Постанова Дніпровський апеляційний суд № 184/1547/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2290/23 Справа № 184/1547/23 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В.І. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2023 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., за участю секретаря Васюти О.О., захисника Авраменка А.В. в режимі відеоконференції, розглянувши апеляційну скаргу захисника Авраменка А.В. на постанову судді Орджонікідзевського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- ВСТАНОВИВ: В постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №256678 від 30 липня 2023 року вбачається, що водій ОСОБА_1 , 30.07.2023 року о 20 год. 30 хв. на автодорозі, що по вул. Рятівників, 5 м. Покров керував т/з «CHEVROLET- EPICA» державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора «Драгер» Alcotest 6810, що підтверджується тестом № 858 від 30.07.2023 року результат тесту 2,54 % проміле, чим порушив вимоги (п.2.9 а) ПДР України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Орджонікідзевського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати. З таким судовим рішенням не погодився захисник Авраменко А.В. та оскаржив в апеляційному порядку В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх вимог вказує, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення. Відеозапис поліцейських не може бути визнаний належним та допустимим доказом, оскільки відсутня фіксація руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , обставин зупинки, причини зупинки автомобіля. Наголошує, що в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 на питання, чи бачив він, що за кермом був саме ОСОБА_1 , відповів ні, при цьому ОСОБА_1 біля пожежної частини, знаходився не сам, а з іншим чоловіком, що судом першої інстанції не враховано. Крім того, суд прийняв показання свідка ОСОБА_2 , який надав пояснення зі слів ОСОБА_1 , тобто з чижих слів. Свідок ОСОБА_3 допитаний не був. Інших доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Звертає увагу, що суд не допитав свідка ОСОБА_4 , однак врахував його пояснення при розгляді справи, чим порушив принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. Наголошує на порушення норм процесуального закону, оскільки самостійно витребував докази, зокрема відеозаписи з камер спостереження пожежної частини. Перевіривши матеріали адміністративної справи, думку учасників судового розгляду, доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою за ознакою керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.9а ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 256678 від 30.07.2023 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; роздруківкою газоаналізатора «Драгер» Alcotesт №6810 прилад ARBH-0633 за № 858 від 30.07.2023 року, відповідно до якої встановлено вміст алкоголю в крові 2,54‰; письмовим поясненням ОСОБА_1 , в яких він підтвердив факт вживання алкогольних напоїв та керування транспортним засобом; матеріалами відеозапису на DVD диску, відповідно до вказаного відеозапису вбачається, що 30.07.2023 року о 20 год. 00 хв. працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, на яке ОСОБА_1 дав згоду пройти тест за допомогою газоаналізатора DRAGER «Alcotest 6810» (результат огляду позитивний та становить 2,54%), ОСОБА_1 на камеру підтвердив факт вживання спиртних напоїв та керування ним автомобілем. Крім того, судом першої інстанції допитаний свідок ОСОБА_2 який показав, що 0.07.2023 він був на чергуванні, в цей час до пожежної частини під`їхав ОСОБА_1 на автомобілі та був п`яний, ОСОБА_1 , підійшов до нього шукав робітника пожарної частини на ім`я ОСОБА_5 , потім до них вийшов водій пожежної частини, та сказав щоб ОСОБА_1 прибрав свій автомобіль, ОСОБА_1 відмовився, після чого вони викликали поліцію, працівники поліції прибувши на місце події провели тест на стан алкогольного сп`яніння, який показав, що ОСОБА_1 був п`яний. ОСОБА_1 говорив їм, що саме він був за кермом, з ним був ще один чоловік. У колегії суддів не виникає сумніву щодо факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки він підтверджений сукупністю доказів, які досліджені судом першої інстанції, крім того сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції підтвердив, що керував транспортним засобом та приїхав до пожежної частини в пошуках якогось чоловіка. При цьому, за характером поведінки осоюи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані сильного алкогольного сп`яніння, що в подальшому підтверджено результатами огляду. Заперечення факту керування транспортним засобом, вже на момент розгляду справи в суді, апеляційний суд вважає способом захисту, з метою уникнення від адміністративної відповідальності. При цьому, для доведеності факту керування транспортним засобом не обов`язкова така фіксація, в даному випадку матеріалами справи та поясненнями свідків, в сукупності, доведений факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Перебування разом із ОСОБА_1 іншого чоловіка не спростовує факту керування автомобілем саме ОСОБА_1 , при цьому останній не вказує, що керувала автомобілем інша людина, а лише зазначає на відсутність фіксації керування автомобілем ним. Доводи захисника, що суд не допитав свідка ОСОБА_4 не є підставою для визнання в діях ОСОБА_1 відсутності складу інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки судом вичерпані можливості щодо виклику вказано свідка, при цьому стороною захисту не забезпечено явку останнього. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року. Отже, будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення. Постанову судді Орджонікідзевського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року, щодо ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя