Постанова Київський апеляційний суд № 758/193/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/12618/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 грудня 2023року місто Київ справа № 758/193/23 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б.,Ратнікової В.М., за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шролик І.С., повний текст рішенн складено 21 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про здійснення зарахування грошових коштів та зобов`язання зробити перерахунок заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У січні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила: здійснити зарахування грошових коштів, сплачених як списання погашення процентів за платіжною картою від 01 жовтня 2017 року в рахунок погашення суми заборгованості за картою; зобов'язати банк зробити перерахунок заборгованості по графіку погашення кредиту, виключивши списання процентів. В мотивування вимог посилалася на те, що між нею та АТ «Універсал Банк» була підписана анкета-заява, згідно з якою нею отримано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунокта отримано кредитну картку. Вказувала, що згідно виписки по рахунку станом на 20 грудня 2022 року сума кредитного ліміту становить 70000 грн., але заборгованість по картці складає 72123,29 грн. Зазначала, що на день звернення до суду нею сплачено 66781,00 грн. Посилалася, що вивчивши розрахунок банку за період з 01 жовтня 2017 року по 20 грудня 2022 року нею було з'ясовано, що до операцій, що були проведені по рахунку було включено також списання на погашення відсотків. Вважає, що умова щодо списання погашення відсотків по платіжній карті є такою, що порушує її права як споживача та підлягає визнанню такою, що є недійсною. Вказувала, що в порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів» банком не було повідомлено письмово всю необхідну інформацію щодо умов Угоди та відповідач скористався тим, що позивачу об'єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що відповідач зазначав, що заборгованість за картою становить 72123,29 грн., проте, ним не надано пояснення щодо суми заборгованості за підписаною між нею та AT «Універсал Банк» анкетою-заявою. Вказувала, що нею систематично вносились оплати, але сума боргу не змінювалась. Зазначала, що надані відповідачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Вказувала, що відповідачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредита та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Посилалася на те, що відповідач не надав підтверджень того, що Умови та Правила, які були ним надані були додатком до підписаної нею анкети-заяви. Вказувала, що витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки не містить її підпису, не датований як документ, отже, Умови та Правила надання банківських послуг AT «Універсал Банк», а також витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт не можна вважати складовими частинами укладеного між нею та відповідачем кредитного договору. Вважає, що банком незаконно списувалися з її рахунку кошти на погашення відсотків. 12 вересня 2023 року від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнійпросив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у її відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України). За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону). Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказувала на те, що 01 жовтня 2017 року між нею та АТ «Універсал Банк» була підписана анкета-заява, згідно з якою нею було отримано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та отримано кредитну картку. Вивчивши розрахунок банку за період з 01 жовтня 2017 року по 20 грудня 2022 року нею було з`ясовано, що до операцій, що були проведені по рахунку було включено також списання на погашення відсотків. Вважає, що умова щодо списання погашення відсотків по платіжній карті є такою, що порушує її права як споживача та підлягає визнанню такою, що є недійсною. На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 до позовної заяви додала копію виписки з АТ «Універсал Банк»за період з 01 жовтня 2017 року по 20 грудня 2022 року. Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву, який було подано до суду першої інстанції посилався на те, що 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 особисто підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, за змістом пункту 2 якої клієнт погодилася, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого клієнт підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. ОСОБА_1 на дату підписання 29 листопада 2019 року анкети-заяви отримала в мобільному додатку Умови і правила, Тарифи з повною інформацією щодо надання банківських послуг за цим продуктом і була з такими документами ознайомлена, мала такі примірники, оскільки не здійснивши дій у мобільному додатку щодо ознайомлення із документами (отриманими примірниками) позивач не змогла технічно натиснути кнопку «Далі» і перейти до наступної дії. Факт укладення договору з АТ «Універсал Банк», отримання платіжної картки, користування грошовими коштами в межах кредитного ліміту та взагалі банківськими послугами в межах договору визнаються позивачем в позовній заяві, не заперечуються відповідачем, а тому не потребують доказування. Вважає, що нарахування відсотків та їх списання здійснено відповідно до умов укладеного договору, який є чинним, його не визнано недійсним в цілому, чи в окремій частині, розірваним чи припиненим, а тому діє презумпція правомірності правочину, встановлена ст.204 ЦК України. На підтвердження своїх заперечень АТ «Універсал Банк» до відзиву надав копію анкети-заяви від 29 листопада 2019 року; виписки по рахунку за період з 29 листопада 2019 року по 09 березня 2023 року; розрахунку заборгованості за договором б/н від 29 листопада 2019 року станом на 08 березня 2023 року; Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору. Відповідно до п.2 анкети-заяви відповідач, підписавши вказану заяву погодилася, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими вона ознайомилася, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов`язується виконувати умови вказаного договору. Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Згідно пункту 10 анкети-заяви позивач надала право і доручила відповідачу здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у банку, без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов`язань перед банком, що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком. Долучена до відзиву анкета-заява від 29 листопада 2019 містить підписи ОСОБА_1 та представника АТ «Універсал Банк» Пильганчук Ю. (а.с. 59). Таким чином, з 29 листопада 2019 між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами в межах кредитного ліміту, тобто було укладено кредитний договір. Разом з відзивом представником відповідача було долучено Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів у чинній редакції затвердженій протоколом №47 від 27 листопада 2019 року, яка набула чинності з 28 листопада 2019 року (а.с. 7-133). За змістом Глави 1 «Терміни та визначення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору. Відповідно до пункту 2.1 Глави 2 «Основні положення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи МаsterСагd/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Пунктом 2.3 Глави 2 «Основні положення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил визначено, що своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору він ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їх зміст та погоджується з ними. Пунктами 2.1, 2.4, 2.5 глави 2 «Випуск платіжної картки» розділу II «Загальні умови випуску та обслуговування Платіжних карток» Умов і правил визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту картку на підставі Договору, що укладається шляхом підписання клієнтом Анкети - заяви. Згідно пункту 5.9 Глави 5 «Надання та обслуговування кредиту» Розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування Платіжних карток» Умов і правил на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Отже, сторони на підставі ст.ст.1048, 1054, 1056-1 ЦК України визначили за цим договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати відсотків. З виписки про рух коштів по рахунку за період з 29 листопада 2019 року по 09 березня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалася платіжною карткою, а саме: проводила розрахунки за послуги, товари, знімала готівку в банкоматах, здійснювала переказ грошових коштів на інші рахунки, а також погашала розстрочку по витраті тощо (а.с. 60-76). Враховуючи, що послуги банку в проекті «monobank» надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи та інформацію, яка підлягає доведенню до відома споживачів перед укладенням договору споживчого кредитування, надані позивачу саме через мобільний додаток, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач була ознайомлена саме з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання. При цьому, належних та допустимих доказів укладання договору та отримання кредитної карти в 2017 році, на яку в позовній заяві посилається позивач, остання не надала. Її твердження також спростовуються долученою до позову випискою по рахунку, в якій зазначений початок періоду кредитування 30 листопада 2019 року (а.с. 17). Встановивши належне укладення між сторонами кредитного договору, в тому числі погодження Умов і правил, шляхом завантаження мобільного додатку «monobank» на мобільний телефон позивача та проставляння електронного цифрового підпису сторін, що свідчить про погодження сторонами усіх істотних умов для відповідного виду договору, з яких сторони досягли згоди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо здійснення зарахування грошових коштів, сплачених, на думку позивача, як списання погашення процентів за платіжною картою від 01 жовтня 2017 року в рахунок погашення суми заборгованості за картою та зобов'язання банку зробити перерахунок заборгованості по графіку погашення кредиту, виключивши списання процентів. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредита та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними, колегія суддів відхиляє, оскільки АТ «Універсал Банк» було надано виписку по рахунку ОСОБА_3 за період з 29 листопада 2019 року по 09 березня 2023 року, яка є належним доказом для визначення заборгованості, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц. При цьому, позивачем не було надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження своїх доводів та на спростування доказів наданих стороною відповідача. Посилання в апеляційній скарзі на те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки не містить її підпису, не датований як документ, отже, Умови та Правила надання банківських послуг AT «Універсал Банк», а також витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт не можна вважати складовими частинами укладеного між нею та відповідачем кредитного договору є неспроможними, оскільки договір б/н від 29 листопада 2019 року, укладений між AT «Універсал Банк» та ОСОБА_1 є чинним. Апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, №303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)). Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 13 грудня 2023 року. Головуючий: Судді: