Постанова 4824 № 753/19229/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №753/19229/23 Головуючий у суді І інстанції: Рудюк О.Ю. провадження №33/824/5461/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 08 грудня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Найдьонова Євгенія Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 273757 від 6 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 20 вересня 2023 року, ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 20 вересня 2023 року під час уроку фізичної культури спричинив фізичний біль однокласнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, адвокат Найдьонов Євгеній Вячеславович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Разом з апеляційною скаргою представник апелянта заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 27 жовтня 2023 року. В обґрунтуванні клопотання про поновлення строку зазначив, що ні ОСОБА_1 (в якості потерпілого) ні його батьки, як законні представники, не були повідомленні про дату та час судового засідання у вказаній справі. Повний текст постанови мати потерпілого ОСОБА_5 отримала 02.11.2023 року про, що свідчить відповідна розписка в матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Вказує, що судом першої інстанції зроблено висновок, що при викладені суті вчиненого адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП у протоколі не вказано, які саме дії ОСОБА_2 слугували для складання протоколу щодо неї про неналежне виконання батьківських обов`язків. Разом з тим системне застосування фізичної сили ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , а саме 21.04.2023 року та 20.09.2023 року (удар ногою в область грудей) жодним чином не відповідають ознакам належного виховання дитини. Зазначає, що у ОСОБА_1 діагностовано вроджену ваду серця. В 2013 році та 2021 році ОСОБА_1 проведено операцію на серці. Про стан здоров`я ОСОБА_1 було відомо як ОСОБА_3 так і його батькам в тому числі ОСОБА_2 .. Разом з тим, ОСОБА_2 розуміючи, що її дитина фізично сильніша та старше за віком ОСОБА_6 , а також маючи інформацію про стан здоров`я ОСОБА_6 не вчинила дій направлених на виховання у своєї дитини поваги до прав та свобод інших людей, поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідного ставлення до здоров`я оточуючих; поваги, гідностей, прав, свобод і законних інтересів дитини та інших учасників освітнього процесу, що призвело до нанесення 20.09.2023 року приблизно о 12 год. під час уроку фізичної культури ОСОБА_3 удару ногою ОСОБА_1 в область грудей. На електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу від захисника Орещенко Л.А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , яке обґрунтовувала тим, що дійсно в протоколі про адміністративне правопорушення вказано малолітнього ОСОБА_7 в якості потерпілого. Однак, вважає, що виходячи з диспозиції інкримінованого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України, ОСОБА_6 жодним чином не може бути потерпілою особою від дій саме ОСОБА_2 .. Вказує, що намагання представником апелянта провести причинно-наслідковий зв`язок між бійкою, що сталася та діями або бездіяльністю ОСОБА_2 є абсурдною. Вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно було досліджено всі письмові докази у справі на підставі яких суд вірного прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України. Зазначає, що посилання представника апелянта на те, що ОСОБА_1 має вроджену ваду серця, про які, за твердженням представника апелянта начебто було відомо батькам ОСОБА_3 та самому ОСОБА_3 є незрозумілими. Нікому з родини ОСОБА_8 про стан здоров`я ОСОБА_1 не було відомо і не зрозумілі джерела з яких вони начебто мали знати про цю обставину. На підставі викладеного просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Найдьонов Євгеній Вячеславович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , а також законні представники Кісіля З.Ю., мама ОСОБА_9 та батько ОСОБА_10 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити. Захисник Орещенко Л.А. та особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційної інстанції просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню з наступних підстав. Так, доводи представника апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що 27 жовтня 2023 року винесено оскаржувану постанову (а.с. 50-51), про день та місце розгляду справи, а ні потерпілого, а ні його законних представників суд не повідомив. З матеріалів справи вбачається, що копію постанови Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року було отримано 02 листопада 2023 року законим представником ОСОБА_1 , ОСОБА_9 (а.с. 52). Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити адвокату Найдьонова Євгенія Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року як такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам. Як убачається з судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КпАП України не вказано, які саме дії ОСОБА_2 слугували для складання протоколу щодо неї про неналежне виконання обов`язків щодо виховання свого сина ОСОБА_3 .. Однак такі висновки не відповідають вимогам закону. Відповідно до ч.1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. При цьому з об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого вказаною статтею, полягає в: ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 273757 від 6 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 20 вересня 2023 року, ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 20 вересня 2023 року під час уроку фізичної культури спричинив фізичний біль однокласнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 1); - у рапорті старшого інспектора СЮП ВП Дарницького УП ГУНП у м. Києві майора поліції Валентина Литвиненка від 11.10.2023 року (а.с. 3); - у заяві ОСОБА_9 , про те, що 20.09.2023 року її син пішов до школи №329 «Логос», згідно розкладу занять четвертий урок був фізкультура, під час гри в футбол її сина ОСОБА_1 почав штовхати однокласник ОСОБА_11 , в цей час син також штовхнув ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_12 ударив з ноги ОСОБА_13 в сонячне сплетіння. Після чого ОСОБА_13 впав і довго задихався (а.с. 5); - у поясненнях ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наданих в присутності законного представника ОСОБА_15 відібраних ст. інспектором СЮП Дарницького УП ГУНП у м. Києві майора поліції Валентина Литвиненка, який коротко розповів про ситуацію, що сталась 20.09.2023 року, а саме 20.09.2023 року під час уроку фізичної культури, він перебував на футбольному полі і до його товариша ОСОБА_1 почав чіплятись ОСОБА_12 спочатку ображав різними нецензурними словами, потім ОСОБА_12 підійшов до ОСОБА_13 та штовхнув його руками, ОСОБА_13 у відповідь відштовхнув від себе ОСОБА_12 і тоді ОСОБА_12 правою ногою вдарив ОСОБА_13 в область грудної кітки, після чого ОСОБА_13 впав та почав задихатись. Потім ОСОБА_16 покликав вчителя фізичної культури, який запитав у ОСОБА_12 навіщо він вдарив ОСОБА_13 і ОСОБА_12 відповів, що він легенько вдарив ОСОБА_13 . Після цього ОСОБА_16 та ОСОБА_13 пішли до медичного пункту де медична сестра давала ОСОБА_13 якусь таблетку, а потім ОСОБА_13 забрала мама до дому, а ОСОБА_12 викликали в кабінет до директора школи (а.с. 6); - у поясненнях ОСОБА_17 відібраних ст. інспектором СЮП Дарницького УП ГУНП у м. Києві майора поліції Валентина Литвиненка, в яких він повідомив, що 20.09.2023 року у вечері його дружина ОСОБА_18 повідомила, що ОСОБА_13 під час уроку фізичної культури отримав фізичний біль від свого однокласника ОСОБА_12 , який під час гри у футбол штовхав ОСОБА_13 , ображав нецензурними словами, штовхнув його, на що ОСОБА_13 відштовхнув ОСОБА_12 від себе і тоді ОСОБА_12 відразу правою ногою вдарив ОСОБА_13 у груди від чого він впав та почав задихатись. Потім 03.10.2023 перебуваючи поблизу школи де він з сином грали у футбол неподалік від них проходив ОСОБА_12 , я його покликав, але він не відреагував та почав прискорюватись, потім я покликав ОСОБА_12 голосніше і тоді він зупинився, я до нього підійшов і почав розмовляти в спокійному тоні запитавши, що трапилось і ОСОБА_12 почав говорити, що ОСОБА_13 його бив та ображав, я йому повідомив, що він бреше і тоді ОСОБА_12 повідомив, що дійсно ОСОБА_13 його не бив, і це він побив ОСОБА_13 так як коли він повз нього проходив той зачепив плечем. Після цього я вкотре повідомив ОСОБА_12 . Що ОСОБА_13 має вади серця та переніс декілька операцій (а.с. 7); - у поясненнях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наданих в присутності законного представника ОСОБА_9 відібраних ст. інспектором СЮП Дарницького УП ГУНП у м. Києві майора поліції Валентина Литвиненка, який коротко розповів про ситуацію, що сталась 20.09.2023 року, а саме 20.09.2023 року під час уроку фізичної культури, він перебував на футбольному полі і до нього почав чіплятись ОСОБА_12 спочатку ображати різними нецензурними словами, а потім ОСОБА_12 підійшов штовхнув його руками, він у відповідь відштовхнув від себе ОСОБА_12 і тоді ОСОБА_12 правою ногою вдарив ОСОБА_13 в область грудної кітки після чого він впав та почав задихатись. Потім ОСОБА_16 покликав вчителя фізичної культури, який запитав у ОСОБА_12 навіщо він вдарив ОСОБА_13 і ОСОБА_12 почав брехати, що нібито ОСОБА_13 спровокував бійку, що це він обізвав його, бив по ногах та вдарив ОСОБА_12 в живіт. Після цього ОСОБА_16 та ОСОБА_13 пішли до медичного пункту де медична сестра давала ОСОБА_13 якусь таблетку, а потім ОСОБА_13 забрала мама до дому. Потім 03.10.2023 перебуваючи поблизу школи де він з татом грали у футбол неподалік від них проходив ОСОБА_12 , тато його покликав, але він не відреагував та почав прискорюватись, потім мій тато покликав ОСОБА_12 голосніше і тоді він зупинився, мій тато до нього підійшов і почав розмовляти в спокійному тоні запитавши, що трапилось і ОСОБА_12 почав говорити, що ОСОБА_13 його бив та ображав, при спілкуванні тато на ОСОБА_12 не кричав, не висловлювався нецензурними словами, говорив спокійно і ОСОБА_12 потім зізнався, що ОСОБА_13 його не бив та що він був неправий, що побив ОСОБА_13 . Між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 постійно виникають конфліктні ситуації, під час яких він постійно мене ображає та інколи застосовує фізичну силу. На зауваження вчителів не реагує та бреше їм, що це я перший до нього пристаю та лізу в бійку (а.с. 9-8); - заявою ОСОБА_9 директору СШ №329 «Логос», в якій вона просить розглянути ситуацію, що склалась між учнями 5-В класу, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ознаки виявлення булінгу. Ситуація відбулась 21 квітня 2023 року, коли було навчання оффлайн. Свідками були прибиральниця, вчитель трудового навчання(а.с. 10); - доповідною класного керівника ОСОБА_19 на ім`я директора школи, з приводу ситуації, яка склалась на уроці фізичної культури. Про подію дізналась від учнів ОСОБА_1 та ОСОБА_14 . Зі слів ОСОБА_13 , ОСОБА_12 вдарив його в грудну клітку. В нього перехопило подих, підійшов вчитель і допоміг йому, після чого ОСОБА_13 звернувся в медпункт. ОСОБА_19 зателефонувала мамі ОСОБА_13 , вона була вже в курсі того, що сталось, сказала, що забере сина додому. Потім вислухала ОСОБА_12 , з його слів ОСОБА_13 штовхнув його плечем і вдарив у живіт, що і спровокувало зворотню відповідь. ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_13 в грудну клітину. Пізніше зателефонувала мамі ОСОБА_12 (а.с. 16); - доповідною вчителя фізичного виховання ОСОБА_20 , де він повідомляє, що 20.09.2023 року в 6-В класі під час гри у футбол в кінці уроку ОСОБА_13 штовхнув ОСОБА_12 внаслідок чого ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_13 ногою в груди. Побачивши дану ситуацію він одразу підійшов до дітей, запитав про стан. В присутності учнів класу ОСОБА_13 було запропоновано пройти до медичного пункту для надання медичної допомоги учню, але він відмовився. Далі провів виховну бесіду з хлопцями. На початку уроку був проведений інструктаж з техніки безпеки та правила поведінки на уроці. Після закінчення уроку, він одразу доповів черговому адміністратору та класному керівникові про інцидент. На перерві він підійшов ще раз до ОСОБА_12 і провів з ним бесіду з приводу його поведінки (а.с. 17); - копією сторінки журналу звернень до медичного кабінету школи, з якого вбачається, що ОСОБА_21 звернувся до медичного кабінету о 12 год. 04 хв. з ударом з сонячне сплетіння та йому була надана медична допомога (а.с. 18); - протоколом засідання комісії з профілактики правопорушень серед дітей та підлітків СШ №329 «Логос» (а.с. 19); - протоколом опитування адвокатом ОСОБА_22 , в присутності законного представника ОСОБА_23 , який підтвердив наявність конфлікту (а.с. 31-33); - випискою №11278 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , з якої вбачається поставлений діагноз «Забій передньої стінки черева», та надано рекомендації по лікуванню дієти стіл № 5 на два тижні та спостереження сімейного лікаря (а.с. 41); - виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1409 ОСОБА_1 , з якої вбачається, що останньому була виконана операція усунення субаортального стенозу (а.с. 99); - виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2884/2090М ОСОБА_1 , з якої вбачається, що останньому була виконана операція, а саме накладено 5 сталевих швів на грудину (а.с. 101-102). Відтак, виходячи з аналізу вище перелічених норм законодавства та встановлених обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративної правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки в матеріалах справи наявні належні та достатні докази, які свідчать про не виконання належним чином ОСОБА_2 батьківських обов`язків, щодо виховання її сина ОСОБА_3 .. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги, що застосування фізичної сили ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , 20.09.2023 року (удар ногою в область грудей) жодним чином не відповідають ознакам належного виховання дитини. Суд апеляційної інстанції також погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 розуміючи, що її дитина фізично сильніша та старше за віком ОСОБА_6 , не вчинила дій направлених на виховання у своєї дитини поваги до прав та свобод інших людей, поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідного ставлення до здоров`я оточуючих; поваги, гідностей, прав, свобод і законних інтересів дитини та інших учасників освітнього процесу, що призвело до нанесення 20.09.2023 року приблизно о 12 год. під час уроку фізичної культури ОСОБА_3 удару ногою ОСОБА_1 в область грудей. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не повно та не всебічно дослідив матеріалів справи, дав невірну оцінку доказам наявним у матеріалах справи. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Найдьонова Євгенія Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року є не законною та не обґрунтованою, а тому, підлягає скасуванню та ухваленню нового судового рішення. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню її вини, наявність відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність, суд апеляційної інстанції вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу. Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання адвоката Найдьонова Євгенія Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року задовольнити. Поновити адвокату Найдьонову Євгенію Вячеславовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року. Апеляційну скаргу адвоката Найдьонова Євгенія Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАПта накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 536 грн 80 коп.. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено «14» грудня 2023 року. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко