Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 285/918/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 285/918/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сусловець М.Г. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 13 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2023 року (ухвалена в м.Новоград - Волинський) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича, третя особа: Державна служба України з безпеки на транспорті про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області із позовом до Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича, третя особа: Державна служба України з безпеки на транспорті про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. 06.12.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів. 11.12.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 листопада 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву та відповіді на відзив, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що постановами серії АА №00004140 від 23.01.2023 та АА№00004201 від 24.01.2023 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачені ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративні штрафи в розмірі 34000 грн . Згідно постанови серії АА №00004140 від 23.01.2023, 03.12.2022 о 11год 33хв.на автомобільній дорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів - Подільський (через м.Вінницю), км 247+432 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5ПДР України: перевищенням загальної маси транспортного засобу на 22.995% (4.139тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на15.416%(1.773тонни), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь11.5 тон. Згідно постанови серії АА№00004201 від 24.01.2023, 05.12.2022 о 11 год. 51 хв. на автомобільній дорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів - Подільський (через м. Вінницю), км 247+432відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5ПДР України: перевищенням загальної маси транспортного засобу на 20.85%(3.753тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на13.575%(1.561тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5тон. На позивачку було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернулась до суду для їх скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачену ч.2 ст.132-1 КУпАП, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських слідує, що Савчук з 10.12.2010 є керівником Підприємства, одним із видів діяльності якого за КВЕД є: 46:33 Оптова Торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, та якому належить великовантажний Автомобіль, маса без навантаження якого 10410 кг, повна маса 20500 кг. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів п.1 ст.247 КУпАП України). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті це комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою. Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, є Укртрансбезпека (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103). У правовідносинах, які стосуються перевезення вантажів, законодавець визначив чіткі обмеження, які є обов`язковими для усіх учасників дорожнього руху. У разі здійснення перевезень вантажів з перевищенням вагових обмежень Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань має право, зокрема, виносити постанову про накладення адміністративних штрафів. При цьому суд зазначає, що встановлені законодавчі обмеження щодо вагових параметрів вантажів, які перевозяться дорогами України, покладає обов`язок на особу або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, організовувати рух автомобільного транспорту (розміщення вантажу, швидкість руху тощо), не допускаючи зсуву вантажу на одну вісь. Оскаржувані постанови суд перевіряв на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення, і порушень цих принципів встановлено не було. Досліджуючи зміст постанов, судом встановлено, що вони містять відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на здвоєні осі. Посилання на ідентифікатор доступу для ознайомлення з зображеннями транспортного засобу в момент правопорушення на час розгляду справи є активним. Також відповідачем подано до суду першої інстанції додаткові фото автомобіля, які дають можливість ідентифікувати цей транспортний засіб з прив`язкою до місця та часу події. Відповідач розрахував відсоткове навантаження на вісь транспортного засобу відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, неправильність відповідного розрахунку позивачкою не доведена. Що стосується інформації щодо повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі, суд вважає, що така інформація не є обов`язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації. Принагідно зазначити, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення. Між тим, ця Інструкція не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації. Колегія суддів звертає увагу, що факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами системи автоматичної фіксації зважування. Габаритно-ваговий контроль проводився у пунктах автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, км 247+432. При цьому, варто зазначити, що посадовими особами Укртрансбезпеки використовувалось вимірювальне обладнання автоматичного пункту прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі типу ІТС «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)». Представником відповідача до суду першої інстанції надано сертифікати відповідності та перевірки приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010. З урахуванням наведеного, зафіксована технічним засобом інформація про перевищення Автомобілем нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, у розумінні статті 251 КУпАП, є належним доказом підтвердження вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України). Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Проте позивачкою не спростовано факту вчинення нею адміністративних правопорушень, а її позиція щодо невизнання вини, обумовлена розумінням безповоротності накладення адміністративного стягнення, загальний розмір якого складає 68000 грн. Відносно наданих позивачем товарно-транспортних накладних від 03.12.2022,05.12.2022 щодо фактичної ваги транспортного засобу, колегія суддів зазначає слідуюче. Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей. Отже, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає можливість перевезення транспортним засобом вантажу з перевищенням вагових норм. Проте, позивачем належних доказів на підтвердження своїх доводів, які б давали суду ставити під сумнів обставини, викладені в постановах, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, а тому порушень вимог закону посадовими особами під час їх складання не вбачається. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. Сама незгода позивача щодо її притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.