Постанова 4821 № 705/4897/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 року справа № 705/4897/22 провадження № 22-ц/821/1972/23 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів - Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., секретаря - Ярошенка Б. М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду по цивільній справі № 705/4897/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа Черкаський апеляційний суд про стягнення моральної шкоди,у складі головуючого судді, Літвінової Г. М., в с т а н о в и в : До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду по цивільній справі № 705/4897/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд, про стягнення моральної шкоди. Мотивація заяви зводилася до того, що 06 жовтня 2023 року по вказаній справі судом постановлено ухвалу, однак у ній неправильно зазначено назву суду. Наведене зумовлено тим, що відповідно до інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС юридична особа з ЄДРПОУ 02887711 має назву Корсунь-Шевченківський районний суд. Однак у вказаній ухвалі зазначено назву установи Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області. З урахуванням указаного заявник просила виправити описку в ухвалі суду від 06 жовтня 2023 року, а саме неправильне написання «Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області» змінити на «Корсунь-Шевченківський районний суд». Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 06 жовтня 2023 року по цивільній справі № 705/4897/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд, про стягнення моральної шкоди відмовлено. Ухвала мотивована тим, що заява ОСОБА_1 про виправлення описки, не відповідає законодавчо закріпленому інституту виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, тому її заява про виправлення описки в рішенні суду є необґрунтованою і відповідно відсутні підстави для її задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року та ухвалити постанову про виправлення описки в ухвалі від 06 жовтня 2023 року, а саме: з «Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області» на «Корсунь-Шевченківський районний суд». Мотивація поданої скарги зводиться до того, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію такої назви юридичної особи як «Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області» не існує, натомість є юридична особа «Корсунь-Шевченківський районний суд». Відтак в ухвалі невірно зазначено назву судової установи Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області. Вважає, що при виготовленні тексту ухвали було допущено описку у назві суду. Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказане судове рішення відповідає зазначеним вище вимогам. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в суді першої інстанції просила виправити допущену описку в ухвалі Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2023 року, а саме змінити назву юридичної особи по тексту ухвали з «Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області» на «Корсунь-Шевченківський районний суд», оскільки такої юридичної особи як Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області не існує. Питання виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні унормовано ст. 269 ЦПК України. Так, положеннями вищевказаної статті передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки (частина перша). Колегія суддів зазначає, що опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Не вважаються опискою помилки, які не викривляють зміст, а також виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Такий правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що зазначена скаржником описка в ухвалі Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2023 року у даній справі, не відповідає змісту визначення поняття описки в розумінні процесуального закону. Відтак, оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 20 жовтня 2023 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування скаржником не доведено та колегія суддів не вбачає. З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява ОСОБА_1 про виправлення описки, не відповідає законодавчо закріпленому інституту виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, тому її заява про виправлення описки в рішенні суду є необґрунтованою. В свою чергу доводи апеляційної скарги колегією суддів апеляційного суду оцінюються критично, оскільки є формальними, безпідставними та необґрунтованими, і не містять жодних посилань щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час розгляду заяви про виправлення описки, оскільки такі скаржником не наведені у скарзі, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). При цьому колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року, без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року залишити - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук О. В. Карпенко