Постанова Чернівецький апеляційний суд № 722/953/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2023 року м. Чернівці справа № 722/953/23 провадження 22-ц/822/708/23 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіної Н. Ю. суддів Одинака О.О., Кулянди М.І. секретаря Паучек І.І. за участю представника заявника ОСОБА_1 учасники справи: заявник ОСОБА_2 заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року, головуючий у першій інстанції Ратушенко О.М. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_2 у травні 2023 року звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Зазначав, що у квітні 2023 року звернувся до відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян в Чернівецькій області Головного управління пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 14 квітня 2023 року №241670057087 у зв`язку з відсутністю документального підтвердження необхідного страхового стажу 30 років. Вказував, що не зараховано до страхового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 записи номер 7 та 8 про роботу у Романковецькому сільському споживчому товаристві з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 року, оскільки записи завірені печаткою, на якій відсутній код підприємства. Посилався на те, що Романковецьке сільське споживче товариство ліквідовано. Просив встановити факт, що запис в трудовій книжці серії НОМЕР_1 під номером 7 та 8 здійснено Романківецьким сільським споживчим товариством, що підтверджує період роботи з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт, що запис в трудовій книжці серії НОМЕР_1 під номером 7 та 8 здійснено Романковецьким сільським споживчим товариством, що підтверджує період роботи ОСОБА_2 з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 року. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в апеляційній скарзі просить рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року скасувати та залишити заяву ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу без розгляду. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Зазначає, що управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 14 квітня 2023 року №241670057087 у зв`язку з відсутністю документального підтвердження необхідного страхового стажу 30 років. До страхового стажу ОСОБА_2 не зараховано відображений у трудовій книжці серії НОМЕР_1 період роботи у Романковецькому сільському споживчому товаристві з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 року, оскільки записи завірені печаткою, на якій відсутній код підприємства. Стверджує, шо звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про встановлення факту, що запис в трудовій книжці НОМЕР_1 під номером 7 та 8 здійснено Романковецьким сільським споживчим товариством, що підтверджує період з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 рік, пов`язано з наступним вирішенням спору про право. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Телешман І.В., просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1, 2 ст.293, ч.1 ст.315 ЦПК України та дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту, що запис в трудовій книжці серії НОМЕР_1 під номером 7 та 8 здійснено Романковецьким сільським споживчим товариством, що підтверджує період роботи ОСОБА_2 з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 рік. На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що рішення управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні пенсії від 14 квітня 2023 року №241670057087 прийняте з надмірним формалізмом та штучно створює ОСОБА_2 перешкоди у призначенні пенсії за віком. Водночас суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави для не зарахування ОСОБА_2 до страхового стажу періоду роботи у Романковецькому сільському споживчому товаристві з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 рік. При цьому суд першої інстанції послався на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 14 квітня 2023 року №241670057087 не оспорюється факт наявності у ОСОБА_2 страхового стажу за періоду роботи у Романковецькому сільському споживчому товаристві з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 рік. Тому суд першої інстанції вважав, що відсутній спір між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та ОСОБА_2 про право, відсутні підстави для залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 міститься запис номер 7 від 10 вересня 1991 року Романковецького сільського споживчого товариства про прийняття на роботу вантажником наказом від 10 вересня 1991 року №98, який посвідчений головою правління Лисим П.Ф. та печаткою підприємства. Також у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 міститься запис номер 8 від 12 вересня 1998 року про звільнення за власним бажанням за ст.38 КЗпП України на підставі розпорядженням голови Романковецького сільського споживчого товариства від 12 вересня 1998 року №49, який посвідчений головою правління Ганіним В.С. та печаткою підприємства. Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 14 квітня 2023 року №241670057087 у зв`язку з відсутністю документального підтвердження необхідного страхового стажу 30 років. За змістом наведеного рішення не зараховано до страхового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 записи номер 7 та 8 про роботу у Романковецькому сільському споживчому товаристві з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 року, оскільки записи завірені печаткою, на якій відсутній код підприємства. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з частиною другою наведеної статті ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній». За змістом п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Зокрема відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов`язана необхідність встановлення цього стажу. З заяви ОСОБА_2 вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно для призначення пенсії за віком. Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 14 квітня 2023 року №241670057087 у зв`язку з відсутністю документального підтвердження необхідного страхового стажу 30 років. Отже, органи Пенсійного фонду України фактично не визнали право ОСОБА_2 на отримання пенсії за віком. Отримавши відмову органу, який призначає пенсії, ОСОБА_2 в установленому законом порядку її не оскаржив, а звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що запис в трудовій книжці НОМЕР_1 під номером 7 та 8 здійснено Романковецьким сільським споживчим товариством, що підтверджує період з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 рік. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду. З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18 (провадження № 14-369цс19), та відповідає практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови: від 10 березня 2020 року у справі № 556/132/18 (провадження № 61-44101св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 559/2652/16-ц (провадження № 61-28244св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 401/2020/17-ц (провадження № 61-3570св19), від 24 жовтня 2019 року у справі № 523/30/17 (провадження № 61-12771св18) та від 10 червня 2020 року у справі № 347/576/18 (провадження № 61-45995св18). З огляду на те, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено позасудовий порядок встановлення трудового стажу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту, що запис в трудовій книжці серії НОМЕР_1 під номером 7 та 8 здійснено Романковецьким сільським споживчим товариством, що підтверджує період роботи ОСОБА_2 з 10 вересня 1991 року по 12 вересня 1998 рік, на порушення норм процесуального права. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц). Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. За змістом частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. У зв`язку з наведеним рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року підлягає скасуванню із закриття провадження у справі. Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 374, ч. 1, 2 статті 377 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити. Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 липня 2023 року скасувати. Провадження у справі за заявою ОСОБА_2 з участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді М. І. Кулянда О. О. Одинак