Постанова 4824 № 367/2004/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 367/2004/17 № апеляційного провадження: 22-ц/824/1076/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Пановій К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, Гостомельської селищної ради Київської області про знесення самочинно побудованого будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Саранюк Л.П.,- встановив: В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом. Після збільшення позовних вимог позивач просила суд:визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0, 15 га, що розташована у АДРЕСА_1 , відповідно до плану користування за першим варіантом, представленим у додатку 2 до висновку експерта № СЕ-1201-1-1007.18 від 14 січня 2019 року, складеного за результатами проведеної комплексної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 367/2004/17; скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 ; солідарно зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за свій рахунок знести, демонтувати самочинно побудовані споруди: одноповерховий житловий будинок, двоповерховий житловий будинок та навіс, три свердловини, дві вигрібних ями, стовпи електропередач на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва по право на спадщину за законом є власником 69/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Інша частина будинку належить ОСОБА_2 . Вказаний житловий будинок поділений між його попередніми співвласниками в натурі, у зв`язку з чим спір щодо порядку користування будинком між сторонами відсутній. Будинок розташований на земельній ділянці площею 0, 15 га, яка на підставі рішення виконкому Гостомельської селищної ради від 28 березня 1958 року була надана в користування попередньому власнику будинку ОСОБА_5 . Між позивачем та ОСОБА_2 не визначений порядок користування земельною ділянкою. У грудні 2016 року родич відповідача ОСОБА_3 самочинно побудував на закріпленій за будинком земельній ділянці інший житловий будинок. Вирубав фруктовий сад та позбавив позивача можливості обробляти огород та здійснив перешкоди у під`їзді до помешкання. А тому просила суд визначити порядок користування земельною ділянкою, скасувати державну реєстрацію на самочинно збудований будинок та зобов`язати відповідачів його знести. Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2020 року названий позов задоволено частково. Визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 0,15 га, що розташована на АДРЕСА_1 , відповідно до плану користування за першим варіантом, представленим у додатку 2 до висновку експерта від 14 січня 2019 року № СЕ-1201-1-1007.18, складеним за результатами проведеної комплексної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 367/2004/17. Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за свій рахунок знести, демонтувати самочинно побудовані споруди: одноповерховий житловий будинок, двоповерховий житловий будинок та навіс, три свердловини, дві вигрібних ями, стовпи електропередач на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, а заочне рішення від 30 грудня 2020 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 рогку касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішення від 30 грудня 2020 року залишити без змін. Апеляційну скаргу вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки порушує норми матеріального та процессуального права. У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали. ОСОБА_1 та її представник заперечили проти апеляційної скарги. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено обставини, на які вона посилалась в позовній заяві, а тому підлягають задоволенню вимоги в частині визначення порядку користування земельною ділянкою згідно з запропонованим планом користування за першим варіантом, представленим у додатку 2 до висновку експерта від 14 січня 2019 року № СЕ-1201-1-1007.18, за результатами проведеної комплексної судової земельно-технічної експертизи, а також щодо знесення самочинно побудованих споруд. Проте з такими висновками суду погодитися не можна. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником 69/100, а ОСОБА_2 - 31/100 частини жилого будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , який був поділений в натурі між попередніми власниками будинку на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 29 грудня 1990 року. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,15 га, яка надавалась в користування попередньому власнику будинку ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Гостомельської селищної ради від 28 березня 1958 року, що підтверджено випискою із протоколу № 4 засідання виконкому Гостомельської селищної ради від 28 березня 1958 року. Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку не визначений. У грудні 2016 року ОСОБА_3 побудував на закріпленій за вказаним будинком земельній ділянці житловий будинок. Рішень про відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не приймала, що підтверджується листом Гостомельської селищної ради Київської області від 21 березня 2018 року №

563. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06 березня 2020 року № 203292215 підставою виникнення права власності ОСОБА_4 на будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , є декларація про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер КС141191720976. Декларація видана 21 червня 2019 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради та технічний паспорт, виготовлений приватним підприємством «ГЕО» 25 вересня 2019 року. Згідно відповіді ПП «ГЕО» від 21 лютого 2020 року дозвільні документи на будівництво та документи на право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 до ПП «ГЕО» не надані, технічний паспорт за вказаною адресою не виготовлявся. Замовнику ОСОБА_4 були надані робочі креслення будинків з приміткою, що будинки побудовані самовільно. Відомостей про те, що ОСОБА_4 виділялася земельна ділянка для будівництва житлового будинку за вказаною адресою, матеріали справи не містять. 14 січня 2019 року була проведена судово земельно-технічна експертиза № СЕ-1201-1-1007.18. Експерт зазначив, що в результаті обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено, що частина будинку літ. «А» зруйнована. На момент проведення обстеження на вказаній земельній ділянці, окрім самочинно збудованого одноповерхового будинку, розташовані інші будівлі та споруди, а саме: двоповерховий житловий будинок та навіс, три свердловини, дві вигрібних ями, паркани та інші споруди. Зазначені будівлі та споруди, виявлені на земельній ділянці при досліджуваному домоволодінні, не відображені у правовстановлювальній та технічній документації, наявній в матеріалах цивільної справи та додаткових матеріалах, а тому у відповідності до чинного законодавства та методики проведення судових експертиз у даному дослідженні експертом до уваги не приймалися. Експерт з врахуванням роз`яснень, наданих судом у листі від 04 жовтня 2018 року, запропонував чотири варіанти порядку користування земельною ділянкою без врахування внесених по факту змін відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вигляді будівель та споруд. Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_3 побудував житловий будинок на земельній ділянці, яка не була йому відведена для цієї мети, без будь-яких документів, які надають право на виконання будівельних робіт, без дозволу органу місцевого самоврядування та дозволу на виконання вказаних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначила, що оскільки між сторонами не визначений порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований належний їм на праві власності будинок, відтак вважає за можливим звернутись до суду за захистом своїх майнових прав. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною п`ятою статті 319 ЦК України встановлено, що право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двохабо більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю(ч. 1 ст. 356 ЦК України). Згідно положень ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Відповіднодо ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При вирішенні спору про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначаючи варіанти користування, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування і розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07 грудня 2022 року, після мотивованого обрання варіанту порядку користування земельною ділянкою, апеляційному суду доручено перевірити, чи порушені самочинним будівництвом права ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулась. І якщо так, то зазначити в судовому рішенні у чому полягає їх порушення. Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, враховуючи розмір часток кожного із співвласників, колегія суддів вважає, що другий варіант визначення порядку користування земельною ділянкою, запропонований експертом, найбільше відповідає інтересам сторін. Зазначений варіант повністю відповідає часткам співвласників житлового будинку, а крім того, всі самочинні об`єкти нерухомого майна будуть розташовані на частині земельної ділянки ОСОБА_2 , що виключає необхідність знесення об`єктів нерухомого майна. Відповідно до ст. 376 ЦК України знесення самочинного об`єкта нерухомості є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. Право вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Колегія суддів вважає, що після обрання другого варіанту порядку користування земельною ділянкою, права ОСОБА_1 , як власника частини житлового будинку, не будуть порушені самочинним будівництвом. При обранні такого варіанту, всі об'єкти самочинного будівництва не будуть розташовані на частині земельної ділянки позивача. Крім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не є належним власником або користувачем земельної ділянки АДРЕСА_2 , а тому, у неї відсутні підстави для заявлення вимог щодо усунення перешкод у користувані данною земельною ділянкою. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду від 30 грудня 2020 року ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. У порядку розподілу судових витрат, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 грн 00 коп. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2020 року задовольнити. Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Виділити ОСОБА_1 , при запропонованому другому варіанті порядку користування, земельну ділянку загальною площею 0, 1035 га (1 035 м2), що має форму неправильного багатокутника А-Б-В-Г-Д-Е-Є-Ж-З-И-К-Л-9-10-11-12-13-1-А (у додатку 3 представлено зеленим кольором) та відповідає площі, належній їй у відповідності з ідеальною часткою 69/100. Вхід (в`їзд) на земельну ділянку, запропоновану до виділу ОСОБА_1 за другим варіантом, організувати з боку АДРЕСА_1 , по існуючому входу (в`їзду). Виділити ОСОБА_2 , при запропонованому другому варіанті порядку користування, земельну ділянку загальною площею 0, 0465 га (465 м2), що має форму неправильного багатокутника А-Б-В-Г-Д-Е-Є-Ж-З-И-К-Л-8-7-6-5-4-3-2-А (у додатку 3 представлено жовтим кольором) та відповідає площі, належній їй у відповідності з ідеальною часткою 31/100. Вхід (в`їзд) на земельну ділянку, запропоновану до виділу ОСОБА_2 за другим варіантом, організувати з боку АДРЕСА_1 . Межу землекористування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за запропонованим другим варіантом прокласти за ламаною лінією А-Б-В-Г-Д-Е-Є-Ж-З-И-К-Л, а саме: відрізок А-Бдовжиною 8, 47 м прокласти від точки А, що знаходиться на відстані 1, 34м від точки 2 зовнішньої межі 1-2 земельної ділянки згідно з планом на схемі розміщення земельної ділянки, складеної інженером-землевпорядником ОСОБА_6 , межі якої на рис. 7 позначені синім кольором, у напрямку приміщення 2-3 основної частини житлового будинку до перетину з ним у куті в точці Б; відрізки Б-В, В-Г, Г-Д довжинами відповідно 3, 65 м, 0, 22 м, 5, 58 м прокласти по лінії розподілу приміщень житлового будинку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; відрізок Д-Е довжиною 3, 16 м прокласти у напрямку межі земельної ділянки за схемою в точках 4-5 як продовження лінії Г-Д межі розподілу житлового будинку, а саме до точки Е, що знаходиться на відстані 1, 0 м від вказаної межі 4-5; відрізки Б-Є, Є-Ж, Ж-3, 3-И довжинами відповідно 2, 87 м, 15, 92 м, 23, 63 м, 13, 02 м прокласти у напрямку тильної межі земельної ділянки паралельно зовнішній межі земельної ділянки за схемою в точках 4-5-6-7-8, дотримуючись при цьому відстані 1, 0 м від неї; відрізок И-Кдовжиною 12, 28 м прокласти у напрямку межі земельної ділянки за схемою в точках 10-11 паралельно до стіни виявленого на земельній ділянці одноповерхового житлового будинку, що не відображений у наданих на дослідження правовстановлювальних документах, дотримуючись відстані 2, 0 м від неї; відрізок К-Лдовжиною 23, 0 м прокласти паралельно зовнішній межі земельної ділянки за схемою в точках 9-10 у напрямку тильної межі земельної ділянки до перетину з нею в точці Л, що знаходиться на відстані 12, 86 м від поворотної точки 8 схеми та на відстані 4, 45 м від поворотної точки 9 схеми. Інші (зовнішні) межі земельної ділянки, частини яких запропоновані до виділу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за даним варіантом, прокласти у відповідності до меж, визначених схемою розміщення земельної ділянки, складеною інженером-землевпорядником ОСОБА_6 . План користування земельною ділянкою площею 0, 1500 га по АДРЕСА_1 за другим варіантом представлено у додатку 3 до даного висновку, на якому позначено поворотні точки меж та їх назви (номери) по кожній із земельних ділянок, що запропоновано до виділу відповідній стороні, при цьому: межу користування земельною ділянкою між сторонами (внутрішні межі) за даним варіантом у додатку 3 відображено червоним кольором; інші (зовнішні) межі земельних ділянок, запропонованих до виділу в окреме користування сторонам за даним варіантом, що представлені у відповідності до наданих документів на досліджувану земельну ділянку (схеми розміщення земельної ділянки, складеної інженером-землевпорядником ОСОБА_6 ), у додатку 3 відображено синім кольором. Координати поворотних точок та довжини (розміри) меж земельних ділянок, що запропоновані у користування сторонам за другим варіантом визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , представлені у додатку 3 до даного висновку. З урахуванням конфігурації земельної ділянки в цілому, з метою зручності у користуванні нею та будівлями і спорудами після поділу земельної ділянки між сторонами за за­пропонованим варіантом, у випадку відновлення зруйнованих стін житлового будинку, примі­щення якого були враховані при розробленні варіантів порядку користування земельною діля­нкою, частину ділянки біля приміщення 2-3 (основної частини) житлового будинку, належно­го ОСОБА_1 , пропонується залишити у постійному користуванні ОСОБА_2 (вздовж лінії А-Б-В),при цьому, нею має бути забезпечено періодичний доступ до зовнішньої стіни зазначеного приміщення будинку для обслуговування її ОСОБА_1 , а саме для тимчасової установки будівельних обладнань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівлі. Для забезпечення можливості нормального користування земельною ділянкою і здійснення догляду за будівлями і спорудами, а також з метою дотримання вимог нормативно-правових актів, при запропонованому варіанті порядку користуваннядосліджуваною земельною ділянкою необхідно: за необхідності демонтувати будівлі і споруди, належність яких сторонам у справі при проведенні експертизи визначити не надалось можливості, або забезпечити їх розташування на запропонованій до виділу земельній ділянці тій стороні, кому вони належить; влаштувати огородження на межі земельних ділянок відповідно до плану запропонованого варіанту порядку користування (див. додаток 3), яке не перешкоджатиме освітленню вікон приміщень житлового будинку; забезпечити наявність хвірток і воріт в огорожі для входу (в`їзду) до кожної з частин земельної ділянки після визначення порядку користування між сторонами. Кожна земельна ділянка після визначення порядку користування між сторонами повинна бути забезпечена індивідуальними інженерними системами (електропостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання тощо), зокрема, виключити прокладання елементів інженерних мереж, люків, технічних колодязів, стовпів і т.і. будь-кого із сторін на частині земельної ділянки іншої сторони з метою забезпечення безперешкодного доступу до них. Після визначення порядку користування земельною ділянкою за запропонованим варіантом забезпечити влаштування та орієнтацію димарів, димоходів, вентканалів та інших приладів відведення диму та продуктів згорання палива від котлів, колонок, камінів, печей та іншого обладнання в різних частинах домоволодіння, таким чином, щоб уникнути розповсюдження їх на територію та прямого потрапляння до приміщень суміжного власника (співвласника). В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 960 грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст складено 08 грудня 2023 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В.Кулікова С.Г. Музичко