Постанова 4803 № 185/9727/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10058/23 Справа № 185/9727/21 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанкдо ОСОБА_1 про стягнення боргу, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2021 року АТ КБ Приватбанк звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. В обґрунтування позовних вимог АТ КБ Приватбанк посилалися на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву б/н від 04 червня 2010 року, та їй було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківський послуг та Тарифами Банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ Приватбанк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконуються, у зв`язку з чим виникла заборгованість. З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, відповідач ОСОБА_1 має перед банком заборгованість за кредитним договором станом на 26 жовтня 2021 року у розмірі 46445 грн. 56 коп., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 46445 грн. 56 коп., в тому числі заборгованості за поточним тілом кредиту 0,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту 46445 грн. 56 коп. На підставі викладеного, АТ КБ Приватбанк просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 04 червня 2010 року станом на 26 жовтня 2021 року у розмірі у розмірі 46445 грн. 56 коп., яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту 46445 грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн. Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2022 року задоволено позовні вимоги АТ КБ Приватбанк. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк заборгованість за кредитним договором в сумі 46445 грн. 56 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2270 грн. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2022 року у цивільній справі за позовом АТ КБ Приватбанкдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.132). Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року виправлено допущену описку в описовій та мотивувальній частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2022 року у справі № 185/9727/21 за позовною заявою АТ КБ Приватбанкдо ОСОБА_1 про стягнення боргу, визначивши правильний розмір загальної заборгованості у сумі 46445,56 грн, замість неправильного 15266,99 грн (а.с.165). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду від 04 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ Приватбанк, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ Приватбанк просили відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , заочне рішення суду від 04 травня 2022 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.3 ч.3 ст.367 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Звернувшись з даним позовом, ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 08 липня 2019 року, згідно якої отримала кредит. Звернувшись до суду із вказаним позовом, АТ КБ Приватбанк посилалися на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву б/н від 04 червня 2010 року, та їй було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківський послуг та Тарифами Банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Однак, умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконуються, у зв`язку з чим виникла заборгованість. З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, відповідач ОСОБА_1 має перед банком заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на 26 жовтня 2021 року, у розмірі 46445 грн. 56 коп., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 46445 грн. 56 коп., в тому числі заборгованості за поточним тілом кредиту 0,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту 46445 грн. 56 коп. Задовольняючи позовні вимоги АТ КБ Приватбанк, суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обґрунтованість, стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк заборгованість за кредитним договором в сумі 46445 грн. 56 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2270 грн. Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного засування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, у порушення норм процесуального права, оскільки рішення суду було ухвалено при заочному розгляді справи, відповідач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце засідання суду, та обґрунтовуює свою апеляційну скаргу такою підставою, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Звернувшись до суду із вказаним позовом, АТ КБ Приватбанк посилалися на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву б/н від 04 червня 2010 року, та їй було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.1-3). АТ КБ Приватбанк надано суду копію Анкети-заяви ОСОБА_1 від 04 червня 2010 року, в якій вона виявляє бажання оформити на своє ім`я кредитну картку (а.с.50). У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.50). До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.51-74). Слід зазначити, Анкета-заява ОСОБА_1 від 04 червня 2010 року не містить відомостей про строк дії кредитного договору, процентна ставка не зазначена. Відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів). Відповідно до положень п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Згідно з п.1.1.7.3 умов та правил надання банківських послуг, картрахунок відкритий на невизначений термін та може бути закритий за заявою держателя. Пунктом 1.1.7.12 передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців. Згідно з п.2.1.1.3.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік відповідно до п.2.1.1.12.6 правил користування платіжною карткою. Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову. В п.2.1.1.12.11 правил користування платіжною карткою зазначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових зобов`язань та інших обов`язків за цим договором. З наданого банком розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має перед банком заборгованість за кредитним договором станом на 26 жовтня 2021 року у розмірі 46445 грн. 56 коп., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 46445 грн. 56 коп., в тому числі заборгованості за поточним тілом кредиту 0,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту 46445 грн. 56 коп. (а.с.4-27, 28-47). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 46445 грн. 56 коп. Банк, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ Приватбанк не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Відповідачем у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, в тому числі і погашення кредитних коштів. Так Банк, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Однак, слід зазначити, вимог щодо повернення заборгованості за поточним тілом кредиту банком не заявлено, оскільки така заборгованість взагалі відсутня. У наданому банком розрахунку заборгованості, виписці по особовому рахунку зазначено, що за поточним тілом кредиту станом на 26 жовтня 2021 року заборгованість відсутня (а.с.4-27, 28-47). Таким чином, вимоги щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту не можуть бути задоволені оскільки умови, щодо нарахування вказаної заборгованості не визначені в Анкеті-заяві від 04 червня 2010 року. Отже, позовні вимоги АТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 46445 грн. 56 коп. є необґрунтованими належними та допустимими доказами у справі. За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ Приватбанк. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу скасувати. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за звернення із заявою про перегляд заочного рішення у справі у розмірі 536 грн. 80 коп. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір у розмірі 3405 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2023 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова