Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/5007/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10118/23 Справа № 206/5007/23 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, - В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2023 року заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що 18 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», було укладено договір про надання кредиту № 247914014, за умовами якого (п. 1.1. Договору) Кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, на суму 3800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом нараховані згідно п.1.4. цього Договору. П.1.2. сторони погодили, що строк дії Договору починається з моменту його укладання та становить 7 днів. Про відкрите виконавче провадження заявник дізнався тоді, коли з його заробітної плати військовослужбовця почали відраховувати кошти (за постановою про відкриття виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. для виконання виконавчого напису № 88571 від 31.10.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», заборгованості за кредитним договором № 247914014 від 18.11.2019 року укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в розмірі 29 775, 00 грн. Заборгованість виникла за період з 05.08.2020 по 05.08.2020 та складається з: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14790,00 грн. -заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за комісіями; 0,00 грн. строкова заборгованість за сумою кредиту; 4985,00 грн. - заборгованість за штрафами і пенями. Строк платежу по Кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Загальна сума, що підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 29775, 00 грн. Витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису 1200,00 грн. Всього, заборгованість з урахуванням витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, становить 30975, 00 грн. Враховуючи зазначене, просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом№ 88571 від 31.10.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», заборгованості за кредитним договором № 247914014 від 18.11.2019 року. Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення заяви в повному обсязі. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступні обставини. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не надано належних доказів на підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову, а також не доведено той факт, що невжиття заходів по забезпеченню позову, може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до положень статей 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування реальних загроз невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, матеріали справи не містять. Тому самі лише твердження заявника про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2023 року про забезпечення позову залишити без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді: