Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/2796/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8369/23 Справа № 199/2796/13-ц Головуючий у першій інстанції: Спаї В.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року по справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на дії державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження,заінтересована особа - ОСОБА_1 , ВСТАНОВИЛА: У травні 2023 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»звернулось до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що на виконанні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження №43013545 з примусового виконання виконавчого листа по справі №199/2796/13 виданого 04.03.2014 року, Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором №784863/ФЛ від 07.03.2008 року у сумі 1639756,19 грн. Правонаступником ПАТ «КБ «Надра» є ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у правовідносинах щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором №784863/ФЛ від 07.03.2008 року в сумі 1639756,19 грн. ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зазначено, щойого права, як стягувача, на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення порушені. З відповіді Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.05.2023 за №45078 вбачається, що державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №199/2796/13-ц, виданого 04.03.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №784863/ФЛ від 07.03.2008 року у сумі 1639756,19 грн. 07.09.2019 завершено на підставі п. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку припиненням юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувана чи боржника. Завершення виконавчого провадження на підставі п. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» можливе лише у тому випадку, якщо сторону за виконавчим документом юридичну особу припинено та правонаступництво не допускається. Станом на 07.09.2019 було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "НАДРА". Таким чином, державним виконавцем не зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №43013545 та не отримано даних, необхідних для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. При прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не вжито всіх належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду, передбачених Законом, та прийнято незаконне рішення про закінчення виконавчого провадження. Зазначає, що про постанову від 07.09.2019 про закінчення виконавчого провадження ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» дізналося з відповіді від 05.05.2023 Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), тому скарга подана у межах встановленого десятиденного строку. Тому скаржник просив визнати протиправними дії державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2019 за №43013545; визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2019 року, винесену у виконавчому провадженні №43013545; зобов`язати Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відновити виконавче провадження №43013545 з примусового виконання виконавчого листа по справі №199/2796/13-ц виданого 04.03.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребця О.С. на бездіяльність державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2019 р. за №43013545 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2019 р., винесену у виконавчому провадженні №43013545 з виконання виконавчого листа у справі №199/2796/13-ц, виданого 04.03.2014 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська. Зобов`язано Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відновити виконавче провадження №43013545 з примусового виконання виконавчого листа по справі №199/2796/13-ц, виданого 04.03.2014 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України. Від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 12.10.2023 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін. Місцезнаходженням ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є м. Дніпро. На день розгляду даної справи на території м. Дніпро не ведуться активні бойові дії, що свідчить, що поточна обстановка у даному регіоні є стабільною. Також, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості направлення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», як юридичної особи, свого представника в судове засідання. У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу, які не з`явились. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог скарги, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали місцевого суду з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного. Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 вересня 2013 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 17 березня 2014 року про виправлення описки, у цивільній справі №199/2796/13-ц задоволено позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 07.03.2008 №784863/ФЛ в розмірі 1747162,93 грн., станом на 21.02.2013, який складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту 1054628,79 грн., заборгованість по відсоткам 510505,56 грн., пеня - 74621,85 грн., штрафи 107406,74 грн. Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі по 1720,50 грн. з кожного. 06 березня 2014 року представник ПАТ КБ «Надра» - Чигрин В.В. отримала чотири виконавчі листи №199/2796/13-ц, на виконання зазначеного вище рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 вересня 2013 року, що підтверджується письмовою розпискою представника банку. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2013 року в частині стягнутої суми штрафів скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення штрафів за кредитним договором. В іншій частині рішення залишено без змін. 17 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_I_3, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстровано за №509. За положеннями пункту 1 договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_I_3 від 17.07.2020 року, зокрема, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору (договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави). Відповідно до умов вказаного вище договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_I_3 від 17.07.2020 року, право вимоги за кредитним договором №784863/ФЛ від 07.03.2008 ПАТ «КБ Надра» відступив на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (новий кредитор), що підтверджується також копією Додатку №1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються) до цього договору та копією платіжного доручення №1 від 06.07.2020. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року заяву задоволено. Постановлено замінити сторону стягувача у виконавчих листах з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», виданих на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2013 та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 по цивільній справі №199/2796/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №784863/ФЛ від 07.03.2008 в розмірі 1639756,19 грн, станом на 21.02.2013, яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту 1054628,79 грн., заборгованість по відсоткам 510505,56 грн., пеня - 74621,85 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року (провадження №22-ц/803/8373/23) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах №199/2796/13-ц по справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно листа Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)№45078 від 05.05.2023 стягувача повідомлено, що згідно проведеного моніторингу відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження №43013545 з примусового виконання виконавчого листа №199/2796/13ц, виданого 04.03.2014 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 1747162,93 грн. 16.04.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 07.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що згідно з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стягувач перебуває в стані припинення. Надати більш вичерпну інформацію та матеріали виконавчого провадження для ознайомлення не має можливості у зв`язку з тим, що виконавче провадження знищено відповідно до п. 2 Розділу XI наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Надати підтвердження про надсилання матеріалів виконавчого провадження, постанов винесених у виконавчому провадженні разом з виконавчим документом на адресу сторін виконавчого провадження та інших учасників виконавчого провадження не має можливості, у зв`язку з тим, що реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції за 2014-2019 роки знищені за закінченням терміну зберігання. Додатково повідомляється про те, що виконавчий лист №199/2796/13ц, виданий 04.03.2014 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 1747162,93 грн., повторно на виконання до відділу не надходив (а.с. 11). Отже, згідно листа Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)№45078 від 05.05.2023, 07 вересня 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» через припинення ПАТ КБ Надра, вимоги якого, на думку виконавця, не допускають правонаступництво. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Частиною першою статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону. Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. За змістом ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи), виконавець. У силу пунктів 12, 13 Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Згідно з пунктом 3 частини першої та другої статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення. Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій. Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 №83 "Про віднесення ПАТ "КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 №26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра", згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну. Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 №113, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05 червня 2015 до 04 червня 2016 включно. На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 28 квітня 2016 р. №616 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ "Надра" строком на два роки до 04 червня 2018 включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Надра», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_3 строком на два роки до 04 червня 2018 включно. На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 03 листопада 2016 №2342 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ "Надра" строком на два роки до 03 червня 2020 року включно. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду даної справи ПАТ «КБ "Надра" не ліквідоване та перебуває в стані припинення. Виходячи з викладеного, встановивши, що станом на 07.09.2019 (дата винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) було продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» на два роки до 03 червня 2020 року; встановивши, що виконання вимог стягувача допускає правонаступництво; вимога про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.03.2008 №784863/ФЛ, як і кредитні правовідносини, що виникли на підставі цього договору допускають правонаступництво, - колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження за п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесена безпідставно та не ґрунтується на вимогах закону. Колегія звертає увагу, що в апеляційній скарзі апелянт посилається, що 27.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки в оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2019,а саме: згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2029 по справі №200/13452/18 позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним - задовольнити. Визнати недійсним кредитний договір №784863/ФЛ від 07.03.2008, укладений між ВАТ «Комерційний банк Надра та ОСОБА_1 . Виключити з реєстру іпотек і заборон відчуження записи про іпотеку і заборону відчуження майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом договору іпотеки №784863/ФЛ - з 07.03.2008. Виконавче провадження №43013545 закінчити на підставі п.5 ч.1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження у зв`язку зі скасуванням або визнанням нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. За положеннями п. 5 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження закінчення виконавчого провадження передбачено лише у випадку скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №43013545 було відкрите на підставі виконавчого листа, який виданий 04.03.2014 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська на виконання судового рішення у цивільній справі №199/2796/13. Однак, ухвалюючи постанову від 27.09.2019 про внесення змін в оскаржувану постанову від 07.09.2019, виконавець неправильно застосував положення п.5 ч.1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження та помилково закінчив виконавче провадження №43013545 (яке відкрите за виконавчим документом, що виданий на виконання судового рішення у цивільній справі №199/2796/13) у зв`язку зі ухваленням судового рішення у іншій цивільній справі - №200/13452/18. Колегія звертає увагу, що суду не надано доказів щодо визнання виконавчого листа №199/2796/13-ц, виданого 04.03.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно заборгованості в сумі 1747162,93 грн. з боржника ОСОБА_1 , таким що не підлягає виконанню; відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень таке питання судами не вирішувалось. Отже, оскаржувана постанова державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 07.09.2019 року про закінчення виконавчого провадження №43013545 з примусового виконання виконавчого листа №199/2796/13-ц, виданого 04.03.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно заборгованості в сумі 1747162,93 грн. з боржника ОСОБА_1 , також з урахуванням змін, які були внесені постановою від 27.09.2019, - є неправомірною та підлягає скасуванню. Частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Також задоволенню підлягає вимога скарги щодо зобов`язання виконавця відновити виконавче провадження №43013545 з примусового виконання виконавчого листа №199/2796/13-ц, виданого 04.03.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно заборгованості в сумі 1747162,93 грн. з боржника ОСОБА_1 . Така вимога скарги є похідною від вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови (з урахуванням внесених у неї виправлень) про закінчення виконавчого провадження та узгоджується з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження». Вимога про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови від 07.09.2019 року про закінчення виконавчого провадження №43013545, враховуючи визнання цієї постанови протиправною, її скасування судом, - є надмірним способом захисту, тому задоволенню не підлягає. Стосовно правонаступництва стягувача, колегія зазначає наступне. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. У постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження №12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20, пункти 7475) та від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження №12-39гс20, пункт 6.18). Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження №12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Щодо вчинення інших дій у межах виконавчого провадження, передбачених Законом про виконавче провадження, то процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, якот для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження. Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, в силу другої частини цієї статті. Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених ЗУ Про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 ЗУ Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (пункти 6.96.12, 6.15). Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених ЗУ Про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Крім того, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження №14-197 цс 21). За положеннями частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»). Виходячи з викладеного, встановивши факт укладення між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_I_3 від 17.07.2020 року, переходу права вимоги за кредитним договором №784863/ФЛ від 07.03.2008 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»; враховуючи наведені у даній скарзі переконливі аргументи щодо протиправності постанови від 07.09.2019 року про закінчення виконавчого провадження №43013545 та її скасування судом, після чого виконавче провадження на підставі частини першої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає відновленню; приймаючи до уваги, що строки пред`явлення до виконання виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 не пропущені, у зв`язку з пред`явленням його до виконання у виконавчому провадженні №43013545, яке підлягає відновленню, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для залучення ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», у якості правонаступника ПАТ «КБ «Надра». Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск строку звернення до суду із даною скаргою, слід зазначити наступне. Відповідно до приписів п. а) ч. 1, ч. 2 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. В силу ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19 вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. Верховним Судом у постанові від 16 червня 2021 року у справі №361/1335/20 зазначено, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено залишається без розгляду. Із матеріалів справи вбачається, що зі скаргою на дії та постанову державного виконавця Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду 15.05.2023 року, що підтверджується змістом інформації Укрпошти на поштовому конверті (а.с. 19). У скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» просило поновити строк на подання скарги, обґрунтовуючи це тим, що про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження товариство дізналось лише після отримання 10.05.2023 року листа-відповіді Першого Правобережного ВДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №45078 від 05.05.2023, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти скаржника (а.с. 11, 12). Верховний Суд у постановах від 09.10.2019 року та від 11.10.2019 року у справі №910/22695/13 дійшов висновку, що за відсутності обов`язку у сторін виконавчого провадження відстежувати автоматизовану систему виконавчого провадження та за відсутності доказів направлення приватним виконавцем постанови про вчинення дії у виконавчому провадженні (документа виконавчого провадження), є передчасними висновки судів попередніх інстанцій про неповажність наведених скаржником причин пропуску відповідного процесуального строку та про залишення скарги без розгляду. Ненаправлення державним виконавцем таких документів може свідчити про порушення прав скаржника бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №918/539/16. Колегія суддів враховує, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено не обов`язок сторони виконавчого провадження, а її право використовувати автоматизовану систему виконавчого провадження для відстежування стану виконавчого провадження, що не звільняє виконавця від вчинення належних дій під час здійснення виконавчого провадження (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.10.2020 року у справі №873/26/20). Твердження апелянта, що оскаржувана постанова міститься в електронному вигляді в Автоматизованій системі виконавчого провадження, і стягувач мав можливість ознайомитися з нею, оскільки інформація з АСВП перебуває у вільному доступі є її припущеннями. Закон не покладає на стягувача обов`язок знайомитися з документами у Автоматизованій системі виконавчого провадження. Більше того, за змістом частини першої статті 28 Законом України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Державним виконавцем, апелянткою не надано належних доказів на спростування обґрунтування скаржника про неотримання стягувачем (як ПАТ «КБ «Надра», особами, які представляли його інтереси, так і ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп») копії постанови державного виконавця від 07.09.2019 року про закінчення виконавчого провадження №430135454 чи постанови про внесення змін від 27.09.2019, відповідного виконавчого документу; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено. Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів направлення та отримання ПАТ «КБ «Надра», Фондом гарантування вкладів, який представляє інтереси банку, що ліквідується, або ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» копії постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2019 року чи постанови про внесення змін від 27.09.2019, відповідного виконавчого документу; зважаючи на відсутність обов`язку у сторін виконавчого провадження відстежувати автоматизовану систему виконавчого провадження, та відсутність зволікань скаржника зі зверненням зі скаргою до суду (отримавши інформацію про закінчення виконавчого провадження з листа ДВС від 05.05.2023 року, подав скаргу 15 травня 2023 року), - колегія суддів дійшла висновку, що про факт ухвалення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2019 року та про зміст вказаної постанови стягувач дізнався не раніше 05.05.2023 року, тому строк звернення із даною скаргою до суду стягувачем не пропущений. Колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що скаржника не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції. Матеріали справи не містять належних доказів повідомлення апелянтки про час та місце проведення судових засідань місцевим судом згідно положень статтей 128-130 ЦПК, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення з постановленням нового по суті вимог. На аркуші справи 35 наявна копія судової повістки про слухання справи 26.06.2023 року на ім`я ОСОБА_1 , однак доказів її належного своєчасного вручення адресату, або повернення конверту з відміткою про відмову від отримання чи відсутності адресата за вказаною адресою - у справі немає. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України). Отже, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог скарги. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення скарги. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», на дії державного виконавця задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 07.09.2019 року про закінчення виконавчого провадження №43013545 з примусового виконання виконавчого листа №199/2796/13-ц, виданого 04.03.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно заборгованості в сумі 1747162,93 грн. з боржника ОСОБА_1 . Зобов`язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відновити виконавче провадження №43013545 з примусового виконання виконавчого листа №199/2796/13-ц, виданого 04.03.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно заборгованості в сумі 1747162,93 грн. з боржника ОСОБА_1 . В іншій частині у задоволенні скарги відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова