Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/4682/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4682/23 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати всіх видів грошового забезпечення та інших видів забезпечення за час призупинення військової служби за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити всі види грошового забезпечення та інших видів забезпечення за час призупинення військової служби за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно; - визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди згідно абз.1 п.1 постанови №168, в розмірі 30000 грн, за час призупинення військової служби за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000 грн, за час призупинення військової служби за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 13 липня 2023 року позов задовольнив. Не погоджуючись з таким судовим рішенням 105 прикордонний загін подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що 16.09.2022 начальником 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України було винесено наказ №469-ОС, яким штаб-сержанту ОСОБА_2 , яка знаходиться у розпорядженні начальника 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України, призупинено військову службу за контрактом, виплату всіх видів забезпечення та остання вважається такою, що не виконує (не несе) обов`язки військової служби. Підставою для прийняття відповідного наказу став лист начальника 1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.09.2022 №32/405-22, яким повідомлено 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України щодо відкриття кримінального провадження №42022052120000126 за ч. 4 ст. 408 КК України. Позивачка звернулася до суду з позовом до 105 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України, 1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування вказаного вище наказу. В ході розгляду справи №620/7430/22 було встановлено, що на підставі постанови про закриття кримінального провадження від 21.11.2022, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022052120000126 від 05.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, наказом начальника 105 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 23.03.2023 №207-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_2 з 05.04.2022 продовжено військову службу та дію контракту про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України, поновлено на посаді та всіх видах забезпечення. Також зараховано до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії строк призупинення військової служби. Ухвалою від 13.04.2023 провадження у справі №620/7430/22 закрито відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Суд зазначив, що оскільки предметом позову в адміністративній справі №620/7430/22 був наказ відповідача в частині призупинення військової служби за контрактом ОСОБА_2 з 05.04.2022, враховуючи наказ начальника 105 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 23.03.2023 №207-ОС «Про особовий склад», наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень, і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Наказом від 23.03.2023 №207-ОС «Про особовий склад» також встановлено позивачу надбавку за особливості проходження служби в розмірі 40% від посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 05.04.2022. Премійовано позивача у розмірі 245% від посадового окладу за період з вересня 2022 року по жовтень 2022 року. Підставою для прийняття даного наказу є постанова про закриття кримінального провадження від 21.11.2022. Позивачка вважаючи, що має право на отримання всіх видів грошового забезпечення та додаткової винагороди за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно, звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., № 259/2022 від 18.04.2022 р., № 341/2022 від 17.05.2022 р., № 573/2022 від 12.08.2022 р., № 757/2022 від 07.11.2022 р. та № 58/2023 від 06.02.2023 р., строк дії воєнного часу продовжувався. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 р. прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022 р. Постановами Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 р., № 754 від 01.07.2022 р., № 1066 від 27.09.2022 р., № 1146 від 08.10.2022 р. до вказаної постанови № 168 від 28.02.2022 р. внесені відповідні зміни та доповнення. З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168». У п.1 Наказу №392-АГ передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Закон України №2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. У статті 24 цього Закону врегульовано питання призупинення військової служби. Так, згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону №2232-XII військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Абзацом другим частини другої статті 24 Закону №2232-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються (абзац третій частини другої статті 24 Закону №2232-XII). Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України. Аналогічні норми містяться в пунктах 1441 і 1442 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення). При цьому стаття 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), визначає порядок проведення службового розслідування, яке, з огляду на приписи частини першої статті 84 цього Статуту, може передувати прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Частиною четвертою статті 85 Дисциплінарного статуту встановлено, що якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Отже, аналіз положень частини другої статті 24 Закону №2232-XII у системному зв`язку з положеннями частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту дозволяє зробити висновок, що для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У свою чергу внесення відповідних відомостей до ЄРДР здійснюється на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, яким під час службового розслідування з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення. У відповідності до абз. 8-9 ч.2 ст.24 Закону України №2232, для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення. Зазначеними вище нормами законодавства передбачено обов`язок командира військової частини щодо відновлення прав військовослужбовців у разі закриття щодо них кримінального провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України шляхом видання відповідного наказу та продовження військової служби, зарахування строку призупинення військової служби до вислуги років, до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, поновлення пільг і соціальних гарантій, виплати недоотриманого грошового та здійснення недоотриманого продовольчого, речового та інших видів забезпечення. В даній справі судом встановлено, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України було закрито в зв`язку зі встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, отже позивачка мала право на виплату недоотриманого грошового та продовольчого, речового та інших видів забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення військової служби. При цьому суд першої інстанції правильно визнав необгрунтованими доводи апелянта про те, що позивачу було призупинено виплату грошового забезпечення та додаткового грошового забезпечення зважаючи на те, що закінчився двомісячний термін перебування позивача у розпорядження начальника 105 прикордонного загону, у зв`язку з чим підстави для виплати грошового забезпечення за період з листопада по березень 2023 року відсутні. Так, у апеляційній скарзі та відзиві на позовну заяву відповідач посилається на п.п. 2 пункту 127 Положення, відповідно до якого зарахування військовослужбовців у розпорядження начальників, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого проходження такими військовослужбовцями військової служби допускається у разі, зокрема, коли начальник органу Держприкордонслужби вищого рівня здійснює переміщення військовослужбовця, призначення якого на посаду належить до повноважень начальника органу Держприкордонслужби нижчого рівня, а також у разі переміщення військовослужбовця на посаду до розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, - до двох місяців. За військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження начальників органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1 - 3, 8, 9, 12, 16, 18 цього пункту, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за останньою посадою, яку вони займали. Порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які зараховані у розпорядження з інших підстав, визначається законодавством, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців. Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами начальників, які мають право призначення на ці посади згідно з номенклатурою посад, та вищими начальниками. Пунктом 128 Положення передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 127 цього Положення, Голова Державної прикордонної служби України має право продовжити строк перебування військовослужбовця у розпорядженні начальника органу Держприкордонслужби зі збереженням усіх видів грошового забезпечення до шести місяців. Зі змісту розрахункового листа за квітень 2023 року вбачається, що позивачка отримала грошове забезпечення за вересень 2022 року та жовтень 2022 року, що склалося із посадового окладу, окладу за військове звання, вислуги років, НОПС, премії індексації, всього перераховано на картку 31839,93 грн. При цьому, у графі посада зазначено «У розпорядженні». Виплата додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 відсутня в даному розрахунковому листі. Згідно наказу начальника 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 05.09.2022 № 439-ОС штаб-сержанта ОСОБА_2 , яка прибула для подальшого проходження військової служби з 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Маріуполь, з 01.09.2022 було зараховано у списки особового складу та всі види забезпечення. Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріалами справи не підтверджується факт перебування ОСОБА_2 у розпорядженні начальника 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України. Крім того, наказом начальника 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України від 14.04.2023 №280-ОС штаб-сержанта ОСОБА_2 призначено інспектором прикордонної служби 3 категорії - санітарним інструктором третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби шостої прикордонної застави (з місцем дислокації н.п. Тур`я) другої прикордонної комендатури (з місцем дислокації н.п. Семенівка). Пунктом 4 Розділу 10 Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2017 № 468 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2017 р. за № 1011/30879, передбачено, що наказами по особовому складу оформлюються такі зміни в службовому становищі особового складу органу Держприкордонслужби, зокрема, призначення на посади (у тому числі при зміні найменування посади, військово-облікової спеціальності, військового звання за штатом, посадового окладу), переміщення по службі, зарахування в розпорядження, продовження строків перебування на посадах; прийняття до Державної прикордонної служби України із зарахуванням їх до списків особового складу Державної прикордонної служби України з інших військових формувань, правоохоронних органів, присвоєння особистих номерів. Тобто у разі направлення позивача у розпорядження начальника 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України, останній мав прийняти наказ про зарахування ОСОБА_2 саме у розпорядження. Відповідачем не надано ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду належних доказів, які б підтверджували саме факт перебування позивача у розпорядженні начальника 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України з вересня по квітень 2023 року. Отже доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими та такими, що не підтверджені жодними належними доказами. Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів вважає, що позивачка має право на отримання всіх видів грошового забезпечення за час призупинення військової служби за період з вересня 2022 року по березень 2023 року включно, враховуючи додаткову винагороду за цей період, яка передбачена постановою КМУ №168. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Щодо судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції представником позивача було надано договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, ордер та квитанцію до прибуткового касового ордеру, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Зі змісту Акту виконаних робіт вбачається, що вартість наданих послуг становить 4000 грн. Дослідивши документи надані представником позивача, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції за рахунок бюджетних асигнувань 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) у розмірі, що становить 4000,00 грн. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, в сумі 4000 (чотири тисячі грн 00 коп ). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких