Постанова 4805 № 279/5705/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/5705/22 Головуючий у 1-й інст. Шульга О.М. Категорія 71 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/5705/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Коростенський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Хмельницький), про визнання батьківства та внесення змін в актовий запис про народження дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рупс Вікторії Олексіївни, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати своє батьківство відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виключити з актового запису про народження дитини відомості про ОСОБА_3 як батька дитини. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що з вересня 2021 року проживає однією сім`єю із ОСОБА_2 . Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_5 . Оскільки ОСОБА_2 на той час перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , останній був записаний батьком дитини. На час реєстрації народження дитини ОСОБА_3 перебував за межами України. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 1 жовтня 2021 року шлюб між відповідачами розірвано. Позивач стверджує, що 1 липня 2022 року звертався до Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький ) із заявою, в якій просив внести до актового запису про народження дитини запис про його батьківство, проте йому було відмовлено з тих підстав, що відсутня спільна заява відповідачів про те, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком ОСОБА_6 . Позивач вказує, що він та ОСОБА_2 продовжують проживати однією сім`єю, спільно виховують сина ОСОБА_6 , займаються розвитком дитини та доглядом за ним. Разом з ними також проживають троє малолітніх дітей, народжених ОСОБА_7 від шлюбу з ОСОБА_8 . Враховуючи вищезазначене, просив задовольнити позов. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позов. На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи представник ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій визнав позов. Окрім того, ОСОБА_2 також не заперечувала проти задоволення позовних вимог. При розгляді даної справи суд повинен був врахувати положення частини другої статті 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Суд не взяв до уваги визнання відповідачами позову й безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог. Будучи біологічним батьком дитини, він у передбачений законодавством спосіб має право доводити в судовому порядку своє батьківство відносно сина ОСОБА_6 й це право за жодних обставин не може бути обмежене. Вважає, що задоволення позову сприятиме також захисту прав дитини, яка повинна знати про те, хто є її біологічним батьком. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що відповідачі перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 квітня 2010 року. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 1 жовтня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено та розірвано шлюб, укладений між ними. Матеріали справи також свідчать, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_4 , батьком якого записаний ОСОБА_3 . Позивач стверджував, що з вересня 2021 року проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 . Вказана обставина була визнана нею. Зміст заяви, поданої представником ОСОБА_3 28 березня 2022 року, свідчить про визнання останнім позову. ОСОБА_2 також визнала позовні вимоги, стверджуючи про те, що біологічним батьком її сина є позивач. У письмових пояснення Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області не заперечував проти задоволення позовних вимог. Як визначено частинами другою та третьою статті 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Відповідно до частини першої статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. Пунктами 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини. Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.129 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів ( відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи. Однак, враховуючи визнання відповідачами позову, та з огляду на ту обставину, що позивач доклав можливих зусиль для доведення походження від нього дитини, батьком якої записаний ОСОБА_3 , колегія суддів вважає позов таким, що підлягає до задоволення. При цьому, колегія суддів враховує, що спірні правовідносини зачіпають права та інтересами малолітньої дитини й встановлення батьківства належним чином гарантує інтереси дитини щодо встановлення її походження. Право дитини на отримання важливої інформації стосовно свого походження захищається положеннями Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Таке право за жодних обставин не може бути обмежене, як й право позивача доводити своє батьківство стосовно дитини у передбачений законодавством спосіб. За правилами частини першої статті 147 СК України по батькові дитини визначається за іменем батька. Відповідно до підпункту 2.16.4 пункту 2.16 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року за №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду. Враховуючи вищезазначене, до актового запису про народження ОСОБА_4 необхідно внести зміни, виключивши відомості про ОСОБА_3 як батька дитини та зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Змінити прізвище дитини із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », а також по батькові - із « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ». Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рупс Вікторії Олексіївни, задовольнити. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внести зміни до актового запису № 205, складеного 1 липня 2022 року Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька ОСОБА_4 , та зазначити батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Змінити прізвище дитини із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » та по батькові - з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_13 ». Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: