Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/14898/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14898/23 пров. № А/857/16719/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року з питань роз`яснення судового рішення у справі № 380/14898/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Качур Р. П., час ухвалення судового рішення 04.09.2023 року, місце ухвалення судового рішення м. Львів, дата складання повного тексту судового рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач- ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до відповідача- Управління Служби безпеки України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні із 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як особі, що має статус учасника бойових дій; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу з 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як особі, що має статус учасника бойових дій, нарахованих і виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України у Львівській області, які полягають у застосуванні з 29 січня 2020 року та з 01 січня 2021 року розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як особі, що має статус учасника бойових днів. Зобов`язано Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року та з 01 січня 2021 року грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як особі, що має статус учасника бойових дій, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року відповідно, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі № 380/14898/22 - без змін. 01 серпня 2023 року відповідач подав до суду заяву про роз`яснення судового рішення у справі №380/14898/22 від 25 листопада 2022 року. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, покликаючись на те, що відповідно до пункту 4 Постанови №704 з 01 березня 2018 року усім військовослужбовцям, в тому числі органів Служби безпеки України, грошове забезпечення виплачується на основі розрахунку, згідно з яким розміри посадових окладів, окладів за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14, а з 20 травня 2023 року розміри посадових окладів, окладів за військовим званням військовослужбовців розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і

14. Вказує, що при винесені ухвали суд першої інстанції не надав роз`яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/14898/22 в частині його виконання щодо здійснення розрахунку грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як особі, що має статус учасника бойових дій, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року. Таким чином, вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №380/14898/22 потребує роз`яснення з питань, викладених у заяві про роз`яснення судового рішення. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про роз`яснення судового рішення суду. Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового суду першої інстанції. Враховуючи положення ст.312 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснити розгляд справи без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду від 25 листопада 2022 року є повним, форма викладення у ньому ясна і труднощів для розуміння не викликає, резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі №380/14898/22 містить чіткі, зрозумілі та однозначні формулювання, що, у свою чергу, не створює жодних перешкод у його добросовісному виконанні; суд вказав імперативні дії, які зобов`язаний вчинити відповідач, а тому підстави для задоволення заяви про роз`яснення резолютивної частини рішення відсутні. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Згідно з ч.2, ч.4 ст.254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить. Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Згідно з пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. У свою чергу, рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції. Зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року вбачається, що таке в цілому, як і його резолютивна частина, є чіткими та зрозумілими, загалом рішення містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при його прийнятті, а також посилання на положення закону, якими керувався суд. Разом з тим, як встановлено судом, зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що відповідач фактично просить роз`яснити виконання рішення суду першої інстанції в частині застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, оскільки, на думку відповідача, виникли труднощі розуміння резолютивної частини рішення суду. Колегія суддів зазначає, що вищезазначені покликання заявника є безпідставними, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року в цілому, як і його резолютивна частина, зокрема, є чіткою і зрозумілою, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при її прийнятті, а також покликання на положення Законів України та нормативно-правових актів, якими він керувався з огляду на об`єкт порушеного права та які були чинними на момент вирішення цього спору. Як правильно зазначив суд першої інстанції, текст судового рішення труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує. Враховуючи усе наведене вище, колегія суддів вважає, що обставини, необхідні для реалізації інституту роз`яснення судового рішення, відсутні у спірних правовідносинах. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судове рішення, в цілому, як і його резолютивна частина, є чітким та зрозумілим, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при його прийнятті, а також покликання на положення закону, якими він керувався, вказано про усі імперативні дії, які відповідач повинен вчинити, тому підстави для роз`яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року відсутні. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.242, 243, 250, 254, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 370 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року з питань роз`яснення судового рішення у справі №380/14898/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 13 грудня 2023 року.