Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/8743/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/8743/22 пров. № А/857/13346/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Коваля Р.Й., Гудима Л.Я., за участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року (головуючий суддя Валюх В.М., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДІМСЕРВІС» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДІМСЕРВІС» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2022 року № UA205140/2022/000194/2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2022 року № UA205140/2022/000194/2. Не погодившись з таким рішенням суду, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить скасувати таке та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі зазначає, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «АВТОДІМСЕРВІС» подано МД №1UА205140/2022/068510 від 29.09.2022 року на 22 товарні позиції (автозапчастини). Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» та які зазначено у графі 44 поданої митної декларації. Митну вартість товару було заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 №UA 205140/2022/068510 від 29.09.2022 року. Звертає увагу, що саме під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: - в інвойсі № 2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022 вартість товару становить 27485,76 Євро (129573.3698РШУ), в декларації країни відправлення №22РL301010Е1153396 від 27.09.2022 -131305РLN. Щодо твердження суду першої інстанції: «Проте, митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а лише додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни», апелянт зазначає, що згідно ч. 2 ст. 53 МК України, рахунок-фактура є обов`язковим документом, який подається для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до ч. 6 ст. 54 СК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Експортна декларація №22РL301010Е1153396 від 27.09.2022 була самостійно подана декларантом для підтвердження митної вартості товару. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України) Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, звертає увагу, що в інвойсі №2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022 вартість товару визначена на рівні - 27485,76 Євро або 129573,3698 РLN злотих, про що безпосередньо зазначено у даному документі. При цьому в декларації країни відправлення №22РL301010Е1153396 від 27.09.2022 вартість товару становить -131305 РLN злотих, тобто на 1731,64 РLN злотих більше, ніж зазначено в рахунку-фактурі. Дана розбірність у числових показниках складових митної вартості викликала у митного органу обґрунтований сумнів щодо заявленої митної вартості товару. Відповідно інвойсу №2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022 країною походження товарів є Китай; прайс-лист б/н на умовах FCА м. Хелм, засвідчений ЕNТЕRТRАDЕ, однак невідомо якого періоду часу він стосується і яким чином пов`язаний з країною походження; контракт від 01.02.2015 Х?01/02/2015 укладений між «Еntеrtrаdе Sр.z.о.о» та ТзОВ «АВТОДІМСЕРВІС». Однак, згідно п.1.3 Контракту від 01.02.2015 N901/02/2015 передача товару відбувається з різних складів продавця, назва складу вказується в товаро-супровідних документах і інвойсах. Відповідно до СМR від 27.09.2022 № 188541 відправником товару є РОL-СЕL Sр.z.о.о., проте інформації про даного відправника продавцем не зазначено в товаро супровідних документах і в інвойсі; відповідно до п.3.5 Контракту продавець забезпечує кожну партію товару необхідними товаро-супровідними документами, в т.ч. сертифікатом якості, свідоцтвом відповідності та пакувальним листом, які не подано до митного оформлення. Зауважує, що пункт 3.5 контракту №01/02/2015 від 01.02.2015 р. визначає перелік товаро-супровідних документів, які продавець зобов`язаний надати на кожну партію товару, що поставляється. До них належать: вантажно-транспортна накладна міжнародного зразка (СМR), сертифікат якості чи свідоцтво відповідності, інвойс, пакувальний лист зі вказанням інформації, передбаченої контрактом, інша документація на товар, необхідна для його експорту чи імпорту. Проте, серед усіх вищезазначених документів лише у автотранспортній накладній від 30.08.2022 №897681 відправником товару зазначено РОL-СЕL Sр. z.о.о. Також сертифікат якості, свідоцтво відповідності та пакувальний лист не подано до митного оформлення. Вищезазначені факти суперечить п.п 1.3, 3.5 Контракту від 01.02.2015 № 01/02/2015. Вважає, що вищевказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, тому не можна погодитись з позицією суду першої інстанції не підтвердження митницею наявності у поданих документах розбіжностей. Крім того, зазначає, що за МД №UА205140/2022/068510 від 29.09.2022 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011. Таким чином, за зазначеною МД відбулось спрацювання профілю ризику. Вказане призвело до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості товару. Адже у відповідності до п.5 ст.54 МКУ митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа та розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вважає, що саме вищевказані розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів, а також спрацювання АСУР слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок - витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули. З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, що не були усунуті чи спростовані, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: - виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); - банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі 81УІРТ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар, в тому числі за попередні періоди; - сертифікат якості та свідоцтво відповідності на товар; - пакувальний лист; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Для підтвердження митної вартості декларантом надано: платіжне доручення в іноземній валюті №691 від 13.09.2022 на суму 86587,60 євро, що стосується попередніх оформлень, однак їх неможливо ідентифікувати з надісланими інвойсами; інвойси за попередні періоди; пакувальний лист, який не містять реквізитів продавця, дати документів, опису пакувальної тари (ящики, коробки, піддони); картки рахунку 281; видаткові накладні; довіреність на уповноваження представника РОL-СЕL Sр.z.о.о. здійснювати офіційне представництво в митних органах. Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом б/н від 29.09.2022. Декларантом на вимогу митниці не надано: банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; сертифікат якості; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку. Згідно ч.9 ст.58 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються на митну територію України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Звертає увагу суду на те, що обов`язок доведення митної вартості ціни товару на момент митного оформлення покладений на позивача. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року №К/9901/704/20. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку з неподанням повного переліку документів та у відповідності до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Оскільки, як вже було наведено вище, позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митницею у відповідності до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару, про проведення її у належний спосіб свідчить відсутність зауважень з боку декларанта. Про факт проведення консультації свідчить переписна із декларантом, а саме повідомлення від 29.09.2022 (18:56:1), копії якого наявні в матеріалах справи. Про факт її належного проведення також свідчить відсутність будь-яких зауважень з боку декларанта, надісланих як в паперовій, так і в електронній формі. При цьому, звертаємо увагу, що чинним митним законодавством не визначено алгоритму їх проведення та документального підтвердження. Тому у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта; зважаючи на розбіжності, виявлені в поданих до митного контролю документах, що унеможливлювали визнання заявленої декларантом митної вартості товару за першим методом визначення митної вартості товару (за ціною договору), а також враховуючи спрацювання системи ризиків АСАУР та відмову декларанта від подання додаткових документів, митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товари: - №1 - 4,22Дол.США/кг за МД №ПА205140/2022/066556 від 21.09.2022, - №2- 4,21 дол.США/кг за МД МИА205050/2022/058538 від 15.09.2022, - №7- 6,16 дол.США/кг за МД №ПА205140/2022/062516 від 05.09.2022, - №10- 7,01 дол.США/кг за МД №ИА205140/2022/065046 від 15.09.2022, - №12- 6,16 дол.США/кг за МД №ПА205140/2022/065046 від 15.09.2022. Зауважує, що судом першої інстанції не враховано, що ст.64 МК України чітко передбачено можливість застосування резервного методу визначення митної вартості товару на підставі раніше визнаних чи визначених вартостей, тобто митних декларацій, відомості про які наявні в митниці. Звертає увагу, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та які надані на вимогу митного органу - не були. При цьому митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР і наявність у митного органу цінової інформації щодо вищого рівня митної вартості на такий же товар. З огляду на все вищевказане, вважає, що рішення про коригування митної вартості товару є законним та обґрунтованим. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 29.09.2022 декларант ПП «СІА-БРОК» в інтересах ТзОВ «Автодімсервіс» подав МД №UA205140/2022/068510 з метою митного оформлення партії товару (22 товарні позиції) торгівельної марки КОМОКА, придбаних у компанії «Entertrade Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Sp.K.» (м.Варшава, Польща), за якою задекларовано ввезення товариством товару: № 1 «запасні частини до легкових автомобілів: частини дискових гальм та гальмівні диски»; № 2 «запасні частини до легкових автомобілів: частини барабанних гальм та гальмівні колодки барабанні»; № 7 «запасні частини для легкових і вантажних автомобілів: амортизатори підвіски та частини систем підвіски»; №10 «запасні частини для легкових і вантажних автомобілів: частини підвіски»; № 12 «запасні частини до легкових автомобілів: частини ходових коліс з чорних матеріалів, литі, діаметром 9,70 до 11,02 дюйми» (т. 1, а. с. 130-137). Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: контракт №01/02/2015 від 01.02.2015; додаткові угоди до контракту № 4 від 15.12.2017, № 5 від 18.06.2020 та № 6 від 11.07.2022; рахунок-фактура (інвойс) №2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022; товаротранспортна накладна (CMR) №188541 від 27.09.2022; декларації про походження товару №2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022; документ що підтверджує вартість перевезення товару від 27.09.2022; договір на перевезення вантажу № 1/02012020 від 02.01.2020; заявка на перевезення вантажу № 26/09/22 від 26.09.2022; експортна декларація країни відправлення товару №22PL301010E1153396 від 27.09.2022; договір доручення № 75 на декларування та митне оформлення товарів від 25.05.2012; прайс-лист виробника товару від 20.09.2022; сертифікати відповідності від 11.04.2022 №UA46A(b)114300, №UA46A(b)114400, №UA46A(b)114500, №UA46A(b)114600, №UA46A(b)114700, №UA46A(b)116300 (т. 1, а. с. 9-57, 138-173). Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар, в тому числі за попередні періоди; сертифікат якості та свідоцтво відповідності на товар; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку (т. 1, а. с. 58, 246-247). При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів № № 1, 2, 7, 10, 12, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: - в інвойсі № 2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022 вартість товару становить 27485,76 євро (129573.3698PLN), в декларації країни відправлення №22PL301010E1153396 від 27.09.2022 -131305PLN; - контракт від 01.02.2015 № 01/02/2015 укладений між «Entertrade Sp.Z.o.o» та ТзОВ «Автодімсервіс». Однак, згідно з пунктом 1.3 контракту від 01.02.2015 № 01/02/2015 передача товару відбувається з різних складів продавця, назва складу вказується в товаро-супровідних документах і інвойсах. Відповідно до CMR від 27.09.2022 № 188541 відправником товару є POL-CEL Sp.z.o.o., проте інформації про даного відправника продавцем не зазначено в товаро-супровідних документах і в інвойсі; - відповідно до інвойсу №2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022 країною походження товарів є Китай; - прайс-лист б/н на умовах FCA м. Хелм, засвідчений ENTERTRADE, однак невідомо якого періоду часу він стосується і яким чином пов`язаний з країною походження; - відповідно до пункту 3.5 контракту продавець забезпечує кожну партію товару необхідними товаро-супровідними документами, в т.ч. сертифікатом якості, свідоцтвом відповідності та пакувальним листом, які не подано до митного оформлення. 29.09.2022 ТзОВ «Автодімсервіс» звернулося до митного поста «Луцьк» Волинської митниці із заявою та додатковими документами. При цьому, у заяві зазначено: в експортній декларації вартість товару визначена у валюті РП злотих, що за курсом до євро на відповідну дату становить 131305 злотих, у зв`язку із чим відсутні розбіжності в поданих до митного оформлення документах; прайс-лист дійсний до 31.12.2022; прохання прийняти рішення по митній вартості товарів під брендом «КАМОКА» без врахування 10-денного терміну, з причини відсутності інших документів, що підтверджують митну вартість товарів (т. 1, а. с. 174-193). Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000194/2 від 29.09.2022 (т. 1, а. с. 101-102), відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів та митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: - товар № 1 за МД від 21.09.2022 №UA205140/2022/066556 на рівні 4,22 дол. США/кг; - товар №2 за МД від 15.09.2022 №UA205250/2022/058538 на рівні 4,21 дол. США/кг; - товар №7 за МД від 05.09.2022 №UA205140/2022/062516 на рівні 6,16 дол. США/кг; - товар №10 за МД від 15.09.2022 №UA205140/2022/065046 на рівні 7,01 дол. США/кг; - товар №12 за МД від 15.09.2022 №UA205140/2022/065046 на рівні 6,16 дол. США/кг (т. 1, а. с. 194-245). Крім того, 30.09.2022 Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/020147 (т. 1, а. с. 103). В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2022/068837 від 30.09.2022 (а. с. 104-110). Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. Згідно частини другої - третьої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Розглядаючи спір, судом першої інстанції з`ясовано, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: контракт №01/02/2015 від 01.02.2015; додаткові угоди до контракту № 4 від 15.12.2017, № 5 від 18.06.2020 та № 6 від 11.07.2022; рахунок-фактура (інвойс) №2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022; товаротранспортна накладна (CMR) №188541 від 27.09.2022; декларації про походження товару №2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022; документ що підтверджує вартість перевезення товару від 27.09.2022; договір на перевезення вантажу № 1/02012020 від 02.01.2020; заявка на перевезення вантажу № 26/09/22 від 26.09.2022; експортна декларація країни відправлення товару №22PL301010E1153396 від 27.09.2022; договір доручення № 75 на декларування та митне оформлення товарів від 25.05.2012; прайс-лист виробника товару від 20.09.2022; сертифікати відповідності від 11.04.2022 №UA46A(b)114300, №UA46A(b)114400, №UA46A(b)114500, №UA46A(b)114600, №UA46A(b)114700, №UA46A(b)116300 (т. 1, а. с. 9-57, 138-173). З огляду на це, суд підставно вважав, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому, суд слушно зауважив, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. При цьому, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України). Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. При цьому, суд підставно вказав, що в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані розбіжності про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №/2022/000194/2 від 22.09.2022 вказано про те, що вартість товару, зазначена в інвойсі № 2022/FVE/01/000092 від 20.09.2022 - 27485,76 євро (129573,3698 PLN), відрізняється від вартості, зазначеної в експортних деклараціях №22PL301010E1153396 від 27.09.2022 - 131305 PLN. Проте, митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а лише додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Крім того, в експортній декларації вартість товару визначена у валюті євро, та митний орган безпідставно не врахував пояснення позивача, який листом від 29.09.2022 повідомив про те, що в експортній декларації від 27.09.2022 №22PL301010E1153396 вартість товару визначена у валюті РП злотих, що за курсом до євро на відповідну дату становить 131305 PLN. При цьому, неподання курсів валют на дату складання декларацій країни відправлення жодним чином не впливає на визначення числових значень митної вартості, яка встановлена саме з урахуванням інвойсів, а не декларацій країни відправлення. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказав, що поданий прайс-лист (а. с. 38-51) засвідчений ENTERTRADE та невідомо, якого періоду часу він стосується. При цьому, суд правильно врахував, що заголовок документа «PRICE LIST 2022» та інформація «Price is valid till the 31.12.2022» (ціна дійсна до 31.12.2022) дає зрозуміти період, якого стосується прайс-лист, а саме весь 2022 рік. Крім того, KAMOKA (назва на прайс-листі) назва торгівельної марки, під якою виробляє автозапчастини компанія Entertrade Sp. Z.o.o., інформація про що міститься на останній сторінці договору на відбитку штампу вказаної компанії та сертифікатах якості, а також в самій МД № UA205140/2022/068510 в графі 31 під назвою «Торгівельна марка» - «KAMOKA», а не назва компанії, яка здійснює поставку автозапчастин позивачу. З огляду на те, що згідно з пунктом 3.5 контракту вантажо-транспортна накладна міжнародного зразка (CMR) є товаро-супровідним документом, то відповідні відомості з CMR від 27.09.2022 № 188541 є достатнім підтвердженням даних щодо відправника товару - POL-CEL Sp.z.o.o. Спростовуючи доводи відповідача про неподання митному органу всіх документів, передбачених пунктом 3.5 контракту (сертифікат якості, свідоцтва відповідності та пакувальні листи), то суд вірно вказав, що таке не відповідає дійсності, оскільки позивачем при митному оформленні були надані сертифікати відповідності (а. с. 52-57), про що зазначено в картці відмови № UA205140/2022/020147 (а. с. 103), в графі 44 МД № UA205140/2022/068510 (а. с. 130-137). Крім того, зазначені документи не стосуються митної вартості товарів. Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Крім того, суд підставно зауважив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД від 21.09.2022 №UA205140/2022/066556, від 15.09.2022 №UA205250/2022/058538, від 05.09.2022 №UA205140/2022/062516, від 15.09.2022 №UA205140/2022/065046, від 15.09.2022 №UA205140/2022/065046 (т. 1, а. с. 194-245), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. Згідно практики Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року по справі №140/8743/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді Р.Й. Коваль Л.Я. Гудим повний текст складено 20.12.2023