Постанова Київський апеляційний суд № 753/8916/22

П О С Т А Н О В А 05 грудня 2023 року м. Київ Справа №753/8916/22 Апеляційне провадження №33/824/5606/2023 Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, В С Т А Н О В И В Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Не погодився із вказаною постановою суду ОСОБА_1 його захисником - адвокатом Борухом С.В., 21 листопада 2023 року на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку направлено апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що 03 листопада 2023 року ним було подано до суду першої інстанції заяву про отримання копії оскаржуваної постанови, яку він отримав 18 листопада 2023 року, тобто строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. На підставі викладеного, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року задоволенню не підлягає, виходячи з такого. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року. Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип. В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена Дарницьким районним судом м. Києва 08 червня 2023 року за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Борух С.В. були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді першої інстанції, зокрема, розгляд справи відкладався неодноразово, та адвокатом Борухом С.В. двічі подавалось клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його неможливістю прибути в судове засідання /а.с. 39,41/. З даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувану постанову судом першої інстанції було надіслано судом: 27.07.2023. зареєстровано: 28.07.2023. оприлюднено: 31.07.2023.. Апеляційну скаргу захисником ОСОБА_1 було надіслано до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 21 листопада 2023 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Борух С.В. були обізнані про розгляд справи в суді першої інстанції, а тому повинні були цікавитись рухом справи, зокрема, брати участь в судових засіданнях та подати заяву про отримання копії постанови за результатами розгляду, однак з грудня 2022 року по листопад 2023 року останні не цікавились її перебігом та результатом розгляду, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні. Також останніми не надано жодних доказів на підтвердження того, що перешкоджало їм ознайомитись з результатами та ходом розгляду справи, а також оскаржити постанову суду від 08 червня 2023 року протягом строку на апеляційне оскарження, беручи до уваги ту обставину, що останні були обізнані про розгляд справи, а тому повинні був цікавитись ходом розгляду. Крім того, захисником ОСОБА_1 в клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначено жодних поважних причин пропуску строку та не надано жодних доказів на підтвердження того, що перешкоджало йому ознайомитись з перебігом та результатом розгляду справи по суті, і оскаржити її в строки передбачені КУпАП на апеляційне оскарження. Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені захисником ОСОБА_2 - адвакатом Борухом С.В. причини пропуску строку не є поважними, тобто такими, що об'єктивно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу своєчасно. Таким чином, ОСОБА_2 слід відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року, апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.294 КУпАП повернути особі, яка її подала. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд П О С Т А Н О В И В Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року. Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: Соколова В.В.