Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/8043/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/8043/23 пров. № А/857/13953/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року, ухвалене суддею Сподарик Н.І. у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 380/8043/23 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: - № UA209000/2022/700096/2 від 17 жовтня 2022 року про коригування митної вартості товару «Меблі…», який ввезений в митному режимі «імпорт», згідно з митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011532 від 14.10.2022 року; № UA209000/2022/700097/2 від 17 жовтня 2022 року про коригування митної вартості товару «Меблі…», який ввезений в митному режимі «імпорт», згідно з митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011548 від 14.10.2022 року. 05 липня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 17 жовтня 2022 року № UA209000/2022/700096/2. Визнав протиправним та скасував рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 17 жовтня 2022 року № UA209000/2022/700097/2. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 858 гривень 88 копійок. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки у ньому відповідач не здійснив розрахунок митної вартості і не навів відповідні мотиви. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються, виключно, на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, а також містять розбіжності, щодо складових митної вартості. У зв`язку із цим та внаслідок того, що декларант не надав документів, які витребовував відповідач, митний орган застосував метод визначення митної вартості товарів, щодо подібних (аналогічних) товарів. З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач та Компанія «Signal Meble Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia Sp.K.» (м. Островець-Свентокшиський, Республіка Польща) (далі продавець) уклали Контракт № 7/4/2022 купівлі-продажу від 29.04.2022 року. Відповідно до інвойсу № VAT F/KEX/22/100009 від 13.10.2022 року позивач придбав у продавця товар на загальну суму 44049,86 польських злотих. 14.10.2022 декларант подав митну декларацію ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011532, у якій заявлено до митного оформлення товар «Меблі…» за 13 товарними позиціями загальною фактурною вартість 44049,86 польських злотих, що складає 324845,69 грн, згідно з курсом НБУ на дату декларування. Митну вартість декларант визначив за основним методом (за ціною контракту) в сумі 339110,69 грн. Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011532 подав такі документи: контракт № 7/4/2022 від 29.04.2022 року; рахунок-фактура (інвойс) № VAT F/KEX/22/100009 від 13.10.2022 року; автомобільна товаро - транспортна накладна (CMR) від 13.10.2022 року; договір-заявка міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 231121 від 21.11.2021 року; рахунок-фактура перевізника № СФ-100016 від 14.10.2022 року на оплату транспортних послуг. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларант додав вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 14265,00 гривень. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідач виявив розбіжності у поданих документах та виставив вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, У відповідь на запит декларант проінформував митний орган про те, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подав усі наявні документи, інших запитуваних документів немає. 17.10.2022 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № 209000/2022/700096/2. Рішення обґрунтоване тим, що подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості зокрема: - наданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.10.2022 року № СФ-1000016 містить відомості про те, що оцінений товар переміщувався у складі консолідованого вантажу, проте інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня; - в наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 13.10.2022 року виявлено розбіжності про місце доставки вантажу, а саме у графі вказано місце розвантаження Варяж, а у рахунку про транспортні послуги Червоноград; - інформація щодо терміну оплати у рахунку зазначена 22.07.2022, проте, факт оплати не підтверджено документами; - у поданому до митного оформлення договорі про перевезення від 23.11.2021 року № 231121 обумовлено, що вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід`ємною частиною цього договору, однак, до митного оформлення такий документ не наданий; - надані рахунок-фактура і проформа не мають підпису покупця; - декларант не надав до митного оформлення замовлення покупця на товар, хоча такий документ передбачений пунктом 2.2. договору купівлі-продажу від 29.04.2022 року № 7/4/2022; - декларант не надав до митного оформлення попередження покупця про відвантаження кожної партії товару, хоча такий документ передбачений пунктом 2.3 договору купівлі-продажу від 29.04.2022 року № 7/4/2022. При коригуванні митної вартості відповідач застосував метод 2б. Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар № 8 - МД від 22.07.2022 № UA100100/2022/031924 митна вартість становить 4,0208 дол. США за кг; товар № 9 - МД від 27.09.2022 № UA209140/2022/101376 митна вартість становить 5,008 дол. США за кг; товар № 11 - МД від 30.09.2022 № UA209160/2022/008497 митна вартість становить 4,0963 дол. США за кг; товар № 12 - МД від 04.10.2022. № UA 100110/2022/127023 митна вартість становить 4,5855 дол. США за кг; товар № 13 - МД від 02.10.2022 № UA100160/2022/853151 митна вартість становить 4,0101 дол. США за кг. Також позивач, цим же транспортним перевезенням, імпортував в Україну аналогічний товар від іншого постачальника - компанії «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Стальова Воля, Республіка Польща), який позивач придбав на умовах зовнішньоекономічного контракту № 1/6/2022 від 10.06.2022 року. 12.10.2022 року продавець виставив рахунок-проформу № FEP-93/22/MWP на суму 56844,23 польських злотих. Позивач двома платежами (платіжним дорученням № 7 від 13.10.2022 року на суму 46000,00 польських злотих та платіжним дорученням № 12 від 14.10.2022 року на суму 10844,23 польських злотих) здійснив передоплату за товар, шляхом проведення електронних SWIFT платежів, на загальну суму 56844,23 польських злотих, на банківський рахунок продавця. Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 14.10.2022 року відвантажила товар на суму 56844,23 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) № (S)FSE-247/22/EX від 13.10.2022 року на партію товару, специфікацію на товар, автомобільну товаро-транспортну накладну (CMR) від 13.10.2022. 14.10.2022 року декларант, з метою митного оформлення товарів, подав митну декларацію ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011548, у якій заявив до митного оформлення товар «Меблі…» за 17 товарними позиціями, загальною фактурною вартість 56844,23 польських злотих, що складає 419197,77 грн, згідно з курсом НБУ на дату декларування. Митну вартість декларант визначив за основним методом (за ціною контракту) в сумі 434932,77 грн. Разом із митною декларацією ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011548, декларант подав такі документи: контракт № 1/6/2022 від 10.06.2022; рахунок-фактура (інвойс) № FEP-93/22/MWP від 12.10.2022; платіжне доручення № 7 від 13.10.2022 про часткову оплату за товар; платіжне доручення № 12 від 14.10.2022 про часткову оплату за товар; фактура (інвойс) № (S)FSE-247/22EX від 13.10.2022; автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) від 13.10.2022; договір-заявка міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 231121 від 21.11.2021; рахунок-фактура перевізника № СФ-100016 від 14.10.2022 на оплату транспортних послуг. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларант додав вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 15735,00 гривень. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач виявив розбіжності у поданих документах та виставив вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, У відповідь на запит декларант проінформував митний орган про те, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подав усі наявні документи, інших запитуваних документів немає. 17.10.2022 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № 20900/22/700097/2. Рішення обґрунтоване тим, що подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості зокрема: - наданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.10.2022 року № СФ-1000016 містить відомості про те, що оцінюваний товар переміщувався у складі консолідованого вантажу, однак інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня; - відсутня заявка на перевезення, хоча у договорі про перевезення від 23.11.2021 року № 231121 такий документ передбачений; - наданий «прайс-лист» виробника товару має суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців; - надані рахунок-фактура і проформа не мають підпису покупця; - декларант не надав до митного оформлення замовлення покупця на товар, хоча такий документ передбачений договором; - декларант не надав до митного оформлення попередження покупця про відвантаження кожної партії товару, хоча такий документ передбачений договором купівлі-продажу. При коригуванні митної вартості відповідач застосував метод 2б. Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар № 1 - МД від 21.07.2022 № UA 500500/2022/23408 митна вартість становить 4,0154 дол. США за кг; № 2 -МД від 19.08.2022 № UA205140/2022/58593 митна вартість становить 4,0964 дол. США за кг; товар № 8 -ДМ від 09.09.2022 становить 4,1289 дол. США за кг; товар № 10 МД від 19.07.2022 № UA500110/2022/6214 митна вартість становить 4,0290 дол. США за кг; товар № 11 МД від 16.09.2022 № UA100230/2022/614302 митна вартість становить 4,0196 дол. США за кг; товар № 12 МД від 13.10.2022 № UA403020/2022/21589 митна вартість становить 4,0106 дол. США за кг; товар № 14 МД від 27.08.2022 № UA209170/2022/65441 митна вартість становить 4,8316 дол. США за кг; товар № 15 МД від 11.10.2022 № UA204020/2022/25766 митна вартість становить 5,1450 дол. США за кг; товар № 16 МД від 26.09.2022 № UA 10060/2022/149817 митна вартість становить 4,0201 дол США за кг; товар № 17 МД від 19.07.2022 № UA500500/2022/23198 митна вартість становить 4,02 дол. США за кг. Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості ввезеного товару позивач звернувся до суду з позовом. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011532, декларант має подати такі документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу, видаткові, податкові накладні); 2) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; 5) виписку з бухгалтерської документації;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МК України. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що, при надісланні декларанту вимоги про витребування документів, які передбачені частиною 2 статті 53 МК України, відповідач не вказав із яких причин витребовує вказані документи. На думку апеляційного суду, це позбавило декларанта належним чином відреагувати на вимогу відповідача. При цьому, як встановлено із рішення про коригування митної вартості товару № 209000/2022/700096/2 від 17.10.2022 року, витребування відповідачем вказаних вище документів було зумовлено тим, що подані декларантом до митного оформлення документи мають розбіжності і не мають всіх складових митної вартості. Це відповідач пов`язує із тим, що: - наданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.10.2022 року № СФ-1000016 містить відомості про те, що оцінюваний товар переміщувався у складі консолідованого вантажу, проте інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня; - в наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 13.10.2022 року виявлено розбіжності про місце доставки вантажу, а саме у графі вказано місце розвантаження Варяж, а у рахунку про транспортні послуги Червоноград; - інформація щодо терміну оплати у рахунку зазначено 22.07.2022, проте факт оплати не підтверджено документами; - у поданому до митного оформлення договорі про перевезення від 23.11.2021 року № 231121 обумовлено, що вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід`ємною частиною цього договору, однак до митного оформлення такий документ не наданий; - надані рахунок-фактура і проформа не мають підпису покупця; - декларант не надав до митного оформлення замовлення покупця на товар, хоча такий документ передбачений пунктом 2.2. договору купівлі-продажу від 29.04.2022 року № 7/4/2022; - декларант не надав до митного оформлення попередження покупця про відвантаження кожної партії товару, хоча такий документ передбачений пунктом 2.3 договору купівлі-продажу від 29.04.2022 року № 7/4/2022. Щодо виявлених розбіжностей позивач пояснив, наступне: - калькуляція транспортних витрат здійснюється тільки у тому випадку, якщо товар перевозиться власним транспортом; - конкретне місце розвантаження товару в Україні не впливає на митну вартість, оскільки, витрати на транспортування товару після ввезення в Україну не включаються до митної вартості; - відсутність підпису покупця в рахунку-проформі та інвойсі не впливає на складові митної вартості товару, а самі документи виготовляються продавцем і готовність покупця купити товар підтверджується сплатою коштів за нього, а не підписом у цих документах; - замовлення покупця на товар та попередження покупця про відвантаження товару не є документами, які підтверджують митну вартість товарів. Надаючи оцінку доводам сторін, щодо правомірності рішення відповідача № 209000/2022/700096/2 від 17.10.2022 року апеляційний суд зазначає наступне. Відповідач стверджує, що наданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.10.2022 року № СФ-1000016 містить відомості про те, що оцінений товар переміщувався у складі консолідованого вантажу, а тому декларант під час митного оформлення товару мав надати інформацію як розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД. Апеляційний суд зазначає, що, відповідно до частини 1 статті 124 МК України, під консолідованим вантажем розуміється вантаж, що перевозиться одним транспортним засобом і складається з двох і більше партій товарів для різних одержувачів або для одного одержувача від різних відправників. Апеляційний суд оглянув рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.10.2022 року № СФ-1000016 та встановив, що у ній не йде мова про те, що товар, який вказаний у митній декларації ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011532 перевозився у складі консолідованого вантажу. Більше того, у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.10.2022 року № СФ-1000016 зазначено два окремі рейси за маршрутами від міста Сталева Воля (Польща) до митного поста Рава-Руська (Україна) та від міста Островець-Свентокшиський (Польща) до митного поста Рава-Руська (Україна). Щодо тих розбіжностей, що в автотранспортній накладній від 13.10.2022 року місце розвантаження товару вказано Варяж, Червоноградський район, а у рахунку про транспортні послуги Червоноград, то апеляційний суд погоджується із думкою позивача, що ці розбіжності не мають значення для визначення митної вартості, оскільки, згідно із п. 2 ч. 11 ст. 58 МК України, витрати на транспортування після ввезення до митної вартості не включаються. Щодо тих розбіжностей, що у рахунку-фактурі визначено термін оплати до 22.07.2022, проте факт оплати не підтверджено документами, то апеляційний суд встановив, що ці твердження відповідача є помилковими, оскільки, відповідно до рахунку-фактури від 13.10.2022 року, що виданий компанією «Signal Meble Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia Sp.K.» (м. Островець-Свентокшиський, Республіка Польща), термін оплати за товар вказаний до 20.10.2022 року, а не 22.07.2022 року, як вказав відповідач. Щодо відсутності заявки на перевезення товару, у якій замовник вказує вартість перевезення, форма і схема оплати, то апеляційний суд вважає, що ця заявка не є товаросупровідним документом, а лише регулює договірні відносини між замовником та перевізником, а також не містить остаточної вартості перевезення. Також апеляційний суд зазначає, що рахунок-фактура та рахунок-проформа складаються продавцем товару. Відсутність підпису покупця товару на цих документах не свідчить про зміну числових значень вартості товару, а тому апеляційний суд вважає, що відповідач безпідставно посилався на цей недолік, як підставу для витребування додаткових документів та коригування митної вартості товару. Що стосується ненадання декларантом під час митного оформлення товару таких документів, як замовлення покупця на товар та попередження покупця про відвантаження кожної партії товару, то апеляційний суд зазначає, що ці документи, відповідно до статті 53 МК України, не є документами, які підтверджують митну вартість товару. Отже, на думку апеляційного суду, сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку задекларував позивач, згідно із митною декларацією ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011532, є необґрунтованими, що позбавляє відповідача права самостійно коригувати митну вартість товару, що вказана у цій митній декларації. Цей висновок є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товару № 209000/2022/700096/2 від 17.10.2022 року. Що стосується правомірності рішення № UA209000/2022/700097/2 від 17 жовтня 2022 року про коригування митної вартості товару «Меблі…», який ввезений в митному режимі «імпорт», згідно з митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011548 від 14.10.2022 року, то апеляційний суд зазначає наступне. Прийняттю цього рішення передували митні консультації відповідача з декларантом, у ході яких митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011548 від 14.10.2022 року, декларант має подати такі документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу, видаткові, податкові накладні); 2) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що, при надісланні декларанту вимоги про витребування документів, які передбачені частиною 2 статті 53 МК України, відповідач не вказав із яких причин витребовує вказані документи. На думку апеляційного суду, це позбавило декларанта належним чином відреагувати на вимогу відповідача. При цьому, як слідує із рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2022/700097/2 від 17.10.2022 року, витребування відповідачем вказаних вище документів було зумовлено тим, що подані декларантом до митного оформлення документи мають розбіжності і не мають всіх складових митної вартості. Це відповідач пов`язує із тим, що: 1) наданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.10.2022 року № СФ-1000016 містить відомості про те, що оцінюваний товар переміщувався у складі консолідованого вантажу, однак інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня; 2) відсутня заявка на перевезення, хоча у договорі про перевезення від 23.11.2021 року № 231121 такий документ передбачений; 3) наданий «прайс-лист» виробника товару має суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців; 4) надані рахунок-фактура і проформа не мають підпису покупця; 5) декларант не надав до митного оформлення замовлення покупця на товар, хоча такий документ передбачений договором; 6) декларант не надав до митного оформлення попередження покупця про відвантаження кожної партії товару, хоча такий документ передбачений договором купівлі-продажу. З приводу рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг та договору перевезення, апеляційний суд зазначає, що вказані документи видані на дві партії товару та оцінені судом вище. Щодо тверджень відповідача про те, що наданий декларантом «прайс-лист» виробника товару має суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців, то апеляційний суд звертає увагу на таке. Прайс-лист це документ, який витребовується додатково для підтвердження митної вартості товару, у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто прайс-лист має допоміжне значення для підтвердження митної вартості товару, коли у основних документах виявлені недоліки, розбіжності, ознаки підробки чи відсутні відомості про складові митної вартості. Тому прайс-лист, як документ, не підлягає первинній оцінці при визначенні митної вартості товару. Крім того, відповідач не вказав, яку розбіжність має усунути інформація, що є у прайс-листі. Щодо аргументів відповідача про те що, надані рахунок-фактура і проформа не мають підпису покупця; декларант не надав до митного оформлення замовлення покупця на товар, та попередження покупця про відвантаження кожної партії товару, апеляційний суд зробив висновки при наданні оцінки рішенню відповідача про коригування митної вартості товару № 209000/2022/700096/2 від 17.10.2022 року, тому повторно ці висновки не зазначає. Отже, на думку апеляційного суду, сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку задекларував позивач, згідно із митною декларацією ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011548 від 14.10.2022 року, є необґрунтованими, що позбавляє відповідача права самостійно коригувати митну вартість товару, що вказана у цій митній декларації. Цей висновок є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товару № UA209000/2022/700097/2 від 17.10.2022 року. Підводячи підсумок наведеного, апеляційний суд вважає, що відповідач без достатніх на те правових підстав прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, а тому необхідно визнати протиправними та скасувати наступні рішення: - № UA209000/2022/700096/2 від 17 жовтня 2022 року про коригування митної вартості товару «Меблі…», який ввезений в митному режимі «імпорт», згідно з митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011532 від 14.10.2022 року; - № UA209000/2022/700097/2 від 17 жовтня 2022 року про коригування митної вартості товару «Меблі…», який ввезений в митному режимі «імпорт», згідно з митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA209160/2022/011548 від 14.10.2022 року, Цей висновок є підставою для задоволення позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року в справі № 380/8043/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 12.12.2023 року