Постанова Одеський апеляційний суд № 947/31113/23

Номер провадження: 33/813/2332/23 Номер справи місцевого суду: 947/31113/23 Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.12.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д. за участю секретаря Триколіч І.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років; стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 гривень, В С Т А Н О В И В: З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №065059 від 15.09.2023 вбачається, що 15 вересня 2023 року о 14:35 год., в м. Одеса по вул. Люстдорфська дорога, біля будинку № 92А/2, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортними засобами, тим самим порушив п.2.1 (а) «Правил дорожнього руху» України, за що відповідальність передбачена за ч.5 ст.126 КУпАП. Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років; стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 гривень. На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що: 1) під час судового розгляду ОСОБА_1 присутній не був, суд першої інстанції не сповістив ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, чим порушив ст. 268 КУпАП, яка констатує, зокрема, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи; 2) у постанові судді не зазначено та матеріали справи не містять жодних доказів того, що його раніше було притягнено за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, а отже відсутня наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року, мотивуючи тим, що вищевказану постанову не отримував, а про її існування дізнався 16 листопада 2023 року, коли прийшов забирати посвідчення водія на виконання постанови Біляївського районного суду Одеської області по справі №496/5607/23. Зі змістом оскаржуваної постанови ознайомився з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень 16 листопада 2023 року Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити його з огляду на наступне. Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України). Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. В матеріалах справи відсутні відомості про надіслання ОСОБА_1 постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року, а з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 ознайомився 16 листопада 2023 року. Враховуючи матеріали справи, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року. 11 грудня 2023 року від адвоката Лук`янової А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю ОСОБА_2 з`явитися до Одеського апеляційного суду, так як вона приймає участь у засіданні в Одеському окружному адміністративному суді. Розглянувши заяву про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд ніяким чином не обмежує учасників справи, оскільки останні скористались своїм правом на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, скористались правом на захист, у встановленому законом порядку своєчасно повідомлялись про час і місце розгляду справи та надавали пояснення щодо справи. Апеляційний суд звертає увагу на те, що до заяви про відкладення судового засідання адвокатом Лук`яновою А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження про те, що на 12 грудня 2023 року в Одеському окружному адміністративному суді призначено розгляд справи, в якому вона є представником чи стороною у справі.. З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасника справи та його адвоката, на підставі доводів, викладених в скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, виходячи з такого. У статті 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Згідно із ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи у суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Доводи апеляційної скарги відносно того, що справа всупереч вимогам закону була розглянута за відсутності належним чим повідомленого ОСОБА_3 , апеляційний суд вважає обґрунтованими з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, розглянуто судом першої інстанції за відсутності правопорушника ОСОБА_4 . Матеріали справи містять судову повістку-повідомлення від 02 жовтня 2023 року на судове засідання, яке мало відбутися 09 жовтня 2023 року (а.с. 6) та судову повістку-повідомлення від 13 жовтня 2023 року на судове засідання, яке мало відбутися 20 жовтня 2023 року (а.с. 9) адресовані ОСОБА_1 без жодного належного підтвердження про отримання даних викликів. Також матеріали справи не місять жодної судової повістки-повідомлення на судове засідання, яке відбулось 03 листопада 2023 року. Таким чином, судом апеляційної інстанції констатовано факт неналежного сповіщення правопорушника, порушення його процесуальних прав. Розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 , суд першої інстанції порушив його права в судовому процесі, передбачені ст. 268 КУпАП, і позбавив його можливості брати участь в судовому розгляді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою. Порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП є безумовною підставою для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням прав ОСОБА_1 на захист. На підставі вищевикладеного, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції порушив норми процесуального права, вважаю за необхідне скасувати постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 рокута прийняти нову постанову. Частиною 5 ст. 126 КУпАП врегульовано адміністративне правопорушення, яке полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Апеляційним судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №065059 від 15.09.2023 (а.с. 2); - довідкою т.в.о. заступника начальника ВАП УПП в Одеській області ДПП від 18.09.2023 року про те, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 1); - постановою серії БАД № 412912 від 31.03.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 4). Суд апеляційної інстанції при накладенні адміністративного стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України». Доводи, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Щодо доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд вважає їх неспроможними з огляду на таке. Постановою серії БАД № 412912 від 31.03.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи при цьому право такого керування. Таким чином, працівник поліції правильно склав протокол серії ДПР №065059 від 15.09.2023 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років. Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2023 року, що складає 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) гривень. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік