Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/4793/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/4793/22 пров. № А/857/19070/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М. суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П. за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р. представник позивача: не з`явився представник відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року про відмову в задоволені заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 140/4793/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіональне управління державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Димарчук Т.М., час ухвалення рішення 11 год. 54 хв., місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення 25.09.2023 ,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернувся в суд з позовом до Управління Держпраці у Волинській області (далі також відповідач, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» (далі також ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», третя особа) про визнання бездіяльності відповідача у вигляді не проведення належної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» протиправною; зобов`язання Управління Держпраці у Волинській області провести повторну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» з питань праці на підставі звернення позивача від 06.01.2022 та надати відповідь повторно у повному обсязі, стягнути з відповідача - Управління Держпраці у Волинській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 333 333 грн.. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №140/4793/22,залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» про визнання бездіяльності протиправною; зобов`язання вчинити дії; стягнення моральної шкоди відмовлено повністю. 15.03.2023 до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №140/4793/22 (т. 1 а.с.183-185), в якій заявник просить: - рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі №140/4793/22 скасувати; - провести новий розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; - у порядку підготовки справи до розгляду витребувати у відповідача усі матеріали перевірки, яка проводилася відповідачем на підставі звернення; - стягнути з відповідача Західне міжрегіональне Управління Державної служби з питань праці (правонаступника Держпраці у Волинській області) на користь позивача моральну шкоду у розмірі 888 000,00 грн.; - спростувати акт Держпраці від 21.01.2022 №ВЛ64/0106/АВ перевірки ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика»; - надати відповідь позивачу на його звернення від 06.01.2022 в повному обсязі, виклавши інформацію в доступній і зрозумілій формі згідно закону; - прийняти рішення найбільш вигідне позивачу та позовну заяву ОСОБА_1 від 08.07.2022 у справі №140/4793/22 задовольнити. В обґрунтування наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначає, що як вказано в постанові від 12.01.2023 Восьмого апеляційного адміністративного суду інформовано позивача про його право звернення в поліцію про кримінальний склад, характер злочину. На думку заявника, це те, що не зробив орган Держпраці, приховуючи злочин на підставі його звернення від 06.01.2022, який неналежно проводив перевірку за зверненням позивача роботодавця, та не надав належної відповіді заявнику від 25.01.2022, відтак дані докази є нововиявленими і є предметом судового спору та визнання вини Держпраці в матеріалах даної справи та приховано у відзивах і від суду. Заявник також вважає, що до нововиявлених обставин у даній справі відноситься підтверджена бездіяльність відповідача по даному спору, а саме відповідь Держпраці від 09.02.2023 №ЗХ/З.2/110-3B-23 у якій вказано: «розгляд питань зазначених у його зверненні, потребує проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань додержання законодавства про працю», що вказує на неналежно проведену перевірку та на неналежну відповідь позивачу (зважаючи що ця незалежна відповідь дана відповідачем з питань які були тотожно пов`язані із зверненням від 06.01.2022, яке є предметом судового спору по даній справі), що вказує на неякісно проведену перевірку органом Держпраці, що є фактом приховування порушень ТзОВ «ЛКПФ» органом контролю Держпраці з питань праці. Також накази №5-С та №8-С ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про дисциплінарне покарання, які були предметом даного спору є оспорюваними в суді за нововиявленими обставинами слухання яких було назначено на 02.03.2023, але внаслідок касаційного розгляду відповідної справи № 161/927/22 не відбулось за таким поданням, що вказує на приховування порушень ТзОВ «ЛКПФ», упереджене заключення про відсутність порушень з питань праці ТзОВ «ЛКПФ» і відсутність вини для дисциплінарного покарання ОСОБА_1 . Ще однією підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами вважає процесуальне порушення допущене судом, а саме розгляд справи у спрощеному позовному провадженні. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у даній справі допущено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача Управління держпраці у Волинській області на його правонаступника Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 e задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено та залишено в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі №140/4793/20. Так, постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у заяві ОСОБА_1 обставини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не є підставами для перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 у цій справі. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, апелянт - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не вірно оцінив доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судом необґрунтовано, безпідставно відкинуті та не взяті до уваги важливі істотні для справи обставини, передбачені ст. 361 КАС України. Заявник у апеляційній скарзі наводить перелік фактів, які на думку заявника є нововиявленими обставинами. Зокрема вказує, що ні суд ні сторони на час прийняття рішення не знали, не володіли доказами про належну перевірку, розслідування будь ким про завдання шкоди здоров`ю чи можливому замаху на його життя на робочому місці кримінального характеру, що є юридичним затвердженням фактами нововиявленої або виключної обставини завдання шкоди здоров`ю чи можливому замаху на його життя на робочому місці кримінального характеру, яке судом першої інстанції не було оціненим та вплинуло на прийняття незаконного рішення суду 12.09.2022 року. Також вважає, що судом не оцінено обґрунтування захисту в суді, оскільки 20.09.2023 року було заявлено клопотання про допит інспектора яка проводила перевірку з питань праці в січні 2022 року за його зверненням, однак таке не було задоволено, що на думку апелянта порушило його немайнове право доказувати ті обставини на які він посилається та які б могли бути доказом обґрунтувань нововиявлених обставин. Також вважає, що відбулось невиконання вимог надання доказів для доказування вказаних позивачем а.с. 81 том.1 п.13 та п.14 та також з вимог а.с. 207 які мають відношення для обґрунтувань нововиявлених або виключних обставин для належного КАС України судового розгляду та законного прийняття рішення та всебічного розгляду всіх нововиявлених або виключних обставин. З цих та інших наведених у апеляційній скарзі підстав, просить апеляційний суд: скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, «про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами» і ухвалити нове судове рішення у справі № 140/4793/22; скасувати судове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 140/4793/22 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії в межах повноважень контролюючого органу та про стягнення моральної шкоди і ухвалити нове судове рішення. Визнати проведену перевірку відповідачем за його зверненням неповною за нововиявленими або виключними обставинами як бездіяльність відповідача Західне міжрегіональне Управління Державної служби з питань праці у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб - позивача, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійсненні. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду м. Львів від 12 січня 2023 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення; скасувати Акт Держпраці від 21 січня 2022 року № ВЛ64/0106/АВ неякісної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» чи інше; стягнути з відповідача - Західне міжрегіональне Управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44778105) на мою користь моральну шкоду у розмірі - 888 000 грн.; зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень «Держпраці» надати відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 06.01.2022 року в повному обсязі. Виклавши інформацію в доступній і зрозумілій формі згідно Закону «Про звернення громадян» з заявлених нововиявлених або виключних обставин; в іншому випадку незадоволення даних вимог чи ні - позовних вимог: направити справу № 140/4793/22 «про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами» для продовження розгляду до іншого суду першої інстанції; прийняти рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду за апеляційною скаргою на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 оку про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими зо виключними обставинами по справі № 140/4793/22 - найбільш вигідне апелянту ОСОБА_1 . Відповідач та третя особа скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Так, Західне міжрегіональне Управління Державної служби з питань праці зазначає, що ОСОБА_1 в заяві та в апеляційній скарзі не обґрунтовує, яким саме чином подані ним документи впливають на висновки суду, зроблені у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі №140/4793/22 та змінюють суть спірних правовідносин. Також звертає увагу суду на те, що в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 як підставу для перегляду зазначає відповідь Міжрегіонального управління від 09.02.2023 №ЗХ/3.2/110-ЗВ-23 на звернення позивача від 28.01.2023, яке було подано до Міжрегіонального управління після набрання законної сили рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №140/4793/22 (дата набрання законної сили 12.01.2023). Тобто, дане звернення це новий доказ, яка з`явився після розгляду справи. Вважає, що суд І інстанції дійшов правильного висновку, що аргументи наведені у заяві ОСОБА_1 обставини про перегляд судового рішення, в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не є нововиявленими обставинами та підставою для перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у цій справі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» у поданому відзиві звертає увагу апеляційного суду те, що ОСОБА_1 як на нововиявлені обставини посилається виключно на те, що, на його думку, Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці здійснено неналежну перевірку ТОВ «ЛКПФ» та як наслідок прийнято помилкове рішення Волинським окружним адміністративним судом від 12.09.2022 та помилкова ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023. При цьому ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» вважає, що суд під час розгляду справи №140/4793/22 уже надавав оцінку в межах заявлених позовних вимог щодо бездіяльності відповідача, яка полягала у проведенні неналежної перевірки та зробив висновок, що бездіяльність має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, які останній виконав, шляхом проведення перевірки товариства на предмет дотримання трудового законодавства, результати якої викладені в акті від 21.01.2022р. №ВЛ64/0106/АВ, про що повідомлено ОСОБА_1 . Поруч з цим, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не обґрунтовує, яким саме чином подані ним документи впливають на висновки суду, зроблені у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022р. та ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023р. по справі №140/4793/22 та змінюють суть спірних правовідносин. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Позивач 08.12.2023 скерував до Восьмого апеляційного адміністративного суду клопотання, у якому просив перенести розгляд справи, призначений на 12.12.2023 з підстав неможливості приймати участь у судовому засіданні у зв`язку із його участю в Луцькому міськрайонному суді Волинської області по справах, які наведені у поданому клопотанні. Щодо поданого клопотання колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Також одним із принципів адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Спір повинен бути вирішений судом, зокрема, своєчасно, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася за судовим захистом, та в розумні строки. Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 4 вказаної статті закріплений обов`язок суду щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі. Згідно зі ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Апеляційний суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Частиною другою статті 313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Відтак, розглядаючи заявлене клопотання, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи. Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Європейський суд з прав людини у п. 40 рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. Крім того, у пп. 27, 28 рішення від 18.11.2004 року у справі «Pravednaya v. Russia» вказано, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя. Відтак, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Також слід погодитись із судом першої інстанції, що перегляд рішення у справі, яке набрало законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.05.2023 у справі №420/20522/21, а також у постанові від 10.08.2023 у справі №260/771/19. Так, зі змісту заяви про розгляд судового рішення за нововиявленими обставинами, істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи позивач покликається на те, що органом Держпраці здійснено неналежну перевірку ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика». Також зазначає про відповідь Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 09.02.2023 №ЗХ/З.2/110-3B-23 на його звернення від 28.01.2023 у якій вказано, що розгляд питань, зазначених у його зверненні, потребує проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань додержання законодавства про працю». Вказане, на думку заявника, свідчить про неналежно проведену перевірку та на неналежну відповідь позивачу. Однак, слід вказати про те, що рішення суду у даній справі прийнято 12.09.2022 та набрало законної сили 12.01.2023. Суд першої інстанції вірно встановив, що суд під час розгляду справи №140/4793/22 уже надавав оцінку в межах заявлених позовних вимог щодо бездіяльності відповідача, яка полягала у проведенні неналежної перевірки та зробив висновок, що бездіяльність має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, які останній виконав, шляхом проведення перевірки товариства на предмет дотримання трудового законодавства, результати якої викладені в акті від 21.01.2022 №ВЛ64/0106/АВ, про що повідомлено ОСОБА_1 . Окрім того, також суд першої інстанції вірно взяв до уваги те, що відповідь Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 09.02.2023 №ЗХ/3.2/110-ЗВ-23 надавалась на звернення позивача 28.01.2023 до вказаного управління, тобто таке звернення було подано після набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №140/4793/22 (дата набрання законної сили - 12.01.2023), а відтак вказані правовідносини з`явились між сторонами після розгляду справи, а отже не є істотними для справи обставинами у розумінні п.1 ч.2 ст. 361 КАС України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу приписів частини четвертої статті 361 КАС України не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи, а отримана відповідь Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 09.02.2023 є новими аргументами та доказами у справі, які виникли після ухвалення судом рішення у справі, що суперечить положенням ч. 4 ст. 361 КАС України. Окрім того, також безпідставними є покликання апелянта на те, що нововиявленою обставиною, на думку заявника, є «помилковий розгляд за спрощеним провадженням та територіально далеким». З цього приводу, колегія суддів вважає, шо суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 ч.6 ст.12, ч.1-3 статті 257, ч.5 ст. 262 КАС України дана справа є справою незначної складності, а відтак підлягала розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. А процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Відтак, колегія суддів вважає, що аргументи, з якими апелянт пов`язує наявність нововиявлених обставин для цієї справи не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у межах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами суд не може переоцінювати докази, які оцінювалися судом під час розгляду справи, не може оцінювати нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Отже, наведені в апеляційні скарзі ОСОБА_1 обставини про перегляд судового рішення в розумінні ст.361 КАС України не є нововиявленими обставинами та підставою для перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі № 140/4793/22, а відтак ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є законною та ухваленою без порушень норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Колегією суддів також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. ст. 308, 310, 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329, 361-369 КАС України , суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року про відмову в задоволені заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 140/4793/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 12 грудня 2023 року