Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/11846/22

ПОСТАНОВА іменем України 18 грудня 2023 року справа 160/11846/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Ясенова Т.І., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 (суддя Рянська В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про виплату додаткової винагороди, третя особа Державна казначейська служба України ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 08.08.2022 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо невиконання постанови КМУ Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану № 168 від 28.02.2022 в частині не видання наказів командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди в період дії воєнного стану з 01.03.2022 до 30.06.2022, не нарахування та невиплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 01.03.2022 до 30.06.2022 в розмірі 120000 грн; - зобов`язати територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області виконати постанову КМУ № 168 від 28.02.2022: - видати накази командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 01.03.2022 до 30.06.2022; - нарахувати та виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану з 01.03.2022 до 30.06.2022 у розмірі 120000 грн; - визнати протиправною бездіяльність Служби судової охорони щодо невиконання постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 в частині не забезпечення правового і соціального захисту ОСОБА_1 , як співробітника Служби судової охорони, зі сплати додаткової винагороди до грошового забезпечення; - зобов`язати Службу судової охорони виконати постанову КМУ № 168 від 28.02.2022: забезпечити правовий і соціальний захист ОСОБА_1 , як співробітнику Служби судової охорони, щодо сплати додаткової винагороди до грошового забезпечення; - визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо невиконання постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 в частині не забезпечення фінансування виплати додаткової винагороди в період дії воєнного стану з 01.03.2022 до 30.06.2022; - зобов`язати ДСА України виконати постанову КМУ № 168 від 28.02.2022 в частині забезпечення фінансування виплати додаткової винагороди в період дії воєнного стану з 01.03.2022 до 30.06.2022; - визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо невиконання постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 в частині не забезпечення спрямування бюджетних коштів на виплату додаткової винагороди в період дії воєнного стану з 01.03.2022 до 30.06.2022; - зобов`язати Міністерство фінансів України виконати постанову КМУ № 168 від 28.02.2022 в частині забезпечення спрямування бюджетних коштів на виплату додаткової винагороди в період дії воєнного стану з 01.03.2022 до 30.06.2022. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 позов задоволений частково: - визнано протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 30.06.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно; - зобов`язано територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену постановою КМУ Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 30.06.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що за відсутності відповідного бюджетного фінансування, у відповідача був відсутній обов`язок видавати наказ про виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168. Зазначає, що оскільки бюджетні асигнування на виплату вказаної додаткової винагороди ТУ ССО у Дніпропетровській області як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня не виділені, то останнє позбавлене можливості й повноважень щодо здійснення таких виплат. Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного. ОСОБА_1 , наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області № 19 о/с від 03.03.2020 був прийнятий на службу до Служби судової охорони з 03.03.2020 на посаду контролера ІІ категорії четвертого взводу охорони першого підрозділу охорони (м. Дніпро) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області. Наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області № 220 о/с від 24.06.2022 звільнено зі Служби судової охорони відповідно до підпункту 7 (за власним бажанням) пункту 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) старшого сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 командира 1 відділення 4 взводу охорони 1 підрозділу охорони (м. Дніпро) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області з 30.06.2022. Адвокат Лимарева Н.А. звернулась з адвокатським запитом до територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в інтересах ОСОБА_1 , та просила надати, серед іншого, накази командирів (начальників) щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. 25.07.2022 територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області листом за вих. № 35.06-286 повідомило, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області видатки на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку з чим фінансовий ресурс Служби за фондом оплати праці не дозволяє здійснити таку виплату, а тому накази територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області про виплату співробітникам додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, не видавалися. Згідно із службовою запискою начальника фінансово-економічного відділу ТУ ССО у Дніпропетровській області від 18.08.2022, кошторисом на 2022 рік територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, не передбачались та не затверджувались, відповідні бюджетні асигнування до територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області не надходили. Вважаючи протиправною бездіяльність щодо виплати додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Апеляційний суд при вирішенні даної справи застосовує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі №260/3564/22, рішення в якій набрало законної сили та які полягають у такому. Відповідно до ст. 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ на рівні, не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» КМУ прийняв постанову №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Вказаною Постановою КМУ встановив, зокрема, співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно. Верховний Суд зазначив, що бездіяльність Територіального управління, що полягала у невиплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, з огляду на таке. Статтею 43 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що до повноважень КМУ належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування. Право на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, передбачене постановою КМУ №168, підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Велика Палата Верховного Суду також визнала необґрунтованими посилання Територіального управління на те, що в затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідному кошторисі Територіального управління видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ №168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку із чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету. Відмова Територіального управління у виплаті співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення постанови КМУ №168 є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»). Також, Велика Палата Верховного Суду вказала, що постановою КМУ №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ №168: - в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; - доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»; - доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів». Разом із цим Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ №793 змін до постанови КМУ №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що розмір додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року слід визначати з розрахунку до 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, а не 30000 на місяць, оскільки в подальшому це може призвести до правової невизначеності щодо розміру додаткової винагороди при нарахуванні та виплаті згідно Посилання скаржника на те, що Порядок №396 регулює умови виплати додаткової винагороди в період дії воєнного стану та має певні особливості, колегія суддів також вважає необґрунтованими з огляду на таке. Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку №396 не підлягає застосуванню, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється КМУ. Велика Палата Верховного Суду погодила вказаний висновок суду першої інстанції та зазначила, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19). Таким чином, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової винагороди позивачу слід застосовувати норми постанов КМУ, а не Порядку №396, який прийнятий на виконання відповідних постанов, проте суперечить їм у відповідній частині. Системний аналіз пункту 2-1 постанови КМУ №168 (у редакції постанови КМУ №793) свідчить, що наявність у ДСА України права встановлювати «порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги» не є тотожним праву встановлювати «розміри додаткових винагород». Враховуючи викладене вище, апеляційний суд зазначає, що бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 є протиправною. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 без змін. Постанова набирає законної сили з 18.12.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко