Постанова 4851 № 480/4579/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 р. Справа № 480/4579/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі №480/4579/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; зобов`язано Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. На виконання вказаного рішення, Сумським окружним адміністративним судом 14.11.2022, видано виконавчий лист. 03.07.2023 позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради подати до суду звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 у справі №480/480/4579/22 протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення. Заяву обґрунтовував тим, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 не було виконано, оскільки відповідачем не вжито заходів щодо його виконання. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 в задоволенні заяви відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, оскільки судове рішення по справі №480/4579/22 до теперішнього часу не виконано відповідачем, що свідчить про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Згідно із ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разі, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Крім зазначеного, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять, а тому відсутні підстави для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно зі ст.124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. З аналізу наведених вище норм вбачається, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві. Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду. Колегія суддів зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Колегія суддів, проаналізувавши наведені положення КАС України зазначає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; зобов`язано Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. 25.11.2022 державним виконавцем, на підставі ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено сторонам для відома та виконання. Згідно відповіді Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 15.12.2022 № 12.01-26/4976/02 встановлено, що департаментом виконано нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у розмірі 8179,00 грн. (на момент нарахування допомоги розмір мінімальної пенсії за віком становив 1934,00 грн. а отже, 1934,00 грн. х 5 - 1491,00 грн. = 8179,00 грн.). Судова колегія відмічає, що в частині нарахування ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 відповідачем виконано. З листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 06.1-17/4 від 29.05.2023, стосовно проведення департаментом виплати зазначеної вище заборгованості вбачається, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду (далі - Порядок). Відповідно до вимог пункту 11 Порядку передбачено, що районні органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат щомісяця до 5 числа подають регіональним органам соціального захисту населення інформацію про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень, підготовлену відповідно до пріоритетності з дотриманням черговості їх виконання за встановленою Мінсоцполітики формою. Пункт 5 Порядку визначає пріоритетність спрямування бюджетних коштів, серед яких є і видатки на забезпечення виконання грошових зобов`язань щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», боржниками у виконанні яких визначено регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат. Згідно з пунктом 7 Порядку черговість виконання рішень суду визначається за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку. Наразі, департаментом отримано від Сумського окружного адміністративного суду рішення, що набрало законної сили відносно ОСОБА_1 , включено останнього до черги та сформовано потребу у коштах, яку було направлено до регіонального органу соціального захисту населення для наступного фінансування видатків, пов`язаних із виконанням рішення суду. Одночасно з цим, слід відмітити, що департаментом направлено лист від 06.12.2022 №12.01-27/10479/03 на адресу департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, з проханням виділення додаткових коштів для виплати недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік ОСОБА_1 10.05.2023 державним виконавцем на підставі ст. ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 гри. Копію постанови надіслано боржнику у відповідності до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та встановлено новий строк виконання до 10 робочих днів. 29.05.2023 державним виконавцем, у зв`язку з повторним невиконанням боржником рішення суду, на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 гри., копію якої направлено боржнику для виконання. Крім того, 29.05.2023 державним виконавцем до правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення посадовими Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради кримінального правопорушення за ознаками статті 382 Кримінального кодексу України. 29.05.2023 державним виконавцем до Сумського окружного адміністративного суду направлено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Діхтяренка Володимира Олександровича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Так, відповідно до правової позиції, сформованої Верховним Судом у постановах від 28.02.2019 по справі № 822/1080/17, від 13.06.2018 по справі №757/29541/14-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Таким чином, невиконання відповідачем судового рішення у даній справі в частині виплати грошових коштів, а саме: нарахованої ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у розмірі 8179,00 грн. за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Окрім того, судом встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/4579/22 є незгода щодо термінів виплати нарахованої ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги, яка виникла після її перерахунку та становить 8179,00 грн. Разом з тим, порядок виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком не був предметом судового розгляду у справі №480/4579/22. Одночасно слід враховувати, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19. Також, колегія суддів наголошує, що станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю, державним виконавцем постанова про закриття виконавчого провадження не виносилась, матеріали справи такої не містять, таким чином рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 виконується у примусовому порядку, а тому у суду відсутні підстави вважати, що рішення не буде виконаним. Разом з тим, із матеріалів справи встановлено, що Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради не заперечує свого обов`язку виплатити суму щорічної разової грошової допомоги, яка виникла після її перерахунку позивачу, а лише вказує на те, що вказана виплата буде здійснена після надходження фінансування на рахунок департаменту для здійснення відповідних виплат. За таких обставин колегія суддів вказує на відсутність підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду, оскільки ним вчинені залежні від нього дії по виконанню рішення суду. Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в заяві аргументи заявника, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 по справі №480/4579/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич