2022 № 7 було анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 24.04.2009 № 7322, виданого на ім`я ОСОБА_1 . Наказом Міністерства юстиції України від 12.09.2022 № 3832/5 анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7322 від 24.04.2009, виданого на ім`я ОСОБА_1 . Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Відповідно до статті 2 Закону України «Про нотаріат», правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Згідно із частиною другою статті 2-1 Закону України «Про нотаріат», контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про нотаріат», порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України. Механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, визначений Порядком, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року №357/5 (далі - «Порядок №357/5»). Відповідно до пункту 2 Порядку №357/5, перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період. Пункт 6 Порядку №357/5 передбачає, що проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, головного управління юстиції, діяльність яких безпосередньо пов`язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні. Згідно з пунктом 13 Порядку №357/5, позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. Пунктом 14 Порядку №357/5 передбачено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса. Відповідно до пункту 15 Порядку №357/5, у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком. Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками. Відповідно до пункту 31 Порядку №357/5 перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Згідно із пунктом 33 Порядку №357/5, за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як «добре», «задовільно», «незадовільно». Відповідно до частин дев`ятої-одинадцятої статті 10 Закону України «Про нотаріат», питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом. Порядок внесення відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду. Так, з метою удосконалення процесу внесення Міністерством юстиції України (Мін`юст), головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління юстиції) або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату розроблено Порядок внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року №1904/5 (далі - «Порядок №1904/5»). Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №1904/5, подання Мін`юсту, управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом. Згідно з пунктами 11-12 Порядку №1904/5, на засіданні Комісії ведеться протокол, який підписують головуючий на засіданні та секретар. За результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень: про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Відповідно до підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у разі неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону. Відповідно до підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у разі набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії. Одночасно, згідно з пунктами 13-17 Порядку №1904/5, рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів від числа присутніх членів Комісії. Копія рішення Комісії надсилається Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, управлінню юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли Подання. На підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України. Копія наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю надсилається особі, щодо якої видано цей наказ, та Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, управлінню юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли подання. У разі якщо подання було внесене Департаментом державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту або Нотаріальною палатою України, копія наказу Мін`юсту про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю також надсилається управлінню юстиції для вжиття заходів, передбачених Законом. Анульоване свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю підлягає поверненню до Міністерства юстиції України. Рішення Комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку. З оскаржуваного рішення від 05.09.2022 і наказу від 12.09.2022 вбачається, що вони прийняті на підставі підпунктів 'е', 'з' та 'і' пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме: за неодноразове порушення приватним нотаріусом чинного законодавства у сфері державної реєстрації при вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, а також у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України. Стосовно покликання в оскаржуваному рішенні та наказі на підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» визначає одну з умов, за яких свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано. Так, відповідно до підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України: 2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках: е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду; Аналіз змісту цієї норми дає підстави для висновку, що законодавець розділяє дві такі умови: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону. Водночас, завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій є обов`язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону. Досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, якими позивачці анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинено нотаріальну діяльність, слід встановити наявність факту вчинення позивачкою неодноразового порушення чинного законодавства та встановити, чи завдали такі порушення шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Аналогічний висновок щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах сформований у постанові Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі №826/7176/17, на яку доречно покликається позивачка в обґрунтування підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також у постановах від 20 грудня 2019 року №826/3746/17, від 29 квітня 2019 року у справі №817/800/17, від 25 червня 2020 року №2340/5084/18, від 5 жовтня 2020 року №140/1382/19 та від 21 квітня 2021 року у справі №640/7645/20. Колегія суддів наголошує, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування. Окрім того, колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» є те, що указані порушення мають бути встановлені рішенням суду. Верховним Судом з цього питання було сформовано судову практику, яку викладено у постановах Верховного Суду від 20 липня 2018 року у справі №809/1649/17, від 18 березня 2020 року у справі №826/3090/17, від 25 червня 2020 року у справі №2340/5084/18, від 5 жовтня 2020 року у справі №140/1382/19, відповідно до якої встановлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду. Отже, застосуванню відповідачами правил підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинно передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення позивачем як нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій. Також вказані рішення містять висновки Верховного Суду про те, що Законом України «Про нотаріат» не визначено повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щодо перевірки законності вчиненні нотаріальних дій нотаріусами і відповідно встановлення порушення чинного законодавства при вчинення нотаріальних дій, так само як і встановлювати наявність чи відсутність шкоди, завданої такими діями нотаріуса іншим особам. Встановивши відсутність завданої шкоди у результаті дій ОСОБА_1 під час здійснення нею нотаріальної діяльності, які відповідачі кваліфікували як порушення, Київським окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку, що підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» не є застосовним до позивачки. Щодо посилання в оскаржуваному рішенні та наказі на підпункт «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Підпункт «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» визначає ще одну умову, за якою свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано. Так, указана норма передбачає, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадку набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії. Водночас, згідно з ч. 14 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: 1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); 2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 3) видають свідоцтва про право на спадщину; 4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; 5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); 6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; 7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме; 8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса; 9) накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації; 9-1) накладають заборону щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до частини четвертої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до зазначеного закону; 10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 11) засвідчують справжність підпису на документах; 12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; 13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту; 14) посвідчують факт, що фізична особа є живою; 15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці; 16) посвідчують час пред`явлення документів; 17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам; 18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери; 19) вчиняють виконавчі написи; 20) вчиняють протести векселів; 21) вчиняють морські протести; 22) приймають на зберігання документи. На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом. В основу оскаржуваного рішення відповідача, яким встановлено необхідність анулювання свідоцтва позивачки про право на зайняття нотаріальною діяльністю за підпунктом «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» покладені наступні судові рішення. Зокрема, у рішенні Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.12.2021 у справі № 392/1690/21 суд зазначив: "З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 25 серпня 2019 року не врахувала обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні і повинен був відмовити АТ «Банк Форвард» у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат". Пункт 2 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким кредитний договір № 106215878, - не являється". У рішенні Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.11.2021 у справі № 532/2178/21 зазначено: "Оскільки виконавчий напис, який є предметом спору в даній справі, вчинено 07 вересня 2021 року, тобто після визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, що свідчить про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, вже не чинні". У рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 26.10.2021 у справі № 127/24633/21 зазначено: "Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом (приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1) 16.07.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Встановлені обставини свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулось на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений. Тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів". У заочному рішенні Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.11.2021 у справі № 425/3014/21 зазначено: " Тому станом на 29 липня 2021 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 повинна була керуватись Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадилось у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, без урахування змін, внесених до цієї постанови постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів". А отже, у випадку не надання їй акціонерним товариством "Банк Форвард" оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, вона не мала права видати виконавчий напис. Як наслідок, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності вказаних документів, виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню, як спосіб захисту боржника." Аналогічна позиція викладена у заочному рішенні Михайлівського районного суду Запорізької області від 03.11.2021 у справі № 321/1320/21. Також у рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2021 у справі № 592/14152/21 зроблено такий висновок: "Враховуючи встановлені обставини та зазначені положення вбачається, що в порушення вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі документів які не відносяться до переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Таким чином нотаріус діяв незаконно, а тому позов підлягає задоволенню". Відповідачем також зазначено інші судові рішення, що набрали законної сили, якими виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_1., визнавались такими, що не підлягають виконанню, на підставі яких було відкрито виконавчі провадження та розпочата процедура стягнення грошових коштів, зокрема: від 25.10.2021 у справі № 692/873/21, від 01.11.2021 у справі № 236/4099/21, від 02.11.2021 у справі № 439/1616/21, від 08.11.2021 у справі № 390/1243/21, від 15.11.2021 у справі № 226/2888/21, від 24.11.2021 у справі № 742/3966/21, від 07.12.2021 у справі № 236/4119/21, від 08.12.2021 у справі № 242/5201/21, від 13.12.2021 у справі № 527/2255/21. Проаналізувавши вищевказані судові рішення, суд приходить до висновку про те, що, так, дійсно, наявні рішення суду, які набрали законної сили про порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні нею нотаріальної дії. Одночасно, враховуючи той факт, що в силу ст. 12 Закону України «Про нотаріат» для анулювання свідоцтва достатнім є наявність хоча б однієї з перелічених в п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» підстав, висновки відповідачів щодо наявності підстав для анулювання свідоцтва на підставі п.п. «з» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» є законними та обґрунтованими. Відповідно до підпункту "і" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України. Як убачається з рішенні від 05.09.2022 № 7 зазначено, що враховуючи характер, системність та неодноразовість порушень, Комісія дійшла висновку про недотримання приватним нотаріусом ОСОБА_1 Правил етики, а саме: недодержання приватним нотаріусом ОСОБА_1 основних принципів законності у своїй професійній діяльності, в тому числі: обов`язку нотаріуса дотримуватися у своїй діяльності чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (пункт 2 розділу III Правил етики); добросовісності, що передбачає знання нотаріусом відповідних норм права, та обов`язок нотаріуса постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності (пункт 5 розділу III Правил етики); поваги до професії, що передбачає, що усією своєю діяльністю і поведінкою нотаріус повинен стверджувати повагу до нотаріальної професії, її сутності і призначення, сприяти збереженню та підвищенню її престижу (пункт 7 розділу III Правил етики), недодержання зобов`язань нотаріуса виконувати свої обов`язки згідно з принесеною присягою і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса (пункт 1 розділу IV Правил етики); недодержання морально-етичних зобов`язань, а саме: захищати - інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону; сприяти утвердженню в суспільстві віри у закон і справедливість; не вчиняти дій, які могли б заподіяти шкоду авторитету професії нотаріуса; недодержання нотаріусом обов`язків не вчиняти дії, що підривають професійну гідність нотаріуса, не вчиняти незаконних дій та не приймати участь у вчиненні незаконних дій (розділ V Правил етики). Комісія також констатує, що професійна етика у нотаріальній діяльності є необхідним і обов`язковим елементом для здійснення нотаріальної діяльності, без якої є неможливим належне виконання професійних обов`язків, оскільки нотаріальна професія керується високим етичним змістом. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов`язки, передбачені законом. Згідно з частиною першою статті 7 України "Про нотаріат" нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Правила професійної етики нотаріусів України, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2021 № 2039/5 (надалі - Правил етики) визначають основні принципи та вимоги до професійної етики нотаріуса, морально-етичні стандарти поведінки, якими нотаріус повинен керуватися у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, іншими нотаріусами, Нотаріальною палатою України при здійсненні ним своїх професійних обов`язків. Правила етики є обов`язковими для нотаріусів, а також поширюються на їх помічників, консультантів державних нотаріальних контор та нотаріальних архівів. Порушення Правил тягне за собою відповідальність, визначену Законом України "Про нотаріат", Статутом Нотаріальної палати України та цими Правилами. Відповідно до розділу ІІІ Правил етики нотаріус повинен виконувати свої обов`язки згідно з принесеною присягою, захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса. Згідно з розділом VI Правил етики у своїй діяльності нотаріус зобов`язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належної охорони і захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано за якими саме морально-етичними принципами позивач не може у подальшому здійснювати нотаріальну діяльність. Колегія суддів зазначає, що несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, що оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування щодо порушення позивачем правил професійної етики. Щодо порушення процедури розгляду подання Комісією колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до абзацу 3 п.8 Порядку внесення Міністерством, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та його розгляд ВККН, затвердженого наказом Мін`юсту від 28.07.2011 №1904/5 під час дії воєнного або надзвичайного стану особа, шодо якої внесено подання, представник зазначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції України або делегований представник мають право брати участь у засіданні Комісії дистанційно у режимі відеоконференції за умови подання до Комісі не пізніше ніж за 3 календарних дні до засідання Комісії відповідного клопотання. Засідання Коммісії, на якому позглядалось подання відносно позивачки, було призначено на 05.09.2023. Про час та місце розгляду Комісією подання позивач була повідомленна в установленому законом порядку 12.08.2022. Позивачка звернулась до ВККН із заявою 02.09.2023 року, в якій повідомила про ймовірність захворювання на Ковід, просила перенести розгляд справи. Також у заяві позивачка зазначила, що заяву про відеокоонференцію вона не подає, оскільки згідно закону клопотання про участь у відеоконференції повинно бути подано не пізніше за 3 календарних дні до засідання Комісії. Окрім того, до суду апеляційної інстанції на вимогу суду представник позивача надав довідку від 10.09.2022 про те, що позивачка хворіла з 10.09.2022. Відповідний документ, а саме листок непрацездатності, який би був сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності (п. 2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 328) позивач до суду не надала. Водночас, як убачається з матеріалів справи та з пояснень представника позивачки, під час засідання Комісії представник позивача був присутній. Доводи представника позивача про те, що він не знайовий був з матеріалами подання, є безпідставними з огляду на те, що відповідно до п.2 Порядку №1904/5 особа, щодо якої внесено подання, може ознайомитись з ним та доданими до нього матеріалами у визначеному департаменті Мін`юсту, територіальному органі Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли таке подання, з правовм робити виписки, копії. Як пояснила представник відповідача, ні позивачка, ні її представник не подавали клопотання про ознайомлення з матеріалами справи до органу, що вніс подання, що підтверджується протоколом №1 засідання ВККН від 05.09.2022. Відповідно до абзацу 8 Порядку №1904/5 встановлено, що неявка на засідання Комісії, зокрема нотаріуса, який належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання Комісії, не є перешкодою для розгляду подання, якщо його присутність не визнано Комісією обов`язковою. Також, колегія суддів звертає увагу, що розгляд внесеного подання було вперше призначено на 28.02.2022, про що позивач також була належним чином повідомлена. Окрім того, як убачається з протоколу №1 засідання Комісії від 05.09.2023 на запитання представник позивача пояснив, що не ознайомлений з матеріалами справи, тоді як договір про надання правової допомоги між позивачем та ним було укладено 09.03.2021, а Управлінням ще у лютому 2022 позивачку було повідомлено про наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 з внесенням подання. Укладання додаткової угоди 04.09.2022 не перешкоджало представнику позивача бути присутнім на комісії та приймати участь у здійсненні захисту інтересів позивачки. Отже, є вірними доводи скаржника про те, що як позивач, так і її представник мали достатньо часу для забезпечення присутності на засіданні Комісії та ознайомлення з матеріалами подання. Водночас, колегія суддів звертає увагу що відповідний докумет про проведення перевірки, а саме довідку від 30.12.2021 позивач отримала, достовірно знала про призначення розгляду подання про анулювання свідоцтва на 28.02.2022, а отже знала достовірно про викладені зазначені в цих документах порушення та мала достатньо часу для належної підготовки до розгляду Комісією питання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю 05.09.2022. Щодо дотримання строків розгляду Подання. Відповідно до пп.8 ст 29-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин: 8) у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців. Відповідно до подання Міжрегіонального управління від 08.02.2022 №2163/5.1-22 останнє було направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату та отримано 08.02.2022. Згідно з наказом від 08.02.2022 №132/5 убачається, шо було зупинено нотаріальну дільність приватному нотарусу Кмиївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 Наказом Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) №550/6 від 05.08.2022 поновлено нотаріальну діяльність приватному нотаріусу ОСОБА_1 з 09 серпня 2022. Отже, відповідачем не було порушено строк розгляду подання та прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 За таких обставин і правового врегулювання колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріально права або норм процесуального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Згідно з п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити його. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення наступного змісту. У задоволенні позовних вимог приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування рішення та наказу відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Костюк Л.О. Повний текст виготовлено: 20 грудня 2023 року.