Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/2597/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 340/2597/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 (суддя Черниш О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и В: У травні 2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у якому просив суд визнати неправомірними дії органу Пенсійного фонду щодо відмови в зарахуванні до його страхового стажу періоду навчання у Дніпропетровському учбово-виробничому комбінаті облбитуправління; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до його страхового стажу період навчання у Дніпропетровському учбово-виробничому комбінаті облбитуправління, який складає 1 рік та підтверджується свідоцтвом №2554 та довідкою №114 від 03.12.2021 року, виданою Державним професійно-технічним навчальним закладом "Дніпровський центр професійної освіти". Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що період навчання позивача у Дніпропетровському учбово-виробничому комбінаті облбитуправління не може бути зарахований до його страхового стажу через відсутність документів про тривалість навчання у цьому закладі. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 60 років, у вересні 2011 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 08.09.2011 року ОСОБА_1 з 21.09.2011 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На час призначення пенсії загальний трудовий стаж позивача становив 34 роки 1 місяць 26 днів. Цей стаж обрахований, починаючи з 02.01.1969 року. У січні 2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 14.01.2022 року про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною страхового стажу, до якої додав документи про своє навчання у Дніпропетровському навчально-виробничому комбінаті облпобутуправління на однорічних курсах за професією "годинникар". Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №935080124917 від 17.01.2022 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що страховий стаж за період навчання у Дніпропетровському навчально-виробничому комбінаті облпобутуправління не може бути зараховано, оскільки у наданих документах відсутні відомості про період навчання. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV). Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Як свідчать матеріали справи, позивач разом із заявою від 14.01.2022 року про перерахунок пенсії додав додаткові документи на підтвердження часу навчання для врахування його до страхового стажу, необхідного для розрахунку коефіцієнту страхового стажу та обчислення розміру пенсії за віком, а саме: свідоцтво №2554, видане Дніпропетровським навчально-виробничим комбінатом облпобутуправління, та довідку №114 від 03.12.2021 року, видану Державним професійно-технічним навчальним закладом "Дніпровський центр професійної освіти". Відповідно до свідоцтва №2554 ОСОБА_1 28.12.1968 року закінчив у Дніпропетровському навчально-виробничому комбінаті облпобутуправління однорічні курси підготовки годинникарів по ремонту годинників і рішенням екзаменаційної комісії йому присвоєна кваліфікація годинникаря по ремонту годинників третього розряду. Згідно з довідкою №114 від 03.12.2021 року ОСОБА_1 навчався у Дніпропетровському учбово-виробничому комбінаті облбитуправління та закінчив однорічні курси за професією "годинникар" 28.12.1968 року (наказ №226 від 30.12.1968 року), накази про зарахування однорічних курсів за професією "годинникар" в архіві відсутні. Підстава: книга наказів учбово-виробничого комбінату облбитуправління за 1968 рік. Як встановлено судом першої інстанції, позивач після закінчення у червні 1967 року восьмирічної школи був прийнятий на навчання до Дніпропетровського навчально-виробничого комбінату облпобутуправління, який підпорядковувався Міністерству побутового обслуговування населення УРСР. Закінчивши у грудні 1968 року навчання у цьому комбінаті, позивач з січня 1969 року був прийнятий на роботу за здобутою спеціальністю в Бобринецький райпобуткомбінат. Крім того, на той час діяв Закон Української РСР від 17.04.1959 року "Про зміцнення зв`язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР", який передбачав, що система народної освіти в Українській РСР включає зокрема професійно-технічну освіту. Для молоді, яка поступає на виробництво після закінчення загальноосвітньої школи, і для осіб, що працюють у народному господарстві і бажають здобути нову професію або підвищити кваліфікацію, організуються вечірні (змінні) професійно-технічні училища, а також курси, навчально-курсові комбінати та інші форми підготовки і підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві. Особам, які пройшли навчання з нової професії або підвищили кваліфікацію безпосередньо на виробництві і успішно склали кваліфікаційний екзамен, видається свідоцтво єдиної форми про здобуту спеціальність і присвоєний розряд, клас, категорію. Таким чином, час навчання позивача на курсах зі здобуття професії "годинникар" в навчально-виробничому комбінаті, який був закладом з підвищення кваліфікації та підготовки кадрів, підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Період навчання підтверджується свідоцтвом №2554 про здобуту спеціальність та рівень кваліфікації, а також довідкою №114 від 03.12.2021 року про тривалість навчання у цьому закладі, яка містить дані про закінчення повного навчального періоду, як це передбачено пунктом 8 Порядку №637. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві -залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Н.А. Олефіренко суддя А.В. Суховаров