LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807335/2171/23

від 12.12.2023 ·

Дата документу 12.12.2023 Справа № 335/2171/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 335/2171/23 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В. № 22-ц/807/1712/23 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. секретар: Бєлова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Запорізької міської ради Анатолія Куртєва, Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження № 422к/тр від 28.02.2023 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень»; визнання незаконним та скасування розпорядження № 17к/тм від 10.03.2023 «Про оголошення догани» та № 18к/тм від 13.03.2023 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10.03.2023 № 17к/тм „Про оголошення догани»; визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови № 19к/тм від 13.03.2023 «Про оголошення догани»; визнання незаконними та скасування розпорядження Запорізького міського голови № 543 к/тр від 15.03.2023 «Про звільнення та дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 », ВСТАНОВИВ В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Секретаря Запорізької міської ради Анатолія Куртєва, Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження № 422к/тр від 28.02.2023 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень»; визнання незаконним та скасування розпорядження № 17к/тм від 10.03.2023 «Про оголошення догани» та № 18к/тм від 13.03.2023 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10.03.2023 № 17к/тм „Про оголошення догани»; визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови № 19к/тм від 13.03.2023 «Про оголошення догани»; визнання незаконними та скасування розпорядження Запорізького міського голови № 543 к/тр від 15.03.2023 «Про звільнення та дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 », В обґрунтування позову зазначав, що Між Запорізьким міським головою Буряком В.В. та ОСОБА_1 , як з головним лікарем комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», 29.11.2018 року укладено контракт зі строком дії до 03.12.2021 року. Відповідно до наказу Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (далі за текстом - КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР) №33р від 04.04.2019 року, згідно з розпорядженням Запорізького міського голови № 621 к/тр 29.03.2019 внесені зміни до контракту з головним лікарем комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» від 29.11.2018 ОСОБА_1 та з ним укладено додаткову угоду, як з директором комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. На підставі даного розпорядження назву посади «Головний лікар» КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя» змінено на назву посади «Директор» КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. Згідно додаткової угоди до Контракту від 29.09.2021 року, пункт 29 розділу «Строк дії та інші умови контракту» доповнено реченням: «Цей контракт продовжено на строк 3 (три) роки, контракт діє до 03.12.2024 року». Розпорядженням №422 к/тр «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень» від 28.02.2023 відсторонено з 28.02.2023 ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР до закінчення розгляду справи судом. Тимчасово, на період відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР покладено на ОСОБА_2 - медичного директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР - виконання обов`язків директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР. Посилаючись на вищезазначене просив суд, визнати незаконним та скасувати розпорядження № 422к/тр від 28.02.2023 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень»; визнати незаконним та скасувати розпорядження № 17к/тм від 10.03.2023 «Про оголошення догани» та № 18к/тм від 13.03.2023 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10.03.2023 № 17к/тм „Про оголошення догани»; визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови № 19к/тм від 13.03.2023 «Про оголошення догани»; визнати незаконним та скасувати розпорядження Запорізького міського голови № 543 к/тр від 15.03.2023 «Про звільнення та дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 »; стягнення судових витрат. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасувати розпорядження Запорізького міського голови №422 к/тр від 28.02.2023 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень», підписане секретарем Запорізької міської ради ОСОБА_3 . Визнано протиправним та скасувати розпорядження Запорізького міського голови №17 к/тм від 10.03.2023 «Про оголошення догани», підписане секретарем Запорізької міської ради ОСОБА_3 , та розпорядження Запорізького міського голови №18к/тм від 13.03.2023 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10.03.2023 № 17 к/тм «Про оголошення догани», підписане секретарем Запорізької міської ради ОСОБА_3 . Визнано протиправним та скасувати розпорядження Запорізького міського голови №19 к/тм від 13.03.2023 «Про оголошення догани», підписане секретарем Запорізької міської ради ОСОБА_3 . Визнано протиправним та скасувати розпорядження Запорізького міського голови №543 к/тр від 15.03.2023 «Про звільнення та дострокове розірвання контракту з ОСОБА_4 », підписане секретарем Запорізької міської ради Анатолієм Куртєвим. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з дня звільнення. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. Стягнуто з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 4294 грн. 40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень 00 коп., а всього стягнути 14294 грн. 40 коп. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Запорізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судова колегія вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне рішення про визнання такими що не відповідають закону оскаржуваних наказів та розпоряджень. В цій частині рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню. Так, судом першої інстанції встановлено, що між Запорізьким міським головою Буряком В.В. та ОСОБА_1 , як з головним лікарем комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», 29.11.2018 укладено контракт, зі строком дії до 03.12.2021 року. Відповідно до наказу комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради №33р від 04.04.2019 року, згідно з розпорядженням Запорізького міського голови № 621 к/тр 29.03.2019 внесені зміни до контракту з головним лікарем комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» від 29.11.2018 ОСОБА_1 та з ним укладено додаткову угоду як з директором комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. На підставі даного розпорядження назву посади «Головний лікар» КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя» змінено на назву посади «Директор» КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. Згідно додаткової угоди до Контракту від 29.09.2021 року пункт 29 розділу «Строк дії та інші умови контракту» доповнено реченням: «Цей контракт продовжено на строк 3 (три) роки, контракт діє до 03.12.2024 року». Розпорядженням міського голови від 24.01.2020 № 29р «Про затвердження змін до статуту комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, викладених в новій редакції» внесені зміни до статуту комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. Відповідно до п. 1.2 Статуту КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР створено за рішенням Запорізької міської ради від 19.12.2018 № 73 «Про припинення юридичної особи-комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» шляхом перетворення комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» у комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. Розпорядженням Запорізького міського голови №422 к/тр від 28.02.2023 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень» відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 46 Кодексу законів про працю України, враховуючи лист управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 28.02.2023 № 798АК/55/107/03-2023, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в України», зобов`язано: відсторонити з 28.02.2023 ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради до закінчення розгляду справи судом; тимчасово, на період відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, покласти з 28.02.2023 на ОСОБА_2 - медичного директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради - виконання обов`язків директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. Листом управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 28.02.2023 № 798АК/55/107/03-2023 «Про надання інформації» повідомлено секретаря Запорізької міської ради А.Куртєва про те, що 28.02.2023 працівниками УСР в Запорізькій області ДСР Національної поліції України було складено вісімнадцять адміністративних протоколів про вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР ОСОБА_1 . Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 257 КУпАП орган місцевого самоврядування, де працює особа, відносно якої складено протоколи про вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією розглядає питання щодо можливого відсторонення такої особи від виконання службових повноважень. Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 65-1 ЗУ «Про запобігання корупції» особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 65-1 ЗУ «Про запобігання корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією та не виконання вимог цього Закону ОСОБА_1 , запропоновано провести службове розслідування, відносно останнього. Враховуючи, що контракт, укладений з керівником комунальної установи ф формою трудового договору, судом першої інстанції враховані положення контракту, укладеного з позивачем. Так, згідно положень п. 1, 4 розділу І Контракту, укладеного між Запорізьким міським головою Буряк В.В. та головним лікарем КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» передбачено, що: п.1. Органом управління майном для комунальної установи охорони здоров`я є департамент охорони здоров`я міської ради. п.4. Керівник підзвітний Органу управління майном у межах, установлених законодавством, статутом установи та цим контрактом. Розділ V Контракту передбачає умови «Внесення змін і доповнень до Контракту та припинення його дії». Вказаний розділ не місить положень про можливість відсторонення директора від виконання службових обов`язків до закінчення розгляду справи судом. Суд першої інстанції врахував, що як на законодавчу підставу видання оскаржуваного розпорядження №422 к/тр від 28.02.2023 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень» видавник посилається на абз.2 ч.5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст.46 Кодексу законів про працю України, а також лист управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 28.02.2023 № 798АК/55/107/03-2023. Між тим, абз.2 ч.5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» не регулює спірні правовідносини через що ця норма не може бути підставою видачі оскаржуваного розпорядження. Стаття 46 КЗпП України передбачає, що відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Абзацом 3 ч.5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, установи, підприємства, організації, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом. Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що він не є працівником Запорізької міської ради, а нормами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено таких повноважень секретаря міської ради, як відсторонення директора, з яким укладено контракт міським головою, від виконання службових обов`язків, Згідно п. 4.1 Статуту Підприємство є юридичною особою публічного права, яке згідно п. 7.6 Статуту Підприємства очолює директор. Таким чином, позивач ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», тобто особою, яка для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівняна до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування. Відповідно до частини третьої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На спірні правовідносини поширюється дія Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок ). У пункті 1 Порядку передбачено, що службове розслідування може бути проведено, зокрема, з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу). Вказаний перелік підстав проведення службового розслідування, який врегульований цим Порядком є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Суд першої інстанції погодився з доводами позивача, про обов`язковість проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Відповідачем не надано доказів щодо прийняття рішення про проведення службового розслідування, та на спростування доводів позивача. Також відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача про те, що відповідачем за розпорядженням №422 к/тр від 28.02.2023 покладено виконання обов`язків директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР на особу, відносно якої призначено службове розслідування за наказом КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР № 40 від 28.02.2023 і на час проведення службового розслідування відсторонено від роботи. З огляду на те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, суд дійшов до висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами незаконності розпорядження Запорізького міського голови №422 к/тр від 28.02.2023 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень». Судова колегія враховує також, що оспорюване розпорядження вичерпало свою дію після розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в суді, при цьому в його діях не було встановлено складу адміністративного порушення, протягом відсторонення від роботи позивач отримував заробітну плату. Та обставина, що розпорядження про відсторонення від роботи втратило чинність з 07.04.2023 року після закінчення судового провадження жодним не впливає на висновок суду першої інстанції щодо того, що сам по собі факт втрати чинності розпорядження не унеможливлює визнання його неправомірним з метою відновлення порушених прав позивача. Розпорядженням Запорізького міського голови № 17к/тм від 10.03.2023 «Про оголошення догани» за результатами перевірки, проведеної на підставі розпорядження Запорізького міського голови №8р від 06.01.2023 «Про створення комісії з перевірки раціонального використання коштів комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради складено акт перевірки від 27.02.2023, яким встановлені порушення у сфері фінансової діяльності Підприємства, допущені директором Підприємства ОСОБА_5 , на підставі чого до директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради ОСОБА_6 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення йому догани. Розпорядженням Запорізького міського голови №18к/тм від 13.03.2023 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10.03.2023 № 17 к/тм «Про оголошення догани» з метою виправлення технічної помилки зобов`язано в преамбулі розпорядження міського голови від 10.03.2023 № 17к/тм «Про оголошення догани»: замість «№8р» читати «№7р»; замість слів «Пояснень у спростування виявлених порушень в сфері праці» читати «Пояснень у спростування виявлених порушень в сфері раціонального використання коштів підприємством». Встановлено, що Розпорядженням Запорізького міського голови від 06.01.2023 № 7р «Про створення комісії з перевірки фактів раціонального використання коштів комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з урахуванням листа заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Васюка А.Г. від 06.01.2023 року, створено комісію з перевірки раціонального використання коштів комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР згідно з додатком. За результатом перевірки, 27.02.2023 року комісією складено Акт перевірки раціонального використання коштів комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради за період з 01.01.2022 року. Комісією встановлено порушення та недоліки, невиконання Директором посадових обов`язків, визначених Контрактом, Статутом, не дотримання норм чинного законодавства України та встановлено ознаки вчинення дисциплінарного проступку. Комісією надані рекомендації КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР щодо усунення виявлених порушень та рекомендовано Секретарю Запорізької міської ради розглянути питання щодо застосування до Директора КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР ОСОБА_1 заходів дисциплінарного впливу у вигляді оголошення догани. Листом Заступника директора департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради № 04-11/237 від 01.03.2023 року на адресу КНП ««Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР направлено повідомлення про проведення перевірки за розпорядженням міського голови від 06.01.2023 року № 7р та направлено для ознайомлення акт перевірки. Згідно відомостей про доставлення поштового відправлення, відправлення 03.03.2023 року надійшло до точки видачі/доставки, 06.03.2023 року відправлення не вручено під час доставки з інших причин, 10.03.2023 року відправлення вручено особисто. Розпорядженням Запорізького міського голови № 472 к/тр від 06.03.2023 року зобов`язано директора КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР Дмитра Івченко у строк до 09.03.2023 року надати письмові пояснення з приводу виявлених порушень в результаті проведеної перевірки раціонального використання коштів. Зазначене розпорядження надійшло до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР 07.03.2023 року та зареєстровано за вх.№ 944/01-07. Листом від 09.03.2023 року № 944/01-07 директор КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР направив на адресу Секретаря Запорізької міської ради лист, яким повідомив про неможливість виконати розпорядження № 472 к/тр від 06.03.2023 року, у зв`язку з неотриманням станом на 09.03.2023 року акту за результатами перевірки раціонального використання коштів КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР. Наявною в матеріалах справи довідкою КНП «МЛЕ та ШМД» № 01-14/670 від 10.03.2023 підтверджено хронологію надходження до канцелярії КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР документів стосовно предмету спору: - акт перевірки фактів не дотримання КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР законодавства у сфері праці за розпорядженням міського голови від 06.01.2023 № 8р від 22.02.2023 зареєстровано 28.02.2023 вх № 875/01-07. - розпорядження секретаря міської ради № 471к/тр від 06.03.2023 про надання пояснень по акту перевірки від 22.02.2023 за розпорядженням міського голови від 06.01.2023 № 8р зареєстровано 07.03.2023 року о 09-30 год вх № 945/01-07. - відповідь КНП «МЛЕ та ШМД» на розпорядження секретаря міської ради № 471к/тр від 06.03.2023 про надання пояснень по акту перевірки від 22.02.2023 за розпорядженням міського голови від 06.01.2023 № 8р зареєстрована 09.03.2023 року о 14-07 год вих № 945/01-07. - розпорядження секретаря міської ради № 472к/тр від 06.03.2023 про надання пояснень по акту перевірки від 27.02.2023 за розпорядженням міського голови від 06.01.2023 № 7р зареєстровано 07.03.2023 року о 09-30 год вх № 944/01-07. - відповідь КНП «МЛЕ та ШМД» на розпорядження секретаря міської ради № 472к/тр від 06.03.2023 про надання пояснень по акту перевірки за розпорядженням міського голови від 06.01.2023 № 7р зареєстрована 09.03.2023 року о 14-07 год вих № 945/01-07. - акт перевірки раціонального використання коштів комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради» від 27.02.2023 за розпорядженням міського голови від 06.01.2023 № 7р зареєстровано 10.03.2023 року о 14-50 год вх № 1016/01-07. - розпорядження Запорізького міського голови № 17к/тм від 10.03.2023 «Про оголошення догани» за результатами перевірки, проведеної на підставі розпорядження № 8р від 06.012023, за результатами якої складено акт перевірки від 27.02.2023 зареєстровано 10.03.2023 року о 14-33 год вх № 1011/01-03. Таким чином, суд першої інстанції вважав доведеними доводи позивача про те, що акт перевірки від 27.02.2023 надійшов до канцелярії Підприємства 10.03.2023 о 14-50 години, тобто, після реєстрації розпорядження № 17 к/тм від 10.03.2023 «Про оголошення догани» за результатами перевірки, викладеними у акті від 27.02.2023, та після надходження та реєстрації Розпорядження № 472 к/тр від 06.03.2023 року, яким запропоновано надати пояснення, що свідчить про необізнаність позивача з виявленими порушеннями та унеможливлювало надання позивачем письмових пояснень по суті виявлених порушень. Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Враховуючи встановлені судом обставини щодо не ознайомлення позивача з актом перевірки до застосування дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідачем допущено порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності Розпорядженням 17к/тм від 10.03.2023 зі змінами, внесеними Розпорядженням № 18 к/тм від 13.03.2023 року. Суд першої інстанції вважав недоцільним надавати аналіз правомірності та обґрунтованості акту від 27.02.2023 та здійснювати оцінку виявлених перевіркою порушеннь, оскільки не ознайомлення позивача з актом від 27.02.2023 позбавило його можливості надати письмові пояснення, чим була порушена процедура притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Натомість судова колегія враховує наступне. Аналіз положень ст.ст.147, 149 КЗпП України в сукупності з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України свідчить про те, що у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено висновок, що "пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами". Посилання на цю правову позицію також містяться у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року по справі № 711/8227/16-ц, від 01 квітня 2021 року по справі № 733/1695/17. Отже, факт того, що позивачеві не було надано фактичної можливості ознайомитися з актом про виявлені порушення та надати пояснення не є самостійною і беззаперечною підставою для задоволення позову і скасування дисциплінарного стягнення. У зв`язку із цим перевірці підлягає наявність самого факту порушення позивачем трудової дисципліни. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Тобто, в діях (поведінці) працівника має бути встановлене порушення ним трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Аналізуючи зміст наказу про оголошення догани позивачеві від 10.03 .2023 року, судова колегія враховує, що акт про виявлені порушення є великим за обсягом та таким, що містить багато виявлених фактичних обставин, які стосувалися різних сфер керівництва та діяльності лікарні, а відтак вочевидь потребували аналізу та дослідження з метою встановлення вини керівника у виявлених порушеннях. У розпорядженні про оголошення догани від 10.3.2023 року зазначено, що директором Івченком допущені такі порушення. Надходження на програмою медичних гарантій від НСЗУ не покривають видатки на оплату праці працівників, відволікаються кошти НСЗУ на непершочергові потреби (придбання медичного обладнання) від забезпечення потреб на виплату заробітної плати та інші, як стосуються розподілу коштів на виплату заробітної плати та інших витрат, неправомірні нарахування премій тощо. Натомість відповідачем не доведено наявність вини позивача з огляду на те, що заклади охорони здоров`я, які підписали договір з Національною службою здоров`я України, є автономними, тобто самостійними щодо питань розпорядження коштами, які вони отримують за надання послуг з медичного обслуговування населення. Про це було зазначено у відповідному листі НСЗУ ( а.с. 241 т.1). Це означає, що заклади охорони здоров`я самостійно визначають напрямки використання отриманих коштів, зокрема на оплату праці чи покращення матеріально технічної бази. Відповідачем не доведено, що придбаваючи нове обладнання для лікарні та покращуючи її матеріально технічний стан, керівник діяв всупереч інтересам медичного закладу та порушував закон. Таким чином, позовні вимоги в частині невідповідності закону розпорядження Запорізького міського голови № 17к/тм від 10.03.2023 «Про оголошення догани», до якого внесені зміни розпорядженням Запорізького міського голови №18к/тм від 13.03.2023 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10.03.2023 № 17 к/тм «Про оголошення догани», як і посилання на порушення порядку притягнення до дисциплінарної є обґрунтованими. Розпорядженням Запорізького міського голови № 19к/тм від 13.03.2023 «Про оголошення догани» за результатами перевірки, проведеної на підставі розпорядження міського голови №8р від 06.01.2023 «Про створення комісії з перевірки фактів не дотримання комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради законодавства в сфері праці», висновки якої викладені в Акті перевірки від 22.02.2023, яким встановлено порушення у сфері праці, допущені директором, до директора комунального некомерційного підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради ОСОБА_6 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення йому догани. Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням Запорізького міського голови № 8р від 06.01.2023 «Про створення комісії з перевірки фактів недотримання комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради законодавства в сфері праці», з урахуванням листа заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 04.01.2023 року, створено комісію з перевірки фактів недотримання комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР законодавства в сфері праці. Актом перевірки фактів недотримання комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради законодавства в сфері праці від 22.02.2023 року зафіксовані виявлені в ході перевірки допущені позивачем порушення у сфері праці і рекомендовано КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР вжити заходів щодо усунення виявлених перевіркою порушень, Секретарю Запорізької міської ради розглянути питання щодо застосування до директора комунального некомерційного підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради ОСОБА_1 заходів дисциплінарного впливу у вигляді оголошення догани. Судом першої інстанції була надана оцінка оскаржуваному рішенню та Акту перевірки діяльності комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради законодавства в сфері праці» та зроблено висновок про те, що вони не містять інформації щодо грубих та неодноразових порушень Підприємством законодавства у сфері праці. Доказів порушення позивачем законодавства у сфері праці щодо невизначеності індивідуального розміру премій відносно кожної групи працівників та порушення системи преміювання працівників Підприємства, у зв`язку з відсутністю розмежування показників преміювання для кожної групи працівників та визначення шкали показників, за досягнення яких нараховується премія, і на підставі яких встановлюється розмір премії відповідачем не надано. Положення про преміювання це локальний документ, затверджений у медзакладі, де визначають розміри та умови нарахування премій з огляду на кошти, які є в розпорядженні медзакладу. Положення про преміювання працівників розробляє адміністрація закладу, законодавчо встановлена Типова форма відсутня. Преміювання працівників бюджетних закладів охорони здоров`я, обмежує фонд оплати праці, затверджений у кошторисі закладу. Інших обмежень такої виплати законодавство та галузеві нормативно-правові акти не передбачають. Комунальне некомерційне підприємство самостійно встановлює у колективному договорі умови запровадження та розміри премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Отже, умови преміювання медичних працівників повинні бути чітко визначені в колективному договорі, а не у Положенні про преміювання. Тож суд першої інстанції погодився з позивачем про відсутність зазначених п. 3,4 Акта від 22.02.2023 порушень системи преміювання працівників Підприємства, у зв`язку з відсутністю розмежування показників преміювання для кожної групи працівників та визначення шкали показників, за досягнення яких нараховується премія, і на підставі яких встановлюється розмір премії. За змістом п.5 Акту від 22.02.2023 на підставі аналізу наказів про преміювання працівників Підприємства комісією зроблено висновки щодо надмірної витрати коштів на преміювання окремих категорій працівників Підприємства. Суд першої інстанції також встановив, що преміювання працівників Підприємства відбувається на підставі Положення про преміювання і Колективного договору в межах наявних видатків Підприємства, позивачем доведено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що недостатнє фінансування з бюджету обґрунтовано виключно відсутністю фінансування Підприємства з НЗСУ. Встановлене в п. 6 Акта від 22.02.2023 порушення, яке полягає в підписанні Директором Підприємства Івченком Д.В. подання про преміювання себе в конкретно визначених розмірах, що має ознаки порушень Закону України «Про запобігання корупції» спростовано постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2023 у справі № 335/1838/23, якою встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. При застосуванні даного дисциплінарного стягнення також було допущено порушення порядку накладення стягнення, позаяк порушено право позивача надати письмові пояснення з приводу виявлених за Актом від 22.02.2023 порушень. Так, Акт перевірки фактів недотримання комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради законодавства в сфері праці від 22.02.2023 надійшов до Підприємства 28.02.2023 року. Розпорядженням секретаря міської ради № 471к/тр від 06.03.2023 про надання пояснень, зобов`язано Директора КНП у строк до 09.03.2023 року надати письмові пояснення з приводу виявлених порушень в результаті проведеної перевірки у сфері праці. Зазначене Розпорядження № 471 к/тр від 06.03.2023 року надійшло до Підприємства 07.03.2023, листом КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР від 09.03.2023 року № 945/01-07 на розпорядження секретаря міської ради № 471к/тр від 06.03.2023 про надання пояснень повідомлено Секретаря Запорізької міської ради про занадто стислий строк для вивчення документу та надання письмових пояснень, що унеможливлює їх надання. Суд бере до уваги доводи позивача, що строк у два робочих дні для надання письмових пояснень за Актом від 22.02.2023, з урахуванням, що сама перевірка тривала з 06.01.2023 по 22.02.2023, є недостатнім і обмежує права позивача в наданні пояснень. Відповідачами не надано доказів в обґрунтування достатності такого терміну для складання та направлення позивачем письмових пояснень за цим Актом перевірки від 22.02.2023. Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що після надходження на адресу КНП 07.03.2023 року Розпорядження Запорізького міського голови № 471 к/т від 06.03.2023 року про надання пояснення за актом перевірки від 22.03.2023 року, Наказом директора КНП від 07.03.2023 року № 37аг створено комісію для вивчення змісту акту від 22.03.2023 року та встановлено строк до 03.04.2023 року для вивчення акту та подання письмового висновку Директору КНП. Згідно зі статтею 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Пояснення особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності є однією з важливих форм гарантії, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування всіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Як встановлено судом, Відповідачем запропоновано Позивачу надати пояснення за актом від 22.02.2023 року у занадто стислі строки, Позивач не ухилявся від надання пояснень, про що повідомив листом Відповідача, крім того, наказом була створена комісія для вивчення акту у строк до 03.04.2023 року. Відповідачем не доведено, що Позивач, після ознайомлення з актом та Розпорядженням 471к/тр від 06.03.2023 про надання пояснень, ухилявся від їх надання. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами незаконності розпорядження Запорізького міського голови № 19к/тм від 13.03.2023 «Про оголошення догани», тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування даного розпорядження підлягають задоволенню. Розпорядженням Запорізького міського голови № 543 к/тр від 15.03.2023 «Про звільнення та дострокове розірвання контракту з ОСОБА_4 » звільнено ОСОБА_6 з посади директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради за п. 3 частини першої ст. 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, у перший робочий день, наступний за днем закінчення його тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, розірвавши з ним контракт від 29.11.2018 (зі змінами). За змістом оскаржуваного розпорядження позивач систематично не виконував без поважних причин свої обов`язки, а саме, не виконав розпорядження Запорізького міського голови від 28.02.2023 року №422 к/тр «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень» та продовжив виконувати свої службові обов`язки, що встановлено на підставі доповідної записки департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради № 01/02-11/0567 від 13.03.2023 року; розпорядженням Запорізького міського голови від 10.03.2023 року № 17 к/тм до нього застосовано захід дисциплінарного стягнення (догана) за порушення у сфері раціонального використання коштів Підприємства; розпорядженням Запорізького міського голови від 13.03.2023 року № 19 к/тм до нього застосовано захід дисциплінарного стягнення (догана) за порушення у сфері праці». Як порушення дисципліни у розпорядженні від 15.3.2023 року зазначена та обставина, що позивач надав письмові пояснення на бланку комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя». Які це мало наслідки та наскільки це свідчить про невиконання розпорядження про відсторонення від роботи, - у розпорядження про звільнення не констатовано. Відповідно до п. 24 Контракту, укладеного між Запорізьким міським головою та позивачем, дія цього контракту припиняється: за закінченням строку, на який його укладено; за згодою сторін; з ініціативи Органу управління майном до закінчення строку дії цього контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП України та цим контрактом; з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом. Судом встановлено, що розпорядження Запорізького міського голови від 28.02.2023 року №422 к/тр «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень», розпорядження Запорізького міського голови від 10.03.2023 року № 17 к/тм, зі змінами, внесеними розпорядженням від 13.03.2023 року № 18 к/тм та розпорядження Запорізького міського голови від 13.03.2023 року № 19 к/тм прийняті відповідачем з порушеннями законодавства, порушенням законодавчо встановленої процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, факти виявлених порушень не доведені відповідачем належними та допустимим доказами. Суд першої інстанції вважав, що оскільки оскаржуване розпорядження № 543 к/тр від 15.03.2023 ґрунтується на визнаних судом незаконними попередньо прийнятих розпорядженнях відносно позивача, то і розпорядження Запорізького міського голови № 543 к/тр від 15.03.2023 «Про звільнення та дострокове розірвання контракту з ОСОБА_4 » підлягає скасуванню, відсутня систематичність невиконання працівником без поважних причин обов`язків. Судова колегія враховує відсутність підстав для звільнення позивача 15.03.2023 року за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами. Згідно роз`яснень ППВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів», за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (згідно із абзацом першим пункту 23 Постанови № 9). Як встановлено судом, застосовуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та звільняючи позивача з посади директора КНП, Відповідач виходив з того, що позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності розпорядженнями Запорізького міського голови від 10.03.2023 року № 17 к/тм, зі змінами, внесеними розпорядженням від 13.03.2023 року № 18 к/тм; від 13.03.2023 року № 19 к/тм, а також у зв`язку з виявленням на підставі листа від 13.03.2023 року 01/02-11/0567 дисциплінарного проступку у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 розпорядження № 422 к/тр від 28.02.2023 року. В той же час, зі змісту листа (доповідної записки) Департаменту правового забезпечення від 13.03.2023 року № 01/02-11/0567 вбачається встановлення порушення Директором КНП Розпорядження № 422 к/тр від 28.02.2023 року, яке виявилось у підписанні директором КНП листів, підготовлених та зареєстрованих на бланках підприємства: № 01-07/501 від 02.03.2023, № 944/01-07 від 09.03.2023 року, тобто до застосування до нього дисциплінарних стягнень у вигляді догани розпорядженням від 10.03.2023 року № 17 к/тм, зі змінами, внесеними розпорядженням від 13.03.2023 року № 18 к/тм; та розпорядженням від 13.03.2023 року № 19 к/тм. Таким чином, зазначені у Розпорядженнях та доповідній записці дисциплінарні проступки, за які до Позивача було застосовано заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган та звільнення, були виявлені та зафіксовані тричі відповідними актами та доповідною запискою. Проте, виявлення відповідачем дисциплінарних проступків та їх фіксація відповідними окремими актами та доповідними записками не свідчить про те, що будь-яке з них вчинено працівником вже після застосування до нього попереднього дисциплінарного стягнення, і як наслідок про наявність підстав для висновку про систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків. Матеріали справи не містять жодних доказів вчинення позивачем дисциплінарного порушення після застосування до нього дисциплінарних стягнень, що унеможливлює застосування п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України і свідчить про незаконне звільнення. Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що відповідачами, на яких лежить тягар доведення наявності законних підстав для звільнення позивача, доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення про припинення (розірвання) контракту належними, допустимими та переконливими доказами не спростовані. Для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер (серед останньої практики вкотре підтверджується розуміння положень КЗпП та ППВСУ № 9, наприклад, Постанова ВС від 26.02.2020 у справі № 757/14922/17ц). При цьому систематичним невиконанням обов`язків вважається саме таке, що вчинене працівником, який вже раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок (серед цьогорічних Постанов ВС подібні висновки викладені у Постановах ВС від 12.02.2020 у справі № 345/472/19, від 07.05.2020 у справі № 333/1839/19, від 08.04.2020 у справі № 554/9453/15-ц, від 03.06.2020 у справі № 766/7760/17). Подібний правовий висновок також вже був раніше викладений у Постановах ВС від 25.06.2018 у справі № 714/395/17, від 11.12.2019 у справі № 334/6163/17 та Ухвалі ВС від 08.10.2018 у справі № 641/6317/16-ц. Тобто звільнення за систематичне порушення посадових/робочих обов`язків можливе лише щодо працівників, які вже притягались до відповідальності, однак такі заходи відповідальності не мали належного впливу на працівника та порушення повторилось. У даній справі догани, винесені позивачеві обидві були оголошені за обставини, які мали місце раніше та були виявлені у лютому 2023 року. Також судова колегія звертає увагу та те, що дві догани та розпорядження про звільнення були оголошені позивачеві менш ніж за тиждень, тобто оголошувалися через один-два дні, без надання позивачеві права на з`ясування обставин виявлених недоліків, без надання реального права на ознайомлення з актами перевірки та надання пояснень, а також в період, коли позивач фактично був відсторонений від роботи, а відтак мав певні обмеження. Тож судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосовані до позивача дисциплінарні стягнення у вигляді доган та розпорядження про його звільнення були такими, що не відповідають закону. Наведені в апеляційній скарзі доводи в цій частині позовних вимог, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону. З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову. На підставі викладеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Посилання відповідачів при апеляційному розгляді на необхідність закриття провадження в справі за позовними вимогами до секретаря Запорізької міської ради, не ґрунтуються на законі, позаяк посилання на те що позовні вимоги в цій частині не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства жодним чином не обґрунтована. ЦПК не передбачає виключення особи з кола відповідачів на стадії апеляційного розгляду, до того ж з доводів відповідачів не вбачається, які саме права секретаря міськради були порушені включенням його у склад відповідачів. Разом з тим, судова колегія вважає слушними доводи відповідача про те, що суд першої інстанції безпідставно вирішив питання про поновлення ОСОБА_1 на роботі та зазначив у резолютивній частині судового рішення поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з дня звільнення. Судова колегія враховує, що відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На час розгляду справи строк настання звільнення позивача ще не настав, позаяк у наказі він мав настати після одужання та виходу його на роботу з лікарняного. Тож на час ухвалення судового рішення позивач ще продовжував перебувати працівником лікарні на посаді директора та не заявляв вимог про поновлення на роботі. За таких обставин апеляційна скарга Запорізької міської ради в цій частині підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення зміні з виключенням з нього зазначення про поновлення на роботі. До того ж в ході розгляду справи було встановлено, що після ухвалення судового рішення позивач був звільнений з посади за іншими правовими підставами та законність його звільнення вирішується судом у іншому провадженні. Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Запорізької міської ради задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2023 року у цій справі скасувати в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. В іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 грудня 2023 року. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З Поляков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»