Постанова Київський апеляційний суд № 755/1820/22

Постанова Іменем України 19 грудня 2023 року м. Київ провадження № 22-ц/824/16883/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О. В., Немировської О. В. за участю секретаря Ратушного А. В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року про закриття провадження в складі судді Баличевої М. Б. у цивільній справі №755/1820/22 Дніпровського районного суду м. Києва за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-ФУД", треті особи: Київська митниця Державної митної служби України, ОСОБА_2 , про визнання товару контрафактним, заборону здійснювати використання об'єкту прав інтелектуальної власності на торгівельну марку та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-ФУД" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Київська митниця Державної митної служби України, про визнання права попереднього користування, У С Т А Н О В И В: У лютому 2022 року ОСОБА_1 , посилаючись на порушення відповідачем його прав інтелектуальної власності звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва, як фізична особа, з позовом про визнання товару контрафактним, вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару, заборону здійснювати використання об`єкту прав інтелектуальної власності на торгівельну марку. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 за свідоцтвом України на торговельну марку НОМЕР_2 від 25.03.2020 належать права інтелектуальної власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зареєстровану в 33 класі Міжнародної класифікації товарів та послуг (далі - МКТП). Права на імпорт та/або експорт продукції з позначенням « ІНФОРМАЦІЯ_1 », мають виключно правовласники, або компанії, яким видані відповідні ліцензії. 20.11.2021 правовласники виявили порушення прав на їх торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з боку ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», а саме імпорт та реалізація продукції, позначеною торговельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », без згоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як правовласників зареєстрованої в Україні торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1». За вказаних обставин просив суд: - визнати товар, поданий до митного оформлення за митною декларацією № UА100350/2021/111171 від 22 грудня 2021 року, контрафактними, тобто виготовленими з порушенням прав власника на торговельну марку; - вилучити з цивільного обороту контрафактний товар за митною декларацією № UА100350/2021/111171 від 22 грудня 2021 року, а саме: «вина ігристі, купажовані, що мають надлишковий тиск 3 бар або більше при температурі 20С: «ІНФОРМАЦІЯ_1», рожеве, в скляній пляшці місткістю 0,75 л., концентрація спирту 12,0% - 4536 шт. декларант - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД», власник та одержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД»; - знищити контрафактний товар за митною декларацією № UА100350/2021/111171 від 22 грудня 2021 року, а саме: «вина ігристі, купажовані, що мають надлишковий тиск 3 бар або більше при температурі 20С: «ІНФОРМАЦІЯ_1», рожеве, в скляній пляшці місткістю 0,75 л., концентрація спирту 12,0% - 4536 шт. декларант - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД», власник та одержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД»; - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» здійснювати використання об`єкту прав інтелектуальної власності на торговельну марку за Свідоцтвом України на торговельну марку НОМЕР_2 від 25 березня 2020 року, майнові права на яку належать ОСОБА_1 , шляхом імпорту (ввезення) в Україну товарів: вина ігристі, купажовані в асортименті «ІНФОРМАЦІЯ_1» виробництва компанії Соmpagnie Francaise des Grands Vins, Cavede Wissembourg Alledes Peupliers - BP 65 67162 Wissembourg Cedex, FR. ТОВ «СІЛЬПО- ФУД» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права попереднього користування. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року у справі за первісним та зустрічним позовами повністю закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач, діючи через свого представника ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Як на підставу скасування ухвали суду посилався на те, що у суду не було законних підстав для закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 на час звернення до суду з даним позовом не був фізичною особою-підприємцем і спір у даній справі не містить ознак корпоративного спору, а стосується приватних інтересів фізичної особи ОСОБА_1 стосовно використання об`єкту прав інтелектуальної власності на торговельну марку, а тому підлягає вирішенню саме в порядку цивільного судочинства. Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній. Відповідач - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Треті особи: ОСОБА_2 та Київська митниця Держмитслужби належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися та своїх представників не направили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання, та їхніх представників. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на час виникнення спірних правовідносин був фізичною особою-підприємцем, тобто суб`єктом господарської діяльності, як і відповідач у справі, а за таких обставин розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов за неповного з`ясування обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Зі змісту позовної заяви у справі, яка переглядається, вбачається, що позивачем заявлено вимоги до відповідача про захист прав інтелектуальної власності на торговельну марку, власниками якої відповідно до свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 від 25.03.2020 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З аналізу положень ч. 5 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (далі Закон 3699-ХІІ) та ст. 493 Цивільного Кодексу України, в тому числі в редакції на час виникнення спірних правовідносин, права на торговельну марку можуть належати фізичним особам та юридичним особам, а також об`єднання (група) фізичних чи юридичних осіб. Таким чином, характерною особливістю суб`єктного складу прав інтелектуальної власності на торговельну марку є те, що не зважаючи на те, що фізична особа має статус суб`єкта господарювання, а саме фізичної особи-підприємця, охорона прав інтелектуальної власності надається не як фізичній особі-підприємцю, а як фізичній особі. Тобто фізична особа-підприємець не може бути власником торговельної марки. Водночас, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув уваги, що власниками свідоцтва України на торговельну марку № НОМЕР_1 від 25.03.2020 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тобто група фізичних осіб, а не суб`єктів господарювання. Незважаючи на це, судом закрито провадження у даній справі тоді як у даних правовідносинах позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав інтелектуальної власності на торговельну марку, одним із власників якої він є як фізична особа. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що на час звернення до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 не мав статусу фізичної особи-підприємця та не виступав суб`єктом господарювання. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №916/1261/18 (провадження №12-37гс19) зазначено, що вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання. Як вже зазначалось вище, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин виступав як суб`єкт господарювання. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі. Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження є незаконною та перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року про закриття провадження - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Повний текст постанови складено 19 грудня 2023 року. Головуючий О. Ф. Мазурик Судді О. В. Желепа О. В. Немировська