Постанова 4824 № 753/9493/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/9493/23 № апеляційного провадження: 22-ц/824/12332/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Сушко Л.П., Музичко С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Трусової Т.О.,- встановив: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року скаргу повернуто без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що скарга на дії приватного виконавця не відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, тому підлягає поверненню. Проте погодитися з такими висновками суду не можна. Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги. Повертаючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що скарга на дії приватного виконавця не відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, а саме: до поданої скарги не долучено докази надсилання скарги іншим учасникам справи. При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги, що вимоги ч. 2 ст. 183 параграфу 2 «Заяви з процесуальних питань» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, а тому не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог ч. ч. 1, 2 цієї статті. Отже, до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави. Висновок суду першої інстанції про те, що скарга підлягає поверненню є помилковим. Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду 09 червня 2023 року вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року скасувати. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2023 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: Л.П. Сушко С.Г. Музичко