Постанова Закарпатський апеляційний суд № 305/2421/22
від 14.12.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 305/2421/22 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14.12.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/290/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 16.02.2023. Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, інвалід І групи, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 156, ч. 2 ст. 164 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП, у межах санкції ч. 2 ст. 164 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. Вилучені предмети торгівлі, а саме: 02 (дві) пляшки горілки марки «PRESIDENT»; 24 (двадцять чотири) банки алкогольного пива «ZIBERT», ємністю 0,5 літри кожна; 06 (шість) пачок сигарет марки «JIN LING» без марок акцизного збору; 04 (чотири) пачки сигарет марки «Rotmans» без марок акцизного податку; 02 (дві) пляшки алкогольного напою «Полуниця» без марок акцизного податку, які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері зберігання речових доказів Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області конфісковано в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 170819 від 22.11.2022 та постанови судді від 16.02.2023 вбачається, що 22.11.2022 о 08 год 20 хв, ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , здійснив продаж сигарет марки «JIN LING» за 45 грн ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , без марки акцизного збору, чим порушив приписи п. 226.9, п. 228.9 ст. 228 ПК України, повторно протягом року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 156 КУпАП. Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 170858 від 22.11.2022 та постанови судді від 16.02.2023 вбачається, що 22.11.2022 о 08 год 20 хв, у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за місцем проживання, у власному будинку, повторно протягом року здійснював реалізацію тютюнових та алкогольних виробів без державної реєстрації, як суб`єкт господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підпадає під ліцензування, а саме продавав горілку марки «PRESIDENT» та пачку сигарет «JIN LING», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 164 КУпАП. -2- В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність постанови, порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що постанова суду є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що всупереч вимог ст. 268 КУпАП, розгляд справи відбувся без його участі та без належного сповіщення про час і місце судового розгляду. Окрім того, наголошує на складанні відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення з порушенням норм діючого законодавства та вказує про їх очевидну фальсифікацію, оскільки в день, вказаний у протоколі, не бачив особу на ім`я ОСОБА_3 , не продавав даній особі цигарок. Більш того, працівники поліції увірвались до його помешкання без дозволу, пояснення від його імені написав працівник поліції, зміст яких йому було прочитано, однак який зміст він підписав не знає, оскільки у нього вади зору та він є інвалідом І групи. Також у постанові не зазначено кому саме він у власному будинку повторно протягом року реалізував спиртні напої та тютюнові вироби без державної реєстрації як суб`єкта господарської діяльності. Суд у постанові посилається на присутність при складанні протоколів про адміністративні правопорушення понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких в день складання протоколів не було і в судовому засіданні вказані особи не допитувались, тому суд прийняв рішення про його винуватість керуючись лише власним переконанням. Окрім того, вказує про надмірну суворість накладеного на стягнення, оскільки його пенсія як інваліда складає розмір 5000 грн, а тому штраф у розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є для нього непомірним. Також ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді від 16.02.2023, оскільки такий ним пропущено з поважних причин, так як копію постанови отримав поза межами строк на апеляційне оскарження. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився. Останній судову кореспонденцію отримував, до суду в черговий раз не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. При цьому враховується заява ОСОБА_1 про можливість розгляду апеляційної скарги без його участі. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню частково, з таких підстав. З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце її розгляду. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 в передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП строк вручена копія оскаржуваної постанови від 16.02.2023 та в матеріалах справи відсутні дані про отримання останнім копії оскаржуваної постанови. -3- З метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обгрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили захиснику своєчасно подати апеляційну скаргу, а тому строк на апеляційне оскарження поновлюється. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, які зазначені у ст. 251 КУпАП. Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Проаналізувавши викладені у протоколах про адміністративні правопорушення та інших матеріалах справи обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 безпідставно кваліфіковано за ч. 4 ст. 156 та за ч. 2 ст. 164 КУпАП, кваліфікуючими ознаками яких є повторне вчинення протягом року вказаних адміністративних правопорушень, оскільки останній за вказаними статтями протягом року до адміністративної відповідальності не притягався і такі дані в матеріалах справи відсутні. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП, що підтверджується наступними доказами, які наявні у матеріалах справи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 170858 від 22.11.2022, ОСОБА_1 22.11.2022 о 08 год 20 хв, у АДРЕСА_1 , за місцем проживання, у власному будинку, повторно протягом року здійснював реалізацію тютюнових та алкогольних виробів без державної реєстрації, як суб`єкт господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підпадає під ліцензування, а саме продавав горілку марки «PRESIDENT» та пачку сигарет «JIN LING». Крім того, протоколом про адміністративне правопорушення від 22.11.2022, серії ВАВ № 170819, стверджується, що ОСОБА_1 22.11.2022 о 08 год 20 хв, по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , здійснив продаж сигарет «JIN LING» за 45 грн ОСОБА_3 без марки акцизного збору, чим порушив п. 226.9 п. 228.9 ст. 228 ПК України, повторно протягом року. -4- З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він за місцем свого проживання протягом останніх 20 років здійснює торгівлю та продає цигарки та алкогольні напої. 22.11.2022 близько 08 год 20 хв він здійснив продаж пачки цигарок «JIN LING» за 45 гр та однієї пляшки горілки «PRESIDENT» за 120 грн, місцевому мешканцю на ім`я ОСОБА_6 . Також ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції 6 пачок цигарок «JIN LING», 4 пачки цигарок «Rotmans», 2 пляшки горілки «PRESIDENT», 2 пляшки алкоголю «Полуниця» та 24 банки пива «Zibert». З пояснень свідка ОСОБА_4 слідує, що 22.11.2022 він перебував в якості понятого в будинку ОСОБА_1 , який здійснив продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів, де ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції 6 пачок цигарок «JIN LING», 4 пачки цигарок «Rotmans» без марок акцизного збору, 2 пляшки горілки «PRESIDENT», 2 пляшки алкоголю «Полуниця» та 24 банки пива «Zibert». Згідно постанов Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.05.2022, провадження у справі ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності як за ч.2 ст.164, так і за ч.4 ст.156 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). З положень ст. 3 ГК України вбачається, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Згідно ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу. Частиною 1 статті 55 ГК України встановлено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення, що в даному випадку підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та доводиться іншими матеріалами справи, з яких слідує, що діяльність ОСОБА_1 була направлена виключно на здійснення систематичного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а не на одиничний продаж, і свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність в розумінні ст. 3 ГК України. -5- В даній ситуації суб`єктом господарювання виступає саме ОСОБА_1 , оскільки він свідомо, регулярно здійснював продаж тютюнових та алкогольних виробів, без відповідних ліцензій на право реалізації таких виробів, а також здійснював реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку, за адресою свого проживання та реєстрації. Поміж тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 здійснював продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів за наявності відповідної ліцензії та державної реєстрації як суб`єкта господарювання. Враховуючи наведене, судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення викладеного у протоколі, оскільки він самостійно здійснює господарську діяльність і не зареєстрований відповідно до закону як підприємець, а тому в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Крім того, пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування. За приписами до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Відповідно до ст. 17 вказаного вище Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. За п. 228, 228.9 Податкового кодексу України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону. Таким чином, апеляційний суд вважає доведеним наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156 КУпАП, -6- оскільки останній на порушення п. 228, 228.9 ПК України здійснював продаж тютюнових виробів без марок акцизного збору. При цьому апеляційний суд констатує, що ч. 1 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП утворюють різні відокремлені склади адміністративних правопорушень, які фактично посягають на різні правовідносини. У випадку ч. 1 ст. 156 КУпАП склад правопорушення утворює роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Поміж тим, за ч. 1 ст. 164 КУпАП склад правопорушення утворює провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Факт відсутності у ОСОБА_1 ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними та слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами на момент проведення перевірки підтверджується вищенаведеними доказами у справі та останнім не оспорюється. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недопустимість доказів, на які посилається суд в постанові, задоволенню не підлягають, оскільки всі докази у справі зібрані в порядку визначеному законом, та не викликають сумнівів в їх достовірності і судом надано їм належну й обґрунтовану правову оцінку. Апеляційний суд звертає увагу на те, що протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою особою і дії цієї особи, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, а також враховуючи відсутність будь-яких фактичних відомостей щодо незаконності дій цих осіб під час складення протоколів, а тому дійшов висновку, що дії посадових осіб відповідали вимогам чинного законодавства та підстав ставити під сумнів відомості, які зафіксовані в протоколах, не має. Доводи викладені в апеляційній скарзі про те, що в протоколах не коректно та не в повному обсязі викладено суть правопорушення апеляційний суд вважає такими, що задоволенню не підлягають, оскільки, як вбачається з особистих пояснень ОСОБА_1 , останній не заперечував, що по місцю свого проживання здійснював продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних дозвільних ліцензій та без реєстрації його приватним підприємцем. В ході апеляційного розгляду встановлено, що протоколи про адміністративне правопорушення було складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені у них відомості відповідають фактичним обставинам справи. Істотних недоліків, які б тягли за собою визнання протоколів недопустимими доказами матеріали справи не містять. Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення прав ОСОБА_1 через розгляд справи у його відсутність, то апеляційний суд також вважає їх необґрунтованими, оскільки ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 156, 164 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності тим більш, що факт розгляду справи без участі ОСОБА_1 враховано апеляційним судом як одну з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Водночас, апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять жодних доказів про наявність в діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки, як повторність. -7- Відповідно до ч. 4 ст. 156 КУпАП, відповідальність настає за роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення. Диспозицією ч. 2 ст. 164 КУпАП передбачено відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення. Кваліфікувавши дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 156 КУпАП та за ч. 2 ст. 164 КУпАП, посадова особа органу національної поліції в протоколах про адміністративні правопорушення, які складені відносно ОСОБА_1 , помилково зазначила про повторне вчинення ним протягом року адміністративних правопорушень, оскільки відповідно до постанов Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.05.2022 на ОСОБА_7 адміністративні стягнення не накладались, а провадження в справах закривалось на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, що свідчить про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як повторне вчинення протягом року аналогічних адміністративних правопорушень. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі. Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів. Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи свідчить про порушення ОСОБА_1 провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП та у роздрібній торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП. На підставі вищезазначеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що діяння ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 156, ч. 2 ст. 164 КУпАП на ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне пом`якшити ОСОБА_1 адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у межах санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, оскільки на переконання апеляційного суду, таке адміністративне стягнення в повній мірі буде сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення ним нових правопорушень. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 16.02.2023. -8- Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 16.02.2023 щодо ОСОБА_8 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 156, ч. 2 ст. 164 КУпАП змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч. 4 на ч. 1 ст. 156 та ч. 2 на ч. 1 ст. 164 КУпАП та, з урахуванням ст. 36 цього ж Кодексу, пом`якшити йому адміністративне стягнення до штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. У решті постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 16.02.2023 щодо ОСОБА_1 залишити без зміни. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя