Ухвала КЦС ВС № 759/141/18

Ухвала 11 грудня 2023 року м. Київ справа № 759/141/18 провадження № 61-17333 ск 23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними, скасування рішень державних реєстраторів, скасування записів про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К. Ю. 25 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 9551; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32568461, прийняте 26 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К. Ю.; скасувати запис про право власності № 17650912; витребувати у ОСОБА_4 нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 305, розташованого в будинку АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К. Ю. 25 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 9553; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32568463, прийняте 26 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К. Ю.; скасувати запис про право власності № 17650919; витребувати у ОСОБА_5 нежитлове приміщення АДРЕСА_3 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 306, розташованого в будинку АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К. Ю. 25 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 9554; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32568469, прийняте 26 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К. Ю.; скасувати запис про право власності № 17650925; витребувати у ОСОБА_6 нежитлове приміщення АДРЕСА_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 307, розташованого в будинку АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К. Ю. 25 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 9555; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32568474, прийняте 26 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К. Ю.; скасувати запис про право власності № 17650932; витребувати у ОСОБА_7 нежитлове приміщення АДРЕСА_5 .

2. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року - без змін.

4. В грудні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана засобами поштового зв`язку 29 листопада 2023 року її представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про відстрочення їй сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на те, що ціна позову в цій справі становить 1 046 260,00 грн, тобто розмір судового збору за подання касаційної скарги буде значним і непомірним для неї, так як вона отримує невелику заробітну плату, яка не спроможна забезпечити їй достатній життєвий рівень. Крім цього, вона має батьків-пенсіонерів, які проживають разом з нею і перебувають на її утриманні. Також їй необхідно щомісячно оплачувати комунальні послуги, щоб не створювати заборгованості.

6. Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

7. Згідно з частинами першою, третьою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

8. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

9. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

10. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

11. За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

12. ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

13. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

14. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти росії» («Shishkov v. russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

15. Наведені ОСОБА_1 обставини не можуть бути підставою для відстрочення їй сплати судового збору, оскільки вона не надала доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, а її майновий стан на день звернення з касаційною скаргою перешкодив їй сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.

16. Що стосується наданої скаржником довідки, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліклініка вихідного дня», то в ній зазначено дані про дохід ОСОБА_1 з квітня по вересень 2023 року, тобто вказане не підтверджує розмір річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Також, надані скаржником копії пенсійних посвідчень її батьків та копії квитанцій про оплату комунальних послуг не підтверджують перебування її батьків на її утриманні.

17. Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

18. Підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

19. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

20. Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами скаржника стосовно можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором в повному обсязі) в цій справі дотримано.

21. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду.

22. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

23. Також частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

24. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року установлено на рівні 1 762,00 грн.

25. Так, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом у січні 2018 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

26. Згідно з пунктами 2, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

27. Зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що загальна вартість спірних нежитлових приміщень становить 1 040 260,00 грн (192 800,00 + 192 780,00 + 423 740,00 + 230 940,00). В касаційній скарзі зазначено, що ціною позову є 1 046 260,00 грн. 1 відсоток від зазначених сум перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому за подання касаційної скарги в частині майнових вимог підлягає сплаті судовий збір в розмірі 17 620,00 грн (1 762,00 х 5 х 200 %).

28. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особоюстановила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

29. ОСОБА_1 також заявила 12 вимог немайнового характеру, тому в зазначеній частині необхідно сплатити судовий збір в розмірі 16 915,20 грн (1 762,00 х 0,4 х 12 х 200 %).

30. Отже, за подання касаційної скарги в цій справі підлягає сплаті судовий збір в розмірі 34 535,20 грн (17 620,00 + 16 915,20).

31. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).

32. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

33. На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

34. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

35. Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними, скасування рішень державних реєстраторів, скасування записів про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без руху.

2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Пророк