Постанова Київський апеляційний суд № 367/8447/23

Справа № 361/8447/23 Головуючий в суді І інстанції - Писанець Н.В. Провадження № 33/824/5040/2023 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2023 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Сіваєва Ю.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку США, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 23.09.2023 о 08-10 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного характеру, а саме: рукою схопила за горло та потягла до тата свого усиновленого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї штраф в дохід держави у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судове засідання відбувалось українською мовою. Тому вона як могла намагалась зрозуміти, але оскільки це була ділова українська мова зі специфічною юридичною термінологією, то більшість вона не зрозуміла. А, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Апелянт не знала, що має право виступати рідною мовою, якою для неї є англійська, і користуватися послугами перекладача. Виходить, що не розуміючи всього, що відбувалось в судовому засіданні і не маючи перекладача, ОСОБА_1 була позбавлена права на захист і на об`єктивний розгляд справи. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що ОСОБА_1 схопила ОСОБА_2 за горло та потягла до чоловіка. Проте це не відповідає дійсності. Вона не хапала ОСОБА_2 за горло і не тягла його. Для того щоб відвести ОСОБА_2 від малолітньої доньки, над якою він вчинив домашнє насильство сексуального характеру вона торкалась ОСОБА_2 , але це не те як описано в рішенні суду першої інстанції. В діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення і вини. Вона діяла для усунення небезпеки, яка загрожувала її малолітній донці, їй та іншим її дітям. У такому випадку відсутня в принципі подія адміністративного правопорушення. Стверджує, що факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства сексуального характеру зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ВАВ №550741, складеного старшим інспектором СЮП ВП Броварського РУП, де зазначено, що близько 02:00 в ніч з 22.09.2023 на 23.09.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив домашнє насилля сексуального характеру, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В діях ОСОБА_2 був умисел, оскільки він планував і неодноразово вчиняв домашнє насильство сексуального характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному і психічному здоров`ю нашої доньки ОСОБА_4 та нам як батькам. Відтак, як зазначає ОСОБА_1 в її діях немає вини і немає складу адміністративного правопорушення. Вона діяла для усунення небезпеки. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не дотримано вказаних вимог закону. Так, приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №550743 від 23.09.2023 та письмовими поясненнями свідків. Однак апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази вини ОСОБА_1 не можна вважати допустимими, достатніми, належними та такими, що доводять її вину, виходячи з наступного. Згідно вимог п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015р. №1376 у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача. Перекладач повинен мати відповідну освіту, що дає право перекладу з іноземної мови на українську, а також попереджається про відповідальність за завідомо неправильний переклад. Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів провадження і підтверджено в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 є громадянкою Сполучених Штатів Америки. Крім того, під час апеляційного розгляду з`ясовано, що ОСОБА_1 розуміє українську мову лише на побутовому рівні і лише за умови коли розмовляють дуже повільно, з юридичною термінологією ОСОБА_1 не обізнана. Пояснення, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 писала під диктовку працівниці поліції, в її кабінеті. Зміст протоколу ОСОБА_1 не розуміла, також остання не розуміла, що її обвинувачують у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки поліцію вона викликала сама, у зв`язку з тим, що до її доньки були вчинені дії сексуального характеру від її старшого сина ОСОБА_2 ОСОБА_1 лише мала намір захистити свою доньку. Разом з тим, жодних відомостей про участь перекладача під час складання вищезазначеного протоколу, матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять відомостей про те, що особа що притягається до адміністративної відповідальності, розуміє українську мову та послуги перекладача їй не потрібні. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст. 6 Конвенції). Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року). Крім того, слід зазначити, що в справі «Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v United Kingdom), 32771/96, 24 вересня 2002 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) став на бік заявника, констатував порушення Конвенції, вказав, що обвинувачений навіть проживши кілька років в Сполученому Королівстві, недостатньо добре розумів англійську мову, внаслідок чого у нього виникли реальні труднощі в розумінні суті пред`явленого йому звинувачення. Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ Хермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) §68). Рішення ЄСПЛ від 28.11.78р. у справі «Лукіде, Белкасем і Коч проти ФРН» в якому визначено, що право на допомогу перекладача стосується як усних виступів, так і документальних матеріалів провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд. З вищевикладеного вбачається порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ №550743 від 23.09.2023 щодо громадянки Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 працівниками поліції було порушено права останньої, зокрема, в частині його складення без участі перекладача та ознайомлення з іншими документами рідною мовою, не роз`яснено їй належним чином права та обов`язки, у зв`язку з чим, було порушено її право на захист та отримання належної правової допомоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу та не може бути перекладено на суд. У пункті 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим, У справі «Бакланов проти Росії» (рішення ЄСПЛ від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. Згідно зі ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи. За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №550743 від 23.09.2023 щодо громадянки Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 є недопустимим доказом вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Отже, суд не може припускати, що певну обставину доведено. Факт або стався, або його не було. Якщо у суду залишаються сумніви, слід застосовувати правила про розподіл тягаря доведення. Якщо особа, на яку покладено тягар, належним чином його не виконала, факт вважається таким, що не доведений. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП не доведена належними і допустимими доказами. За таких обставин, постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є необґрунтованою та безпідставною. За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко