Постанова 4803 № 201/10223/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9064/23 Справа № 201/10223/22 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Братцевої Надії Сергіївни на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що з 28 січня 1995 року він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 липня 2021 року у справі №201/4038/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2022 року у справі №201/8362/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в частині від усіх видів заробітку, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Луганська, аліменти на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття в розмірі 1/5 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягуючи аліменти на користь матері дитини - ОСОБА_1 , починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 18 серпня 2021 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. Позивач вказує, з червня 2021 року син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з ним та його сімєю у орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також перебуває на його утриманні. Мати дитини - відповідач у справі, з ними не мешкає, разом із тим, відповідач продовжує отримувати аліменти на дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та витрачати їх на власний розсуд. На підстав викладеного ОСОБА_2 просив суд припинити стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були стягнуті рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2022 року у справі №201/8362/21 з 18 серпня 2021 року; стягувати з ОСОБА_1 на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня предявлення позову. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 серпня 2023 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Припинено стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були призначені відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2022 року, починаючи стягнення з 18 серпня 2021 року. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, стягуючи аліменти на користь батька дитини ОСОБА_2 , починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом, а саме з 14 грудня 2022 року. Рішення у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1984 грн. 80 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Братцева Н.С. просить рішення суду від 15 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин у справі, порушення судом норм матеріального права. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959 року), Конвенції ООН про права дитини (1989 року), міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959року), Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Закон України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001року вказує на те, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, у редакція яка діяла на час звернення з даним позовом, батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Положеннями ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч.3 ст.181 СК України). У п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розяснено, право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина. Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналогічна вимога кореспондується з положеннями ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст.273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст.273 СК України має на меті скасування їх присудження. З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому, обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється. У справі встановлено, з 28 січня 1995 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 липня 2021 року (т. а.с.14). Від шлюбу сторони мають двох дітей повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.13). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2022 року у справі №201/8362/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в частині від усіх видів заробітку, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Луганська, аліменти на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття в розмірі 1/5 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягуючи аліменти на користь матері дитини - ОСОБА_1 , починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 18 серпня 2021 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. (т.1 а.с.15-18). Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами у цій справі у грудні 2022 року, позивач ОСОБА_2 зазначив, що неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із ним у орендованому ним будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на його утриманні. Мати дитини - відповідач у справі, з ними не мешкає, але відповідач продовжує отримувати аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та витрачати їх на власний розсуд. Встановлено, позивач з 29 січня 2021 року на підставі договору оренди житлового будинку орендує житловий будинок АДРЕСА_1 , щомісячна орендна плата складає 18000 грн. (т.1 а.с.82). 02 квітня 2022 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_5 (т.1 а.с.87). ОСОБА_5 має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.88). Відповідно до акту обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 06 вересня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, мати дитини ОСОБА_1 проживає окремо. У будинку проживають батько дитини ОСОБА_2 , дружина батька - ОСОБА_5 та її сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком з червня 2021 року (т.1 а.с.19). Факт того, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком також підтверджується актом обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 від 10 січня 2022 року (т.1 а.с.20). Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема на час звернення батька дитини до суду з цим позовом - грудень 2022 року, проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на утриманні батька - ОСОБА_2 . Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для припинення стягнення аліментів з батька ОСОБА_2 на користь матері ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були призначені відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 31 березня 2022 року. Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід зазначити наступне. За вимогами статті 182 СК України, у редакція яка діяла на час звернення з даним позовом, - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Статтею 184 СК України передбачено, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У справі встановлено, неповнолітній син сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , який позивач орендує, та дитина знаходиться на утриманні батька. Мати дитини ОСОБА_1 проживає окремо, матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надає. Суд першої інстанції, враховуючи матеріальне становище відповідача, яка є працездатною особою, інших утриманців не має, а також враховуючи матеріальне становища позивача, з яким проживає дитина неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який знаходиться на утриманні позивача, виходячи з принципів розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14 грудня 2022 року до досягнення дитиною повноліття. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні підстави для припинення стягнення аліментів із ОСОБА_2 та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на теперішній час проживає разом із батьком ОСОБА_2 та знаходиться на його утриманні. Доказів на підтвердження того, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає на теперішній час разом із матірю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні матеріали справа не містять. Доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду фактичним обставина справи, незаконність та необґрунтованість рішення суду є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 259, 268, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Братцевої Надії Сергіївни залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 серпня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 21 грудня 2023 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П. Красвітна О.В. Свистунова