Постанова 4807 № 336/2194/23

Дата документу 08.12.2023 Справа № 336/2194/23 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний № 336/2194/23 Головуючий у 1-й інстанції: Звєздова Н.С. Провадження №22-ц/807/2275/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: У лютому2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 15 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 09158-07/2021. Кредит було надано в сумі 7 500 грн, строком на 16 днів, тобто до 30 липня 2021 року, зі сплатою 365% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1.00 % (процентів) на добу (знижена процентна ставка), в разі прострочення виконання зобов`язання, або в разі пролонгації кредиту зі зниженою процентною ставкою, нараховані згідно умов Договору проценти підлягають перерахуванню за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитним коштами та оплаті Клієнтом в повному обсязі, що не є односторонньою зміною умов договору. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. 29 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №29122021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.Відповідно до Реєстру боржників Договору факторингу № 29122021 від 29 грудня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 27 375 грн, з яких: 7 500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 875 грн - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн - сума заборгованості за пенею. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме 29 грудня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. 18 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» (далі по тексту - ТОВ «Гоуфінгоу») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2924610926/448475.Кредит було надано в сумі 4 000 грн, строком на 16 днів, тобто до 02 серпня 2021 року, зі сплатою 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу «Миттєва позика», для продукту «Дрібні покупки» - 3,5 % на добу. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. 19 квітня 2022 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників дол. Договору факторингу № 19042022-Г від 19 квітня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 14 400 грн, з яких:4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 400 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме 19 квітня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме 19 квітня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. 22 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі по тексту - ТОВ «КУ «Європейська кредитна група») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2924610926/709402. Кредит було надано в сумі 5 400 грн, строком на 15 днів, тобто до 05 серпня 2021 року, зі сплатою 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. 19 квітня 2022 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників дол. Договору факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 19575 грн, з яких: 5 400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 175 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме 19 квітня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Зазначені кредитні договори були підписані електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, тобто всі умови кредитування були узгоджені з ОСОБА_1 та прийняті нею. З вказаними договорами позивачем набуто право вимоги до ОСОБА_1 , відповідно до укладених з попередніми кредиторами Договорів факторингу. Однак, відповідачка в порушення умов даних договорів свої боргові зобов`язання не виконала, не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. У зв`язку з цим, у позивача, як нового кредитора, виникло право на стягнення вказаних вище сум заборгованості в судовому порядку, а також витрат по сплаті судового збору. На підставі вищевикладеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в загальному розмірі 61 350 грн, з яких: - за кредитним договором № 09158-07/2021 від 15 липня 2021 року в розмірі 27 375 грн, з яких: 7 500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 875 грн - сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 2924610926/448475 від 18 липня 2021 року в розмірі 14 400 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 400 грн - сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 2924610926/7090402 від 22 липня 2021 року в розмірі 19 575 грн, з яких: 5 400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 175 грн - сума заборгованості за відсотками. Також просить стягнути понесені судові витрати. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у сумі 23 225,00 грн, з яких заборгованість: за кредитним договором №09158-07/2021, укладеним 15 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» у сумі 8 700,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу: 1 200,00 грн - заборгованість по відсотках; за договором №2924610926/448475, укладеним 18 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гоуфінгоу» у сумі 7 100,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором №2924610926/709402, укладеним 22 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» у сумі 7 425,00 грн, з яких: 4 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 025,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення борів» витрати по сплаті судового збору у сумі 1 016,16 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , представник, адвокат Вишняков Дмитро Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування фактичних обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2023 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що матеріали даної судової справи не містять кредитних договорів або їх копії, до позовної заяви позивачем не було надано жодного первинного документу відповідно до норм чинного законодавства України, що підтверджує надання відповідачу кредиту, а Витяг з реєстру боржників не є допустимим доказом відносно предмету позовної заяви. Посилання в позовній заяві, що кредитні договори підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача, про що свідчить п 7 вищезазначених кредитних договорів, який має назву «Реквізити та підписи сторін» не свідчить про надіслання договору відповідачу, який не був ознайомлений з жодними Правилами надання коштів у позику. В матеріалах справи відсутні жодні докази щодо виконання договорів факторингу, реальності кредиторської заборгованості при укладені договорів факторингу, кредитні договори на 95% є абсолютно ідентичними. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. При цьому, колегія суддів зауважує, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу було надіслано ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 23 листопада 2023 року, про щ свідчить довідка Запорізького апеляційного суду ( а.с. 225). Відповідно до пунктів 1,2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з положеннями ч. ч. 1,3 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи, що виникають з трудових відносин та інше. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи та інше. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2023 року це 268 400 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн (2684,00 грн Х 100 = 268 400 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 61 350 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд врахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду переглядається в частині задоволення позову, в частині відмовлених позовних вимог рішення суду не оскаржується, тому в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Відповідно до п. ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до положень частини першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам відповідає. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 16 900 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 6 325 грн, у зв`язку з порушенням майнових прав позивача внаслідок неповернення кредиту відповідачем, при цьому відмовив в іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів в розмірі 38 125 грн, посилаючись на недоведеність позивачем пролонгації кредитних договорів. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного. Статтею 10ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що: 15 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 09158-07/2021 (а.с.9-11). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтворених шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити ті підпис сторін. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 7500,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. п. 1.7. п. 1 Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник надав відповідачці кредит строком на 16 днів, тобто, до 30 липня 2021 року (п. 1.2), зі сплатою 365,0 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,00 % на добу (п. 1.3). Тип процентної ставки фіксована. В свою чергу, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку встановленому Договором. Відповідно до графіку розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, укладений в двох примірниках, підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , який є невід`ємною частиною кредитного договору, передбачено графік погашення кредиту, в якому зазначено, що строк погашення з 15 липня 2021 року по 30 липня 2021 року, за 16 днів сума кредиту 7 500 грн, 1 200 грн проценти за користування кредитом (12). Відповідно до основним умов кредитування, підписанні ОСОБА_1 15 липня 2021 року за ідентифікатором W17478, передбачені умови надання кредиту, а саме сума кредиту 7500 грн, строк кредитування 16 днів (з 15 липня 2021 року по 30 липня 2021 року) процентна ставка відсотків річних 1,00 % на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний (364% річних), 2,50 % на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий (912,50% річних), 2,50 % на день - базова процентна ставка за позикою (912,50 % річних) (а.с.13-14). 29 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення борів» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ») був укладений Договір факторингу № 29122021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (а.с.15-16). Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №29122021 від 29 грудня 2021 року, фактор: ТОВ «ФК «ЄАПБ» та клієнт: ТОВ «ФК «Інвеструм» уклали даний Акт про те, що на виконання п.1.2 Договору Факторингу № 29122021 від 29 березня 2021 року, укладеного між Клієнтом та Фактором, про наступне: Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 5741, після чого, з урахуванням п.1.2 вказаного Договору Факторингу, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (п.1). Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу №29122021 від 29 грудня 2021 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає (а.с.17). Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 29 грудня 2021 року до Договору факторингу № 29122021 від 29 грудня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 09158-07/2021 від 15 липня 2021 року у сумі 27375,00 грн, з яких: 7 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 19875,00 грн - заборгованість по відсотках (а.с.18). Проте, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора. Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 09158-07/2021 від 15 липня 2021 року за період з 29 грудня 2021 року по 31 січня 2023 року, станом на 31 січня 2023 року заборгованість складає 27 375 грн, з них: заборгованість за основною сумою боргу 7 500 грн, сума заборгованості за відсотками 19 875 грн (а.с.19). 18 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» (далі по тексту - ТОВ «Гоуфінгоу») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір про надання фінансового кредиту № 2924610926/448475, який підписаний електронним підписом позичальниці, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки, про що свідчить пункт 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін (а.с.24). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтворених шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити ті підпис сторін. Відповідно до п. п. 1.1. п. 1 Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник надав відповідачці кредит строком на 16 днів, тобто, до 02 серпня 2021 року (п.1.2), зі сплатою 912,5 % річних в розрахунку 2,5 % на добу (п. 1.3). В свою чергу, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку встановленому Договором. Згідно з п. п. 2.3. п. 2 Кредитного договору Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно до п. п. 2.1 п. 2 Кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Графік розрахунків. Відповідно до п. п. 6.1. п. 6 Кредитного договору, Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. п. 6.8. п. 6 Кредитного договору, Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансовою кредиту Товариства. Відповідно до основним умов кредитування, підписанні ОСОБА_1 18 липня 2021 року за ідентифікатором R68209, передбачені умови надання кредиту, а саме сума кредиту 4 000 грн, строк кредитування 16 днів процентна ставка, відсотків річних 2,50 % на день, річна процентна ставка - 912,50 % (а.с.26). В подальшому 02 серпня 2021 року між сторонами було узгоджено подовження строку дії Договору (здійснено пролонгацію договору) № 2924610926/448475 від 18 липня 2021 строком на 15 календарний днів (до 16 серпня 2021 року), що підтверджується Заявкою від 02 серпня 2021 року та Додаткової 2годи №2 до Договору про надання фінансового кредиту, відповідно до якої станом на 16 серпня 2023 року ОСОБА_1 повинна була сплатити ТОВ «Гоуфінгоу» грошові кошти у сумі 5500,00 гривень, з яких сума кредиту за договором 4000,00 гривень, проценти за користування кредитом за вказаний період (з 02 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року) 1500,00 гривень (а.с.27). 19 квітня 2022 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.28-29). Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №19042022-Г від 19 квітня 2022 року, фактор: ТОВ «ФК «ЄАПБ» та клієнт: ТОВ «Гоуфінгоу» уклали даний Акт про те, що на виконання п.1.2 Договору Факторингу № 19042022-Г від 19 квітня 2022 року, укладеного між Клієнтом та Фактором, про наступне: Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 14378, після чого, з урахуванням п.1.2 вказаного Договору Факторингу, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (п.1). Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу №19042022-Г від 19 квітня 2022 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає (а.с.30). Відповідно до Реєстру боржників від 19 квітня 2022 року до Договору факторингу № 19042022-Г від 19 квітня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2924610926/448475 від 18 липня 2021 року в сумі 14400,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.31). Проте, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора. Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2924610926/448475 від 18 липня 2021 року за період з 19 квітня 2022 року по 31 січня 2023 року, станом на 31 січня 2023 року заборгованість складає 14 400 грн, з них: заборгованість за основною сумою боргу 4 000 грн, сума заборгованості за відсотками 10 400 грн (а.с.32). 22 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі по тексу - ТОВ «КУ «Європейська кредитна група») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2924610926/709402, який підписаний електронним підписом позичальниці, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін (а.с.36-37). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтворених шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити ті підпис сторін. Відповідно до п. 1.1. п. 1 Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник надав відповідачці кредит строком на 15 днів, тобто, до 05 серпня 2021 року (п. 1.2), зі сплатою 912,5 % річних в розрахунку 2.5 % на добу (п. 1.3). В свою чергу, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку встановленому Договором. Згідно з п. 2.3. п. 2 Кредитного договору Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 1.6. п. 1 Кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладання договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства -https://www.eurogroshi.com.ua/. Відповідно до п. 6.1. п. 6 Кредитного договору, Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до п. 6.7. п. 6 Кредитного договору, Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансовою кредиту Товариства. Відповідно до основним умов кредитування, підписанні ОСОБА_1 22 липня 2021 року за ідентифікатором R10069, передбачені умови надання кредиту, а саме сума кредиту 5 400 грн, строк кредитування 16 днів процентна ставка, відсотків річних 2,50 % на день, річна процентна ставка - 912,50 % (а.с.38). 19 квітня 2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» укладено Договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.39-41). Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року, фактор: ТОВ «ФК «ЄАПБ» та клієнт:ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» уклали даний Акт про те, що на виконання п.1.2 Договору Факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року, укладеного між Клієнтом та Фактором, про наступне: Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 14361, після чого, з урахуванням п.1.2 вказаного Договору Факторингу, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (п.1). Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає (а.с.42). Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 19 квітня 2022 року до Договору факторингу № 19042022-Є від 19 квітня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2924610926/709402 від 22 липня 2021 року в сумі 19575,00 грн, з яких: 5 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14175,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.43). Проте, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2924610926/709402 від 22 липня 2021 року за період з 19 квітня 2022 року по 31 січня 2023 року, станом на 31 січня 2023 року заборгованість складає 19 575 грн, з них: заборгованість за основною сумою боргу 5 400 грн, сума заборгованості за відсотками 14 175 грн (а.с.44). Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником. Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У статті 526 Кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України). Відповідно до ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Так, загальні правила щодо форми договору визначено у статті 639 Цивільного кодексу України, згідно з якою: - договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; - якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; - якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Кодексу). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19. Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина 1 ст. 1056-1 Кодексу). У п. 7 спірних Договорів, "Реквізити та Підписи Сторін" та Додатках до них, зазначено електронний підпис фізичної особи " ОСОБА_1 " Електронний підпис W17478 (договір від 15.07.2021), R68209 (договір від 18.07.2021), R36426 (заява від 02.08.2021 про пролонгацію Договору від 18.07.2021) та R10069 (договір від 22.07.2021), номер мобільного телефону ( НОМЕР_1 ), який ОСОБА_1 зазначений також в апеляційній скарзі, тобто остання підтверджує свій номер телефону, за допомогою якого відбулося підписання кредитних договорів. Ураховуючи встановлені обставини справи та зазначені вище норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторони узгодили розмір кредитів (позики), грошову одиницю, в якій надані кредити (позики), строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення правочинів на таких умовах, шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За вказаних обставин, є встановленим факт укладення 15 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 09158-07/2021, 18 липня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 2924610926/448475, 22 липня 2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 договору про надання позики № 2924610926/709402 із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак доводи апеляційної скарги про те, що Товариством не доведено факту укладення договорів з відповідачем та виникнення між ними зобов`язальних правовідносин спростовуються матеріалами справи. Електронні оригінали вищевказаних договорів знаходяться у позивача, відповідач із клопотанням про витребування оригіналів електронних доказів до суду не зверталася. Згідно з ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу). Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 , а саме договори факторингу, укладені ТОВ «ФК «ЄАПБ» з первісними кредиторами 29 грудня 2021 року Договір факторингу № 29122021 про передачу прав вимоги ТОВ «ФК «Інвеструм», 19 квітня 2022 року Договір факторингу № 19042022-Г про передачу прав вимоги ТОВ «Гоуфінгоу», 19 квітня 2022 року Договір факторингу № 19042022-Є про передачу прав вимоги ТОВ «КУ «Європейська кредитна група», акти прийому-передачі Реєстру боржників за договорами факторингу від 29 грудня 2021 року, два від 19 квітня 2022 року, та витяги з Реєстру боржників до договорів факторингу від 29 грудня 2021 року, два від 19 квітня 2022 року. Доводи апеляційної скарги про те, що копії витягів з реєстру боржників до договорів факторингу не містять реквізитів, які повинні бути відображені в оригіналі документу, зокрема, відсутні підписи клієнта та відтиски печаток, а тому відсутні підстави вважати, що до позивача перейшло право вимоги ОСОБА_1 є помилковими. Так згідно п. п. 1.2 договорів факторингу від 29 грудня 2021 року та два від 19 квітня 2022 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. У матеріалах справи наявні копії актів прийому-передачі Реєстру боржників за договорами факторингу від 29 грудня 2021 року та два від 19 квітня 2021 року, таким чином є підтвердженим факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 .. Витяги з реєстру боржників до договорів факторингу від 29 грудня 2021 року та два від 19 квітня 2021 року, засвідчені представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» та містять печатку позивача, що відповідає правилам діловодства. Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеними кредитними договорами. Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Як зазначалось вище, позивач, з метою досудового врегулювання спору направляв на адресу відповідача повідомлення про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору та про порядок погашення заборгованості за кредитними договорами, договорами позики та включення персональних даних останнього до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу. Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі». Проте всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань, не погасила наявну заборгованість ні попередньому кредитору, ні новому, а тому вона підлягає стягненню з відповідача. Відповідно до розрахунків заборгованості вбачається, що заборгованість відповідачки по тілу кредиту складає: - за договором № 09158-07/2021, укладеним 15 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» - 27 375,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 19 875,00 грн - заборгованість по відсотках; - за договором № 2924610926/448475, укладеним 18 липня 2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Гоуфінгоу» - 14 400,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; - за договором № 2924610926/709402, укладеним 22 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» - 19575,00 грн, з яких: 5 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 175,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Оскільки ОСОБА_1 було отримано кошти за кредитними договорами, проте, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів згідно з умовами Договорів не виконано, заборгованість не була погашена ні попереднім кредиторам, ні позивачу, то вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в частині вимог щодо стягнення заборгованості за основним боргом у сумі 16 900,00 грн = (7500,00+4000,00+5400,00) є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідачки в користь позивача заборгованість за кредитними договорами № 0915-07/2021 від 15 липня 2021 року у розмірі 7 500 грн, за кредитним договором № 2624610926/448475 від 18 липня 2021 року у розмірі 4 000грн, за кредитним договором № 2924610926/709402 від 22 липня 2021 року у розмірі 5 400 грн, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитними договорами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за основною сумою бору у розмірі 16 900 грн (7 500 грн+4 000 грн+5 400 грн). З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладення та підписання ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора кредитних договорів з відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у неї боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами відступлення прав вимоги. Вищевказані кредитні договори укладені між відповідачем та відповідними фінансовими установами, кожен із них містить суму основного зобов`язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування. Відповідачем не спростовувався факт укладення згаданих договорів та отримання коштів, які у них зазначені. Враховуючи те, що за умовами зазначених договорів відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надала, відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість за основним боргом на підставі зазначених договорів підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення. Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс/18, дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З наданих позивачем розрахунків вбачається, що загальний розмір заборгованості по відсоткам, яку ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з ОСОБА_1 складає 44450,00 грн, з яких: за договором № 09158-07/2021 від 15 липня 2021 року - 19 875,00 грн; за договором № 2924610926/448475 від 18 липня 2021 року - 10 400,00 грн; за договором № 2924610926/709402 від 22 липня 2021 року - 14 175,00 грн. Відповідно до пунктів 1.2 кредитних договорів кредити надавалися на наступні строки: - кредитний договір №09158-07/2021 від 15 липня 2021 строком на 16 днів, тобто до 30 липня 2021 року; - кредитний договір № 2924610926/448475 від 18 липня 2021 року строком на 16 днів, тобто до 02 серпня 2021 року, який було пролонгований на 15 днів, тобто до 16 серпня 2021 року; - кредитний договір № 2924610926/709402 від 22 липня 2021 року строком на 15 днів, тобто до 05 серпня 2021 року. Умовами кредитних договорів передбачені можливість автоматичного продовження строку його дії, зокрема, у випадку здійснення оплати на суму не менше суми процентів, однак, матеріали справи не містять доказів здійснення позичальником платежів, що свідчить про відсутність підстав для автоматичної пролонгації кредитних договорів. З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором № 09158-07/2021 від 15 липня 2021 року розраховуються до 30 липня 2021 року, за кредитним договором № 2924610926/448475 від 18 липня 2021 року, який було за заявою відповідача пролонгований розраховуються до 16 серпня 2021 року, за кредитним договором № 2924610926/709402 від 22 липня 2021 року розраховуються до 05 серпня 2021 року. Розрахунок заборгованості за договором № 09158-07/2021 від 15 липня 2021 року надано за період з 31 липня 2021 року, за договором № 2924610926/448475 від 18 липня 2021 року надано за період з 17 серпня 2021 року, за договором № 2924610926/709402 від 22 липня 2021 року надано за період з 06 серпня 2021 року по 29 грудня 2021 року, тобто за періоди, коли у позивача не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами. У постанові об`єднаної палати Касаційного Господарського Суду Верховного Суду від 02.10.2020 N 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Суд першої інстанції взяв до уваги строки кредитування, розміри відсотків, визначені в кредитних договорах та провівши розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, дійшов вірного висновку, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за відсотками: - за договором № 09158-07/2021, укладеним 15 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм», де строк кредитування становить 16 днів (до 30 липня 2021 року) фіксована процентна ставка становить 1,00 % на добу, заборгованість по відсоткам становить 1200,00 грн; - за договором № 2924610926/448475, укладеним 18 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гоуфінгоу», де строк кредитування становив 16 днів (до 02 серпня 2021 року), а в подальшому був подовжений на 15 днів (до 16 серпня 2021 року), фіксована процентна ставка становить 2,5 % на добу, заборгованість по відсоткам становить 3100,00 гривень (1600,00 + 1500,00); - за договором № 2924610926/709402, укладеним 22 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» - 2025,00 грн, де строк кредитування становить 15 днів (до 05 серпня 2021 року), фіксована процентна ставка становить 2,5 % на добу, заборгованість по відсоткам становить 2025,00 грн. Отже, суд першої інстанції вірно визначив проценти, що необхідно стягнути тобто в межах дії договору. Колегія судів також зазначає, що судом враховуються саме ті відсотки, які передбачені умовами договорів, які погоджені сторонами, а також береться до уваги та обставина, що при зверненні до суду з позовом позивач не навів розрахунку заявлених до стягнення відсотків. Загальна сума заборгованості по відсоткам за вищевказаними договорами становить 6325,00 грн, а тому саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача, водночас, заборгованість по відсоткам у сумі 38125,00 грн = (44450,00-6325,00) не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено пролонгацію вищевказаних договорів, що давало б можливість продовження нарахування відсотків за користування кредитом на суми, зазначені у розрахунках. За таких обставин, оцінивши всі докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість у сумі 23225,00 грн, з яких заборгованість: - за кредитним договором № 09158-07/2021, укладеним 15 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 у сумі 8700,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1 200,00 грн - заборгованість по відсотках; - за договором № 2924610926/448475, укладеним 18 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гоуфінгоу» - 7 100,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками; - за договором № 2924610926/709402, укладеним 22 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» - 7 425,00 грн, з яких: 5 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 025,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів про укладення договорів, нарахованої заборгованості, передачі права вимоги від первісних кредиторів до позивача, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи. Твердження апеляційної скарги стосовно того, що підстави, для об`єднання у позовній заяві вимог про стягнення заборгованості за цими договорами відсутні, у зв`язку з чим позовна заява підлягала поверненню позивачу на підставі порушення правил об`єднання позовних вимог, оцінюються колегією суддів критично та відхиляються, оскільки на думку апеляційного суду в даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не має наслідку утруднення вирішення спору, а навпаки, дає можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин. Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень та доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції, вказував на те, що позивачем не доведено факту отримання нею кредитних коштів, однак, наголошуючи на відсутності доказів отримання нею коштів, які за умовами договорів переховувались в безготівковій формі на рахунок позичальника, зазначений в укладених договорах, не надала суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на її рахунок. Ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не було надано належних та допустимих доказів, які б спростували заявлені позовні вимоги. Договори про надання кредиту є дійсними, у судовому порядку не оскаржувалися. Розрахунок заборгованості, відповідачем не спростовано, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до підпунктів «б» «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції в резолютивній частині судового рішення повинен зазначити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишається апеляційний судом без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін підстав для зміни розподілу судових витрат немає. Керуючись ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадкуякщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цьогоКодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 08 грудня 2023 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.