Постанова Одеський апеляційний суд № 504/3126/23

Номер провадження: 33/813/2232/23 Номер справи місцевого суду: 504/3126/23 Головуючий у першій інстанції Добров П. В. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.12.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Гасанової Л.Я. кизи, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської областівід 09.10.2023 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП установив Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн. Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 05.07.2023 року о 22:35 год ОСОБА_1 , керував автомобілем Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Академіка Заболотного в с. Ліски Одеського району Одеської області з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» (результат тесту 1.72%). Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав: - суд розглянув справу без його участі та участі його захисника; - в матеріалах справи відсутні такі докази його провини, як покази двох свідків; під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на його прохання залучення захисника Станеско О.М. було відмовлено; - працівниками поліції не було відсторонено від подальшого керування автотранспортним засобом; - працівниками поліції була порушена процедура складання протоколу про адміністративні правопорушення. Посилаючись на наведені доводи, просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, апеляційна скарга адвоката містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке вона мотивує тим, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутніми під час постановлення судового рішення, про його наявність дізнались лише 18.10.2023 року та 25.10.2023 року звернулась із апеляційною скаргою. На підставі цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Комінтернівського районного суду Одеської областівід 09.10.2023 року. Розгляд справи проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Стаханової М.Д., які будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. При цьому, напередодні представник ОСОБА_1 адвокат Стаханова М.Д. була присутньою в суді апеляційної інстанції де ознайомлювалась з матеріалами справи та її було достеменно відомо про день, час та місце розгляду справи. Апеляційний суд вважає, що на стадії розгляду апеляційної скарги на оскарження постанови суду першої інстанції, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що учасник справи, будучи повідомленим про дату та час розгляду в апеляційному суді, не з`явився, суд оцінює таку його поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В той же час апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Мотиви суду апеляційної інстанції Що стосується доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено таке. Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. Як вбачається з матеріалів судової справи, ні ОСОБА_1 ні його представник адвокат Стаханова М.Д. участі в судовому засіданні суду першої інстанції не приймали, про існування оскаржуваної постанови дізнались лише 18.10.2023 року. Апеляційна скарга на постанову судді першої інстанції до Комінтернівського районного суду Одеської області 25.10.2023 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті (а.с.28). З урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що останньому була вручена або надіслана судом першої інстанції копія оскарженої постанови в передбачений законом строк, а тому матеріали справи доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не спростовують, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність оскарженої постанови, судом встановлено таке. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП). Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння повністю доведена та підтверджується такими доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №413535 від 15.07.2023, яким зафіксовано, що водій ОСОБА_1 15.07.2023 о 22:35 керував транспортним засобом «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Академіка Заболотного в с. Ліски Одеського району Одеської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порідку із застосуванням газоаналізатора Alcotest Drager 6810, результат 1,72 ‰, тест №2438. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень (а.с.5); - роздруківкою результатів освідування за допомогою алкотестера «Драгер», відповідно до якої результат складає 1,72 ‰ та яка підписана ОСОБА_1 (а.с.6); - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, результат огляду за допомогою Drager Alcotest 6810 1,72 ‰, з чим погодився ОСОБА_1 , проставивши свій підпис в графі: «підпис» (а.с.7); - відеозаписами нагрудних камер поліцейських №001194, №001719, якими зафіксовано, що 15.07.2023 о 21:43 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Академіка Заболотного в с. Ліски Одеського району Одеської області. Після зупинки, під час спілкування з водієм працівниками поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, з огляду на що йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Drager, на що водій погодився. За результатами тесту на газоаналізаторі «Драгер» встановлено у водія 1,72‰ алкоголю, що підтверджується роздруківкою газоаналізатора (а.с.6); Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі- Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція). Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Так, вищезазначене свідчить про те, що положення ч. 2 ст. 266 КУпАП (в ред. від 16.02.2021) є самостійними, повноцінними та не містять бланкетних норм, а тому, як норми кодифікованого акту, мають вищу юридичну силу ніж положення Інструкції №1452, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, і як наслідок, встановлюють імперативний обов`язок застосування поліцейськими під час проведення огляду водія на стан сп`яніння технічних засобів відеозапису, і лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису припис даної статті дозволяє залучити до огляду двох свідків. У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 . Долучені відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 15.07.2023 та є належним доказом у справі. Доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури огляду є необґрунтованими. Вказані доводи спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами, з яких встановлено, що працівник поліції в присутності ОСОБА_2 відкрив новий та герметично запакований мундштук, після цього поліцейським роз`яснено водію порядок проходження огляду і проведено процедуру освідування. З роздруківки тесту №2438 Drager ALCOTEST 6810 ARCD-0490, вбачається, що було проведено тест результат якого склав 1,72‰. Під час проходження огляду за допомогою технічного приладу «Drager» ОСОБА_1 своїх заперечень проти умов експлуатації зазначеного приладу, не висловлював. Також при складанні протоколу зауважень з приводу допущених порушень порядку огляду не висловив і в подальшому зі скаргами на дії поліцейських при оформленні протоколу не звертався. Внаслідок чого, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції. На відео зафіксовано, що водій погодився з результатами огляду на приладі Драгер, не виявив бажання їхати до медустанови та власноруч проставив свій підпис у протоколі, акті огляду та чеку з Драгеру. Більш того, в роздруківці результатів освідування за допомогою алкотестера «Драгер» та в акті огляду ОСОБА_1 розписався про згоду з результатами такого огляду. З урахуванням наведеного, доводи апелянта щодо відсутності згоди з результатами огляду, спростовуються відеозаписами та наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, судом враховано, що наявний у справі відеозапис є належним доказом, оскільки на ньому чітко зафіксований факт проходження огляду на стан сп`яніння та встановлення факту перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, і вказані обставини останнім у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що процедура огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння була проведена з дотриманням положень ст. 266 КУпАП,а також вимог Порядку та Інструкції. Слід відмітити й те, що ОСОБА_1 , підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, роздруківку технічного приладу з результатами огляду та акт огляду, будь-яких зауважень чи заперечень щодо суті інкримінованого йому правопорушення, дій працівників поліції, процедури проходження огляду на стан сп`яніння не висловив, що не дає підстав вважати, що працівниками поліції якимось чином при проведенні огляду на стан сп`яніння було порушено вимоги чинного законодавства. ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП був присутній, йому роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатися Комінтернівським районним судом 17.08.2023 року о 10.00 год. ОСОБА_1 підписав вказаний протокол без зауважень, що спростовує посилання апелянта, стосовно не роз`яснення його прав. Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено. Водночас, апеляційний суд приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо його відсторонення від керування транспортним засобом, проте зазначає, що примусове відсторонення від керування транспортним засобом є правом, а не обов`язком працівників поліції, натомість чого вони не застосували цей засіб примусу, щодо ОСОБА_1 не відомо, однак це не свідчить про відсутність складу інкримінованого правопорушення в діях ОСОБА_3 . Враховуючи положення ст.251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив Клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.10.2023 року - задовольнити та поновити строк на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Комінтернівського районного суду Одеської областівід 09.10.2023 року, відносно ОСОБА_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець