Постанова 4852 № 160/20838/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/20838/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Покровської селищної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року (суддя Кучугурна Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась з позовом до Покровської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Покровської селищної ради №Р-3194-36/VІІІ від 08.11.2022 щодо відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224255100:01:009:0239 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Покровської селищної ради (за межами населеного пункту) та надання її у власність. Зобов`язати Покровську селищну раду (вул. Центральна, 20, смт. Покровське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 04338492) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224255100:01:009:0239 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Покровської селищної ради (за межами населеного пункту) та надання її у власність, з урахуванням висновків суду у цій справі. В іншій частині позовних вимог відмовити. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не було враховано наявність в матеріалах справи копій картографічних матеріалів з Проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Старокасьянівський», а також з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу. Порівнявши вказані документи можна було візуально встановити факт входження земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:0239 до створеного суб`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Старокасьянівський». Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням від 01.04.2021 №Р-705-11/VІІ Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:0221 та надання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться за адресою: Покровська селищна рада (за межами населеного пункту); ОСОБА_1 відповідно до ст. ст.22, 26 Закону України «Про землеустрій» замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:0221 та надання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства та протягом шести місяців з дня прийняття цього рішення подати його на затвердження до селищної ради, інакше рішення втрачає чинність. Позивачем був розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 1224255100:01:009:0239 для ведення особистого селянського господарства. 15 липня 2021 року позивач подала розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження до Покровської селищної ради. Рішенням Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 08.11.2022 №Р-3194-36/VIII відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га кадастровий номер 1224255100:01:009:0239, яка розташована за адресою: Покровська селищна рада (за межами населеного пункту), у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, оскільки земельна ділянка знаходиться на ключових територіях регіональної екологічної мережі Дніпропетровської області як території національного значення «Дібрівський» в межах існуючого об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Старокасьянівський», проте в проєкті землеустрою відсутня інформація про обмеження у використанні земель, додержання режиму охорони та використання відповідної території та вимоги природоохоронного законодавства, що передбачено пунктом 1-2 розділу IX «Прикінцеві положення» Закону України «Про землеустрій». Позивач звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га. Пунктом «в» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту «а» ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України (була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Частиною 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Згідно з вимогами ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Частиною 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Згідно з вимогами абзацу 5 ч.7 ст.186-1 Земельного кодексу України кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України). 27 травня 2021 року, набрав чинності Закон України №1423-ІХ від 28 квітня 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад. Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: …з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. З дня набрання чинності цим пунктом, до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.... Як було встановлено судом першої інстанції, оскаржуване у цій справі рішення обґрунтовано тим, що з огляду на те, що наведена вище земельна ділянка розташована на ключових територіях регіональної екологічної мережі Дніпропетровської області як території національного значення «Дібрівський» в межах існуючого об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Старокасьянівський», проте в проекті землеустрою відсутня інформація про обмеження у використанні земель, додержання режиму охорони та використання відповідної території та вимоги природоохоронного законодавства, що передбачено пунктом 1-2 розділу IX «Прикінцеві положення» Закону України «Про землеустрій». Також судом першої інстанції встановлено, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства надано із земель запасу, кадастровий номер 1224255100:01:009:0221. Відповідач посилається на рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2011 №218-10/VI «Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», на Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення «Старокасьянівський», затверджений наказом Департаменту екології та природних ресурсів від 03.11.2022 №35 «Про затвердження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Старокасьянівський». Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з указаних документів не видно, що земельна ділянка кадастровий номер 1224255100:01:009:0221, за рахунок якої здійснювалось відведення позивачеві спірної земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:01:009:0239 (як і сама відведена земельна ділянка кадастровий номер 1224255100:01:009:0239) розташовані на ключових територіях регіональної екологічної мережі Дніпропетровської області як територія національного значення «Дібрівський» в межах існуючого об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Старокасьянівський». Наявні в матеріалах справи (а.с. 51-61 том 1) рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2011 №218-10/VI «Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», а також Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Старокасьянівський», затверджене наказом Департаменту екології та природних ресурсів від 03.11.2022 №35 «Про затвердження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Старокасьянівський» містять інформацію лише про загальну площу заказника 3504,2 га, який розташований біля сіл Покровське, Катериновка, Зарічне, Романки та Отрішки Синельниківського району Дніпропетровської області, що перебуває на території Покровської селищної об`єднаної територіальної громади. Суд першої інстанції вірно зазначив, що ідентифікуючих ознак будь-якої земельної ділянки, які входять до існуючого об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Старокасьянівський», зазначені документи не містять. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Покровської селищної ради залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш